Єдиний унікальний номер справи 235/3472/20
Номер провадження 2/235/1365/20
18 вересня 2020 року м. Покровськ
Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді: Клікунової А. С.,
за участю секретаря судового засідання: Ліпскіс О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в прядку загального провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Покровської міської ради Донецької області, треті особи без самостійних вимог на предмет позову: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення права користування житлом, -
05.06.2020 року на розгляд суду пред'явлено вказану позовну заяву, в якій ОСОБА_1 просить визнати за нею право користування житловою квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовано наступним. 02.10.1982 року виконавчим комітетом Красноармійської міської ради народних депутатів видано ордер № 255 на зайняття чотирьохкімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Ордер виданий на ім'я основного наймача житлового приміщення ОСОБА_4 , членами сім'ї якого на час заселення в квартиру зазначено - дружину ОСОБА_5 , доньок ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 . Проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в квартирі припинено, добровільно знято з реєстрації, в зв'язку із переїздом до іншого житлового приміщення. ОСОБА_1 з моменту заселення в житло на підставі отриманого батьком ордера № 255 від 02.10.1982 року та до теперішнього часу проживає в квартирі АДРЕСА_2 . В травні 2018 року позивач була вимушена формально знятися з реєстраційного обліку за вказаною квартирою з причини необхідності оформлення субсидії на оплату житлово-комунальних послуг. Фактично ОСОБА_1 продовжувала проживати в квартирі разом з матір'ю, яка за життя за станом здоров'я потребувала стороннього догляду. Після смерті матері позивач подала заяву про реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 з метою подальшого укладання договору найму житлового приміщення. Сектором реєстрації місця проживання фізичних осіб Центра надання адміністративних послуг м. Покровськ роз'яснено, що прописка позивача в зазначеній квартирі можлива лише на підставі рішення суду про визнання права користування житловим приміщенням, оскільки основний наймач (особа, якій виданий ордер) помер. Вказані обставини зумовили судовий захист оспорюваних прав ОСОБА_1 (а.с. 2-5).
Ухвалою суду від 11.06.2020 року за позовною заявою ОСОБА_1 відкрито провадження, між сторонами виникли матеріально-правові і процесуально-правові наслідки такого рішення; розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження з викликом сторін, що узгоджується з ч. 4 ст. 19, ст. 274 ЦПК України (а.с. 23).
09.07.2020 року на адресу суду Покровською міською радою Донецької області, в порядку ст. 192 ЦПК України, подано відзив на позовну заяву з викладенням наступних заперечень проти вимог ОСОБА_1 . Так, підстав для встановлення (визнання) права позивача на користування житлом за адресою: АДРЕСА_1 не вбачається. Відповідач не оспорює факт вселення в квартиру як член сім'ї ОСОБА_4 , на ім'я якого видано ордер на житло. Разом з тим, в травні 2018 року ОСОБА_1 було змінено місце проживання. Відповідно до ч. 2 ст. 107 ЖК України у разі вибуття наймача та членів його сім'ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. За таких обставин, міською радою прийнято позицію, що позивач ОСОБА_1 вважається такою, що втратила право користування жилим приміщенням. Правовим обґрунтуванням заперечень проти позову Покровською міською радою Донецької області у відзиві зазначено - ст. ст. 61, 62, 61 ЖК УРСР, ч. 2 ст. 824 ЦК України. Також при розгляді справи відповідач просить застосувати роз'яснення Пленуму Верховного суду України в постанові № 2 від 12.04.1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» (а.с. 27-29).
Треті особи по справі без самостійних вимог на предмет позову ОСОБА_2 , ОСОБА_3 письмові пояснення на позовну заяву відповідно до ст. 193 ЦПК України не подали.
Ухвалою суду від 18.08.2020 року по справі проведено підготовче провадження, спірні відносини призначено до розгляду по суті, що узгоджується з п. 3 ч. 2 ст. 200 ЦПК України (а.с. 35-36).
