22 вересня 2020 р. Справа №480/3675/20
Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Гелети С.М., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження у приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернулась до суду в інтересах ОСОБА_2 з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (далі - відповідач, ГУ Держгеокадастру), в якій просить визнати протиправною відмову ГУ Держгеокадастру, викладену в наказі від 23.04.2020 № 18-16752/16-20-СГ, у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Колядинецької сільської ради Липоводолинського району Сумської області та зобов'язати відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у квітні 2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 звернулись до ГУ Держгеокадастру, в інтересах неповнолітньої доньки, із заявою про надання ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Оскільки бажана земельна ділянка використовується третьою особою, до заяви була додана нотаріально засвідчена згода такого землекористувача на виділення земельної ділянки.
Однак, спірним наказом головне управління відмовило в наданні такого дозволу, посилаючись на те, що бажана до відведення земельна ділянка перебуває у користуванні на умовах оренди у іншої особи. Також відповідач зазначив, що на вчинення неповнолітньою особою правочину щодо нерухомого майна повинна бути письмова нотаріально посвідчена згода батьків (усиновлювачів) або піклувальника і дозвіл органу опіки та піклування. Позивач не погоджується із таким висновком територіального органу Держгеокадастру у зв'язку із чим вважає спірний наказ протиправним та таким, що прийнятий з порушенням норм земельного законодавства.
Представник відповідача подав до суду відзив у якому проти позовних вимог заперечує, просить відмовити в їх задоволенні та зазначив, що оскільки заявник є неповнолітньою особою, на вчинення правочину щодо нерухомого майна повинна бути письмова нотаріально посвідчена згода батьків (усиновлювачів) або піклувальника і дозвіл органу опіки та піклування, які до клопотання не були надані. Крім того, під час розгляду клопотання позивача було встановлено, що бажана до відведення земельна ділянка перебуває у користуванні на умовах оренди у СВК "Колядинець". Оскільки право оренди користувача земельної ділянки не припинено, земельна ділянка не може бути передана у власність відповідно до ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України.
Ухвалою від 19.06.2020 судом відкрито провадження, розгляд справи призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини та оцінивши надані докази у їх сукупності, суд частково задовольняє позовні вимоги, виходячи із наступного.
Судом встановлено, що в інтересах ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) її батьки ОСОБА_3 та ОСОБА_1 звернулись до ГУ Держгеокадастру у Сумській області із заявою від 06.04.2020 (зареєстрована в ГУ Держгеокадастру 06.04.2020 за № Г-14904/0/94-20) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту на території Колядинецької сільської ради Липоводолинського району Сумської області (а.с. 20).
До заяви позивачем було додано нотаріально засвідчену заяву СВК "Колядинець" про те, що товариство надає згоду ОСОБА_2 на передачу частини із земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в розмірі 2 га, яка перебуває в оренді у СВК "Колядинець" на підставі договору від 26.11.2007, укладеного з Липоводолинською районною державною адміністрацією (а.с. 11).
Спірним наказом від 23.04.2020 № 18-16752/16-20-СГ ГУ Держгеокадастру у Сумській області відмовило ОСОБА_2 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.
В обґрунтування зазначеної відмови відповідач вказав, що землі, за рахунок яких планується відведення земельної ділянки у власність, перебувають у користуванні на умовах оренди у іншої особи та можуть бути передані у власність чи користування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом. Також вказано про те, що оскільки заявник є неповнолітньою особою, на вчинення правочину щодо нерухомого майна повинна бути письмова нотаріально посвідчена згода батьків (усиновлювачів) або піклувальника і дозвіл органу опіки та піклування (а.с. 12).
Вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд зазначає наступне.
Особливості безоплатної передачі земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність врегульовані статтею 118 Земельного кодексу України.
Так, частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, які зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Згідно з ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Тобто, Земельним кодексом України передбачено вичерпні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб'єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.
Підстава для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, зазначена в наказі від 23.04.2020 № 18-16752/16-20-СГ, не передбачена частиною 7 ст. 118 Земельного кодексу України.
