Справа № 420/6492/20
23 вересня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (вул..Піроговська,6, м.Одеса, 65044) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного звернулася з позовом ОСОБА_1 до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за результатом якого позивач просить суд:
визнати протиправними дії Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, які виразилися у відмові оформити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 що враховується для перерахунку пенсії, щодо визначення, ОСОБА_1 розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2019 та 2020 року;
зобов'язати Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки оформити та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії виходячи з 50 тарифного розряду та з визначенням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідні тарифні коефіцієнти, а саме:
- з 01.01.2019 року: посадовий оклад в розмірі 10350,00 грн. та оклад за військовим званням в розмірі 1750,00 грн.;
- з 01.01.2020 року: посадовий оклад в розмірі 11710,00 грн. та оклад за військовим званням в розмірі 1980,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 звільнений з військової служби в запас у зв'язку з проведенням організаційних заходів (наказ Міністра оборони України (по особовому складу) від 20.06.2018 №371 та наказ Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України (по стройовій частині) від 26.06.2018 №122 - виключено зі списків особового складу Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України, додається) та йому відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII з 22.08.2018 року призначено та виплачувалась пенсія за вислугу років, що підтверджується копією протоколу за пенсійною справою № 1501021742 від 27.06.2018р. Згідно до п.4 Постанови № 704 встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Згідно примітки 1 до Додатку 1 Постанови №704 посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище -заокруглюються до десяти гривень.На підставі викладеного, вбачається, що у постанові, яка регулює питання грошового забезпечення військовослужбовців існує юридична колізія між пунктом 4 Постанови № 704 та приміткою 1 Додатку 1, приміткою до Додатку 14 до вказаної постанови Кабінету Міністрів України.
Представник Позивача 04.06.2020р. звернулась до Відповідача з заявою в якій просила: оформити та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенси ОСОБА_1 з 01 січня 2019 року та з 01 січня 2020 року з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня 2019 року та на 01 січня 2020 року та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти, а саме:
- з 01.01.2019 року: посадовий оклад в розмірі 10350,00 грц. та оклад за військовим званням в розмірі 1750,00 грн.;
- з 01.01.2020 року: посадовий оклад в розмірі 11710,00 грн. та оклад за військовим званням в розмірі 1980,00 грн
Проте, 16.07.2020р. Представником позивача отримано відповідь на заяву від 04.06.2020р.. Листом від 18.06.2020р. № 5429 (копія додається), Відповідач фактично відмовив Позивачу в оформлені та видачі довідки про розмір грошового забезпечення, як зазначалось для перерахунку пенсії.Так, не погоджуючись з вищенаведеними обставинами та діями відповідача ОСОБА_1 звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою суду від 22.07.2020 року відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався.
Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив таке.
ОСОБА_1 звільнений з військової служби в запас у зв'язку з проведенням організаційних заходів (наказ Міністра оборони України (по особовому складу) від 20.06.2018 №371 та наказ Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України (по стройовій частині) від 26.06.2018р. №122 - виключено зі списків особового складу Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України, додається) та йому відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII з 22.08.2018 року призначено та виплачувалась пенсія за вислугу років, що підтверджується копією протоколу за пенсійною справою № 1501021742 від 27.06.2018р.
Відповідно до протоколу за пенсійною справою №1501021742 позивачу від 27.06.2018р. призначено пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» до якої увійшли:
- посадовий оклад 8740,00 грн.,
- оклад за військове звання 1480,00 грн.,
- процентна надбавка за вислугу років (50 %) 4599,00 грн.,
- середньомісячна сума додаткових видів ГЗ за 24 місяці, (у тому числі робота з таємними виробами, носіями, док. 15% 15%; надбавка за специфічні умови проходження служби 10%, премія 20%) 3958,23грн.
Всього 18777,23грн., основний розмір пенсії 62% грошового забезпечення - 11641,88грн. Вид підвищення або надбавки до пенсії: учасник АТО Учасник бойових дій (ст. 6) - 363,00 грн.; учасник бойових дій 40,00грн. Всього призначено 12044,88грн.
04.06.2020 представник позивача листом звернулась до відповідача з заявою в якій просила: оформити та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенси ОСОБА_1 з 01 січня 2019 року та з 01 січня 2020 року з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня 2019 року та на 01 січня 2020 року та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти, а саме:
- з 01.01.2019 року: посадовий оклад в розмірі 10350,00 грц. та оклад за військовим званням в розмірі 1750,00 грн.;
- з 01.01.2020 року: посадовий оклад в розмірі 11710,00 грн. та оклад за військовим званням в розмірі 1980,00 грн.
