справа №380/5653/20
22 вересня 2020 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про зобов'язання вчинити дії.
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), в якому просить суд зобов'язати Львівський обласний військовий комісаріат виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нові довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2018, 01.01.2019 та 01.01.2020 із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) і премії, та визначивши в таких посадовий оклад, оклад за військовим званням та надбавку за вислугу років, виходячи із 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01.01.2018, 01.01.2019 та 01.01.2020, і множенням на відповідні тарифні коефіцієнти у відповідності до Додатків 1-14 до Постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 за № 704, для проведення позивачу із 01.01.2018, 01.01.2019 та 01.01.2020 перерахунку основного розміру пенсії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що після перерахунку пенсії за вислугу років з 01.01.2018 позивач зробив аналіз нормативних документів і помітив невідповідність пункту 4 та приміток до додатків 1, 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі Постанова 704). Позивач вказав, що під час перерахунку складових його пенсії, застосована норма шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (1762грн.) на відповідний тарифний коефіцієнт згідно п. 4 Постанови 704. Однак, в примітках до додатків 1 та 14 законодавцем зазначено: «Посадові оклади за розрядами тарифної сітки (та оклади за військовим званням) визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт». На думку позивача, з 2018року, з 2019року та 2020року вихідний показник, який повинен братися для визначення розміру окладу за посадою та військовим званням від мінімальної заробітної плати, а не прожиткового мінімуму.
Ухвалою від 22.07.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін та запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, надати (надіслати) суду відзив на позов, а також всі письмові та електронні докази.
Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
На виконання вказаної ухвали до відділу документального забезпечення суду надійшов відзив ІНФОРМАЦІЯ_1 . У відзиві відповідач просить відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що пунктом 4 Постанови 704 визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. Таким чином, твердження позивача про те, що посадовий оклад має бути розрахований від суми мінімальної заробітної плати є помилковим.
Позивач подав суду відповідь на відзив, в якому наводить спростування доводів відповідача, викладених у відзиві, наголошуючи, що предметом спору у цій справі є правомірність застосування відповідачем при визначенні розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням величини розміру прожиткового мінімуму для працездатних громадян.
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Суд встановив таке.
ОСОБА_1 після звільнення з військової служби у Збройних Силах України перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію відповідно до положень Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 М2262-ХІІ (далі Закон 2262-ХІІ).
ОСОБА_1 був включений у список Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, у зв'язку з чим Львівським обласним військовим комісаріатом була підготовлена довідка від 23.03.2018, в яку включено посадовий оклад, оклад за військовим званням та надбавка за вислугу років, як це передбачено Постановою 103, Порядком 45, а саме: посадовий оклад 5070,00 грн; оклад за військовим званням 1410,00 грн; надбавка за вислугу років 50% 3240,00 грн; всього грошове забезпечення 9720,00 грн.
18.06.2020 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного Фонду України у Львівській області з проханням про перерахунок посадового окладу та окладу за військовим званням, оскільки, після перерахунку пенсії за вислугу років з 01.01.2018 він зробив аналіз нормативних документів і помітив невідповідність пункту 4 та приміток до додатків 1, 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі Постанова 704).
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області листом від 19.06.2019 за №1300-0202-/8/46231 повідомило позивача, що перерахунок його пенсії проведено з 01.01.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі постанова № 103) та на підставі довідки про грошове забезпечення, скерованої на нашу адресу Львівським обласним військовим комісаріатом. Грошове забезпечення визначено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.07.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та складає 9720,00 грн., при цьому враховано: 5070,00грн. - посадовий оклад; 1410,00грн.- оклад за військовим званням; 3240,00грн.- надбавка за вислугу років 50%.Основний розмір пенсії з 01.01.2018 - 6804,00 грн. (9720,00 * 70 %). Сума підвищення пенсії становить - 4112,99 грн. (6804,00 грн.2691,01грн. (розмір пенсії до перерахунку)). З 01.01.2018 розмір підвищення пенсії становить 2056,50грн. (4112,99*50%), з 01.01.2019 -3084,74 грн. (4112,99*75%). Пенсійна виплата з 01.01.2018 становила 4747,51.грн. (2691,01 (пенсія до перерахунку)+2056,50грн (50% розміру підвищення пенсії). З 01.01.2019 пенсійна виплата становила 5775,75 грн., в тому числі 3084,74грн-75% підвищення пенсії. З 01.01.2020 пенсійна виплата становить 6804,00грн., в тому числі 4112,99грн.-100% від підвищення пенсії визначеного станом на 01.03.2018. Також зазначило, що максимальний розмір підвищення пенсії відповідно до постанови 355 визначався як різниця між розміром пенсії станом на 01.01.2018 та розміром пенсії, визначеним на підставі довідки про розмір грошового забезпечення за відповідною посадою станом на 01.04.2012. Тому, підстави для збереження у складі пенсійної виплати ОСОБА_1 , підвищення відповідно до постанови 355 після проведення перерахунку пенсії відсутні.
