21 вересня 2020 р. Справа № 480/4815/20
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воловика С.В., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/4815/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Сумській обл.), в якій просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області відносно ОСОБА_1 та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумські області № 44 від 23.06.2020 року про утримання надміру виплачених сум пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області виплатити ОСОБА_1 утримані суми пенсії згідно з рішенням № 4 від 23.06.2020 року.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує наступним. Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
23.06.2020 Головним правлінням Пенсійного фонду України в Сумській області прийнято рішення №44 про утримання надміру виплачених сум пенсій у розмірі 20% пенсії щомісячно, починаючи з 01.07. 2020 року до повного погашення.
На переконання ОСОБА_1 , вказане рішення відповідача є протиправним, оскільки позивачем не вчинялись протиправні дії та зловживання щодо призначення пенсії або її перерахунку, а стягнення надмірно сплачених сум пенсій передбачено лише у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини пенсіонера. В зв'язку з цим, позивач вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Ухвалою суду від 04.08.2020 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі № 480/4815/20, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін з 02.09.2020, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.
Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позов не надав, про причини неподання відзиву суд не повідомив, тому у відповідності до ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України неподання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області відзиву на позов кваліфікується судом як визнання позову.
Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Листом №1800-0406-8/23099 від 03.06.2020 Головне управління Пенсійного фонду України повідомило позивача про здійснення перевірки обґрунтованості документів про заробітку плату для обчислення його пенсії, зокрема довідки №801 від 25.12.2013, виданої виконавчим комітетом Роменської міської ради. В результаті проведеної перевірки встановлено розбіжності даних довідки з первинними документами, що призвело до переплати пенсії в сумі 31 663,78 грн. та запропоновано в добровільному порядку повернути надмірно сплачену суму пенсії.
Оскільки позивач в добровільному порядку не повернув вказану суму, 23.06.2020 Головним правлінням Пенсійного фонду України в Сумській області прийнято рішення №44 про утримання надміру виплачених сум пенсій у розмірі 20% пенсії щомісячно, починаючи з 01.07. 2020 року до повного погашення.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та обставинам справи, суд виходить з наступного.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється, зокрема, якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірну інформацію.
Діючим законодавством встановлений вичерпний перелік підстав для стягнення надмірно сплачених коштів з одержувача.
Так, відповідно до ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Відповідно до статті 101 Закону України від 05.11.1991 за №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій та окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Статтею 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.
Із наведених норм вбачається, що обов'язковою умовою стягнення з пенсіонера надміру виплачених пенсій, є допущення зловживань з боку пенсіонера та в жодному випадку вказані суми не можуть бути стягнуті у разі призначення її на підставі недостовірних даних, формування яких не залежить від пенсіонера. У такому разі суми зайво виплаченої пенсії стягуються зі страхувальника.
Зловживанням з боку пенсіонера в розумінні ч. 1 ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є, зокрема, подання ним документів із явно неправильними відомостями.
Для цілей застосування ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зловживання пенсіонера є формою умисного протиправного діяння, яке слід доводити відповідними доказами. Тягар доведення зловживання пенсіонера покладається на відповідний орган Пенсійного фонду, який про це стверджує. При проведенні перевірки достовірності наданих відомостей та прийнятті оскаржуваного рішення пенсіонер не був взагалі залучений. Довідка, відомості в якій визнано недостовірними, була складена підприємством - страхувальником, а не пенсіонером.
Аналіз статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і статті 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» дає підстави для висновку про те, що обов'язковою умовою для стягнення надміру виплачених пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера.
Відповідно до пункту 37 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 25 листопада 2005 року №22-1 (далі - Постанова № 22-1) орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, відстрочку часу її призначення, перерахунок та відновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.
Пунктом 43 Постанови № 22-1 встановлено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Відповідно до п. 2. Порядку відшкодування коштів, надмір виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум передплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затвердженими Постановою правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003 року № 6-4 визначено, що переплатою пенсії та грошової допомоги є сума пенсії та грошової допомоги, виплачена з різних причин понад розмір, визначений законодавством.
Згідно п. 3 даного Порядку передбачено, що повернення коштів надміру виплачених за призначеними пенсіями, проводиться відповідно до ст.103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у випадках виявлення подання громадянами недостовірних відомостей про заробітну плату чи інший дохід, стаж роботи, несвоєчасного подання відомостей про зміни у складі сім'ї тощо.
Відповідальність за достовірність даних, що враховуються при виплаті пенсії, а також обов'язок відшкодовувати надміру виплачені суми соціальних виплат, несуть пенсіонери - у разі не повідомлення органу пенсійного фонду про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати, а також страхувальники - внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів. Отже, для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії, має достеменно встановити факт переплати пенсії у зв'язку із поданням недостовірних відомостей, що враховуються при її обчисленні, та з чиєї вини нараховано суми соціальних виплат у розмірі, що суперечить вимогам Закону. Акт проведеної перевірки та матеріали справи не містять доказів, що свідчать про можливе зловживання з боку пенсіонера при наданні документів пенсійному органу.
Разом з тим, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України, не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Виходячи із аналізу п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України, безпідставно набуте майно не підлягає поверненню за умови добросовісності виплати таких грошових сум юридичною особою; відсутності рахункової помилки при виплаті коштів, а також добросовісності з боку набувача.
Обов'язок довести недобросовісність набувача грошових сум, зазначених у п. 1 ч. 1 вказаної статті Цивільного кодексу України, покладається на сторону, яка вимагає повернення цих коштів.
У той же час, відповідач не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтується оскаржуване рішення та не довів зловживання з боку позивача. Крім того, відповідачем, до матеріалів справи, не надано розрахунку надміру виплачених сум пенсії за період з 13.10.2013 по 31.01.2020, що в свою чергу, не дає можливості встановити обґрунтованість суми надміру сплачених коштів в розмірі 31 663,78 грн.
Правильність здійснених ГУ ПФУ в Сумській області розрахунків, за якими була здійснена виплата пенсії позивачу, а також сумлінність поведінки одержувача презумуються, у зв'язку з чим, суд робить висновок, що ОСОБА_1 є добросовісним набувачем переплачених коштів, а тому вони не підлягають поверненню.
З огляду на те, що в оскаржуваному рішенні обґрунтованих обставин щодо зловживання з боку пенсіонера при зверненні його із заявою про призначення пенсії не наведено та допустимими доказами не підтверджено обізнаність позивача щодо недостовірності даних, зазначених у довідці Виконавчого комітету Роменської міської ради від 25.12.2013 №801, а навпаки, у спірному рішенні зазначено, що вказана довідка була видана з вини організації, яка її видала, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення є протиправним і підлягає скасуванню.
Також суд зазначає, що кошти, утримані з пенсії позивача у зв'язку з прийняттям рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій, не виплачені безпідставно. У зв'язку із скасуванням рішення, утримані з ОСОБА_1 кошти в розмірі 20% суми пенсії, підлягають поверненню позивачу.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про утримання надміру виплачених сум пенсій від 23.06.2020 №44 не відповідає критеріям, встановленим ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку із чим, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За змістом пункту першого частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
В даному випадку, в якості підтвердження здійснення витрат на правничу допомогу, ОСОБА_1 надав договір про надання правової допомоги від 28.07.2020, укладений з адвокатом Мороз Л.О. (а.с. 7), свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с. 8), ордер серія ВМ № 1006792 (а.с. 9) та розрахункову квитанцію від 28.07.2020 (а.с.17).
Разом з тим, позивачем не надано суду детального опису обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних робіт та їх вартості, а також доказів про оплату вказаних послуг (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касовий чек), що позбавляє суд можливості встановити факт понесених витрат на професійну правничу (правову) допомогу, пов'язаних з розглядом справи, у розмірі 3000,00 грн., що, в свою чергу, є самостійною підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування останніх.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області витрати зі сплати судового збору в розмірі 840,80 грн.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумські області №44 від 23.06.2020 року про утримання надміру виплачених сум пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Пушкіна, 1, код ЄДРПОУ 211080013) виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ) утримані суми пенсії згідно з рішенням № 44 від 23.06.2020 року.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Пушкіна, 1, код ЄДРПОУ 211080013) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Воловик