Ухвала від 09.09.2020 по справі 910/2764/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

попереднього засідання

м. Київ

09.09.2020Справа № 910/2764/20

За заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційни номер НОМЕР_1 )

про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність

Суддя: Мандичев Д.В.

секретар судового засідання Судак С.С.

Представники учасників:

від боржника - Рабчун Р.О.

керуючий реструктуризацією - Мельник М.А.

від АТ "Правекс Банк"- Астахов Р.М.,

від ТОВ "Вердикт Капітал"- Астахов Р.М.

від АТ "Укрексімбанк" - Малік Т.І.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) звернувся до суду із заявою про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до статті 113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.02.2020 заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про відкриття справи про неплатоспроможність було залишено без руху, встановлено заявнику строк десять днів з дня вручення цієї ухвали на усунення її недоліків, встановлено спосіб усунення недоліків заяви про відкриття справи про неплатоспроможність ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

13.03.2020 до Господарського суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про усунення недоліків, встановлених ухвалою Господарського суду від 25.02.2020 залучено до матеріалів справи належні докази.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2020 № 910/2764/20 заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність було прийнято до розгляду, підготовче засідання призначено на 13.04.2020 р., визначених автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражних керуючих Мельника М.А., Данілова А.І., Хомича Р.В. зобов'язано подати заяви про участь у справі.

27.03.2020 до Господарського суду м. Києва надійшла заява арбітражного керуючого Сиволобова М.М. про участь у справі про банкрутство

27.03.2020 до Господарського суду м. Києва надійшла заява арбітражного керуючого Комлика І.С. про участь у справі про банкрутство

27.03.2020 до Господарського суду м. Києва надійшла заява арбітражного керуючого Хомича Р.В. про участь у справі про банкрутство.

31.03.2020 до Господарського суду м. Києва надійшла заява арбітражного керуючого Мельника М.А. про участь у справі про банкрутство.

06.04.2020 до Господарського суду м. Києва надійшла заява арбітражного керуючого Хомича Р.В. про участь у справі про банкрутство.

08.04.2020 до Господарського суду м. Києва надійшла заява арбітражного керуючого Данілова А.І. про участь у справі про банкрутство.

09.04.2020 до суду надійшла заява арбітражного керуючого Потупало Н.І.. про участь у справі про банкрутство.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.04.2020 з метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19 розгляд справи призначено на 27.04.2020.

10.04.2020 до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про долучення до матеріалів справи копії довідки про реєстрацію місця проживання боржника.

15.04.2020 до Господарського суду м. Києва надійшла заява арбітражного керуючого Данілова А.І. про участь у справі про банкрутство.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.04.2020 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційни номер НОМЕР_1 ), введено процедуру реструктуризації боргів боржника, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення № 64750 від 29.04.2020 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційни номер НОМЕР_1 ), призначено керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційни номер НОМЕР_1 ) арбітражного керуючого Мельника Миколу Анатолійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 19.12.2019 № 1930), заборонено фізичній особі ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційни номер НОМЕР_1 ) відчужувати майно, визначено дату проведення попереднього судового засідання на 08.06.2020.

Відповідно до ст. 73 Кодексу законів про працю України встановлено перелік святкових днів, до яких належить один день (неділя) - Трійця.

Згідно з ч. 3 ст. 67 Кодексу законів про працю України у випадку, коли святковий або неробочий день збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого.

Судом встановлено, що 08.06.2020 буде вихідним днем у зв'язку з перенесенням святкового дня - Трійці 07.06.2020 на наступний робочий.

Враховуючи викладене, суд ухвалою выд 27.05.2020 призначив попереднє засідання на 17.06.2020.

26.05.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Укртехфінанс" з грошовими вимогами до боржника на суму 3 064 711,52грн.

26.05.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла заява боржника про зняття арешту з коштів.

29.05.2020 до Господарського суду міста Києва надійшов фінансовий звіт керуючого реструктуризацією.

29.05.2020 до Господарського суду міста Києва надійшов звіт керуючого реструктуризацією про виконану роботу.

29.05.2020 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання керуючого реструктуризацією про виплату основної грошової винагороди за виконану роботу

02.06.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" з грошовими вимогами до боржника на суму 261 219 449,70грн.

03.06.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" з грошовими вимогами до боржника на суму 19 286 610,08грн.

03.06.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" з грошовими вимогами до боржника на суму 52 960 279,08грн.

05.06.2020 до Господарського суду міста Києва надійшов звіт керуючого реструктуризацією про результати розгляду вимог кредиторів.

09.06.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Акціонерного товариства "Правекс банк" з грошовими вимогами до боржника на суму 17 024 553,28грн.

09.06.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" з грошовими вимогами до боржника на суму 10 795 114,97грн.

15.06.2020 до Господарського суду міста Києва надійов лист Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Укртехфінанс" з поясненнями

16.06.2020 до Господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення керуючого реструктуризацією на заяву боржника про зняття арешту з коштів.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.06.2020 відкладено розгляд справи у попередньому засіданні, заяви ОСОБА_1 про зняття арештів на 15.07.2020, зобов'язано кредиторів, вимоги яких визнані частково керуючим реструктуризацією та боржником чи відхилені взагалі у строк до 03.07.2020 (включно) подати суду письмові заперечення з нормативним обґрунтуванням з відповідними доказами направлення розпоряднику майна та боржнику та зобов'язано ОСОБА_1 подати суду у строк до 03.07.2020 (включно) належним чином засвідчені копії виконавчих проваджень № 24167662, 24416090, 37436181, 58771744, 58935279, 59702028, 60966930, 43091376, 43945565, 50549688, 58771936, письмові обґрунтовані пояснення з посиланням на норми чинного законодавства щодо заявлених кредиторських вимог.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.06.2020 задоволено клопотання керуючого реструктуризацією боржника арбітражного керуючого Мельника Миколи Анатолійовича про виплату основної винагороди, здійснено сплату основної винагороди арбітражному керуючому Мельнику М.А. за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією у справі № 910/2764/20 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 за період з 27.04.2020 по 27.05.2020 в розмірі 10 510,00 грн. з депозитного рахунку Господарського суду м. Києва за рахунок коштів, авансованих боржником.

24.06.2020 до суду надійшли пояснення ОСОБА_1 щодо заявлених кредиторських вимог.

03.07.2020 до Господарського суду м. Києва надійшла заява боржника про долучення документів до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду від 17.06.2020.

07.07.2020 до суду надійшли письмові пояснення АТ «Державний експортно-імпортний банк України» щодо заявлених вимог до боржника.

07.07.2020 до Господарського суду м. Києва надійшли заперечення ТОВ «Вердикт Капілат» на результати розгляду заявлених вимог.

07.07.2020 до суду надійшов звіт керуючого реструктуризацією Мельника М.А. про результати розгляду заявлених вимог кредиторів.

07.07.2020 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання керуючого реструктуризацією про виплату грошової винагороди.

07.07.2020 до суду надійшли заперечення АТ «Правекс Банк» на результати розгляду вимог кредиторів.

07.07.2020 до Господарського суду м. Києва надійшов фінансовий звіт керуючого реструктуризацією Мельника М.А.

08.07.2020 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про долучення документів до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду від 17.06.2020.

14.07.2020 до Господарського суду м. Києва надійшли уточнення керуючого реструктуризацією до звіту про результати розгляду заявлених вимог кредиторів.

15.07.2020 до суду надійшли пояснення боржника щодо результатів розгляду заявлених вимог кредиторів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2020 задоволено клопотання керуючого реструктуризацією боржника арбітражного керуючого Мельника Миколи Анатолійовича про виплату основної винагороди, ухвалено здійснити сплату основної винагороди арбітражному керуючому Мельнику Миколі Анатолійовичу в розмірі 10 510 грн. з депозитного рахунку Господарського суду міста Києва за рахунок коштів, авансованих фізичною особою ОСОБА_1 .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2020 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" № 654 від 29.05.2020р. з грошовими вимогами до боржника на суму 10 795 114,97грн. повернуто без розгляду.

26.08.2020 від Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до суду надійшли письмові пояснення.

31.08.2020 до суду від арбітражного керуючого Мельника Миколи Анатолійовича надійшли звіт та фінансовий звіт.

07.09.2020 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" надійшли пояснення щодо заявлених вимог.

