Ухвала від 23.09.2020 по справі 420/9149/20

Справа № 420/9149/20

УХВАЛА

23 вересня 2020 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Самойлюк Г.П., розглянувши матеріали позовної заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафних санкцій №№237, 238, 239 від 25.06.2019р.,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафних санкцій №№237, 238, 239 від 25.06.2019р.

У прохальній частині позовної заяви викладено клопотання про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якого зазначено, що про винесення оскаржуваних постанов позивач дізнався лише 03.10.2019р., відтак строк звернення до суду з цим позовом сплинув 03.04.2020р. Посилаючись на запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів, позивач зазначив щодо наявності підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду.

Відповідно до п.п. 3, 6 ч. 1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши зміст адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, суддя встановив наявність підстав для залишення позову без руху, оскільки він поданий із порушенням вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України та виявлені недоліки позовної заяви перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі.

Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” установлено, що у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року становить 2102,00 грн.

Пунктом 1 ч. 3 ст.4 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який поданий фізичною особою або фізичною особою - підприємцем сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відтак, враховуючи, що ціна позову становить 25500,00 грн., позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 840,80 грн. за подання позовної заяви майнового характеру.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Зазначеною статтею визначаються строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням.

Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач оскаржує постанови про накладення штрафних санкцій №№237, 238, 239, датовані 25.06.2019р., які за його твердженням одержано лише 03.10.2019р.

Поважність причин пропуску строку звернення до суду позивач обґрунтував запровадженням обмежувальних протиепідемічних заходів, посилаючись на прийняття постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020р. «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», якою з 12.03.2020р. по 22.05.2020р. на усій території України запроваджено карантин із рядом обмежувальних заходів.

Проте, враховуючи, що позивач дізнався про прийняття оскаржуваних постанов 03.10.2019р., він не був позбавлений можливості звернутися до суду у період з 03.10.2019р. до 12.03.2020р. з відповідним позовом, проте до позову не додано доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду.

Суд вважає необґрунтованими посилання позивача на продовження строків звернення до суду з цим позовом у зв'язку з запровадженням обмежувальних протиепідемічних заходів згідно постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020р. «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», якою з 12.03.2020р. по 22.05.2020р. на усій території України запроваджено карантин із рядом обмежувальних заходів, з огляду на наступне.

Так, згідно п.2 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18.06.2020 р.

№ 731-IX процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

У зв'язку з вищевикладеним, процесуальні строки, що були продовжені на час дії карантину, закінчилися 06.08.2020р.

Після закінчення 20-ти днів з дня набрання чинності Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 18.06.2020 №731-ІХ до суду позивачем не подавалось відповідного позову.

Позовна заява надійшла до суду лише 18.09.2020р. (вх. №9018/20).

Разом з тим позивач не зазначив та не обґрунтував наявності підстав, що перешкоджали зверненню до суду з цим позовом у період з 06.08.2020р. до 18.09.2020р.

Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Таким чином, беручи до уваги наведене, судом встановлено, що не дотримано вимог ч.6 ст.161 КАС України та не додано до позовної заяви жодних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.

Виявлені недоліки повинні бути усунені у десятиденний строк з моменту отримання ухвали суду шляхом оформлення позовної заяви відповідно до вимог ст.ст. 160, 161 КАС України, а саме:

надання до суду доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом;

надання до суду документа про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

При цьому, суд вважає за доцільне зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду, та направлення необхідних документів засобами поштового зв'язку, позивачу з метою попередження повернення судом позовної заяви з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд відповідними засобами зв'язку (телефон, факс, електрона пошта, тощо) про надіслання матеріалів, оскільки згідно з п.1 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): місцевої - Д+2; у межах області та між обласними центрами України - Д+3, пріоритетної - Д+1, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2, 3 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 294 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафних санкцій №№237, 238, 239 від 25.06.2019р., - залишити без руху.

Надати позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.

У разі не усунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута позивачу відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.

Згідно ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню згідно ст. 294 КАС України.

Суддя Г.П. Самойлюк

Попередній документ
91716416
Наступний документ
91716418
Інформація про рішення:
№ рішення: 91716417
№ справи: 420/9149/20
Дата рішення: 23.09.2020
Дата публікації: 25.09.2020
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Одеський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; організації господарської діяльності, з них