ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
21 вересня 2020 року м. Київ № 640/22229/20
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Каракашьян С.К., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали
за позовомОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
доМіністерства юстиції України в особі Колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації
провизнання протиправним та скасування висновку, наказу, зобов'язання вчинити дії,
Позивачі звернулись до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України в особі Колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації, в якому просять суд:
- визнати незаконним та скасувати висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України від 9 жовтня 2019 року;
- визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від ЗО жовтня 2019 року № 3800/7 «Про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 27.09.2019 року без розгляду її по суті», прийнятий на підставі висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України від 9 жовтня 2019 року;
- зобов'язати Міністерство юстиції України в особі Колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 27 вересня 2019 року.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.( абзац 1 частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно частини шостої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачі оскаржують висновок Комісії від 09.10.2019 та наказ Міністерства юстиції України від 30.10.2019 №3800/17, проте з даним позовом позивачі звернулись лише в вересні 2020 року.
При цьому, заяви про поновлення строку звернення до суду з належними доказами поважності пропуску такого строку позивачем до позовної заяви не надано.
Згідно частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, ставки сплати судового збору визначені статтею 4 Закону України "Про судовий збір", де вказано, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка становить
0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Разом із тим, статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" передбачено, що з 1 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 2102 гривень.
Відповідно до ч.7 ст.6 Закону України "Про судовий збір", у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.
Як вбачається з позовної заяви, позивачі звернулись до адміністративного суду із двома позовними вимогами немайнового характеру кожний. Отже, сума судового збору, відповідно до приписів Закону України "Про судовий збір", становить 1681,60 грн. з кожного позивача.
Щодо наданої до матеріалів позовної заяви квитанції від 03.03.2020 №0.0.163784075.1 на суму 1536,80 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої та другої статті 9 Закону України «Про судовий збір», судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Проте, за результатами здійсненої у програмі "Діловодство спеціалізованого суду" перевірки зарахування відповідної суми судового збору за вказаною квитанцією, судом встановлено, що за квитанцією від 03.03.2020 №0.0.163784075.1 до спеціального фонду Державного бюджету України жодних підтверджень від органів Державної казначейської служби судом за позовною заявою №640/22229/20 не знайдено, оскільки кошти вже були зараховані за позовною заявою №640/25496/20, а тому такий документ про сплату судового збору не може братись судом до уваги як належний доказ сплати позивачем судового збору за подання даної позовної заяви до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Щодо клопотання позивачів про звільнення ОСОБА_1 і ОСОБА_3 від сплати судового збору, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Також, відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов, зокрема, розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Отже, при зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від його сплати особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності відповідних коштів для сплати судового збору. Відсутність таких доказів чи їх неналежність є підставою для відмови в задоволенні заяви.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Разом з тим, позивачами не надано жодного доказу (зокрема, доказів, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік) на підтвердження матеріального становища, який унеможливлює сплату судового збору за подання даного позову.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до частини першої та другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Таким чином, суд вважає за належне вказати, що зазначені вище недоліки позовної заяви повинні бути усунені позивачем шляхом подання до суду із посиланням на реквізити даної ухвали, зокрема:
- заява про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску;
- документів про сплату судового збору (кожним з позивачів, окремими платіжними дорученнями/квитанціями) за звернення до суду з адміністративним позовом, кожен на суму 1681,60 гривень.
Керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва
1. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 без руху.
2. Позивачу усунути недоліки позовної заяви у п'ятиденний строк з дня отримання даної ухвали.
3. Попередити позивача про те, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С.К. Каракашьян