Позивач, вважаючи, що підставою для неправильного обрахунку пенсії стала довідка про грошове забезпечення від 23.03.2018 №ХВ57102, скерована на адресу ГУ ПФУ у Львівській області Львівським обласним військовим комісаріатом, звернувся із цим позовом до суду.
При вирішенні спору по суті суд керувався таким.
Предметом спору у цій справі є правомірність застосування відповідачем при визначенні розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням величини розміру прожиткового мінімуму для працездатних громадян.
Постановою Кабінету Міністрів України №704 зокрема затверджено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14; розміри надбавки за вислугу років військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу згідно з додатком 16.
Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України №704 (в редакції, чинній до 24.02.2018) установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Проте постановою Кабінету Міністрів України №103 (яка набрала чинності 24.02.2018) до постанови КМУ №704 внесено зміни, внаслідок яких пункт 4 постанови КМУ №704 було викладено у новій редакції: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".
Відповідно до частини 4 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частинами 1, 2 статті 49 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов'язкові для виконання акти - постанови і розпорядження. Акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.09.2005 №870 затверджено Правила підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України, які визначають загальні підходи до підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України (постанов і розпоряджень), їх форму, структуру та техніко-юридичні особливості розроблення з урахуванням нормопроектувальної техніки.
У пунктах 6, 11, 14, 15 цих Правил зазначено, що проект постанови Кабінету Міністрів України готується зокрема у разі затвердження положення або іншого нормативно-правового акта.
Проект постанови складається з назви, вступної та постановляючої частини і у разі потреби додатків.
Постановляюча частина постанови повинна містити: нормативні положення; конкретні доручення суб'єктам суспільних відносин у відповідній сфері; умови та порядок дії інших постанов (окремих норм); посилання на додатки (у разі їх наявності); норми, пов'язані з набранням чинності постановою (окремими нормами). У разі потреби визначаються орган (органи) виконавчої влади або посадова особа (особи), що здійснюють контроль за виконанням постанови.
Структурно постановляюча частина постанови викладається у такій послідовності: пункти, що містять нормативні положення; пункти, що стосуються внесення змін до постанов (розпоряджень) або визнання їх (окремих норм) такими, що втратили чинність; пункти, що містять окремі доручення; пункт, що стосується визначення дати набрання чинності постановою.
У пункті 20 Правил наведені вимоги, які встановлюються до змісту проекту положення або іншого нормативно-правового акта, який передбачається затвердити постановою.
Так, згідно з абзацом 7 підпункту 2 пункту 20 Правил в окремих випадках допускається, як виняток, застосування примітки (зноски) без нормативних положень.
Підпунктом 6 пункту 20 Правил передбачено, що додатки до проекту документа повинні містити перелік елементів, включення яких до тексту ускладнило б його сприйняття. Додатки позначаються цифрами.
Відповідно до пункту 24 Правил метою підготовки проекту акта про внесення змін до актів Кабінету Міністрів України є їх приведення у відповідність з прийнятими законами, актами Президента України, а також забезпечення взаємоузгодження норм окремих актів Кабінету Міністрів України.
Як передбачено пунктом 2.16 Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2005 року №34/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.04.2005 року за №381/10661, включення до нормативно-правових актів приміток не допускається, за винятком випадків, якщо необхідно дати визначення будь-якого суміжного поняття або помістити короткий коментар, що допоможе точніше зрозуміти положення, викладені в структурній одиниці нормативно-правового акта. Примітки не повинні містити норм права.
Суд зазначає, що постанова Кабінету Міністрів України №704 є підзаконним нормативно-правовим актом, яким Кабінет Міністрів України відповідно до частини 4 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановив види та розміри грошового забезпечення військовослужбовців.
Як з'ясовано зі структури постанови Кабінету Міністрів України №704, пунктом 1 її постановляючої частини затверджені нормативні акти, зокрема тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу (Додаток 1), схема тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу (Додаток 14).
У пункту 4 постановляючої частини постанови Кабінету Міністрів України №704, у якій містяться нормативні положення, наведений порядок визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу.
Так, відповідно до норми пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704 на час прийняття цієї постанови передбачалося, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Додатки 1 та 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704, в яких у вигляді таблиці зазначені відповідні тарифні коефіцієнти, мають примітки пояснюючого характеру. Зокрема, у цих примітках наведена інформація щодо арифметичної дії (множення), яка застосовується при обчисленні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, в залежності від відповідних тарифних коефіцієнтів, та наведені правила округлення розрахунків. У цих примітках норми права не містяться.
Постановою Кабінету Міністрів України №103 до пункту 4 постанови КМУ №704 внесено зміни, якими встановлено залежність розмірів посадового окладу і окладу за військовим (спеціальним) званням від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом на 01.01.2018, та вилучено умову, що такий розрахунок повинен проводиться виходячи із 50% розміру мінімальної зарплати, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Проте зміст приміток до Додатків 1 та 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 не був приведений у відповідність з нормою пункту 4 цієї ж постанови.
Суд зауважує, що пунктом 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VIII, який набрав чинності 01.01.2017, установлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
Тому згідно з постановою Кабінету Міністрів України №704 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України №103) розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.
Такі ж правила діють при визначенні грошового забезпечення для перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби.
Доводи позивача щодо необхідності застосування при обчисленні посадового окладу та окладу за військовим званням такої розрахункової величини як мінімальна заробітна плата, обґрунтовані посиланням на текст приміток до Додатків 1 та 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704, суд відхиляє, оскільки ці примітки не містять норм права та прямо суперечать п. 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 року №1774-VIII.
Відтак, суд дійшов висновку, що розмір грошового забезпечення військового пенсіонера повинен бути розрахований з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим званням та відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною посадою виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому суд звертає увагу, що величина розрахунку для перерахунку показників значень для визначення розміру окладу за посадою та військовим званням залишалась незмінною на протязі всього існування постанови КМУ №704 та становила собою прожитковий мінімум для працездатних осіб, проте положення про розмір множника для перерахунку показників значень для визначення розміру окладу за посадою та військовим званням повинен становити не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача вчинити дії, як процесуальної вимоги, суд зазначає таке.
Процесуальна вимога позивача про зобов'язання відповідача як суб'єкта владних повноважень вчинити відповідні дії має передумовою визнання протиправними відповідних дій відповідача.
Водночас зобов'язання вчинити дії є способом усунення недоліків рішення, дії, бездіяльності суб'єкта владних повноважень. Відповідно при відсутності передумови, неможливим є застосування наслідків.
Таким чином, протиправність дій відповідача при застосуванні під час обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням такої розрахункової величини як прожитковий мінімум для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018, суд не може встановити, оскільки позивач не звертався до відповідача із відповідними заявами, а відповідач не вчиняв дій щодо відмови у застосуванні іншої величини під час обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням позивачу та не приймав рішень щодо цього питання.
Відтак, не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача провести позивачу перерахунок посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з 50 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01.01.2018, 01.01.2019 та 01.01.2020 множенням на відповідні тарифні коефіцієнти у відповідності до Додатків 1-14 до Постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 за № 704, для проведення позивачу із 01.01.2018, 01.01.2019 та 01.01.2020 перерахунку основного розміру пенсії.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
Судові витрати стягненню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд
у задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Львівського обласного військового комісаріату (місцезнаходження: 79000, м.Львів, вул.Івана Франка, 25, код ЄДРПОУ 08412340) про зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.
Судові витрати стягненню не підлягають.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п15.5 п.5 розділу VII Перехідні положення КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Лунь З.І.