У відповідності до ч.1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства подання кредиторами вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Відповідно до ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Майнові вимоги кредиторів до боржника мають бути виражені в грошових одиницях і заявлені до господарського суду в порядку, встановленому цією статтею.Копії відповідних заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

Відповідно до ч.4 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства в ухвалі за результатами попереднього засідання суду,зокрема, зазначаються: 1) обов'язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутись не пізніше 14 днів з дня постановленої ухвали; дата засідання господарського суду, яке має відбутись не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.

Статтею 133 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу, а також витрати на проведення аукціону), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Вимоги кредиторів за зобов'язаннями боржника, забезпеченими заставою майна фізичної особи, задовольняються за рахунок такого майна.

Кошти, отримані від продажу майна банкрута, що є предметом забезпечення, після покриття витрат, пов'язаних з утриманням, збереженням та продажем цього майна, та сплати додаткової винагороди арбітражного керуючого відповідно до положень статті 30 цього Кодексу використовуються виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які таке майно забезпечує.

Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:

1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;

2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;

3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.

Так, за наслідками дослідження заяв кредиторів з грошовими вимогами до боржника, визнанню кредитором фізичної особи ОСОБА_2 підлягає:

У судовому засіданні, що відбулось 09.09.2020. судом розглянуто реєстр вимог кредиторів.

Так, за наслідками дослідження заяв кредиторів з грошовими вимогами до боржника, визнанню кредитором фізичної особи ОСОБА_1 підлягає:

Акціонерне товариство «Правекс банк»

Акціонерне товариство «Правекс банк» звернулося до суду 09.06.2020 із заявою від 29.05.2020 про визнання його кредитором боржника на суму 17 024 553,28 грн.

Обґрунтовуючи подану заяву зазначає, що 12.08.2008 між Акціонерним комерційним банком «Правекс-Банк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Правекс банк», та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії по програмі мультивалютного кредитування № 5-044/08Ф.

Максимальний ліміт кредитування встановлено в розмірі 463 800,00 доларів США.

Відповідно до пункту 1.2. договору кредит надається позичальнику строком до 12.08.2011 року зі сплатою 14,99 % річних.

20.02.2011 року між сторонами укладено договір про внесення змін та доповнень до договору, відповідно до пункту 1 якого договір про відкриття кредитної лінії по програмі мультивалютного кредитування від 12.08.2008 № 5-044/08Ф викладено в новій редакції.

Відповідно до пункту 1.1. кредитного договору в новій редакції банк має право надати позичальникові кредит на споживчі цілі в іноземній валюті на загальну суму 200 000,00 дол. США, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати свої зобов'язання у повному обсязі.

Пунктом 1.2 кредитного договору встановлено, що кредит надається позичальникові строком до 01.05.2011 року зі сплатою 14,99 % річних, з 01.05.2011 року до 23.05.2012 року зі сплатою 12 % річних.

12.08.2008 між ОСОБА_3 та АКБ «Правекс-Банк» укладено Договір іпотеки № 5-004/08Ф, у відповідності до умов якого іпотекодавець для забезпечення виконання в повному обсязі зобов'язань позичальника перед іпотекодержателем за договором про відкриття кредитної лінії по програмі мультивалютного кредитування від 12.08.2008 № 5-044/08Ф та від 12.08.2008 № 1-065/08Ф та можливих змін і доповнень передає в іпотеку іпотекодержателю належне йому на праві власності нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею - 77,90 кв.м., житловою - 46,60 кв.м.

Окрім того, 12.08.2008 між ОСОБА_3 та АКБ «Правекс-Банк» укладено договір поруки № 5-044/08Ф, за яким поручитель зобов'язався нести солідарну майнову відповідність перед кредитором за виконання зобов'язань ОСОБА_1 за договором про відкриття кредитної лінії по програмі мультивалютного кредитування від 12.08.2008 № 5-044/08Ф від 12.08.2008 № 1-065/08Ф.

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 19.06.2013 у справі № 757/4634/13-ц за позовом АКБ «Правекс-Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором в розмірі 255 835 дол. США , що становить 2 044 889,16 грн., судові витрати в розмірі 3 441,00 грн.

Судом у межах справи № 757/4634/13-ц було встановлено, що станом на 30.01.2013 заборгованість за кредитним договором від 12.08.2008 № 5-044/08Ф становить 255 835 дол. США , що становить 2 044 889,16 грн., яка складається зі заборгованості по кредиту в розмірі 200 000 дол. США, непогашених відсотків у сумі 17 668,00 дол. США та пені в розмірі 36 167 дол. США.

Суд відзначає, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина 4 статті 75 ГПК України).

Звернувшись із заявою при визнання кредитором боржника, АТ «Правекс-Банк» зазначило, що станом на 29.04.2020 непогашена заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором від 12.08.2008 № 5-044/08Ф становить 630 534,34 дол. США, що станом на 28.05.2020 еквівалентно 17 024 553,28 грн., з яких: 200 000,00 дол. США заборгованість за кредитом, яка становить станом на 28.05.2020 за курсом НБУ 5 400 040,00 грн., пеня в розмірі 378 400,00 дол. США, що становить станом на 28.05.2020 за курсом НБУ 10 216 875,68 грн., заборгованість за відсотками в розмірі 17 002,33 дол. США, що становить станом на 28.05.2020 за курсом НБУ 459 066,31 грн., пеня за несвоєчасне погашення відсотків 35 132,01 дол. США, що становить станом на 28.05.2020 за курсом НБУ 948 571,29 грн.

Водночас, боржником відповідні вимоги АТ «Правекс-Банк» визнаються частково, а саме в розмірі: 200 000,00 дол. США заборгованості за кредитом, яка становить станом на 28.05.2020 за курсом НБУ 5 400 040,00 грн., 17 002,33 дол. США заборгованості за відсотками, що становить станом на 28.05.2020 за курсом НБУ 459 066,31 грн., та 35 132,01 дол. США пені за несвоєчасне погашення відсотків, що становить станом на 28.05.2020 за курсом НБУ 948 571,29 грн. Решта вимог боржником відхилена, з огляду на припинення дії кредитного договору та відсутності подальшої підстави для нарахування процентів і пені за ним.

За змістом статті 526, частини першої статті 530, статті 610 та частини першої статті 612 ЦК України для належного виконання зобов'язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.

Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала позицію про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи в разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред'явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено в судовому рішенні.

Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. «вирішена справа»), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов'язковим для сторін і не може переглядатися. Іншими словами, цей принцип гарантує остаточність рішень («що вирішено - вирішено і не має переглядатися до безмежності»).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) та постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №910/23028/17.

Отже, судом визнаються обґрунтованими підтверджені рішенням Печерського районного суду міста Києва від 19.06.2013 у справі № 757/4634/13-ц суми заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором від 12.08.2008 № 5-044/08Ф у розмірі 200 000,00 дол. США заборгованості за тілом кредиту, яка становить станом на 28.05.2020 за курсом НБУ 5 400 040,00 грн., 17 002,33 дол. США заборгованості за відсотками, що становить станом на 28.05.2020 за курсом НБУ 459 066,31 грн., та 35 132,01 дол. США пені за несвоєчасне погашення відсотків, що становить станом на 28.05.2020 за курсом НБУ 948 571,29 грн.

Інші вимоги, що становлять нараховану пеню в розмірі 378 400,00 дол. США, яка станом на 28.05.2020 за курсом НБУ еквівалентна 10 216 875,68 грн., визнаються судом безпідставними, оскільки нарахування пені здійснено поза межами строку дії кредитного договору та звернення Акціонерного товариства «Правекс-Банк» із позовом до боржника в межах справи № 757/4634/13-ц.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про визнання Акціонерного товариства «Правекс-Банк» кредитором боржника на суму 6 811 881,60 грн., з яких: 5 859 106,31 грн. - вимоги другої черги, 948 571,29 грн. - вимоги третьої черги.

Поряд з вищеописаною заборгованістю, визнанню також підлягають судові витрати кредитора у розмірі 4204,00 грн.

В решті вимог відмовити.

Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра»

Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» звернулося до суду 02.06.2020 із заявою від 28.05.2020 про визнання його кредитором боржника на суму 261 219 449,70 грн.

На обґрунтування своїх вимог зазначило, що 02.10.2008 між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», ОСОБА_1 укладено договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб у ВАТ КБ «Надра» та відкрито кредитну картку VISA Platinum № НОМЕР_2 з пільговим періодом кредитування « 45 днів кредиту без процентів». Сума ліміту кредитування згідно вказаної картки становить 3 500 000,00 дол. США, відсоткова ставка за договором складає 16 % річних.