Листом від 18.06.2020 № 5429 відповідач відмовив позивачу в оформлені та видачі довідки про розмір грошового забезпечення, як зазначалось для перерахунку пенсії.
Дослідивши адміністративний позов, відзив Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною 2статті 19 Конституції Українипередбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідност.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно ізстаттею 46 Конституції Українигромадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Питання пенсійного забезпечення військових пенсіонерів регулюється Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992 року(далі Закон №2262-ХІІ).
Частиною 3 ст.43 Закону №2262-ХІІ встановлено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 4 статті 63 Закону №2262-ХІІ, усі призначені за цимЗакономпенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21 лютого 2018 року «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб»(даліПостанова №103) визначено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"(далі - Закон) до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно допостанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Відповідно до п.1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно доЗакону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №45 від 13 лютого 2008 року(далі Порядок №45), пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Згідно п.3 Порядку №45 на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі (п.4 Порядку №45).
Відповідно до п.5 Порядку №45 під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Відповідною вважається посада, яка за класифікаційними характеристиками, зокрема назвою, розміром посадового окладу, функціональністю та організаційним рівнем підрозділу у структурі органу (організації, установи, військової частини тощо) прирівнюється до посади, з якої особа була звільнена (п.6 Порядку №45).
Суд критично відноситься до доводів відповідача, що оскільки удодатках 1-22 Наказу Міністерства оборони України №90 від 01.03.2018 року, відповідної або аналогічної посади, яку позивач займав на дату звільнення зі служби не має, то позивачу встановлено 37 тарифний розряд, який відповідає посадовому окладу 6910 грн., з огляду на наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»(даліПостанова №704) затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1.
Згідно до п.4 Постанови №704 установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленогозакономна 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
В лютому 2018 року постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 були внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 Постанови № 704 було викладено у новій редакції, а саме: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12,13 і 14.».
Згідно з Приміткою 1 Додатку 1 до Постанови № 704, посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 -відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня 'Календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт та відповідно до примітки до Додатку 14 також передбачено що, оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Згідно з положеннями ст.9 Конституції Українита ст.17, ч.5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини'суди та органи державної влади повинні дотримуватись положеньЄвропейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції вперше у рішенні від 16 грудня 1974 року у справі «Міллер проти Австрії», де Суд встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні «Гайгузус проти Австрії» від 16 вересня 1996 року, якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.
Відповідно до правової позиції Європейського суду у справі «Кечко проти України» (рішення від 08 листопада 2005 року) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.
Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, «Онер'їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (ToscutaandOthers v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах.
Крім того, Європейський Суд з прав людини у своєму рішення по справі YvonnevanDuynv.Home Office зазначив, що «принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії». З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених уконституціїчи інших актах. Така дія названого принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.
Таким чином суд доходить до висновку щодо необхідності зобов'язати відповідача оформити та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідки про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку пенсії виходячи з 50 тарифного розряду.
Щодо вимог позивача, а саме визнання протиправним дії відповідача щодо визначення ОСОБА_1 посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленогозакономна 1 січня 2019р. та 2020р., суд зазначає наступне.
Як вже зазначалось судом вище, пунктом 4 Постанови № 704 в редакції, чинній на момент прийняття постанови встановлено, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленогозакономна 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленогозакономна 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14.
Так, в лютому 2018року постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб'допостанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 були внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 Постанови № 704 було викладено у новій редакції, а саме: « 4.Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленогозакономна 01 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».
В той же час Приміткою 1 Додатку 1 до Постанови № 704, посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних встановленогозакономна 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленогозакономна 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт та відповідно до примітки до Додатку 14 також передбачено що, оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленогозакономна 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленогозакономна 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Згідно із ст.6 КАС УкраїниСуд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Венеціанська комісія у своїй доповіді від 04 квітня 2011 року "Верховенство права" вказала, що правова визначеність є елементом верховенства права та є істотно важливою для питання довіри до судової системи.Аби досягти цієї довіри, держава повинна зробити текстзаконулегко доступним,законмає бути сформульований з достатньою мірою чіткості, аби особа мала можливість скерувати свою поведінку. Згідно з усталеною практикою Європейського суду поняття "якість закону" означає, що національне законодавство повинне бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на права осіб (рішення у справах «Олександр Волков проти України», «C.G. та інші проти Болгарії» та ін.
На підставі викладеного, судом встановлено, що упостанові, яка регулює питання грошового забезпечення військовослужбовців існує юридична колізія між пункт 4 Постанови № 704 та приміткою 1 Додатку 1, приміткою до Додатку 14 до вказаноїпостанови Кабінету Міністрів України.
Європейський суд неодноразово вказує, що відповідальність за подолання недоліків законодавства, правових колізій, прогалин, інтерпретаційних сумнівів лежить, в тому числі, і на судових органах, які застосовують та тлумачать закони (рішення у справі «Кантоні проти Франції»).
З урахуванням встановленого, розрахунки посадового окладу позивача мають проводитись шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленогозакономна 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленогозакономна 1 календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Враховуючи висновки суду, а саме щодо відповідності посади ОСОБА_1 звільненні 50-му тарифному розряду, суд зазначає наступне.
Додатком №1 до Постанови № 704 визначено схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу, відповідно до якої за тарифним розрядом "50" застосовується тарифний коефіцієнт "4.96".
Додатком 14 до Постанови № 704 визначено схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу, відповідно до якої за військовим (спеціальним) званням "полковник" застосовується тарифний коефіцієнт "0,84".
Статтею 8 Закону України «Про державний бюджет на 2019 рік» від 23 листопада2018року № 2629-VIII установлено, що станом на 1 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 1853 грн., а мінімальна заробітна плата - 4173 грн. Отже, 50% мінімальної заробітної плати буде складати 2086 грн. 50 коп.
Відтак, вихідний показник, який повинен братися для перерахунку показників значень для визначення розміру окладу за посадою та за військовим званням з 1 січня 2019 року повинен бути 2086 грн. 50 коп. Отже, посадовий оклад Позивача, повинен становити 10350,00 грн. (2086 грн. 50 коп. х 4,96 = 10349грн. 04 коп.). Оклад позивача за військовим званням полковника на 1 січня 2019 року повинен становити 1750 грн. 00 коп. (2086 грн. 50 коп. х 0,84 = 1752 грн. 66).
Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет на 2020 рік» від 14 листопада2019року № 294-ІХ установлено, що станом на 1 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2027 грн., а мінімальна заробітна плата 4723 грн. Отже, 50% мінімальної заробітної плати буде складати 2361 грн. 50 коп.
Відтак, вихідний показник, який повинен братися для перерахунку показників значень для визначення розміру окладу за посадою та за військовим званням з 1 січня 2020 року повинен бути 2361 грн. 50 коп. Отже, посадовий оклад Позивача, повинен становити 11710 грн. 00 коп. (2361 грн. 50 коп. х 4,96 = 11713 грн. 04 коп.) та оклад позивача за військовим званням полковника повинен становити 1980,00 грн. (2361 грн. 50 коп. х 0,84 = 1983,66 грн.).
Аналогічні правові позиції висловлені у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року № 857/11413/19 та у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року№ 520/8061/19.
Суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, а саме рішення по справі «Ольсон проти Швеції», в якому суд зазначив, що будь-яка норма не може рахуватися «законом», якщо її не сформульовано з достатньою точністю так, щоб громадянин мав змогу, якщо потрібно, з відповідними рекомендаціями, до певної міри передбачити наслідки своєї поведінки.
Виходячи з наведеного та згідно з усталеною практикою Європейського суду, поняття «якістьзакону'означає, що національне законодавство повинне бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на права осіб (рішення у справах «Олександр Волков проти України», «G.G. та інші проти Болгарії»).
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, позаяк нечіткість Постанови №704, коли примітки до додатків 1,14 на які посилається позивач і які, не визнає відповідач, є в свою чергу частинами даного нормативно-правового акта, які представляють державно-владний припис, призначений для спеціального текстового або символічного підкреслення, має супровідний характер.
У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Відповідно до ст.9 КАС Українирозгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст.72 та ч.1 ст.73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Частиною 1ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ст.90 КАС Українисуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується наїх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд керується критеріями закріпленими у ст.2 КАС України, які повною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Згідно ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивача звільнено від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст.7,9,241-246,250,255,262,295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (вул..Пироговська,6, м.Одеса, 61052; код ЄДРПОУ 08402040) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки(вул..Пироговська,6, м.Одеса, 61052; код ЄДРПОУ 08402040), які виразилися у відмові оформити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) що враховується для перерахунку пенсії, щодо визначення, ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2019 та 2020 року;
Зобов'язати Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки(вул..Пироговська,6, м.Одеса, 61052; код ЄДРПОУ 08402040) оформити та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) для перерахунку пенсії виходячи з 50 тарифного розряду та з визначенням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідні тарифні коефіцієнти, а саме:
- з 01.01.2019 року: посадовий оклад в розмірі 10350,00 грн. та оклад за військовим званням в розмірі 1750,00 грн.;
- з 01.01.2020 року: посадовий оклад в розмірі 11710,00 грн. та оклад за військовим званням в розмірі 1980,00 грн.
Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.С. Єфіменко
.