Справа № 395/271/17
Провадження № 1-кп/392/28/20
22 вересня 2020 року м. Мала Виска
Маловисківський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12017120220000065 від 31 січня 2017 року за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Первозванівка Кіровоградського району Кіровоградської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, непрацюючого, особи з інвалідністю ІІІ групи, неодруженого, місце реєстрації - АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , судимого 12 лютого 2016 року вироком Новомиргородського районного суду Кіровоградської області за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік,
в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 309 КК України,
Відповідно до обвинувального акта ОСОБА_5 обвинувачений в тому, що в серпні 2016 року, точна дата та час досудовим розслідуванням не встановлена, поруч із с. Мар'янопіль Новомиргородського району Кіровоградської області, зірвав одну рослину коноплі, обірвав з гілок сухе листя, яке приніс додому за місцем проживання по АДРЕСА_2 , з метою виготовлення наркотичного засобу просушив та подрібнив сухі рослини коноплі, виготовивши особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс (марихуану), вага якого в перерахунку на суху речовину складала 16,74 грама, який до 26 січня 2017 року незаконно зберігав для власного вживання без мети збуту.
Крім того, в обвинувальному акті зазначено, що в приміщенні бані під час обшуку було виявлено і вилучено саморобний пристрій для вживання коноплі, на якому нашарування особливо небезпечного наркотичного засобу екстракт канабісу, вагою в перерахунку на суху речовину 0,077 грама.
Органом досудового розслідування дії обвинуваченого кваліфіковано за частиною 2 статті 309 КК України, як незаконне виготовлення, придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, вчинене повторно.
У судовому засіданні ОСОБА_5 не визнав своєї вини в скоєнні суспільно небезпечного діяння, передбаченого частиною 2 статті 309 КК України і показав, що 26 січня 2017 року біля першої години дня його розбудили працівники поліції та повідомили що в селі Панчеве викрали мотори і почали проводити обшук. На той час у нього не було роботи, тому сільський голова домовився з власником будинку, щоб той взяв ОСОБА_6 на господарство - доглядати за качками і курми та жити в літній кухні. ОСОБА_5 підтвердив, що у нього були ключі від будинку і комори. Крім того, ОСОБА_5 показав, що разом з ним в приміщенні літньої кухні жив чоловік на ім'я ОСОБА_7 ; йому було років сорок, він був будівельником і жив там раніше, оскільки робив ремонт. У приміщенні літньої кухні він жив разом з чоловіком на ім'я ОСОБА_7 в період з листопада 2016 року по січень 2017 року. У цей період ОСОБА_7 зробив саморобний пристрій для паління коноплі і вони разом вживали наркотичні засоби. У січні 2017 року, числа 21 чи 22, ОСОБА_7 побив сусідку і виїхав із села. Під час проведення обшуку працівники поліції знайшли речі, які належали чоловікові на ім'я ОСОБА_7 . ОСОБА_5 заявив , що із знайдених речей йому належав лише згорток з двома пучечками коноплі, а все інше йому не належало. ОСОБА_5 показав, що рослини коноплі він знайшов у серпні, коли пас корови. Рослин конопель була невелика кількість, які він зірвав, висушив та сховав, щоб вжити пізніше. Працівники поліції сказали йому брати вину на себе.
Під час судового розгляду встановлено підстави для здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, оскільки відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи № 389 від 5 листопада 2019 року громадянин ОСОБА_5 станом на 26 січня 2017 року і в теперішній час страждає хронічним психічним захворюванням, яке вимагає догляду та лікування; за своїм психічним станом не міг і не може усвідомлювати значення своїх дій та розумно керувати ними; з 2017 року ОСОБА_5 є особою з інвалідністю третьої групи з дитинства (а.с. 27-29 том 2).
Дослідивши та оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, суд визнав недоведеним, що ОСОБА_5 вчинив суспільно небезпечне діяння, передбачене частиною 2 статті 309 КК України.
В обґрунтування винуватості ОСОБА_5 у вчиненні суспільно небезпечного діяння, передбаченого частиною 2 статті 309 КК України, сторона обвинувачення посилалася на докази, які були безпосередньо досліджені під час судового розгляду, а саме на фактичні дані, які містять:
протокол обшуку від 26 січня 2017 року домоволодіння по АДРЕСА_2 , відповідно якому було виявлено і вилучено в приміщенні літньої кухні газетний згорток з речовиною рослинного походження, зеленого кольору, на печі - металеву коробку синього кольору, в якій знаходилося насіння, в приміщенні бані, під лавкою, виявлено і вилучено дві частини від поліетиленових пляшок різного розміру, які вставлено одна в одну, на горищі виявлено і вилучено подрібнену зелену речовину, зовні схожу на подрібнені частини рослини коноплі;
висновок експерта № 75 від 30 січня 2017 року, відповідно якому надані на дослідження дві речовини рослинного походження є особливо небезпечним наркотичним засобом канабісом (марихуаною). Речовина коричневого кольору з характерним запахом, нашарована на внутрішній поверхні верхньої частини поліетиленових пляшок містить особливо небезпечний наркотичний засіб - екстракт канабісу. Загальна маса канабісу (в перерахунку на висушену речовину) становить 16,74 грама. Маса екстракту канабісу (в перерахунку на суху речовину) становить 0,077 грама.
Крім того, у судовому засіданні допитані свідки сторони обвинувачення ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні показала, що вона з працівниками поліції приїхала в домоволодіння, в якому проживав ОСОБА_6 . Біля літньої кухні була добудова, баня, в приміщенні якої поліцейські виявили саморобний пристрій для паління коноплі; в приміщенні літньої кухні, на припічку, виявили коробочку, в якій була перетерта чи перемелена суміш сірозеленого кольору. Потім на горищі будинку виявили сліди від листя коноплі. У той час в домоволодінні проживав лише ОСОБА_6 .
Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні показала, що працівники поліції приїхали з ордером на обшук домоволодіння, в якому проживав на той час Шевела. В ордері було написано, що в якомусь селі щось вкрали і бачили як вчинив крадіжку ОСОБА_6 , що саме свідок не пам'ятає.
На той час ОСОБА_6 проживав в приміщенні літньої кухні. На припічку в металевій коробці знайшли насіння, як їй повідомили працівники поліції, то було насіння конопель; згорток з газети з перетертою «травою». У "придбаніку" до літньої кухні працівники поліції виявили дві пляшки, як їй повідомили, то був саморобний пристрій для паління коноплі. Разом з працівниками поліції вони вилізли по драбині на горище будинку, частина якого була застелена плівкою, на якій знаходились частини рослин, які зібрали працівники поліції в невеликий пакет.
Відповідно до частини 1 статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Згідно статті 25 КПК України прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Частиною 1 статті 17 КПК України визначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом (частина 2 статті 17 КПК України).
Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи (частина 4 статті 17 КПК України).
Згідно частини 1 статті 18 КПК України жодна особа не може бути примушена визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення або примушена давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні нею кримінального правопорушення.
Зазначені норми повністю узгоджуються з положеннями статті 62 Конституції України, відповідно яким обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Частиною 1 статті 91 КПК України передбачено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню:
1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);
2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;
3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;
4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження;
5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання;
6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення;
7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.
Обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого (частина 1 статті 92 КПК України).
Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється за наявності достатніх підстав вважати, що: 1) особа вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, у стані неосудності; 2) особа вчинила кримінальне правопорушення у стані осудності, але захворіла на психічну хворобу до постановлення вироку (частина 1 статті 503 КПК України).
Відповідно до частини 1 статті 513 КПК України під час постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру суд з'ясовує такі питання:
1) чи мало місце суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення;
2) чи вчинено це суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення особою;
3) чи вчинила ця особа суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення у стані неосудності;
4) чи не захворіла ця особа після вчинення кримінального правопорушення на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання;
5) чи слід застосовувати до цієї особи примусові заходи медичного характеру і якщо слід, то які.
Встановивши, що суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення не було вчинено або вчинено іншою особою, а також якщо не доведено, що ця особа вчинила суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення, суд постановляє ухвалу про відмову в застосуванні примусових заходів медичного характеру та закриває кримінальне провадження (частина 3 статті 513 КПК України).
Згідно обвинувального акта ОСОБА_5 обвинувачений в тому, що в серпні 2016 року поруч із с. Мар'янопіль Новомиргородського району Кіровоградської області зірвав одну рослину коноплі, обірвав з гілок сухе листя, яке приніс додому за місцем проживання по АДРЕСА_2 , з метою виготовлення наркотичного засобу просушив та подрібнив сухі рослини коноплі, виготовивши особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс (марихуану), вага якого в перерахунку на суху речовину складала 16,74 грама, який до 26 січня 2017 року незаконно зберігав для власного вживання без мети збуту в приміщенні літньої кухні.
Крім того, в обвинувальному акті зазначено, що в приміщенні бані під час обшуку було виявлено і вилучено саморобний пристрій для вживання коноплі, на якому нашарування особливо небезпечного наркотичного засобу екстракт канабісу, вагою в перерахунку на суху речовину 0,077 грама.
Між тим, фактичні дані, які зазначені в протоколі обшуку від 26 січня 2017 року, свідчать про те, що в домоволодінні АДРЕСА_2 було виявлено і вилучено: в приміщенні літньої кухні - газетний згорток з речовиною рослинного походження зеленого кольору; на печі - металеву коробочку синього кольору, в якій зберігалося насіння; в приміщенні бані під лавкою - саморобний пристрій для паління коноплі; на горищі - згорток з подрібненою зеленою речовиною, зовні схожою на подрібнені частини рослини коноплі.
ОСОБА_5 у судовому засіданні заявив, що із знайдених в домоволодінні речей йому належав лише згорток з двома пучечками коноплі, а все інше йому не належало.
У обвинувальному акті не зазначено фактичні обставини щодо наркотичних засобів, які зберігалися на горищі будинку; на теперішній час у відповідності до матеріалів кримінального провадження не можливо визначити кількість особливо небезпечного наркотичного засобу канабісу, яка була вилучена на горищі, оскільки як вбачається з висновку експерта № 75 від 30 січня 2017 року загальна маса канабісу (в перерахунку на висушену речовину) становить 16,74 грама, а маса екстракту канабісу (в перерахунку на суху речовину) становить 0,077 грама.
Органом досудового розслідування не було пред'явлено обвинувачення в частині вилучення особливо небезпечного наркотичного засобу, виявленого на горищі будинку, тому ОСОБА_5 був позбавлений належного права на захист.
За таких обставин, відповідно до положень частини 3 статті 513 КПК України слід постановити ухвалу про відмову в застосуванні примусових заходів медичного характеру і закрити кримінальне провадження.
Судові витрати необхідно віднести за рахунок держави, а речові докази, які вилучені законом з обігу, підлягають знищенню.
Керуючись статтями 512, 513 КПК України,
Щодо ОСОБА_5 відмовити в застосуванні примусових заходів медичного характеру.
Кримінальне провадження закрити.
Судові витрати віднести за рахунок держави.
Речові докази, особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, маса якого в перерахунку на висушену речовину становить 16,74 грама та дві поліетиленові пляшки з нашаруванням особливо небезпечного наркотичного засобу екстракту канабісу, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 0,077 грама, знищити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий
суддя