21 вересня 2020 рокум. Рівне №460/3066/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Н.С. Гудими, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доДержавної установи "Городищенська виправна колонія (№96)"
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної установи "Городищенська виправна колонія (№96)" про:
визнання протиправним дій, які полягали у покладенні на засудженого як кінцевого споживача послуг мобільного оператора "Київстар", "Lifecell", " Vodafone", неправомірної оплати, самовільного, без письмового дозволу зняття коштів з особового рахунку та позбавленні права на телефонні розмови з рідними, близькими, знайомими та іншими особами;
зобов'язання виконати вимоги кримінально-виконавчого законодавства України щодо здійснення розрахунку з оператором рухомого (мобільного) зв'язку за його отримані послуги при використанні засудженим права на телефонні розмови шляхом здійснення засудженим грошового переказу коштів з його особового рахунку на рахунок абонентського номера оператора зв'язку за умовами тарифу, встановленого відповідним оператором зв'язку;
зобов'язання повернути протиправно/самовільно зняті кошти з особового рахунку засудженого за послуги мобільного оператора зв'язку.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 2012 року позивач відбуває покарання в ДУ "Городищенська виправна колонія (№96)" у виді довічного позбавлення волі та з 2014 року має право на телефонні розмови. Повідомив, що з березня 2020 року адміністрація колонії протиправно позбавила його права на телефонні розмови, у зв'язку з відсутністю коштів на його особовому рахунку, з якого відповідач самовільно списує/знімає кошти, зокрема, за телефонні розмови. Стверджує, що відповідач не є суб'єктом господарювання, що відповідно до законодавства має право приймати платежі з позивача за послуги мобільного зв'язку. Крім того, телефонні розмови засудженого не входять до переліку платних послуг, які можуть надаватися органами та установами Державної кримінально-виконавчої служби України. Вважає, що виправна колонія, встановивши тариф на послуги мобільного оператора зв'язку, самовільно без згоди власника, знімаючи з особового рахунку кошти за послуги мобільного оператора зв'язку та отримуючи доходи за такі послуги, своїми діями не сприяє підтриманню і зміцненню соціально-корисних зв'язків, позбавляючи права на телефонні розмови. За таких обставин, просить позов задовольнити повністю.
Ухвалою суду від 04.05.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.17-21).
01.06.2020 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву Державної установи "Городищенська виправна колонія (№96)" (а.с.27-30), у якому відповідач позовні вимоги не визнав у зв'язку з їх безпідставністю. На обґрунтування своїх заперечень зазначив, що оплата засудженими вартості телефонних розмов, зняття коштів з особового рахунку засудженого за телефонні розмови адміністрацією установи виконання покарань прямо визначено нормами Кримінально-виконавчого законодавства України. Повідомив, що відділом фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку установи на виконання положень ч.5 ст.110 КВК України та Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань складена калькуляція вартості плати за надані телефонні розмови і саме в такому розмірі із засуджених знімаються кошти за надані телефонні розмови. Вказав, що позивачу не надавалися телефонні розмови через відсутність коштів на його особовому рахунку, однак надавалося право на здійснення телефонних дзвінків за безкоштовними номерами. Вважає, що відповідач діяв в межах своїх повноважень та у спосіб, визначені чинним законодавством, а тому просив у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою суду від 30.06.2020 у відповідача витребувано додаткові докази у справі, у зв'язку з чим розгляд справи відкладено (а.с.80-81).
15.07.2020 на адресу суду надійшли письмові пояснення відповідача та частково докази, які витребовувалися судом (а.с.83-84,87-132).
В період з 13.07.2020 по 01.09.2020 головуючий суддя перебувала у відпустці, а в період з 14 по 18 вересня 2020 року - брала участь в підготовці суддів окружних адміністративних судів для підвищення кваліфікації, у зв'язку з чим її увільнено від виконання обов'язків судді на зазначений період, а відтак розгляд даної справи здійснено суддею 21.09.2020.
Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється в спрощеному позовному провадженні, то відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши заяви по суті справи, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є засудженим до довічного позбавлення волі та відбуває покарання в Державній установі "Городищенська виправна колонія (№96)".
Вважаючи дії відповідача, які полягали у покладенні на нього неправомірної оплати, самовільного, без письмового дозволу зняття коштів з особового рахунку та позбавленні його права на телефонні розмови з рідними, близькими, знайомими та іншими особами, - протиправними, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 1 Кримінально-виконавчого кодексу України (далі - КВК України) кримінально-виконавче законодавство України регламентує порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань з метою захисту інтересів особи, суспільства і держави шляхом створення умов для виправлення і ресоціалізації засуджених, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а також запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню із засудженими.
Завданнями кримінально-виконавчого законодавства України є визначення принципів виконання кримінальних покарань, правового статусу засуджених, гарантій захисту їхніх прав, законних інтересів та обов'язків; порядку застосування до них заходів впливу з метою виправлення і профілактики асоціальної поведінки; системи органів і установ виконання покарань, їх функцій та порядку діяльності; нагляду і контролю за виконанням кримінальних покарань, участі громадськості в цьому процесі; а також регламентація порядку і умов виконання та відбування кримінальних покарань; звільнення від відбування покарання, допомоги особам, звільненим від покарання, контролю і нагляду за ними.
Відповідно до ст.7 КВК України держава поважає і охороняє права, свободи і законні інтереси засуджених, забезпечує необхідні умови для їх виправлення і ресоціалізації, соціальну і правову захищеність та їх особисту безпеку.
Засуджені користуються всіма правами людини та громадянина, передбаченими Конституцією України, за винятком обмежень, визначених цим Кодексом, законами України і встановлених вироком суду
Правовий статус засуджених визначається законами України, а також цим Кодексом, виходячи із порядку і умов виконання та відбування конкретного виду покарання.
Згідно з ч.2 ст.151 КВК України на осіб, які відбувають довічне позбавлення волі, поширюються права і обов'язки засуджених до позбавлення волі, передбачені статтею 107 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.107 КВК України засуджені, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, мають, зокрема, право в порядку, встановленому цим Кодексом і нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України, здійснювати листування з особами, які знаходяться за межами колоній, вести з ними телефонні розмови, у тому числі у мережах рухомого (мобільного) зв'язку, користуватися глобальною мережею Інтернет.
Частиною 5 ст.110 КВК України встановлено, що засудженим надається, в тому числі й під час перебування в стаціонарних закладах охорони здоров'я, право на телефонні розмови (у тому числі у мережах рухомого (мобільного) зв'язку) без обмеження їх кількості під контролем адміністрації, а також користуватися глобальною мережею Інтернет. Телефонні розмови оплачуються з особистих коштів засуджених. Телефонні розмови між засудженими, які перебувають у місцях позбавлення волі, забороняються. Телефонні розмови та користування у глобальній мережі Інтернет оплачуються з особистих коштів засуджених.
Телефонні розмови проводяться протягом дня у вільний від роботи час та поза часом, передбаченим для приймання їжі та безперервного сну, а за необхідності та за погодженням з адміністрацією - у будь-який час.
В силу вимог ч.8 ст.110 КВК України порядок організації побачень, телефонних розмов, користування мережею Інтернет встановлюється Міністерством юстиції України.
Так, наказом Міністерства юстиції України 28.08.2018 №2823/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.09.2018 за №1010/32462, затверджено Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, якими визначено порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань у виді арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк та довічного позбавлення волі (далі - Правила).
Пунктом 2 розділу XIV Правил встановлено, що адміністрація установи виконання покарань забезпечує надання засудженим телефонних розмов без обмеження їх кількості у визначений розпорядком дня час. З метою реалізації права на телефонні розмови усіх засуджених, які відбувають покарання в установі, тривалість розмови одного засудженого не має перевищувати 15 хвилин.
Для проведення телефонних розмов у визначеному адміністрацією установи виконання покарань місці встановлюються таксофони та забезпечується наявність засобів рухомого (мобільного) зв'язку, які знаходяться на обліку установи.
Телефонні розмови проводяться за рахунок засудженого під контролем представника адміністрації установи виконанням покарань протягом дня у вільний від роботи час і поза часом, передбаченим для приймання їжі та безперервного сну. За необхідності та за погодженням з адміністрацією установи виконання покарань телефонну розмову може бути надано у будь-який час.
Телефонні розмови надаються засудженому за його письмовою заявою, в якій зазначаються місцезнаходження, телефонний номер абонента та тривалість розмови.
У разі якщо засуджений набирає телефонний номер абонента, який не зазначений у заяві, вживає під час телефонної розмови нецензурні слова, телефонна розмова припиняється, про що робиться відмітка на заяві засудженого.
Факт телефонної розмови засудженого реєструється у журналі обліку телефонних розмов засуджених (додаток 13).
Для користування мобільним телефоном засуджений повинен звернутися до начальника виправного центру з письмовою заявою із зазначенням найменування телефону, модифікації, коду міжнародного ідентифікатора мобільного обладнання (IMЕІ) або серійного номера та телефонних номерів, якими він користується.
Реєстрація мобільних телефонів здійснюється у журналі реєстрації мобільних телефонів та телефонних номерів, якими користуються засуджені (додаток 14), що зберігається в черговій частині виправного центру. Якщо у засудженого буде виявлено незареєстрований мобільний телефон або SIM-картку, вони вилучаються у встановленому цими Правилами порядку, зберігаються на складі виправного центру та повертаються засудженому після його звільнення.
Телефонні розмови між засудженими, які перебувають у місцях позбавлення волі, забороняються.
Таким чином, права засуджених до довічного позбавлення волі захищені Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами, які регулюють питання виконання покарань. Зокрема, засуджені до довічного позбавлення волі мають право на телефонні розмови, які проводяться за рахунок засудженого та на підставі його письмової заяви під контролем представника адміністрації установи виконанням покарань. Факт такої телефонної розмови реєструється у журналі обліку телефонних розмов засуджених.
При цьому, оплата засудженими вартості телефонних розмов, здійснення телефонних розмов під контролем представників адміністрації установи виконання покарань прямо визначено нормами Кримінально-виконавчого кодексу України.
Порядок обліку особистих грошей, цінностей і речей осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, а також виданого їм речового майна, затверджено наказом Міністерства юстиції України №1782/5 від 23.08.2013, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.08.2013 за №1473/24005 (далі - Порядок №1782/5).
Відповідно до п.5 вказаного Порядку №1782/5 посадова особа, яка веде облік особистих грошей особи, відкриває на кожну особу особовий рахунок з обліку особистих грошей за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку та вкладку до особового рахунку за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку.
На рахунку ведеться облік усіх операцій, пов'язаних із зарахуванням і списанням особистих грошей.
Посадова особа, яка веде облік особистих грошей особи, на початок кожного місяця ознайомлює особу із залишком грошей на рахунку під особистий підпис, який проставляється у вкладці до особового рахунку особи.
Згідно з п.7 Порядку №1782/5 посадова особа, яка веде облік особистих грошей, здійснює усі відрахування та утримання, передбачені законодавством, із коштів особи, які є на рахунку, та готує платіжні документи на перерахування відповідних сум з депозитного рахунку установи за призначенням.
Засуджені відшкодовують вартість харчування, одягу, взуття, білизни, комунально-побутових та інших наданих послуг, крім осіб, яким зазначені послуги відповідно до законодавства надаються безоплатно.
Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати та її розкриття у фінансовій звітності визначені Національним положенням (Стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 135 "Витрати", затвердженим наказом Міністерства фінансів України 18.05.2012 за №568, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.06.2012 за № 903/21215. Норми цього Національного положення (стандарту) застосовуються суб'єктами бухгалтерського обліку у державному секторі (далі - суб'єкти державного сектору).
Відповідно до п.2 розділу ІІ цього Положення до витрат за обмінними операціями включаються, зокрема, матеріальні витрати (використання предметів, матеріалів, обладнання, інвентарю, медикаментів та перев'язувальних матеріалів, продуктів харчування тощо).
Як встановлено судом, поповнення мобільних терміналів виправної колонії здійснюється за рахунок коштів загального фонду держбюджету по КЕКВ 2240 „Оплата послуг (крім комунальних)". Після проведення відрахувань особистих коштів засуджених за телефонні розмови, дані кошти перераховуються з депозитного рахунку установи на рахунок загального фонду в якості відновлення касових видатків по КЕКВ 2240.
Відповідно до довідки ДУ "Городищенська виправна колонія (№96)", на балансі установи перебуває 9 мобільних телефонів та 3 телефона Globax Neon A1 (а.с.32).
Згідно з відомостями картки №2-Г-12 по обліку руху особистих грошей і операції по безготівковому розрахунку станом на 31.01.2020 видатки позивача на переговори становили 50,40 грн. залишок становив -2,47 грн., станом на 29.02.2020: видатки на переговори становили 48,90 грн., залишок становив 19,63 грн., станом на 31.03.2020: видатки на переговори становили 30,75 грн., залишок -61 грн., станом на 15.05.2020: залишок коштів позивача становив -42,88 грн. та станом на 20.05.2020: залишок становив 107,12 грн.(а.с.44-45). Як свідчить зміст вказаних відомостей, позивач ознайомлений із залишком грошей на його рахунку під особистий підпис, проставленим вкладці до особового рахунку.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що в період з січня 2020 року по травень 2020 року ОСОБА_1 неодноразово звертався з письмовими заявами до начальника ДУ "Городищенська виправна колонія (№96)" про надання йому телефонних розмов.
Їх зміст свідчить, що ОСОБА_1 на підставі його заяв та в межах наявних коштів було надано право на телефонні розмови. Зокрема, 01.01.2020 (використано 60 хв), 02.01.2020 (використано 60 хв), 03.01.2020 (використано 60 хв), 04.01.2020 (використано 60 хв), 05.01.2020 (використано 60 хв), 06.01.2020 (використано 60 хв), 07.01.2020 (використано 60 хв), 08.01.2020 (використано 70 хв), 09.01.2020 (використано 60 хв), 10.01.2020 (використано 75 хв), 11.01.2020 (використано 60 хв), 12.01.2020 (використано 40 хв), 13.01.2020 (використано 90 хв), 14.01.2020 (використано 60 хв), 15.01.2020 (використано 30 хв), 18.01.2020 (використано 60 хв), 19.01.2020 (використано 60 хв), 20.01.2020 (використано 100 хв), 21.01.2020 (використано 60 хв), 23.01.2020 (використано 60 хв), 24.01.2020 (використано 60 хв), 25.01.2020 (використано 40 хв), 26.01.2020 (використано 25 хв), 27.01.2020 (використано 30 хв), 28.01.2020 (використано 60 хв), 29.01.2020 (використано 60 хв), 30.01.2020 (використано 60 хв), 31.01.2020 (використано 40 хв), 01.02.2020 (використано 55 хв), 02.02.2020 (використано 60 хв), 03.02.2020 (використано 60 хв), 04.02.2020 (використано 80 хв), 05.02.2020 (використано 30 хв), 06.02.2020 (використано 40 хв), 07.02.2020 (використано 40 хв), 08.02.2020 (використано 60 хв), 10.02.2020 (використано 60 хв), 11.02.2020 (використано 25 хв), 12.02.2020 (використано 60 хв), 13.02.2020 (використано 60 хв), 14.02.2020 (використано 60 хв), 15.02.2020 (використано 40 хв), 16.02.2020 (використано 60 хв), 17.02.2020 (використано 60 хв), 18.02.2020 (використано 60 хв), 19.02.2020 (використано 85 хв), 20.02.2020 (використано 60 хв), 21.02.2020 (використано 60 хв), 22.02.2020 (використано 60 хв), 23.02.2020 (використано 70 хв), 25.02.2020 (використано 50 хв), 27.02.2020 (використано 60 хв), 24.02.2020 (використано 60 хв), 25.02.2020 (використано 60 хв), 28.02.2020 (використано 60 хв), 29.02.2020 (використано 60 хв), 01.03.2020 (використано 60 хв), 02.03.2020 (використано 40 хв), 03.03.2020 (використано 30 хв), 04.03.2020 (використано 40 хв), 05.03.2020 (використано 25 хв), 06.03.2020 (використано 60 хв), 07.03.2020 (використано 50 хв), 08.03.2020 (використано 60 хв), 09.03.2020 (використано 15 хв), 10.03.2020 (використано 40 хв), 11.03.2020 (використано 60 хв), 14.03.2020 (використано 40 хв), 15.03.2020 (використано 40 хв), 16.03.2020 (використано 60 хв), 17.03.2020 (використано 40 хв), 18.03.2020 (використано 60 хв), 19.03.2020 (використано 30 хв), 20.03.2020 (використано 70 хв), 21.03.2020 (використано 60 хв), 23.03.2020 (використав 50 хв), 30.03.2020 (використано 35 хв), 13.05.2020 (використано 10 хв) (а.с.33,42,89-130).
Водночас, право на телефонні розмови на підставі його заяв від 27.03.2020, 30.03.2020, 02.04.2020, 03.04.2020, 08.04.2020, 10.04.2020, 18.04.2020, 28.04.2020, 30.04.2020, 01.05.2020, 02.05.2020, 04.05.2020, 06.05.2020, 07.05.2020, 08.05.2020, 09.05.2020, 10.05.2020, 12.05.2020, 13.05.2020, 14.05.2020, 15.05.2020 ОСОБА_1 дозволено, однак фактично не надано, у зв'язку з відсутністю коштів на рахунку позивача та наявністю заборгованості у нього (а.с.34-43).
Таким чином, ОСОБА_1 в період з січня по березень 2020 року надавалися телефонні розмови на усі його письмові заяви. В період квітень-травень 2020 року, окрім 13.05.2020 (використано 10 хв), позивачем не проведені телефонні розмови, у зв'язку з відсутністю коштів на його особовому рахунку. Дана обставина також підтверджується записами журналу обліку телефонних розмов засуджених (а.с.49-77).
При цьому, суд наголошує, що в силу вимог ч.5 ст.110 КВК України та п.2 розділу XIV Правил засудженим надається право на телефонні розмови за його письмовою заявою та за рахунок засудженого. Тобто, своєю письмовою заявою про надання права на здійснення телефонного дзвінка позивач фактично давав згоду на зняття коштів з його особового рахунку на оплату вказаної послуги.
Вільні ціни та тарифи встановлюються на всі види продукції, товари та послуги, за виключенням тих, по яким здійснюється державне регулювання цін та тарифів. Розмір плати за той чи інший вид послуги визначається на підставі її ціни (тарифу). Вартість (ціна) послуги формується виходячи з витрат (собівартості) та прибутку (якщо вона планується). Базою для визначення ціни послуги є розрахунок витрат, пов'язаних з безпосереднім наданням послуги.
При цьому, методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати та її розкриття у фінансовій звітності визначені Національним положенням (Стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 135 "Витрати", затвердженим наказом Міністерства фінансів України 18.05.2012 №568, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.06.2012 за № 903/21215.
Відповідно до п.2 Розділу ІІ вказаного Положення витрати за обмінними операціями включають такі елементи витрат: оплата праці (заробітна плата, грошове забезпечення військовослужбовців); відрахування на соціальні заходи; матеріальні витрати (використання предметів, матеріалів, обладнання, інвентарю, медикаментів та перев'язувальних матеріалів, продуктів харчування тощо); амортизація; фінансові витрати (витрати суб'єкта державного сектору, пов'язані із запозиченнями згідно із законодавством: відсотки за користування кредитами, премія, дисконт за цінними паперами, витрати на обслуговування боргу тощо); інші витрати за обмінними операціями (курсові різниці, витрати, пов'язані з реалізацією активів, уцінка активів, втрати від зменшення корисності активів тощо).