Сторони на виклик до суду не з'явилися, про дату, час проведення судового засідання повідомлені належним чином відповідно до ст. ст. 128, 130 ЦПК України.
Позивач ОСОБА_1 суду адресувала заяву про розгляд справи в її відсутність, позов підтримано, просить ухвали рішення на підставі письмових матеріалів у справі.
Відповідачем Покровською міською радою Донецької області надана заява про розгляд справи у відсутність представника органу місцевого самоврядування.
Третіми особами Черкашиною Н.Ф., Іщенко О.Ф. подано заяви про визнання обставин, викладених в позовній заяві ОСОБА_1 , заявлені вимоги вважають обґрунтованими, просять розгляд справи провести в їх відсутність.
Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, - приходить до наступних висновків.
Судом встановлено такі фактичні обставини та відповідні правовідносини.
Відповідно до ордера № 255 від 02.10.1982 року, виданого виконавчим комітетом Красноармійської міської ради народних депутатів на підставі рішення № 563 від 10.09.1982 року, - ОСОБА_4 та членам його сім'ї - ОСОБА_5 (дружина), ОСОБА_3 (донька), ОСОБА_8 (донька), ОСОБА_9 (донька) надано житлове приміщення - квартиру АДРЕСА_2 (а.с. 9).
Видача ордеру та вселення в квартиру вказаних осіб відповідає ст. 58 ЖК УРСР, користування житловим приміщенням здійснюється відповідно до ст. 61 ЖК УРСР.
В 1998 році ОСОБА_3 змінила місце проживання, на теперішній час постійно мешкає за адресою: АДРЕСА_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер (копія свідоцтва про смерть).
Згідно ч. 2 ст. 824 ЦК України у разі смерті наймача або вибуття його з житла наймачами можуть стати усі інші повнолітні особи, які постійно проживали з колишнім наймачем, або, за погодженням з наймодавцем, одна або кілька із цих осіб.
Після смерті ОСОБА_4 в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 продовжили мешкати члени його сім'ї.
В 2005 році ОСОБА_8 змінила місце проживання, на теперішній час постійно мешкає за адресою: АДРЕСА_4 .
Відповідно до наявної в паспорті ОСОБА_1 відмітки - позивача 09.02.2013 року поставлено на реєстраційний облік за адресою: АДРЕСА_1 , знято - 29.05.2018 року (а.с. 6-7).
За доводами ОСОБА_1 зняття з реєстраційного обліку було здійснено формально з причини необхідності отримання субсидії на оплату житлово-комунальних послуг, фактично проживання позивача за адресою: АДРЕСА_1 не було припинено.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 померла (копія свідоцтва про смерть - а.с. 11).
04.02.2020 року ОСОБА_1 подала до Центру надання адміністративних послуг м. Покровська заяву про реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 . У реєстрації місця проживання відмовлено 04.02.2020 року з причини неподання позивачем (заявником) документів, що підтверджують право на проживання в житлі, а саме - ордер та згода власника, що об'єктивно неможливо з причини смерті останнього (а.с. 17).
Стаття 55 Конституції України про права і свободи людини і громадянина, які захищаються судом, передбачає, що кожен має право будь-якими, незабороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ст. 81 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом; кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу для своїх вимог. Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, при з'ясуванні, якими доказами кожна сторона буде обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо невизнаних обставин, суд повинен виходити з принципу змагальності цивільного процесу, за яким кожна сторона несе обов'язки щодо збирання доказів і доказування тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, якщо інше не встановлено процесуальним законом.
Суд надає оцінку викладених ОСОБА_1 обґрунтувань позовної заяви з позиції належності і достатності поданих доказів, з урахуванням приписів норм права, що підлягають застосуванню до спірних відносин сторін.
