23 вересня 2020 р. Справа № 480/2761/20
Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Гелети С.М., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Суми заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Павлічек В.О. по справі № 480/2761/20 за позовом ОСОБА_1 до Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), Державної казначейської служба України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, відшкодування моральної шкоди
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), Державної казначейської служби України, в якій просить:
- за імперативно встановленим ст. 2 КАС обов'язком суду перевірити, чи прийняті (вчинені) рішення, дії та бездіяльність суб'єкта владних повноважень - Ковпаківського відділу державної виконавчої служби м. Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) за прийняттям та виконанням виконавчого провадження АСВП № 58251361 від 01.02.2019 та за результатом перевірки встановити їх незаконність;
- стягнути з суб'єкта владних повноважень - Ковпаківського відділу державної виконавчої служби м. Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) в особі Державної казначейської служби України на відшкодування завданої:
200 000,00 грн. (двісті тисяч гривень) моральної шкоди,
619,13 грн. матеріальної шкоди. Всього 20 0619,13 грн.
- визнати не вчинення відповідачем імперативно встановлених вимог Закону України "Про виконавче провадження", що покладено на Ковпаківський відділ державної виконавчої служби м. Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області, який по цей час відповідач не виконав, що містить ознаки непрямої дискримінація встановленою, а також що непряма дискримінація мала місце.
Ухвалою суду від 08.05.2020 (суддя Павлічек В.О.) позов ОСОБА_1 залишено без руху, позивачу надано час для усунення недоліків позовної заяви (в тому числі подання доказів сплати судового збору).
В подальшому, ОСОБА_1 неодноразово заявляв відвід головуючому судді Павлічек В.О.
Так, ухвалами Сумського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Павлічек В.О.) від 18.05.2020, від 23.07.2020, від 01.09.2020 та від 23.09.2020 заяви про відвід головуючому були визнані необґрунтованими та, відповідно до ст. 40 КАС України, передані на автоматизований розподіл для визначення судді, який вирішуватиме питання про заявлений відвід.
У свою чергу ухвалами Сумського окружного адміністративного суду від 19.05.2020 (суддя Савицька Н.В.), від 23.07.2020 (суддя Прилипчук О.А.) та від 02.09.2020 (суддя Шаповал М.М.) в задоволенні заяв ОСОБА_1 про відвід судді Павлічек В.О. було відмовлено.
В якості обґрунтування відводу, заявленого 22.09.2020 судді Павлічек В.О., Станкевич К.В. вказує на те, що головуючий невірно застосував процесуальний закон та необґрунтовано залишив його позовну заяву без руху, в тому числі зобов'язавши подати докази сплати судового збору. Також позивач зазначає про те, що практика судді не відповідає вимогам чинного законодавства та в сукупності вказані обставини викликають сумніви в неупередженості та об'єктивності судді.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Павлічек В.О.) від 23.09.2020 заявлений відвід визнано необґрунтованим та передано на автоматизований розподіл для визначення судді, який вирішуватиме питання про відвід.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи від 23.09.2020, заява про відвід судді Павлічек В.О. розподілена судді Гелеті С.М .
Вирішуючи питання про відвід, заявлений ОСОБА_1 у заяві від 22.09.2020, суд зазначає наступне.
Згідно із ч. 3 ст. 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Відповідно до ч. 4 ст. 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначено статтею 36 КАС України, відповідно до частини першої якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Аналіз положень ст. ст. 36, 37 КАС України свідчить про те, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості судді. Водночас, суд зазначає, що для того, щоб ці обставини були покладені в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.
Відповідно до ч. 4 ст. 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відтак, суд зазначає, що незгода особи, яка бере участь у справі, з процесуальними діями судді під час судового розгляду справи є підставою для оскарження прийнятих за результатами розгляду справи рішень в апеляційному чи касаційному порядку. Оцінку процесуальним діям (рішенням) суду можуть надавати лише суди вищих інстанцій.
У заяві від 22.09.2020, ОСОБА_1 вказує на те, що заявляючи мотиви відводу, він не висловлював незгоди з судовим рішенням.
Натомість як свідчать матеріали справи, доводи поданої заяви та суть відводу полягає у невідповідності (на думку позивача) прийнятого суддею Павлічек В.О. рішення у формі ухвали від 08.05.2020 про залишення його позовної заяви без руху вимогам закону та судової практики.
Тобто відвід фактично мотивовано не погодженням ОСОБА_1 із вимогами ухвали від 08.05.2020.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості заявленого відводу та наявності підстав для його задоволення, суд застосовує практику Європейського суду з прав людини.
Так, у справі "П'єрсак проти Бельгії" ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами. У даному контексті, можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.
Стосовно об'єктивної неупередженості у справі "Фей проти Австрії" ЄСПЛ вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
У даному випадку, будь-яких доказів, які б підтверджували наявність обставин, що викликають сумнів у неупередженості та безсторонності судді Павлічек В.О. при розгляді справи № 480/2761/20 Станкевич К.В. не надав.
Позивач також не навів доказів існування обґрунтованого сумніву щодо наявності підстав для висновку про упередженість судді при ухваленні рішення в межах справи № 480/2761/20.
Як уже зазначено судом, заявлений ОСОБА_1 відвід, фактично мотивований незгодою з процесуальним рішенням судді, що не може бути підставою для відводу відповідно до норми ч. 4 ст. 36 КАС України. Будь-яких інших обґрунтувань для відводу судді, перелік яких визначено ст. 36 КАС України, позивачем не наведено, а обставини, зазначені в заяві про відвід зводяться до припущень та не доводять наявності обставин, які викликали б сумнів у неупередженості або об'єктивності судді при розгляді даної справи.
З огляду на викладене, заява ОСОБА_1 про відвід судді Павлічек В.О. по справі № 480/2761/20 є безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 36, 39, 40, 248, 256 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Павлічек В.О. по справі № 480/2761/20 за позовом ОСОБА_1 до Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.
Повний текст ухвали складено та підписано 23.09.2020.
Суддя С.М. Гелета