Оскільки боржник не виконував умови вказаного договору Відкрите акціонерне товариство комерційний банк «Надра» звернулося до Печерського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 4 316 685,28 дол. США, з яких: 3 500 000,00 дол. США - залишок заборгованості за кредитом, прострочена заборгованість по сплаті процентів - 773 868,56 дол. США, прострочена заборгованість за несплату мінімального платежу - 42 658,32 дол. США, штраф за несвоєчасне погашення мінімального платежу - 158,4 дол. США.

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 22.07.2010 у справі № 2-96/10 позов Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за договором про комплексне банківське обслуговування в розмірі 4 316 685, 28 доларів США, що станом на 22 липня 2010 року, згідно офіційного курсу НБУ (100$ - 789 грн. 73 коп.) становить 34 090 158,66 грн., витрати з оплати судового збору в розмірі 1 700,00 грн. та витрати з оплати інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн.

Разом із цим, Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» в заяві кредитора зазначає, що станом на 28.04.2020 за боржником продовжує обліковуватися заборгованість за договором від 02.10.2008 № 79953971, яка згідно з довідкою Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» становить 261 215 245,70 грн., а саме: 94 509 205,00 грн. тіло кредиту, 42 667 591,21 грн. заборгованість за відсотками, 124 038 449,49 грн. пеня.

За змістом статті 526, частини першої статті 530, статті 610 та частини першої статті 612 ЦК України для належного виконання зобов'язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.

Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала позицію про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи в разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред'явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено в судовому рішенні.

Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. «вирішена справа»), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов'язковим для сторін і не може переглядатися. Іншими словами, цей принцип гарантує остаточність рішень («що вирішено - вирішено і не має переглядатися до безмежності»).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) та постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №910/23028/17.

Отже, оскільки рішенням Печерського районного суду міста Києва від 22.07.2010 у справі № 2-96/10 задоволено вимоги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про стягнення з ОСОБА_1 за кредитним договором від 02.10.2008 № 79953971 залишку заборгованості за кредитом у розмірі 3 500 000,00 дол. США, право для нарахування процентів та пені за договором у банку припинилося.

Частиною 4 статті 75 ГПК України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, судом визнаються обґрунтованими підтверджені рішенням Печерського районного суду міста Києва від 22.07.2010 у справі № 2-96/10 суми заборгованості ОСОБА_1 за договором від 02.10.2008 № 79953971 у розмірі 3 500 000,00 дол. США - залишок заборгованості за кредитом, що еквівалентно 94 509 205,00 грн. станом на 28.05.2020, та 773 868,56 дол. США простроченої заборгованості по сплаті процентів, що еквівалентно 20 886 100,90 грн. станом на 28.05.2020 (день звернення з вимогами до суду) за курсом НБУ.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про визнання Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» кредитором боржника на суму 115 399 509,90 грн.-вимоги другої черги.

Поряд з вищеописаною заборгованістю, визнанню також підлягають судові витрати кредитора у розмірі 4204,00 грн.

В решті вимог відмовити.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал»

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал» звернулося до суду 09.06.2020 із заявою від 29.05.2020 про визнання його кредитором боржника на суму 10 795 114,97 грн.

Свої вимоги обґрунтовує наступним.

24.06.2008 між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є АТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11364184000, за умовами якого банк зобов'язався надати ОСОБА_1 , а останній - прийняти, належним чином використовувати та повернути банку кредитні кошти в сумі 278 760,00 дол. США, що еквівалентно 1 351 902,37 грн. за курсом НБУ на день укладення договору.

Згідно з пунктом 1.2.2 договору позичальник зобов'язався повернути кредит не пізніше 24.06.2015. Розмір процентів за користування кредитними коштами протягом перших 30 календарних днів становить 14,50 % річних та підлягає перегляду кожного місяця (пункт 1.3.1).

Відповідно до пункту 2.1 договору у забезпечення виконання всіх грошових зобов'язань позичальника останній передає в заставу банку рухоме майно - транспортний засіб Porsche 911 Turbo, 2008 року, державний номер НОМЕР_3 (додатковий номерний знак НОМЕР_4 , згідно з додатковою угодою від 15.06.2009 № 1), вартість якого за домовленістю сторін становить 1 548 732,84 грн.

20.04.2012 між ПАТ «УкрСиббанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс», перейменоване на Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», укладено договір факторингу № 05/12, відступлено право вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу від 24.06.2008 № 11364184000.

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 03.04.2013 у справі № 757/371/13-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» до ОСОБА_1 стягнуто з останнього на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу від 24.06.2008 № 11364184000 в сумі 1 961 118,91 грн. Дана заборгованість за встановленими судом у справі № 757/371/13-ц обставинами станом на 03.04.2013 складається з основного боргу в розмірі 1 466 438,10 грн. (183 534,18 дол. США), трьох процентів річних у розмірі 39 051,45 грн. та пені в розмірі 195 257,24 грн.

Крім того, в рішенні суду у справі № 757/371/13-ц встановлено, що станом на дату укладення договору факторингу від 20.04.2012 № 05/12 заборгованість по тілу кредиту становила 183 534,18 дол. США, заборгованість за відсотками 32 587,25 дол. США.

Суд відзначає, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина 4 статті 75 ГПК України).

Водночас, із наданого до суду розрахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» слідує, що заборгованість по відсоткам у розмірі 32 587,25 дол. США та 2 345 дол. США нарахованих відсотків боржником погашена 15.07.2016.

Звернувшись із даною заявою кредитора від 29.05.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» зазначило про наявність непогашеної заборгованості ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу від 24.06.2008 № 11364184000 у розмірі 401 217 дол. США, що станом на день подання заяви за курсом НБУ еквівалентно 10 795 114,97 грн.

Водночас, не визнаючи вимоги вказаного кредитора, боржник послався на задоволення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» за рахунок заставного майна за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу від 24.06.2008 № 11364184000.

Згідно з частиною 1 статті 1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частина 1 статті 1048 ЦК про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише в межах погодженого сторонами строку кредитування.

Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною 2 статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 14-10цс18.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала позицію про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи в разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред'явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено в судовому рішенні.

Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. «вирішена справа»), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов'язковим для сторін і не може переглядатися. Іншими словами, цей принцип гарантує остаточність рішень («що вирішено - вирішено і не має переглядатися до безмежності»).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) та постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №910/23028/17.

Таким чином, нарахування Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» процентів та пені на суму основного боргу в розмірі 183 534,18 дол. США після пред'явлення позову до ОСОБА_1 у межах справи № 757/371/13-ц про стягнення вказаної заборгованості за кредитним договором, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Відтак, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав в частині визнання кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» боржника в частині нарахованих відсотків у розмірі 214 314,52 дол. США (еквівалент 5 766 325,04 грн. станом на 28.04.2020) та пені в розмірі 3368,69 дол. США (еквівалент 90 637,63 грн. станом на 28.04.2020).

Одночасно, рішенням у межах справи № 757/371/13-ц заборгованість ОСОБА_1 перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» встановлена за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу від 24.06.2008 № 11364184000 в розмірі 183 534,18 дол. США, що станом на 28.04.2020 еквівалентно 4 938 152,29 грн., трьох процентів річних у розмірі 39 051,45 грн. та пені в розмірі 195 257,24 грн.

При цьому, Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», боржником чи керуючим реструктуризацією не подано доказів задоволення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» за рахунок заставного майна за договором від 24.06.2008 № 11364184000, а відтак відповідні твердження боржника визнаються судом необґрунтованими.

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» підлягає визнанню кредитором боржника на суму 4 977 203,75 грн. з віднесенням до другої черги задоволення, 195 257,24 грн. з віднесенням до третьої черги задоволення.

Поряд з вищеописаною заборгованістю, визнанню також підлягають судові витрати кредитора у розмірі 4204,00 грн.

В решті вимог відмовити.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду 03.06.2020 із заявою про визнання його кредитором боржника на суму 19 286 610,08 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» зазначає, що 23.03.2007 між Акціонерним комерційним банком «Правекс-Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1-011/09Ф (із подальшими змінами), відповідно до умов якого Акціонерний комерційний банк «Правекс-Банк» надав кредитну лінію в іноземній валюті для споживчих цілей, а також в цілях оплати страхових платежів згідно договору страхування заставного майна.

Виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором забезпечено укладеним між Акціонерним комерційним банком «Правекс-Банк» та ОСОБА_1 договором іпотеки від 27.06.2007 № 5-028/07Ф, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сень-Силкою І.В., за реєстровим № 1778у.

За умовами іпотечного договору ОСОБА_1 передав в іпотеку Акціонерному комерційному банку «Правекс-Банк» нерухоме майно - земельну ділянку площею 0,0696 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , оцінену за домовленістю сторін в 1 063 000,00 дол. США, що за курсом НБУ на дату укладення договору складало 5 368 000,00 грн.

Крім того, 10.08.2007 між Акціонерним комерційним банком «Правекс-Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1-054/07Ф (із змінами), відповідно до умов якого Акціонерний комерційний банк «Правекс-Банк» надав замовнику кредитну лінію в іноземній валюті для споживчих цілей, а також в цілях оплати страхових платежів згідно договору страхування заставного майна.

У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 14.08.2007 між Акціонерним комерційним банком «Правекс-Банк» та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки № 5-067/07Ф, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сень-Силкою І.В., за реєстровим № 3885.

Відповідно до умов вказаного іпотечного договору ОСОБА_1 передав в іпотеку Акціонерному комерційному банку «Правекс-Банк»: житловий будинок (літ. А), загальною площею 498,2 кв.м., житловою площею 152,20 кв.м., з надвірними будівлями та спорудами: літня кухня (літ. Б), спорудження (№ 1- 3), що розташований за адресою: АДРЕСА_3 ; земельну ділянку площею 0,1000 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 . Кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:82:102:0025; земельну ділянку площею 0,0592 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 . Кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:82:102:0107.

Дане нерухоме майно за домовленістю сторін оцінено в 5 404 440,00 дол. США, що за курсом НБУ на дату укладення договору складало 27 292 422,00 грн.

26.05.2017 між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Правекс-Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АВІСТАР» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до умов якого між Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Правекс-Банк» відступило, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АВІСТАР» прийняло право грошової вимоги за кредитними договорами від 23.03.2007 № 1-011/09Ф року та від 10.08.2007 № 1-054/07Ф, укладеними між Акціонерним комерційним банком «Правекс-Банк» та ОСОБА_1

29.08.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АВІСТАР» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 20170829, відповідно до умов якого Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АВІСТАР» передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» прийняло право грошової вимоги за укладеними між Акціонерним комерційним банком «Правекс-Банк» та ОСОБА_1 кредитним договором від 23.03.2007 № 1-011/09Ф у сумі 4 410 580,84 грн., у тому числі, - 3 948 763,54 грн. за тілом кредиту та 461 817,30 грн. за відсотками по кредиту, та за кредитним договором від 10.08.2007 № 1-054/07Ф у сумі 27 962 025,00 грн., у тому числі, - 24 106 509,99 грн. за тілом кредиту та 3 855 515,01 грн. за відсотками по кредиту.

30.08.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АВІСТАР» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір про відступлення прав вимог за договорами іпотеки, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В., та зареєстрованим в реєстрі за № 3698.

За умовами вказаного договору Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АВІСТАР» передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» прийняло право вимоги за укладеними між Акціонерним комерційним банком «Правекс-Банк» та ОСОБА_1 договором іпотеки від 27.06.2007 № 5-028/07Ф та за договором іпотеки від 14.08.2007 № 5-067/07Ф.

Договором про внесення змін і доповнень від 02.03.2018 до договору іпотеки від 27.06.2007 № 5-028/07Ф, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бадаховим Ю.Н., зареєстрованим в реєстрі за № 479, замінено іпотекодавця з ОСОБА_4 на ОСОБА_5 .

Також замінено іпотекодавця з ОСОБА_4 на ОСОБА_5 договором про внесення змін і доповнень від 02.03.2018 до договору іпотеки від 14.08.2007 № 5-067/07Ф, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бадаховим Ю.Н., зареєстрованим в реєстрі за № 480.

02.03.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ОСОБА_5 та ОСОБА_1 укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, Бадаховим Ю.П. за № 481, відповідно до умов якого іпотекодавець передав, а іпотекодержатель набув право власності на нерухоме майно, а саме: житловий будинок (літ. А), загальною площею 522,8 кв.м., житловою площею 116,30 кв.м., з надвірними будівлями та спорудами: літня кухня (літ. Б), спорудження (№ 1-3), що розташований за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідно до пункту 3.4 вказаного договору сторони підтверджують наявність невиконаних грошових зобов'язань боржника за кредитним договором від 10.08.2007 № 1-054/07Ф, зокрема у розмірі 27 962 025,00 грн. За іпотекодержателем залишається право вимоги до боржника щодо повернення кредитної заборгованості за кредитним договором за різницею вартості нерухомого майна згідно п. 2.1. цього договору, а саме в розмірі 17 946 517,00 грн.

Також, за укладеним 02.03.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ОСОБА_5 та ОСОБА_1 договором про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, Бадаховим Ю.П. за № 482, іпотекодавець передав, а іпотекодержатель набув право власності на нерухоме майно, а саме: земельну ділянку площею 0,1000 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 ; кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:82:102:0025, та земельну ділянку площею 0,0592 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 ; кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:82:102:0107.

При цьому, згідно з пунктом 3.4 вказаного договору сторони підтвердили наявність невиконаних грошових зобов'язань боржника за кредитним договором від 10.08.2007 № 1-054/07Ф, зокрема у розмірі 17 946 517, 00 грн. За іпотекодержателем залишається право вимоги до боржника щодо повернення кредитної заборгованості за кредитним договором за різницею вартості нерухомого майна згідно п. 2.1. цього Договору, а саме в розмірі 15 810 058,73 грн.

Крім того, 02.03.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ОСОБА_5 та ОСОБА_1 укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, Бадаховим Ю.П. за № 483, відповідно до умов якого іпотекодавець передав, а іпотекодержатель набув право власності на нерухоме майно, а саме: земельну ділянку площею 0,0696 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер 8000000000:82:102:0111.

Пунктом 3.4 вказаного договору сторони підтвердили наявність невиконаних грошових зобов'язань боржника за кредитним договором від 23.03.2007 № 1-011/09Ф, зокрема у розмірі 4 410 580,84 грн. За іпотекодержателем залишається право вимоги до боржника щодо повернення кредитної заборгованості за кредитним договором за різницею вартості нерухомого майна згідно п. 2.1. цього договору, а саме в розмірі 3 476 551,35 грн.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. У разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом (частина перша статті 12 Закону України «Про іпотеку»).

Згідно з частиною першою статті 33 Закону «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно зі статтею 36 Закону України «Про іпотеку» сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Таким чином, за наслідками укладення 02.03.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ОСОБА_5 та ОСОБА_1 договорів про задоволення вимог іпотекодержателя, сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитними договорами від 23.03.2007 № 1-011/09Ф та від 10.08.2007 № 1-054/07Ф зменшилася на суму 13 085 995,76 грн. внаслідок набуття іпотекодержателем права власності на передане в іпотеку майно та становить 19 286 610,08 грн.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За наведених обставин, приймаючи до уваги, що кредиторські вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» у повному обсязі визнані боржником - ОСОБА_1 , суд дійшов обґрунтованого висновку про визнання ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» кредитором на суму 19 286 610,08 грн. з віднесенням до другої черги задоволення.

Поряд з вищеописаною заборгованістю, визнанню також підлягають судові витрати кредитора у розмірі 4204,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укртехфінанс»

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укртехфінанс» звернулося до суду 26.05.2020 із заявою про визнання його кредитором боржника на суму 3064711,52 грн.

На обґрунтування своїх вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «Укртехфінанс» зазначило, що 08.06.2006 між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є АТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 31-7МР/05-2006И (№ 10005090000 у редакції додаткової угоди від 27.02.2007 № 1), за умовами якого банк зобов'язався надати ОСОБА_1 кредит в іноземній валюті в сумі 313 613,00 дол. США, а останній зобов'язався належним чином використовувати та повернути суму кредиту, сплатити проценти та комісії на умовах, передбачених цим договором. Сума кредиту на день укладення договору еквівалента 1 583 745,65 грн. за курсом Національного банку України.

Відповідно до пункту 1.2 вказаного договору позичальник зобов'язався погасити кредит не пізніше 08.06.2026.

Згідно з пунктом 1.3 договору за використання кредитних коштів підлягають сплаті проценти, розмір яких переглядається кожний місяць відповідно до умов пункту 9.2 договору, та протягом 30 календарних днів з дати видачі кредиту становить 11,3 % річних.

24.11.2011 між сторонами укладено додаткову угоду № 3 до договору, за якою ліміт кредитної лінії, встановлений у базовій валюті, дорівнює 3 681 680,86 грн.; сума траншу, отриманого в гривнях, становить 1 840 840,43 грн. Крім того, пунктом 6 передбачено, що з 24.11.2012 встановлюється процентна ставка в розмірі 13,8 %.

З метою забезпечення виконання кредитних зобов'язань 08.06.2006 між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є АТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_1 укладено договір застави майнових прав № 31-7/МР/05-2006И, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокудіною Л.Д., та зареєстрований у реєстрі за 485.

Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору банк прийняв у заставу майнові права на отримання трикімнатної квартири номер АДРЕСА_4 .

Надалі, 22.12.2009 між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки № 96632, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокудіною Л.Д., та зареєстрований у реєстрі за № 2222.

За умовами пункту 1.1 вказаного договору іпотеки ПАТ «УкрСиббанк» передано в іпотеку нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , загальною площею 149,60 кв.м., що належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 16.03.2009. Ринкова вартість предмета іпотеки становить 4 468 900,00 грн. (пункт 1.2 договору).

Додатковою угодою від 12.03.2011 до договору іпотеки внесені зміни до пункту 1.1 у зв'язку з мировою угодою щодо поділу майна подружжя, затвердженою ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 08.10.2010. Зазначено, що предмет іпотеки належить ОСОБА_1 на підставі вказаної ухвали суду.

Додатковою угодою від 24.11.2011 № 2 до договору іпотеки сторони погодили внесення змін до основного зобов'язання, а саме визначили: сума кредитного договору становить 3 681 680,86 грн.; сума траншу, отриманого в гривнях, становить 1 840 840,43 грн.; та за користування кредитними коштами розмір з 24.11.2012 встановлюється процентна ставка в розмірі 13,8 %.

Також, 08.06.2006 між ПАТ «УкрСиббанк», ОСОБА_1 та ОСОБА_5 укладено договір поруки № 31-7МР/05-2006И, за умовами якого ОСОБА_5 зобов'язалася перед ПАТ «УкрСиббанк» відповідати за виконання зобов'язань ОСОБА_1 договору про надання споживчого кредиту від 08.06.2006 № 31-7МР/05-2006И.

Додатковою угодою від 24.11.2011 № 1 до договору поруки сторони внесли зміни щодо суми кредиту, який становить 3 681 680,86 грн.; сума траншу, отриманого в гривнях, становить 1 840 840,43 грн.

07.11.2007 між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є АТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11242964000, за умовами якого банк зобов'язався надати ОСОБА_1 кредитні кошти в національній валюті в сумі 500 000,00 грн., а останній зобов'язався належним чином використовувати та повернути суму кредиту, сплатити плату за кредит.

Згідно з пунктом 1.2 вказаного договору позичальник зобов'язався повернути кредит не пізніше 07.11.2014.

Згідно з пунктом 1.3 договору за користування кредитними коштами підлягають сплаті проценти, розмір яких переглядається кожний місяць, та протягом 30 календарних днів з дати видачі кредиту становлять 13 % річних.

Додатковою угодою від 24.07.2009 № 1 до договору сторонами змінено кінцевий термін повернення кредиту на 07.11.2016.

У забезпечення кредитних зобов'язань за договором від 07.11.2007 № 11242964000 між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є АТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_5 укладено договір застави транспортного засобу від 07.11.2007 № 96769, за умовами якого останньою передано в заставу рухоме майно - транспортний засіб марки Porsche Cayenne Turbo, 2007 року, вартістю 1 045 497,00 грн.

Додатковою угодою від 24.07.2009 № 1 до договору застави сторони погодили надання згоди ОСОБА_5 на зміну основного зобов'язання в частині графіку погашення кредиту та кінцевого терміну виконання основного зобов'язання 07.11.2016.

Надалі, 18.03.2020 між АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Укртехфінанс» укладено договір факторингу № 18/03/2020, за умовами якого АТ «УкрСиббанк» зобов'язалося передати права вимоги до ОСОБА_1 у власність ТОВ «Фінансова компанія «Укртехфінанс», яке зобов'язалося прийняти та надати в їх оплату грошові кошти.

Згідно з пунктом 1.3 договору факторингу загальна заборгованість на день його підписання за кредитним договором від 08.06.2006 № 10005090000 становить 306 203,58 грн. основного боргу, 2 386 195,77 грн. процентів; за кредитним договором від 07.11.2007 № 11242964000 - 151 515,80 грн. основного боргу, 220 796,37 грн. процентів.

Пунктом 1.2 договору факторингу передбачено, що одночасно з відступленням прав вимоги до фактора переходять усі права клієнта за усіма договорами забезпечення, які не були посвідчені нотаріально, та здійснюється не раніше надходження на рахунок клієнта суми фінансування за цим договором.

Передання прав клієнта за договорами забезпечення, що підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню, а саме за іпотечними договорами відбувається на підставі окремого договору відступлення прав вимоги за договором іпотеки, що має бути підписаний та нотаріально посвідчений не пізніше 13.03.2020. В будь-якому випадку передання прав клієнта за іпотечними договорами здійснюється не раніше надходження на рахунок клієнта суми фінансування (пункт 1.3 договору факторингу).

Відповідно до пункту 2.1 договору факторингу фінансування за даним договором становить 189 396,20 грн. без ПДВ.

Згідно з пунктом 3.1 договору факторингу права вимоги переходять від клієнта до фактора в дату відступлення, але не раніше моменту зарахування на рахунок клієнта суми фінансування за цим договором, після чого фактор одержує право вимагати від боржника і гарантів виконання всіх зобов'язань за первинними документами і договорами забезпечення. До фактора переходять права вимоги в обсязі та на умовах, що існували на дату відступлення.

18.03.2020 ТОВ «Фінансова компанія «Укртехфінанс» перерахувало на рахунок АТ «УкрСиббанк» 189 396,20 грн. за платіжним дорученням № 99 у рахунок плати за право вимоги за кредитним договором від 08.06.2006 № 10005090000 та від 07.11.2007 № 11242964000 згідно договору факторингу від 18.03.2020 № 18/03/2020.

Відповідно до 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається (стаття 1078 ЦК України).

Згідно з статтею 1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

На підставі укладеного 18.03.2020 між АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Укртехфінанс» договору факторингу № 18/03/2020 останнє отримало право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 08.06.2006 № 10005090000 у розмірі 306 203,58 грн. основного боргу, 2 386 195,77 грн. процентів; та за кредитним договором від 07.11.2007 № 11242964000 у розмірі 151 515,80 грн. основного боргу та 220 796,37 грн. процентів. Факт внесення ТОВ «Фінансова компанія «Укртехфінанс» суми фінансування АТ «УкрСиббанк» у межах даного договору факторингу підтверджується відповідним платіжним дорученням від 18.03.2020.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Дотримуючись вищенаведених норм процесуального та матеріального права, беручи до уваги той факт, що кредиторські вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Укртехфінанс» у повному обсязі визнані боржником - ОСОБА_1 , суд дійшов обґрунтованого висновку про визнання ТОВ «Фінансова компанія «Укртехфінанс» кредитором на суму 3 064 711,52 грн. з віднесенням до другої черги задоволення.

Поряд з вищеописаною заборгованістю, визнанню також підлягають судові витрати кредитора у розмірі 4204,00 грн.

Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України»

Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» звернулося до суду 03.06.2020 із заявою про визнання його кредитором боржника на суму 52 960 279,08 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» зазначає, що 14.07.2006 між ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України», правонаступником якого є АТ «Державний експортно-імпортний банк України», та ВАТ «Грінко-Центр», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Рециклінг-Центр», укладено кредитний договір № 18106К25/2153.

Відповідно до умов вказаного договору (пункти 3.1, 3.2.1) АТ «Державний експортно-імпортний банк України» надає ПрАТ «Рециклінг-Центр» кредит у розмірі 35000000,00 грн. на умовах забезпеченості, повернення, відкличності, строковості, платності та цільового характеру використання.

Кінцевий термін погашення вказаної суми кредиту встановлений не пізніше 14.07.2011 року (пункт 3.2.3 кредитного договору).

Відповідно до пунктів 3.2.5, 3.2.6 кредитного договору процентна ставка за кредитом встановлюється таким чином: ставка НБУ + 11,5 % річних, але не менше 20 % річних; розмір плати за управління кредитом становить 0,5 % річних від суми кредиту.

Пунктом 7.2 кредитного договору передбачено, що в разі невиконання зобов'язань згідно з пунктами 3.4.1, 3.5.1 позичальник сплачує банку пеню у валюті кредиту, а в разі невиконання зобов'язань згідно з пунктом 4.1 договору - у гривнях. Пеня нараховується на суму прострочених платежів із розрахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в періоді, за який нараховувалася пеня (згідно з пунктом 3.2.9).

23.01.2007 ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» та ВАТ «Грінко-Центр» укладено додатковий договір № 18106К25-1/2153 до кредитного договору, яким змінено редакцію пункту 3.2.10 договору та встановлено, що розмір необхідного забезпечення для покриття кредиту становить не менше, ніж 137 % від суми основного боргу за кредитом та процентів за один рік користування кредитом.

31.01.2007 сторонами укладено додатковий договір № 18106К25-2/2153 до кредитного договору, згідно з яким змінено пункт 3.5.1 договору щодо нарахування процентів за користування кредитом, а саме передбачено щомісячне нарахування процентів на суму фактичної заборгованості за кредитом, що мають бути сплачені не пізніше останнього банківського дня місяця для кожного кварталу. Також відповідні умови встановлені для нарахування та оплати плати за управління кредитом (пункт 4.1.1 кредитного договору).

Додатковим договором від 10.05.2007 № 18106К25-3/2153 до кредитного договору сторони погодили випадки для дострокового погашення кредиту (пункт 3.6.2) та виклали пункт 3.9.3 у редакції, що передбачає зобов'язання позичальника надати в забезпечення зобов'язань банку в іпотеку будинки/земельні ділянки в м. Києві та Київський області, що є власністю поручителя; акції ВАТ КБ «Надра», що належать поручителю, для чого поручитель зобов'язаний відкрити необхідні рахунки для обліку цінних паперів у банку; майно позичальника/поручителя, що перебуває в заставі/іпотеці банку; надати в заставу банку право вимоги коштів з депозитного рахунку, що буде відкритий в банку позичальником/поручителем в сумі, еквівалентній 15 млн. грн.

24.01.2008 сторонами укладено додатковий договір № 18106К25-6/2153 до кредитного договору, за яким проценти за користування кредитом з 01.01.2008 становлять 20 % річних (пункт 3.2.5), розмір плати за управління кредитом становить 0,5 % річних від ліміту заборгованості (пункт 3.2.6).

27.05.2011 між сторонами укладено додатковий договір № 18106К25-24/2153 до кредитного договору, за умовами якого внесені зміни до пункту 3.2.5 щодо процентів за користування кредитом: 20 % річних з 01.01.2008 по 28.02.2010 (включно), 14,5 % річних з 01.03.2010.

З метою забезпечення виконання кредитного зобов'язання ВАТ «Грінко-Центр» за кредитними договорами від 14.07.2006 № 18106К25/2153 та від 30.08.2004 № 18104К10/2076 між ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» та ОСОБА_1 укладено договір застави від 17.07.2006 № 18106Z82, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Решетніковою С.І., та зареєстрований у реєстрі за № 3203к.

За умовами укладеного договору застави ОСОБА_1 надав у заставу належні йому на праві власності прості іменні акції у кількості 1976 штук, емітовані Відкритим акціонерним товариством комерційним банком "Надра", код ISIN UA 1000281006 номінальною вартістю 19 760,00 грн., заставною вартістю 5 592,08 грн.

Відповідно до пункту 6.1 договору застави останній діє до повного виконання зобов'язань за ним та за кредитними угодами.

Оскільки умови кредитного договору не виконувалися належним чином, ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» звернулося до Печерського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет застави.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 27.08.2013 у справі № 757/4951/13-ц позов ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» задоволено частково. У рахунок погашення заборгованості ПрАТ «Рециклінг-Центр» перед ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" за кредитним договором від 14.07.2006 № 18106 К25/2153 з наступними змінами в сумі 58 736 505,14 грн., яка складається з простроченої заборгованості за кредитом в сумі 33 750 000,00 грн., нарахованих процентів за користування кредитом в сумі 17 227 638,94 грн., нарахованої плати за управління кредитом в сумі 200 625,00 грн., пені за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 2 688 281,25 грн., пені за несвоєчасну сплату процентів в сумі 1 240 215,61 грн., пені за несвоєчасну сплату плати за управління кредитом в сумі 13 433,19 грн., інфляційних витрат в сумі 1 532 032,33 грн., 3% річних в зв'язку з несвоєчасним погашенням кредиту, сплати процентів та плати за управління кредитом в сумі 2 084 211,82 грн., звернуто стягнення на належні ОСОБА_1 прості іменні акції в кількості 1976 штук, емітовані Відкритим акціонерним товариством комерційним банком "Надра" код ISIN UA 1000281006 номінальною вартістю 19 760,00 грн., заставною вартістю 5 592,08 грн. Також звернуто стягнення на належне ОСОБА_6 заставне майно. В іншій частині позову відмовлено.

Додатковим рішенням від 22.11.2013 здійснено розподіл судових витрат та стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_6 на користь ПАТ «Державний експортно-імпортній банк України» судовий збір у сумі по 229,40 грн. з кожного.

14.01.2020 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченко Д.Є. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 60966930 на підставі виконавчого листа від 20.11.2013 № 757/4951/13-ц, виданого Печерським районним судом м. Києва, про звернення стягнення на належні ОСОБА_1 прості іменні акції в кількості 1976 штук, емітовані Відкритим акціонерним товариством комерційним банком "Надра" код ISIN UA 1000281006 номінальною вартістю 19 760,00 грн., заставною вартістю 5 592,08 грн., шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною реалізації, визначеною в ході виконавчого провадження суб'єктом оціночної діяльності.

Постановою державного виконавця від 28.05.2020 у виконавчому провадженні № 60966930 виконавчий лист від 20.11.2013 № 757/4951/13-ц повернуто АТ «Державний експортно-імпортній банк України» на підставі пункту 9 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки відповідно до постанови Правління НБУ від 04.06.2015 № 356 прийнято рішення відкликати банківську ліцензію та ліквідувати ПАТ КБ "Надра".

Крім того, постановою Господарського суду міста Києва від 02.12.2015 у справі № 910/25433/14 Приватне акціонерне товариство «Рециклінг-Центр» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2016 визнано кредиторські вимоги ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» до ПрАТ «Рециклінг-Центр» на суму 81234145,05 грн., з яких: 33 769 878,51 грн. забезпечені заставою майна боржника; 2 756,00 грн. віднесені до першої черги; 42 481 054,66 грн. - до четвертої черги; 4 980 455,88 грн. - до шостої черги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2019 затверджено звіт ліквідатора, затверджено ліквідаційний баланс банкрута та ліквідовано ПрАТ «Рециклінг-Центр». При цьому встановлено, що за рахунок ліквідаційної маси частково погашено вимоги кредиторів першої черги, зокрема, Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на суму 1 603,06 грн. та частково погашено вимоги Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", що забезпечені заставою майна боржника на суму 28 437 199,30 грн. Таким чином, у зв'язку з недостатністю у банкрута майнових активів непогашеними залишились кредиторські вимоги, зокрема, Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на суму 52 795 342,03 грн.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань юридичну особу ПрАТ «Рециклінг-Центр» припинено 16.09.2019.

Згідно з довідкою АТ «Державний експортно-імпортний банк України» заборгованість ПрАТ «Рециклінг-Центр» за кредитним договором від 14.07.2006 № 18106К25/2153 станом на 26.04.2020 становить 52 955 845,68 грн., з яких: 33 750 000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 2 926 381,58 грн. - проценти за користування кредитом, 699 375,00 грн. - плата за управління кредитом, 1 270 138,87 грн. - пеня за прострочення виконання зобов'язання, 3 267 878,01 грн. - інфляційні втрати, 4 438 356,16 грн. - три проценти річних за несвоєчасне погашення кредиту, 2 619 537,91 грн. - три проценти річних за несвоєчасну сплату процентів, 42 248,10 грн. - три проценти річних за несвоєчасну сплату плати за управління кредитом, 3 941 930,05 грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту, сплати процентів, плати за управління кредитом, що підлягає сплаті на підставі рішення Печерського районного суду м. Києва від 27.08.2013.

При цьому, АТ «Державний експортно-імпортний банк України» у письмових поясненнях від 07.07.2020 зазначає, що у межах заяви про визнання кредиторських вимоги ним пред'явлені вимоги з урахуванням стягнутої суми заборгованості за рішенням Печерського районного суду м. Києва від 27.08.2013 у справі № 757/4951/13-ц, ухвали Господарського суду міста Києва від 02.12.2015 у справі № 910/25433/14, а також погашених процентів за кредитним договором від 14.07.2006 № 18106К25/2153.

Натомість, в уточненнях до звіту від 14.07.2020 керуючий реструктуризацією зазначає, що основне зобов'язання ПрАТ «Рециклінг-Центр» за кредитним договором від 14.07.2006 № 18106К25/2153 припинилося 16.09.2019, тобто з дати припинення юридичної особи ПрАТ «Рециклінг-Центр». У зв'язку з цим, на підставі частини 1 статті 593 ЦК України також припинилося право застави. Крім того, розпорядник майна зауважив на неможливості визначити які вимоги АТ «Державний експортно-імпортний банк України» є конкурсними, а які забезпечені забезпечені заставою.

Заслухавши пояснення всіх учасників справи та перевіривши їх доданими доказами суд дійшов висновку про наступне.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Норми вказаної статті кореспондуються з положеннями ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Укладений між Банком та ПрАТ «Рециклінг-Центр» договір за своєю правовою природою є кредитним договором, до положень якого також застосовуються приписи Цивільного кодексу України щодо позики.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 ГК України).

Відповідно до частини 1 статті 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. Норми вказаної статті кореспондуються з положеннями статті 599 ЦК України.

Водночас, оскільки умови укладеного між ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» та ПрАТ «Рециклінг-Центр» кредитного договору від 14.07.2006 № 18106К25/2153 не виконувалися належним чином, банк звертався до Печерського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 , за наслідками розгляду якого рішенням суду від 27.08.2013 у справі № 757/4951/13-ц звернуто стягнення на належне ОСОБА_1 заставне майно - прості іменні акції ПАТ КБ "Надра".

Одночасно, Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2016 у справі № 910/25433/14 визнано кредиторські вимоги ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» до ПрАТ «Рециклінг-Центр» на суму 81234145,05 грн., з яких: 33 769 878,51 грн. забезпечені заставою майна боржника; 2 756,00 грн. віднесені до першої черги; 42 481 054,66 грн. - до четвертої черги; 4 980 455,88 грн. - до шостої черги. Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань юридичну особу ПрАТ «Рециклінг-Центр» припинено 16.09.2019.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

відповідно до статті 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Частиною першою статті 583 ЦК України визначено, що заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель); відповідні положення наведено також у частині другій статті 11 Закону України «Про заставу», за якою заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя особа (майновий поручитель).

Згідно зі статтею 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором застави (частина друга статті 589 ЦК України, стаття 19 Закону України «Про заставу»).

Припинення основного зобов'язання внаслідок ліквідації боржника - юридичної особи, яка виступає боржником у такому зобов'язанні, не припиняє права застави (іпотеки) на майно, передане в заставу боржником та/або майновим поручителем такого боржника, якщо заставодержатель до ліквідації боржника - юридичної особи реалізував своє право щодо звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) шляхом подання позову або пред'явлення вимоги (частину 4 статті 593 ЦК України введено в дію 04.02.2019).

Статтею 609 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Сам факт ліквідації боржника за основним договором із внесенням запису до відповідного реєстру про припинення юридичної особи за наявності заборгованості боржника за цим договором, яка не була погашена у процедурі ліквідації, не є підставою для припинення договору застави, укладеного на забезпечення виконання боржником основного зобов'язання, та звільнення заставодавця від відповідальності, якщо до цього кредитором заявлено до нього вимогу у позовному провадженні. Інше може бути передбачено договором між кредитором та особою, яка видала забезпечення, тобто звільнення останньої від таких ризиків повинно бути предметом спеціальної домовленості між такою особою та кредитором. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 10.02.2016 у справі № 6-216цс14, від 12.10.2016 у справі № 3-688гс16, постановах Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 910/8698/17, від 30.05.2018 у справі № 2-4125/11, від 29.01.2020 у справі № 569/15240/14-ц, від 28.05.2020 у справі № 295/6715/17.

Судом встановлено, що АТ «Державний експортно-імпортний банк України» реалізувало право на звернення стягнення на предмет застави у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 14.07.2006 № 18106К25/2153 шляхом подання позову до ОСОБА_1 у 2013 році, тобто ще до ліквідації боржника ПрАТ «Рециклінг-Центр» 16.09.2019.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 27.08.2013 у справі № 757/4951/13-ц звернуто стягнення на належне ОСОБА_1 заставне майно - прості іменні акції ПАТ КБ "Надра". Водночас, відповідне майно в межах виконавчого провадження № 60966930 реалізовано не було, з огляду на винесення постанови Правління НБУ від 04.06.2015 № 356 щодо відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ КБ "Надра".

Одночасно судом встановлено, що умовами договору застави від 17.07.2006 № 18106Z82 не передбачено припинення застави в разі ліквідації юридичної особи-боржника.

Таким чином, ліквідація ПрАТ «Рециклінг-Центр» не є підставою для припинення договору застави та звільнення ОСОБА_1 від відповідальності, приймаючи до уваги, що АТ «Державний експортно-імпортний банк України» звертався до останнього із позовом про звернення стягнення на предмет застави до ліквідації боржника та таке майно не було реалізовано.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З системного аналізу викладеного слідує, що АТ «Державний експортно-імпортний банк України» належними та допустимими доказами доведено наявність у нього кредиторських вимог до ОСОБА_1 , як до заставодавця, в загальному розмірі 52 960 279,08 грн.

Відповідно до cтатті 572 ЦК України, силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Частиною першою статті 583 ЦК України визначено, що заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель); відповідні положення наведено також у частині другій статті 11 Закону України «Про заставу», за якою заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя особа (майновий поручитель).

Згідно зі статтею 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

За змістом частини першої статті 584 ЦК України, частини першої статті 12 Закону України «Про заставу» у договорі застави визначаються суть, розмір та строк виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, опис предмета застави, а також інші умови, відносно яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута угода.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором застави (частина друга статті 589 ЦК України, стаття 19 Закону України «Про заставу»).

Згідно з частиною першою статті 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом; основне зобов'язання - зобов'язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов'язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою; майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника.

Частинами п'ятою, шостою статті 3 Закону України «Про іпотеку» визначено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною, зокрема, до припинення основного зобов'язання.

У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до договору іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про іпотеку», за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Якщо інше не встановлено законом або іпотечним договором, іпотекою також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування: витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки; витрат на утримання і збереження предмета іпотеки; витрат на страхування предмета іпотеки; збитків, завданих порушенням основного зобов'язання чи умов іпотечного договору.

Положеннями частини першої статті 39 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

За наведеними вище положеннями законодавства іпотекодержатель (заставодержатель) має право задовольнити всі свої забезпечені заставою чи іпотекою вимоги до боржника у розмірі вартості фактичної реалізації предмета майнової поруки, що здійснюється в порядку, передбаченому законодавством (якщо інше не передбачено договором або законом).

Отже, виражений у грошовій формі розмір зобов'язання майнового поручителя визначається виходячи із дійсних на відповідний момент зобов'язань боржника, які існують за основним зобов'язанням (кредитним договором), з урахуванням обсягу забезпечення за умовами забезпечувального договору. Оцінка предмета забезпечення (майна) сторонами на момент укладення договору не впливає на обсяг забезпечених вимог у разі звернення стягнення на предмет забезпечення.

Закон про банкрутство не містить іншого порядку та способу визначення забезпечених вимог, ніж наведені вище положення законодавства, не пов'язує визначення вимог, забезпечених заставою (іпотекою) майна боржника, для включення їх до реєстру вимог, із договірною вартістю предметів забезпечення.

Натомість, правове значення має розмір підтверджених документально зобов'язань боржника за основним зобов'язанням та вартість фактичної реалізації предмета забезпечення, яка на стадії затвердження реєстру вимог кредиторів за результатами попереднього засідання ще невідома.

За рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється погашення вимог забезпечених кредиторів у позачерговому порядку .

Таким чином, забезпеченими зобов'язаннями в розумінні статті 1 Закону та відповідно вимогами забезпеченого кредитора, які включаються до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство, є всі вимоги кредитора, які існують за основним зобов'язанням (кредитним договором), i є дійсними на момент визнання вимог та можуть бути задоволені за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення відповідно до умов забезпечувальних договорів та чинного законодавства.

Наведена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 902/492/17 від 15.05.2018.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов до висновку про віднесення вимог АТ «Державний експортно-імпортний банк України» в розмірі 52 960 279,08 грн. до вимог, що забезпечені заставою фізичної особи.

Поряд з вищеописаною заборгованістю, визнанню також підлягають судові витрати кредитора у розмірі 4204,00 грн.

З огляду на викладене, суд вважає за доцільне закінчити попереднє засідання.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст. ст. 45, 122 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Визнати кредитором у справі № 910/2764/20 по відношенню до фізичної особи ОСОБА_1 :

- Акціонерне товариство «Правекс Банк» з грошовими вимогами на суму 6 811 881,60грн., з яких 4204,00грн.-витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, 5 859 106,31грн. - вимоги другої черги, 948 571,29грн.-вимоги третьої черги;

- Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» з грошовими вимогами на суму 115 399 509,90грн., з яких 4204,00грн.- витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, 115 395 305,90грн.-вимоги другої черги;

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» з грошовими вимогами на суму 5 176 664,99грн., з яких 4 204,00грн.- витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, 4 977 203,75грн.-вимоги другої черги, 195 257,24грн.-вимоги третьої черги;

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція повернення боргів» з грошовими вимогами на суму 19 290 814,08грн., з яких 4204,00грн.- витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, 19 286 610,08грн.-вимоги другої черги;

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укртехфінанс» з грошовими вимогами на суму 3 068 915,52грн., з яких 4204,00грн.- витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, 3 064 711,52грн.-вимоги другої черги;

- Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» з грошовими вимогами на суму 58 176 552,00грн., з яких 4204,00грн.- витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, 58 172 348,00грн.-вимоги забезпечені заставою фізичної особи.

2. Зобов'язати керуючого реструктуризацією сформувати реєстр вимог кредиторів, оформлений відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.

3. Зобов'язати керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутись не пізніше 09.10.20

4. Керуючому реструктуризацією боржника строк до 09.11.2020 подати до Господарського суду м. Києва плану реструктуризації боргів боржника.

5. Визначити дату проведення судового засідання, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на 11.11.20 о 12:00. Засідання відбудеться у приміщені господарського суду м. Києва в залі судових засідань № 7 (корпус Б).

6. Відмовити Акціонерному товариству «Правекс Банк» у визнанні кредитором на суму 10 216 875,68грн.

7. Відмовити Публічному акціонерному товариству «Комерційний банк «Надра» у визнанні кредитором боржника на суму 145 399 509,90грн.

8. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» у визнанні кредитором на суму 5 622 653,98грн.

9. Ухвалу направити учасникам провадження у справі та керуючому реструктуризацією.

Ухвала набирає законної сили в порядку ч.ч. 4, 5 ст.9 Кодексу України з процедур банкрутства та може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє провадження у справі про банкрутство

Повний текст ухвали складено 18.09.2020.

Суддя Д.В. Мандичев

Попередній документ
91682534
Наступний документ
91682536
Інформація про рішення:
№ рішення: 91682535
№ справи: 910/2764/20
Дата рішення: 09.09.2020
Дата публікації: 23.09.2020
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи про банкрутство, з них:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (14.05.2025)
Дата надходження: 01.11.2024
Предмет позову: неплатоспроможність
Розклад засідань:
08.06.2020 12:00 Господарський суд міста Києва
15.07.2020 11:00 Господарський суд міста Києва
09.09.2020 12:00 Господарський суд міста Києва
09.11.2020 12:00 Господарський суд міста Києва
15.03.2021 11:00 Північний апеляційний господарський суд
12.04.2021 12:00 Північний апеляційний господарський суд
17.05.2021 12:30 Північний апеляційний господарський суд
06.12.2021 11:30 Господарський суд міста Києва
14.03.2022 12:20 Господарський суд міста Києва
09.11.2022 12:40 Господарський суд міста Києва
07.12.2022 12:00 Господарський суд міста Києва
20.03.2023 11:00 Північний апеляційний господарський суд
20.03.2023 11:15 Північний апеляційний господарський суд
20.03.2023 11:30 Північний апеляційний господарський суд
03.04.2023 10:55 Північний апеляційний господарський суд
03.04.2023 11:00 Північний апеляційний господарський суд
13.07.2023 10:15 Касаційний господарський суд
24.08.2023 10:45 Касаційний господарський суд
19.02.2024 09:50 Господарський суд міста Києва
25.03.2024 09:50 Господарський суд міста Києва
29.04.2024 12:30 Господарський суд міста Києва
20.05.2024 12:10 Господарський суд міста Києва
10.06.2024 11:50 Господарський суд міста Києва
03.10.2024 11:00 Північний апеляційний господарський суд
03.10.2024 11:20 Північний апеляційний господарський суд
12.02.2025 10:00 Господарський суд міста Києва
06.03.2025 09:45 Касаційний господарський суд
14.05.2025 10:10 Господарський суд міста Києва
09.07.2025 11:00 Господарський суд міста Києва
Учасники справи:
головуючий суддя:
ГРЕК Б М
ОСТАПЕНКО О М
ОТРЮХ Б В
ПАНТЕЛІЄНКО В О
ПЄСКОВ В Г
суддя-доповідач:
ГРЕК Б М
ІВЧЕНКО А М
ІВЧЕНКО А М
МАНДИЧЕВ Д В
МАНДИЧЕВ Д В
ПАНТЕЛІЄНКО В О
ПЄСКОВ В Г
ЯКОВЕНКО А В
ЯКОВЕНКО А В
3-я особа:
Відділ реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України в м.Києві
Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради
3-я особа відповідача:
Молчанова Наталя Михайлівна
3-я особа позивача:
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
арбітражний керуючий:
Годовиченко Дмитро Вадимович
Мельник Микола Анатолійович
відповідач (боржник):
Грибан Олександр Миколайович
Товариство з обмеженою відповідальністю "Велес-Д"
Товариство з обмеженою відповідальністю "Олександрія-Груп"
за участю:
АК Мельник Микола Анатолійович
Акціонерне товариство "Правекс Банк"
ГУ ДПС у.м.Києві
ТОВ "Фінансова компанія "Укртехфінанс"
Товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал"
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія"
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів"
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНКОМ ЮА"
За участю:
Акціонерне товариство "Правекс Банк"
ТОВ "Фінансова компанія "Укртехфінанс"
Товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал"
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія"
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів"
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНКОМ ЮА"
заявник:
Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України"
Панчук Єгор Григорович
Печерський відділ державної виконавчої служби у місті Києві
ТОВ "Брайт Інвестмент"
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія"
заявник апеляційної інстанції:
Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України"
Головне управління Державної податкової служби у місті Києві
Головне управління ДПС у м. Києві
Ржоткевич Віктор Леонідович
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія"
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія"
Заявник апеляційної інстанції:
Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України"
Головне управління Державної податкової служби у місті Києві
кредитор:
Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України"
Акціонерне товариство "ПРАВЕКС БАНК"
АТ "Державний експортно-імпортний банк України"
АТ "Правекс-Банк"
Головне управління ДПС у м. Києві
Головне управління ДПС у м.Києві
Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Надра"
ТОВ "Брайт Інвестмент"
ТОВ "Вердикт Капітал"
ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та гарантія"
ТОВ "Фінансова компанія "Укртехфінанс"
ТОВ "Фінком ЮА"
ТОВ "ФК "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ"
ТОВ "ФК" "Укртехфінанс"
Товариство з обмеженою відповідальністю "БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ"
Товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал"
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія"
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів"
орган або особа, яка подала апеляційну скаргу:
Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України"
Головне управління Державної податкової служби у місті Києві
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія"
позивач (заявник):
Барбаш Валентин Володимирович
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія"
представник:
Ступак Тетяна Олександрівна
представник заявника:
Попов Євген Васильович
Слив'юк Софія Віталіївна
представник скаржника:
Лінцов Олександр Олександрович
Адвокат Лозовський Володимир Миколайович
Мартиненко Дарина Юріївна
Адвокат Рабчун Руслан Олександрович
скаржник:
Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України"
суддя-учасник колегії:
БАНАСЬКО О О
БІЛОУС В В
ВЕРХОВЕЦЬ А А
ГАРНИК Л Л
ДОМАНСЬКА М Л
КАРТЕРЕ В І
ОГОРОДНІК К М
ОСТАПЕНКО О М
ОТРЮХ Б В
ПОГРЕБНЯК В Я
ПОЛІЩУК В Ю
ПОЛЯКОВ Б М