Суд звертає увагу, що до клопотання позивачем подано погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб), а тому умови, передбачені ст. 118 ЗК України позивачем виконані в повному обсязі. В такому разі землекористувач погоджує вилучення земельної ділянки для передачі її у власність іншим особам, при цьому його право користування на таку землю не припиняється, змінюється лише власник землі.
Крім того, як встановлено судом, в інтересах неповнолітньої доньки - ОСОБА_2 з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, звернулись її батьки.
Посилання відповідача на відсутність письмової нотаріально посвідченої згоди батьків і дозволу органу опіки та піклування на розпорядження нерухомим майном, як підстави для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, суд вважає необґрунтованими. Так, в даному випадку мова йде не про розпорядження земельною ділянкою, як нерухомим майном (ст. 181 Цивільного кодексу України), а про ініціювання процедури виділення, формування та передання у власність такої земельної ділянки, первісним етапом якої є отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою.
Частиною 7 ст. 118 Земельного кодексу України визначений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним.
У спірних правовідносинах відповідач не розглянув заяву позивача у встановленому порядку. Отже, відповідачем при розгляді клопотання позивача не надана його оцінка на предмет відповідності вимогам ст. 118 Земельного кодексу України, тому вказане клопотання підлягає розгляду повноважним органом на відповідність вимогам закону, а суд на цьому етапі позбавлений процесуальної можливості приймати рішення за умови не перевірки, не надання оцінки та не встановлення певних обставин суб'єктом владних повноважень з цього питання.
Зобов'язання судом відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може мати місце лише у випадку, якщо судом встановлено відсутність таких підстав для відмови у видачі дозволу, які передбачені законом, а саме: невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів; невідповідність місця розташування об'єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів; невідповідність місця розташування об'єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
При цьому, суд не уповноважений здійснювати перевірку наявності чи відсутності усіх названих підстав, у випадку, якщо відповідач цього не здійснив, оскільки у такому разі це не входить до предмету судової перевірки. А прийняття судом рішення про зобов'язання відповідача видати дозвіл на розробку проекту землеустрою, без перевірки наявності чи відсутності усіх названих підстав для відмови у видачі дозволу, може бути необґрунтованим та призвести до видачі такого дозволу з порушенням закону.
З урахуванням викладеного, суд зазначає, що такий спосіб захисту, як зобов'язання ГУ Держгеокадастру прийняти конкретне рішення, як і будь-які інші способи захисту застосовується лише за наявності необхідних підстав, з урахуванням фактичних обставин справи. У цій справі з метою захисту порушеного права позивача ефективним та належним, за встановлених обставин, є такий спосіб захисту порушених прав, як зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Зазначена позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 10.10.2019 по справі № 814/1959/17.
Враховуючи викладене вище, суд задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 в частині скасування наказу ГУ Держгеокадастру від 23.04.2020 № 18-16752/16-20-СГ про відмову у наданні ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Колядинецької сільської ради Липоводолинського району Сумської області.
Зважаючи на те, що ГУ Держгеокадастру було прийнято рішення про відмову позивачу надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою без наведення (встановлення) вичерпних підстав для відмови, передбачених ст. 118 Земельного кодексу України, суд вважає за необхідне зобов'язати ГУ Держгеокадастру повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_3 від 06.04.2020, подану в інтересах ОСОБА_2 , про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Колядинецької сільської ради Липоводолинського району Сумської області.
Враховуючи задоволення позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, відповідно до ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ Держгеокадастру судові витрати в розмірі 840,80 грн.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 243-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії - зобов'язання вчинити дії.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 23.04.2020 № 18-16752/16-20-СГ про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Колядинецької сільської ради Липоводолинського району Сумської області.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області (40000, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 25, код ЄДРПОУ 39765885) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_3 від 06.04.2020, подану в інтересах ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства та, за результатами її розгляду, прийняти рішення у формі наказу з урахуванням правової оцінки спірних правовідносин, наданої судом.
В задоволенні інших вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (40000, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 25, код ЄДРПОУ 39765885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму судового збору в розмірі 840,80 грн.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 22.09.2020.
Суддя С.М. Гелета