Відповідно до положень ЖК Української РСР:
- ст. 58: на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення;
- ст. 61: користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення; договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім'я якого видано ордер;
- ст. 64: члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення; до членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки;
- ст. 106: повнолітній член сім'ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім'ї, які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача; таке ж право у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить будь-якому членові сім'ї наймача.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України № 2 від 12.04.1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» - вирішуючи спори про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з'ясувати, чи дотриманий встановлений порядок при їх вселенні, зокрема, чи була письмова згода на це всіх членів сімї наймача, чи приписані вони в даному жилому приміщенні, чи було це приміщення постійним місцем їх проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання, чи не обумовлювався угодою між цими особами, наймачем і членами сімї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням.
Суд, з огляду фактичних обставин справи, з урахуванням телеологічного (цільового) й системного застосування вказаних правових норм, - приходить до висновку, що ОСОБА_1 на законних підставах вселилася в квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 як член сім'ї ОСОБА_4 (батько позивача) на підставі виданого останньому ордеру на житлове приміщення № 255 від 02.10.1982 року. Позивач як член сім'ї наймача (батька) на підставі закону користується усіма правами, що випливають з договору найму жилого приміщення. Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 основним наймачем вказаного жилого приміщення стала ОСОБА_5 (матір позивача, дружина померлого), на її ім'я було відкрито відповідний особовий рахунок за вказаною адресою.
Позивач ОСОБА_1 вселилася в житлове приміщення на законних підставах і протягом тривалого часу добросовісно використовує квартиру як єдине житло, право .
29.05.2018 року ОСОБА_1 знята з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1 (відповідна відмітка (шатам) в паспорті позивача).
За позицією ОСОБА_1 припинення перебування на реєстраційному обліку має формальний характер. Такі доводи позивача суд приймає, визнає доведеними.
Відповідно до довідки Комунальної установи «Покровський координаційний комітет самоорганізації населення» № 1544 від 25.02.2020 року - ОСОБА_1 мешкає за адресою: АДРЕСА_1 з травня 2018 року по теперішній час (а.с. 18).
Суд приймає до уваги, що ОСОБА_1 постійно проживала після зняття з реєстраційного огляду в спірному житловому приміщенні разом з матір'ю ОСОБА_5 , забезпечуючи належний сторонній догляд, якого остання потребувала. Такі посилання сторони позивача документально підтверджено виписками із медичної картки стаціонарного хворого № 7872/1115, № 6019, довідкою лікаря-онколога Покровської центральної районної лікарні від 24.12.2019 року, лікарським свідоцтвом про смерть (а.с. 12, 13, 14, 15).
24.12.2019 року до Центру надання адміністративних послуг м. Покровськ подано заяву про вихід спеціаліста за адресою: АДРЕСА_1 для вчинення необхідних дій проведення реєстрації ОСОБА_1 в зазначеному житловому приміщенні (а.с. 16). Разом з тим, надання згоди ОСОБА_5 , як основного наймача житлового приміщення на реєстрацію ОСОБА_1 в квартирі об'єктивно видалося неможливим з огляду на смерть матері позивача.
З урахуванням вищевказаного, суд вважає помилковою позицією Покровської міської ради Донецької області в частині доводів втрати ОСОБА_1 права на користування квартирою з огляду вибуття з житлового приміщення до іншої адреси постійного проживання. Підстав застосування до спірних відносин сторін положення ст. 107 ЖК УРСР суд не вбачає.
Спеціальним законом, який регулює відносини у сфері реєстрації місця проживання особи є Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».
Згідно абзацу 11 статті 3 Закону № 1382-IV від 11.12. 2003 року реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Відповідно до п. п. 4 пункту 18 Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру, затверджені Постановою КМ № 207 від 02.03.2016 року для реєстрації місця проживання особа або її представник подає 4) документи, що підтверджують право на проживання в житлі, - ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди), рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житлового приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього, права на реєстрацію місця проживання або інші документи.
04.02.2020 року Центром надання адміністративних послуг м. Покровська відповідно до п. 1 п. 11 Правил реєстрації місця проживання відмовлено ОСОБА_1 в поставленні на реєстраційний облік за адресою: АДРЕСА_1 , з причини неподання позивачем (заявником) документів, що підтверджують право на проживання в житлі, а саме - ордер та згода власника, що об'єктивно неможливо з причини смерті останнього.