В свою чергу, оплата послуг зв'язку входить до матеріальних витрат.
Згідно з матеріалами справи, ціни на послуги з користування засудженими мобільним зв'язком, що надаються ДУ "Городищенська виправна колонія (№96)", формуються на підставі розрахунку вартості 1 хвилини телефонної розмови відповідного оператора мобільного зв'язку в ДУ "Городищенська виправна колонія (№96)" (а.с.46-48).
Встановлені в ході розгляду обставини справи в їх сукупності свідчать, що адміністрацією виправної колонії забезпечено реалізацію права позивача на телефонні дзвінки в межах наявних на його особовому рахунку коштів. Усі дзвінки здійснені ОСОБА_1 на підставі його заяв, а отже списання відповідачем коштів на їх оплату з його особового рахунку проведені відповідачем за згоди позивача, а не самовільно як він про це зазначає.
Жодних доказів протиправності дій відповідача, які виразилися у покладенні на засудженого ОСОБА_1 як кінцевого споживача послуг мобільного оператора "Київстар", "Lifecell", "Vodafone", неправомірної оплати, самовільного, без письмового дозволу зняття коштів з особового рахунку, в ході розгляду справи не встановлено, судом не здобуто та матеріали справи не містять. Відтак, в задоволенні позову в цій частині, а також у позовній вимозі про зобов'язання повернути протиправно/самовільно зняті кошти з особового рахунку засудженого за послуги мобільного оператора зв'язку, яка похідною позовної вимогою від зазначеної вище, слід відмовити.
Поряд з цим, суд звертає увагу, що відповідно до абз.4 п.7 розділу ІІ Порядку обліку особистих грошей, цінностей і речей осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, а також виданого їм речового майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 23.08.2013 за №1782/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.08.2013 за № 1473/24005, утримання з коштів засудженого, які є на його рахунку, вартості харчування, одягу, взуття, білизни, комунально-побутових та інших наданих послуг здійснюється на підставі фактичних витрат, понесених при наданні вказаних послуг, затверджених начальником установи, а також даних його особового рахунку з обліку речового майна згідно з додатком 7 до цього Порядку.
Іншими словами, виправна установа здійснює утримання коштів засудженого з його рахунку лише по факту понесених витрат, за результатами наданої йому послуги.
Таким чином, здійснення засудженим телефонного дзвінка не тягне за собою безумовного стягнення коштів за таку послугу в обов'язковому порядку, позаяк можливі такі варіанти як абонент зайнятий, абонент не відповідає, неправильно набраний телефонний номер тощо, в свою чергу, стягнення авансового платежу з рахунку засудженого за здійснення ним телефонного дзвінка законодавством не передбачено.
З огляду на наведене, відповідач, ненадаючи ОСОБА_1 права на телефонні переговори на підставі його заяв в період квітень-травень 2020 року з мотивів відсутності на рахунку останнього коштів фактично позбавив цим позивача права на телефонні розмови з рідними, близькими, знайомими та іншими особами, гарантованого Конституцією України, а отже діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, визначені чинним законодавством.
За таких обставин, позов в цій частині підлягає задоволенню.
Щодо вимоги позивача зобов'язати ДУ "Городищенська виправна колонія (№96)" виконати вимоги кримінально-виконавчого законодавства України щодо здійснення розрахунку з оператором рухомого (мобільного) зв'язку за його отримані послуги при використанні засудженим права на телефонні розмови шляхом здійснення засудженим грошового переказу коштів з його особового рахунку на рахунок абонентського номера оператора зв'язку за умовами тарифу, встановленого відповідним оператором зв'язку, то така задоволенню не підлягає, з огляду на таке.
Як вже зазначалося судом раніше, облік особистих грошей, цінностей і речей осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, а також виданого їм речового майна регулюється Порядком, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 23.08.2013 за №1782/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.08.2013 за № 1473/24005 (далі - Порядок №1782/5).
Так, в силу п.1 Розділу І вказаного Порядку особисті гроші засудженого та особи, взятої під варту (далі - особа) - грошові кошти, які підлягають зарахуванню на особовий рахунок особи і використовуються відповідно до законодавства.
Відповідно до п.5 Розділу ІІ Порядку №1782/5 посадова особа, яка веде облік особистих грошей особи, відкриває на кожну особу особовий рахунок з обліку особистих грошей за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку та вкладку до особового рахунку за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку. Особовому рахунку з обліку особистих грошей особи (далі - рахунок) присвоюється номер, який складається з номера особової справи та початкової літери прізвища особи. Рахунок реєструється в оборотній відомості з обліку особистих грошей за формою згідно з додатком 6 до цього Порядку.
На рахунку ведеться облік усіх операцій, пов'язаних із зарахуванням і списанням особистих грошей. Посадова особа, яка веде облік особистих грошей особи, на початок кожного місяця ознайомлює особу із залишком грошей на рахунку під особистий підпис, який проставляється у вкладці до особового рахунку особи.
В силу вимог п.7 Розділу ІІ Порядку №1782/5 посадова особа, яка веде облік особистих грошей, здійснює усі відрахування та утримання, передбачені законодавством, із коштів особи, які є на рахунку, та готує платіжні документи на перерахування відповідних сум з депозитного рахунку установи за призначенням. Засуджені відшкодовують вартість харчування, одягу, взуття, білизни, комунально-побутових та інших наданих послуг, крім осіб, яким зазначені послуги відповідно до законодавства надаються безоплатно.
Таким чином, мобільні телефони, як і особисті кошти засуджених не перебувають у їх вільному розпорядженні, а знаходяться на відповідному обліку. При цьому, веде облік особистих грошей, здійснює усі відрахування та утримання, передбачені законодавством, із коштів особи, які є на рахунку, посадова особа установи виконання покарань, а не засуджений особисто.
Ні положеннями КВК України, ні нормами Порядку №1782/5 не передбачено можливості здійснення особисто засудженим грошового переказу коштів з його особового рахунку за отримані послугу, в т.ч. мобільного зв'язку, а відтак позов в цій частині не підлягає до задоволення.
Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наведеного, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення частково.
Правові підстави для застосування статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_1 ) до Державної установи "Городищенська виправна колонія (№96)" (с. Городище, Рівненський район, Рівненська область, 35341, код ЄДРПОУ 08564386) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Державної установи "Городищенська виправна колонія (№96)" щодо ненадання ОСОБА_1 телефонних розмов у зв'язку з відсутністю коштів на його рахунку, що призвело до позбавлення ОСОБА_1 права на телефонні розмови з рідними, близькими, знайомими та іншими особами, гарантованого Конституцією України.
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 , а саме: про визнання протиправними дій Державної установи "Городищенська виправна колонія (№96)", які виразилися у покладенні на засудженого ОСОБА_1 як кінцевого споживача послуг мобільного оператора "Київстар", "Lifecell", "Vodafone", неправомірної оплати, самовільного, без письмового дозволу зняття коштів з особового рахунку; зобов'язання Державної установи "Городищенська виправна колонія (№96)" виконати вимоги кримінально-виконавчого законодавства України щодо здійснення розрахунку з оператором рухомого (мобільного) зв'язку за його отримані послуги при використанні засудженим права на телефонні розмови шляхом здійснення засудженим грошового переказу коштів з його особового рахунку на рахунок абонентського номера оператора зв'язку за умовами тарифу, встановленого відповідним оператором зв'язку; зобов'язання Державної установи "Городищенська виправна колонія (№96)" повернути протиправно/самовільно зняті кошти з особового рахунку засудженого ОСОБА_1 за послуги мобільного оператора зв'язку - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складений 21 вересня 2020 року.
Суддя Н.С. Гудима