23 вересня 2020 року м. ПолтаваСправа № 816/379/16
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області про стягнення заробітної плати,
24 березня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області про стягнення недорахованої в 2009 - 2010 роках частини заробітної плати у вигляді надбавки за вислугу років у розмірі 43579,06 грн.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2016 року, позов задоволено частково. Стягнуто з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області на користь ОСОБА_2 надбавку за вислугу років у розмірі 2045,00 грн (дві тисячі сорок п'ять гривень) із відрахуванням обов'язкових платежів та компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 468,71 грн (чотириста шістдесят вісім гривень сімдесят одна копійка). У іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 14.05.2020 касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, касаційну скаргу територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області залишено без задоволення. Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2016 року скасовано в частині відмови в задоволенні позову щодо нарахування та виплати за період з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2010 року надбавки за вислугу років в розмірі визначеному частиною четвертою статті 44 Закону України «Про статус суддів» з урахуванням додаткового посадового окладу до щорічної відпустки, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, інших нарахувань. В цій частині ухвалено нову постанову про задоволення позовних вимог. Зобов'язано територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області нарахувати та виплати ОСОБА_2 за період з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2010 року надбавку за вислугу років в розмірі визначеному частиною четвертою статті 44 Закону України «Про статус суддів» з урахуванням додаткового посадового окладу до щорічної відпустки, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, інших нарахувань та компенсацію відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати». В іншій частині постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2016 року - залишено без змін.
04.09.2020 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні, у якій просить замінити стягувача ОСОБА_2 на ОСОБА_1 щодо виконання постанови Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду від 14.05.2020 у справі №816/379/16 за позовом ОСОБА_2 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області про стягнення заробітної плати у частині стягнення 1/2 частки нарахованої ОСОБА_2 за період з 01.01.2009 по 31.12.2010 надбавки за вислугу років в розмірі, визначеному частиною четвертою статті 44 Закону України «Про статус суддів» з урахуванням додаткового посадового окладу до щорічної відпустки, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, інших нарахувань та компенсацію відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
Заява мотивована тим, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а єдиними спадкоємцями після його смерті є його діти - ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Наголошує на тому, що ОСОБА_1 є рідною донькою спадкодавця та є спадкоємицею за законом, яка прийняла спадщину, а тому їй належить право заміни сторони виконавчого провадження. Зазначає, що судове рішення в частині нарахування ОСОБА_2 за період з 01.01.2009 по 31.12.2010 надбавки за вислугу років в розмірі, визначеному частиною четвертою статті 44 Закону України «Про статус суддів» з урахуванням додаткового посадового окладу до щорічної відпустки, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, інших нарахувань та компенсацію відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» виконане Територіальним управлінням ДСА України в Полтавській області. Водночас, у частині виплати ОСОБА_2 за період з 01.01.2009 по 31.12.2010 надбавки за вислугу років в розмірі визначеному частиною четвертою статті 44 Закону України «Про статус суддів» з урахуванням додаткового посадового окладу до щорічної відпустки, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, інших нарахувань та компенсацію відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» сторона стягувача підлягає заміні з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 в 1/2 частці.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.09.2020 заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження у справі №816/379/16 призначено до розгляду у судовому засіданні на 23.09.2020 року.
23.09.2020 до суду надійшли заперечення Територіального управління ДСА в Полтавській області, у яких останній просив відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження, посилаючись на те, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до винесення Верховним Судом постанови від 14.05.2020. Вказував, із посиланням на постанову Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 639/5047/16, що право на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати має особистий характер, оскільки виникає у чітко визначеної особи і має на меті забезпечити наявність засобів існування конкретної особи. Тому зі смертю одержувача цих коштів правовідносини щодо їх сплати припиняються.
У судове засідання учасники справи, не з'явились, хоча про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.
Відповідно до частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на вищевикладене, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до положень частини 2 статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає питання про заміну сторони виконавчого провадження в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або заінтересованої особи, що звернулися з поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Суд, дослідивши матеріали заяви про заміну сторони виконавчого провадження, дійшов наступних висновків.
ОСОБА_2 , позивач у справі № 816/379/16, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис про смерть №362, свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 , видане 15.06.2017 Лубенським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області.
ОСОБА_1 є рідною донькою ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 , що видане 30.07.1991 відділом РАЦС м. Лубни.
02.10.2018 між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , які є спадкоємцями на майно ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (спадкова справа №201/2017, відкрита у Другій лубенській державній нотаріальній конторі) укладено договір про поділ спадкового майна.