Вказана відмову позивачем не оскаржується. Захистом оспорюваних прав позивачем визначено отримання рішення суду про підтвердження (визнання) права користування житловим приміщенням.
Відповідно до статті 310 ЦК України фізична особа має право на місце проживання. Фізична особа має право на вільний вибір місця проживання та його зміну, крім випадків, встановлених законом.
Правова позиція Європейського суду з прав людини, відповідно до п. 1 ст. 8 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод (далі - Конвенція) гарантує кожній особі окрім інших прав, право на повагу до її житла. Воно охоплює насамперед право займати житло, не бути виселеною чи позбавленою свого житла. Це покладає на Україну в особі її державних органів зобов'язання «вживати розумних і адекватних заходів для захисту прав»; такий загальний захист поширюється як на власника квартири та і на наймача (рішення Пауелл и Рейнер проти Сполученого королівства від 21.02.1990 року, Гіллоу проти Сполученого Королівства від 24.11.1986 року, Ларкос проти Кіпру" від 18.02.1999 року).
Пункт 2 ст. 8 Конвенції чітко визначає підстави, за яких втручання держави у використання особою прав, зазначених в п. 1 цієї статті, є виправданим. Таке втручання має бути передбачене законом і необхідне в демократичному суспільстві, а також здійснюватися в інтересах національної і громадської безпеки або економічного добробуту країни, для охорони порядку і запобігання злочинності, охорони здоров'я чи моралі, захисту прав і свобод інших осіб. Цей перелік підстав для втручання є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню. Водночас державі надаються широкі межі розсуду, які не є однаковими і в кожному конкретному випадку залежать від цілей, зазначених у п. 2 ст. 8 Конвенції.
Судом, під час розгляду справи встановлено, що відмова у реєстрації місця проживання ОСОБА_1 фактично ставить під сумнів проживання позивача за адресою: АДРЕСА_1 , а отже впливає на права та обов'язки наймача під час користування житловим приміщенням.
Відповідно до ч. 5 ст. 11 ЦК України, однією з умов виникнення прав та обов'язків учасників цивільних правовідносин є рішення суду.
З вимог ст. 16 ЦК України вбачається, що захист цивільних прав шляхом визнання права власності належить судам. Одним із способів захисту цивільних прав, згідно ч. 2 ст. 16 ЦК України, є визнання права.
Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту прав передбачений законом і відповідає йому.
Суд, розглянувши справу, вирішивши питання, які відповідно до статті 264 ЦПК України підлягають врахуванню під час ухвалення рішення, - приходить до висновку про наявність законних підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України резолютивна частина рішення суду повинна містити висновок суду про розподіл судових витрат. Розподіл судових витрат між сторонами відбувається за правилами статті 141 ЦПК України. Вимог про відшкодування витрат за рахунок відповідача не заявлено.
На підставі вищевикладеного, ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст. ст. 58, 61, 64, 106 ЖК УРСР, Постанова Пленуму Верховного суду України "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" № 2 від 12.04.1985 року, керуючись ст. ст. 263-265, 268, 273, 280, 354 ЦПК України суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Покровської міської ради Донецької області, треті особи без самостійних вимог на предмет позову: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення права користування житлом- задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право користування житловим приміщенням, а саме квартирою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 273 ЦПК України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 354, 355 ЦПК України та, відповідно п. п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень ЦПК України, - до Донецького апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області або безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до п. 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України (в редакції Закону № 731-IX від 18.06.2020 р.) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином; суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення; суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дата складання повного тексту рішення суду - 18.09.2020 року.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ;
- відповідач: Виконавчий комітет Покровської міської ради Донецької області, код ЄДРПОУ 33136444, адреса місцезнаходження: Донецька область, м. Покровськ, пл. Шибанкова, 11;
- третя особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_4 ;
- третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3
Суддя: