15 вересня 2020 р. Справа № 480/22/20
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Осіпової О.О.,
за участю секретаря судового засідання - Мікулінцевої А.П.,
представника відповідача - Мулик К.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 480/22/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" до Офісу великих платників податків ДПС в особі Харківського управління Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправним та скасування рішення в частині,-
До Сумського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків ДПС в особі Харківського управління Офісу великих платників податків ДПС, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Офісу великих платників податків ДПС від 07 листопада 2019 року №0000125408 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в частині нарахованої пені у розмірі 14 698,36 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що оскаржуваним рішенням до ТОВ «СМНВО» застосовано пеню у розмірі 14 698,36 грн. за період оскарження платником єдиного внеску вимоги зі сплати недоїмки за квітень 2019 року. Статтею 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки нарахування пені зупиняється з дня подання скарги до органу доходів і зборів або позову до суду. Прийняттю оскаржуваного рішення передувало вручення позивачу вимоги про сплату боргу (недоїмки) за квітень 2019 року від 07.06.2019 р. №Ю-478-50. Вимога була оскаржена позивачем в адміністративному та судовому порядку. Так, 21.06.2019р. ТОВ «СМНВО» подано скаргу до Державної фіскальної служби України на вимогу Харківського управління Офісу ВПП ДФС про сплату боргу (недоїмки) від 07.06.2019 р. №Ю-478-50. Відповідно до рішення Державної фіскальної служби України від 25.07.2019р. №35443/6/99-99-11-05-02-25, що отримане ТОВ «СМНВО» 29.07.2019р., вимога про сплату боргу (недоїмки) залишена без змін, а скарга ТОВ «СМНВО» без задоволення. Отже, в період з 21.06.2019р. по 29.07.2019р. тривало адміністративне оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 07.06.2019 р. №Ю-478-50. 16.08.2019р. ТОВ «СМНВО» звернулося до Харківського управління ОВПП ДФС з позовною заявою про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 07.06.2019 р. №Ю-478-50 в частині. Відповідно до ухвали Сумського окружного адміністративного суду від 30.08.2019р. відкрите провадження в адміністративній справі №480/3231/19 за позовом ТОВ «СМНВО» до Офісу великих платників ДФС в особі Харківського управління ОВПП ДФС про скасування вимоги в частині. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 31.10.2019р., що набрало законної сили 03.12.2019р. по справі №480/3231/19, відмовлено у задоволенні адміністративного позову ТОВ «СМНВО» до Офісу великих платників ДФС в особі Харківського управління ОВПП ДФС про скасування вимоги в частині. Отже, в період з 16.08.2019р. по 03.12.2019р. тривало судове оскарження вимоги Харківського управлінням ОВПП ДФС про сплату боргу (недоїмки) від 07.06.2019 р. №Ю-478-50. За таких обставин, в період з 21.06.2019р. по 29.07.2019р. тривала процедура адміністративного оскарження вимоги, з 16.08.2019р. по 03.12.2019року судове оскарження вимоги Харківського управлінням ОВПП ДФС про сплату боргу (недоїмки) від 07.06.2019 р. №Ю- 478-50. З оскаржуваного рішення вбачається, що нарахування пені здійснено відповідачем, в тому числі, й за період, по якому підприємство здійснювало оскарження вимоги, а саме за періоди адміністративного оскарження з 21.06.2019р. по 29.07.2019р. та судового оскарження з 16.08.2019р. по 03.12.2019р. У розрахунку №7 від 22.11.2019р. до рішення зазначено, що за періоди з 21.05.2019р. по 09.10.2019р. ТОВ «СМНВО» нарахована пеня у розмірі 36 226,05грн., в тому числі, за період оскарження вимоги 14 698,36 грн. Отже позивач зазначає, що контролюючим органом протиправно нараховано пеню за період адміністративного та судового оскарження у загальному розмірі 14 698,36 грн. та вважає, що рішення підлягає скасуванню в цій частині.
Ухвалою від 08.01.2020 р. позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою від 27.01.2020 р. провадження у справі відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
19.02.2020 р. від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с.58-62), в якому, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначає, що вимога про сплату боргу (недоїмки) не підлягає адміністративному оскарженню в частині сум недоїмки, які виникли на підставі поданих звітів щодо сум нарахованого єдиного внеску. Суми єдиного внеску, що були визначені ТОВ «СМНВО» у звіті від 14.05.2019 р. № 9099523915 за квітень 2019 р. та увійшли до вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 07.06.2019 р. №Ю-478-50, на яку посилається позивач, не були предметом її оскарження. Позивач оскаржував суми сплаченого єдиного внеску, які не були враховані при винесені вимоги. За результатами розгляду скарги позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог. Сума спірної пені у розмірі 14 698,36 грн. не підлягає скасуванню та не могла бути призупиненою на період оскарження вимоги від 07.06.2019 р. № Ю 478-50, оскільки така пеня нарахована на суму недоїмки, яка виникла на підставі звіту позивача про самостійно визначені суми до сплати єдиного внеску за квітень 2019 року від 14.05.2019 р. № 9099523915, а не на підставі вимоги від 07.06.2019 р. № Ю 478-50. Предметом оскарження не можуть бути самостійно визначені платником суми єдиного внеску, оскільки вони не є такими, що обчислені контролюючим органом. Тому, термін їх сплати не може бути зупинено, як і не може бути зупинена відповідальність платника за несвоєчасну їх сплату.
26.02.2020 р. представник позивача надіслав відповідь на відзив (а.с.75-76), в якій зазначає, що не заслуговують на увагу доводи відповідача, що нарахування пені зупиняється з дня подання скарги лише на вимогу про сплату недоїмки, до структури якої входить сума єдиного внеску, розрахована виключно контролюючим органом на підставі акту перевірки. Вважає рішення відповідача від 07 листопада 2019 року №0000125408 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в частині нарахованої пені у розмірі 14 698,36 грн. протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
В судове засідання представник позивача, належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, не з'явився, в матеріалах справи (а.с.127) міститься клопотання про розгляд справи без його участі, в якій просить позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні у задоволенні позовних вимог просив відмовити з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що рішенням Офісу великих платників податків ДПС від 07.11.2019 р. № 0000125408 до ТОВ «СМНВО» була застосована штрафна санкція у розмірі 60 256,18 грн. та нарахована пеня у сумі 36 226,05 грн. за порушення абзацу першого частини 8 статті 9 Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнобов'язкове державне соціальне страхування», а саме: несвоєчасну сплату ЄСВ за квітень 2019 р. у сумі 301280,90 грн. (а.с.7).
За даними інтегрованої картки платника податків по коду бюджетної класифікації 71010000 було встановлено, що ТОВ «СМНВО» несвоєчасно сплатило єдиний внесок за квітень 2019 р. у сумі 301280,90 грн. терміном сплати 20.05.2019 р. (фактично сплачено з 05.09.2019 р. по 09.10.2019 р.).
Позивачем самостійно було визначено суму єдиний внесок за квітень 2019 р. у звіті від 14.05.2019 р. № 9099523915 (а.с.17-20).
Харківським управлінням Офісу великих платників податків ДФС була сформована вимога про сплату боргу (недоїмки) від 07.06.2019 року № Ю-478-50, відповідно до якої, загальна сума заборгованості ТОВ "СМНВО" становить 1 073 566,17 грн., у тому числі: недоїмка - 1 043 469,53 грн., штраф - 28 199,60 грн., пеня - 1897,04 грн. (а.с.16).
Зазначена вимога була оскаржена позивачем в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України. Рішенням Державної фіскальної служби України від 25.07.2019 р. №35443/6/99-99-11-05-02-25 скарга позивача залишена без задоволення, а вимога від 07.06.2019 року № Ю-478-50 - без змін (а.с.22).
Також вимога була оскаржена позивачем до суду. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року по справі № 480/3231/19 в задоволенні адміністративного позову ТОВ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправною та скасування вимоги Офісу великих платників податків ДФС про сплату боргу (недоїмки) від 07.06.2019 року № Ю-478-50 в частині наявності заборгованості зі сплати штрафу у розмірі 28931,50 грн. було відмовлено (а.с.27-29).
Позивач не погоджується з нарахуванням пені у сумі 14 698,36 грн., посилаючись на те, що така пеня нарахована за період, у якому підприємство здійснювало оскарження вимоги про сплату недоїмки від 07.06.2019 р. № Ю478-50, яка містила заборгованість із сплати єдиного внеску, зокрема, й за квітень 2019 р.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в певному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Частиною 8 статті 9 вказаного закону передбачено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.
Відповідно до п.1 ч. 10 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки податкового органу - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок податкового органу.
Згідно з п. 2 ч. 11 ст. 25 вказаного закону за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Одночасно на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0.1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (ч. 10 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).
Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена податковим органом у випадках, передбачених цим Законом.
Частинами 2, 3 та 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Згідно з частиною 10 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Згідно з частиною 13 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.
У разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки нарахування пені зупиняється з дня подання скарги до податкового органу або позову до суду.
Пунктом 2 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 р. № 449, передбачено, що у разі виявлення платником своєчасно не нарахованих сум єдиного внеску такі платники зобов'язані самостійно обчислити ці внески, відобразити у звітності, що подається платником до органів доходів і зборів, та сплатити їх. До такого платника застосовуються штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції.
У разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції.
Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.
Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Відповідно до пункту 3 розділу VI вказаної Інструкції органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:
дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів;
платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;
платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.
Пунктом 4 розділу VI вказаної Інструкції передбачено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).
Згідно з пунктом 5 розділу VI вказаної Інструкції у разі незгоди з розрахунком органу доходів і зборів суми боргу (недоїмки) платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання вимоги, узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до п. 1 р. II Порядку розгляду контролюючими органами скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнобов'язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2015 № 1124, у разі якщо скаржник вважає, що контролюючий орган у районі, місті (крім міста Києва), районі у місті, об'єднаний чи спеціалізований неправильно визначив суму недоїмки або прийняв рішення про накладення штрафу та нарахування пені, що суперечить законодавству про загальнообов'язкове державне соціальне страхування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, він має право оскаржити таке рішення у відповідному головному управлінні ДФС в області, місті Києві.
Згідно з п. 4 р. 1 вказаного Порядку до документів, які свідчать про неправильність визначення суми недоїмки або прийняття рішення про накладення штрафу та нарахування пені, належать:
акт перевірки платника єдиного внеску;
вимога;
рішення про нарахування пені та накладення штрафу;
інші документи (розрахунки), на підставі яких визначено суму єдиного внеску, що належить до сплати, або застосовано штраф, нараховано пеню;
зауваження та пояснення, якщо вони були подані платником єдиного внеску під час перевірки та прийняття рішення;
висновки контролюючого органу щодо поданих зауважень і пояснень.
Таким чином, вимога про сплату боргу (недоїмки) не підлягає адміністративному оскарженню в частині сум недоїмки, які виникли на підставі поданих звітів щодо сум нарахованого єдиного внеску.
Суми єдиного внеску, що були визначені ТОВ «СМНВО» у звіті від 14.05.2019 р. № 9099523915 за квітень 2019 р. та увійшли до вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 07.06.2019 р. № Ю 478-50, на яку посилається позивач, не були предметом її оскарження. Позивач оскаржував суми сплаченого єдиного внеску, які не були враховані при винесені вимоги. За результатами розгляду скарги позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до п. 5 р. VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування протягом 10 календарних днів із дня одержання вимоги про сплату боргу (недоїмки) платник зобов'язаний сплатити зазначені у пункті 1 вимоги суми недоїмки, штрафів та пені.
Згідно з п. 5 р. VIІ вказаної Інструкції на суму недоїмки платнику єдиного внеску нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка на суму фактично сплаченої недоїмки за кожний день прострочення платежу.
Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.
Документи, які є підставою для нарахування пені:
документи, що підтверджують суму єдиного внеску та строк його сплати,- звіт платника щодо нарахування єдиного внеску (з додатним значенням);
вимога про донараховані суми єдиного внеску за актами документальних перевірок або повідомленням-розрахунком;
рішення суду.
Сума спірної пені у розмірі 14 698,36 грн. не підлягає скасуванню та не могла бути призупиненою на період оскарження вимоги від 07.06.2019 р. № Ю 478-50, оскільки така пеня нарахована на суму недоїмки, яка виникла на підставі звіту позивача про самостійно визначені суми до сплати єдиного внеску за квітень 2019 р. від 14.05.2019 р. № 9099523915, а не на підставі вимоги від 07.06.2019 р. № Ю 478-50.
Тобто, документом, який є підставою для нарахування спірної пені, є звіт платника ТОВ «СМНВО» від 14.05.2019 р. № 9099523915 щодо нарахування єдиного внеску за квітень 2019 р., а не вимога про сплату боргу (недоїмки) від 07.06.2019 р. № Ю 478-50 (а.с.17-20).
Сума заборгованості не є такою, що розрахована контролюючим органом, а проведена (нарахована) до інтегрованої картки платника на підставі звіту позивача.
Обов'язок сплатити задекларовані суми єдиного внеску за квітень 2019 р. виник у TОB «СМНВО» 20.05.2019 р. (по терміну, визначеному для сплати законодавчо), а не у 10-ти денний термін після отримання вимоги, та з 21.05.2019 р. розпочалося нарахування штрафної санкції та пені.
Включення до вимоги суми заборгованості з єдиного внеску, не сплачену на кінець звітного місяця, є заходом стягнення такої заборгованості для подальшого передання до органів виконавчої служби для примусового стягнення боргу. Такі суми боргу включаються до вимог за кожний місяць до моменту повного його погашення. При цьому здійснення таких заходів ніяк не пов'язано з процедурою нарахування штрафу та пені на суму заборгованості, що виникла на підставі звіту з ЄСВ щодо самостійно визначених позивачем до сплати сум єдиного внеску.
Предметом оскарження не можуть бути самостійно визначені платником суми єдиного внеску, так як вони не є такими, що обчислені контролюючим органом. Тому, термін їх сплати не може бути зупинено, а також не може бути зупинена відповідальність платника за несвоєчасну їх сплату.
Строк сплати єдиного внеску за квітень 2019 р. припадав на 20.05.2019 р. Тому, нарахування штрафних санкцій та пені розпочалося з 21.05.2019 р. та закінчилося 09.10.2019 р. включно (у день повного погашення боргу).
Враховуючи вищезазначене, рішення відповідача від 07.11.2019 р. № 0000125408 про застосування штрафної санкції у розмірі 60 256,18 грн. та нарахування пені у сумі 36 226,05 грн. було прийнято відповідно до чинного законодавства.
Пеня по рішенню № 0000125408 була нарахована на суму єдиного внеску, який був проведений до інтегрованої картки платника на підставі звіту з ЄСВ за квітень 2019 р. від 14.05.2019 р. № 9099523915 (а.с.17-20).
У періоді оскарження вимоги від 07.06.2019 р. № Ю 478-50 обов'язок сплатити підприємством самостійно задекларовану суму єдиного внеску 301 280,90 грн. не припинявся. Для припинення нарахування пені необхідно оскаржити документ, на підставі якого вона нарахована. Спірна пеня нарахована на підставі звіту з ЄСВ за квітень 2019 р. від 14.05.2019 р. № 9099523915, а відтак не може бути вилучена з ІКП через оскарження вимоги. Тим більше, вимога про сплату боргу (недоїмки) не підлягає адміністративному оскарженню в частині сум недоїмки, які виникли на підставі поданих звітів щодо сум самостійно визначеного та нарахованого єдиного внеску.
Сума єдиного внеску на підставі вимоги в інтегрованій картці платника TOB «СМНВО» не нараховувалася та не вилучалася на період оскарження (до ІКП проводяться суми єдиного внеску, зазначені у вимогах, що визначені та донараховані контролюючим органом за результатами документальних перевірок). Пеня на підставі вимоги не враховувалася.
Таким чином, відсутні підстави для скасування пені у сумі 14 698,36 грн.
Крім цього, висновку про правомірність нарахування пені за аналогічних обставин між тими ж сторонами дійшов Верховний Суд у постанові від 11 лютого 2020 року під час розгляду справи № 480/1150/19, висновок якого є обов'язковим для врахування в силу вимог ч. 5 ст. 242 КАС України.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення діяв в межах повноважень, на підставі та у спосіб, визначені чинним законодавством, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Оскільки у задоволенні позову було відмовлено, то понесені позивачем судові витрати відповідно до ст.139 КАС України не підлягають стягненню на його користь.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" до Офісу великих платників податків ДПС в особі Харківського управління Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправним та скасування рішення в частині - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 21 вересня 2020 року
Суддя О.О. Осіпова