02.10.2018 державним нотаріусом Другої лубенської державної нотаріальної контори Іщенко Г.К., на підставі договору про поділ спадкового майна від 02.10.2018, видано свідоцтво про право на спадщину за законом (спадкова справа №201/2017) на ім'я ОСОБА_1 .
Відповідно статті 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців)
Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Статтею 1219 ЦК України передбачено, що не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Згідно статті 1227 ЦК України, суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Отже, стаття 1227 ЦК України регулює питання спадкування сум , право на одержання яких виникло у спадкодавця за життя, але не було ним реалізоване.
Згідно з частинами 1 та 3 статті 1296 Цивільного кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Як встановлено судом, постановою Верховного Суду від 14.05.2020 зобов'язано територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області нарахувати та виплати ОСОБА_2 за період з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2010 року надбавку за вислугу років в розмірі визначеному частиною четвертою статті 44 Закону України «Про статус суддів» з урахуванням додаткового посадового окладу до щорічної відпустки, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, інших нарахувань та компенсацію відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів зв'язку з порушенням строків їх виплати».
Отже, суми виплат, які належали ОСОБА_2 , визначені судовим рішенням, яке набрало законної сили, однак не отримані останнім за життя.
Статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Частиною 1 статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Згідно з частиною 4 статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Заміна сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, (процесуальне правонаступництво) можливе на будь-якій стадії адміністративного процесу, як на стадії розгляду справи так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред'явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.04.2018 по справі №2а/0612/649/11.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Під правонаступництвом у виконавчому провадженні необхідно розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов'язків від право попередника до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні.
Конституційним Судом України у рішенні № 18-рп/2012 від 13 грудня 2012 року зазначено, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Розглядаючи справу № 5-рп/2013, Конституційний Суд України у рішенні від 26 червня 2013 року вказав, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Отже, враховуючи те, що ОСОБА_2 була присуджена надбавка за вислугу років в розмірі визначеному частиною четвертою статті 44 Закону України «Про статус суддів» з урахуванням додаткового посадового окладу до щорічної відпустки, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, інших нарахувань та компенсацію відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів зв'язку з порушенням строків їх виплати», при цьому ОСОБА_1 є рідною донькою померлого ОСОБА_2 та є його спадкоємицею за законом, суд дійшов висновку про наявність підстав для процесуального правонаступництва по справі.
Разом з тим суд бере до уваги, що спадкоємцем після ОСОБА_2 є також ОСОБА_3 , що підтверджується договором про поділ спадкового майна від 02.10.2018.
Відповідно до частини 1 статті 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.
Отже, суд дійшов висновку про наявність підстав для заміни стягувача ОСОБА_2 на ОСОБА_1 щодо виконання постанови Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду від 14.05.2020 у справі №816/379/16 за позовом ОСОБА_2 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області про стягнення заробітної плати в 1/2 частині: зобов'язання територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 за період з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2010 року надбавки за вислугу років в розмірі визначеному частиною четвертою статті 44 Закону України «Про статус суддів» з урахуванням додаткового посадового окладу до щорічної відпустки, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, інших нарахувань та компенсації відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів зв'язку з порушенням строків їх виплати».
При цьому суд відхиляє посилання Територіального управління ДСА в Полтавській області на постанову Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №69/5047/16, у якій зазначено, що право на компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати має особистий характер, оскільки виникає у чітко визначеної особи і має на меті забезпечити наявність засобів існування конкретної особи, тому зі смертю одержувача цих коштів правовідносини щодо їх сплати припиняються. Суд акцентує увагу, що правовідносини, які виникли у справі, на яку посилається представник управління, не є подібними правовідносинам, що виникли у цій справі. Так. у справі, що розглядається, право на отримання компенсації втрати частини доходу виникло та присуджено ОСОБА_2 , у той час як у межах справи, на яку посилається представник управління, позивач звернулася з позовом про стягнення компенсації з роботодавця вже після смерті спадкодавця.
Отже, заява ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 52, 248, 256, 294, 379 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області про стягнення заробітної плати задовольнити.
Замінити стягувача ОСОБА_2 на ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) щодо виконання постанови Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 14.05.2020 у справі №816/379/16 за позовом ОСОБА_2 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області про стягнення заробітної плати в 1/2 частині зобов'язання територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 за період з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2010 року надбавки за вислугу років в розмірі визначеному частиною четвертою статті 44 Закону України «Про статус суддів» з урахуванням додаткового посадового окладу до щорічної відпустки, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, інших нарахувань та компенсації відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів зв'язку з порушенням строків їх виплати».
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до Другого апеляційного адміністративного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.
Суддя Н.Ю. Алєксєєва