ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.09.2020Справа № 910/9086/20(910/1382/20)
За заявою ліквідатора Приватного акціонерного товариства «Фінансова компанія «Апекс»" арбітражної керуючої Тритяченко О.В.
про забезпечення позову
в межах справи №910/9086/20
За позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Романівська райагропромтехніка" (13001, Житомирська обл., смт. Романів, вул. Леніна,18, ідентифікаційний код 00903699)
До 1) Приватного акціонерного товариства "Фінансова компанія "Апекс" (01010, м. Київ, провулок Хрестовий,6, ідентифікаційний код 36482677);
2) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 );
3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Артфінброк" ( 02093, м. Київ, вул. Бориспільська,26 Д, офіс 3, ідентифікаційний код 38960167)
про визнання недійсними договорів
в межах справи №910/1382/20
за заявою Публічного акціонерного товариства "Романівська Райагропромтехніка" (13001, Житомирська область, смт. Романів, вул. Леніна, 18, ідентифікаційний номер 00903699)
до Приватного акціонерного товариства "Фінансова компанія "Апекс" (01010, м. Київ, провулок Хрестовий, 6, ідентифікаційний номер 36482677)
про банкрутство
Суддя: Мандичев Д.В.
Представники: не викликались
У провадження Господарського суду м. Києва знаходиться справа № 910/1382/20 за заявою Публічного акціонерного товариства "Романівська Райагропромтехніка" про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Фінансова компанія "Апекс".
24.06.2020 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Публічного акціонерного товариства "Романівська Райагропромтехніка" про визнання недійсним:
- Договір про відступлення прав вимоги, укладений 06.04.2017 між ПАТ «АПЕКС-БАНК» та ОСОБА_1 предметом якого є відступлення ПАТ «АПЕКС-БАНК» на користь ОСОБА_1 вимоги до ТОВ «ДЕМІС КАНЦ» за кредитним договором в розмірі 29 412 633,32 грн.;
- Договір про відступлення прав вимоги (заміну сторони) за договорами іпотеки, , укладений 06.04.2017 між ПАТ «АПЕКС-БАНК» та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом КМНО Щербак Т.В. та зареєстровано в реєстрі за № 712.
- Договір про відступлення прав вимоги № В/260617/1, укладений 30.06.2017 між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «АРТФІНБРОК», предметом якого є відступлення ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «АРТФІНБРОК» вимоги до ТОВ «ДЕМІС КАНЦ» за кредитним договором в розмірі 29 412 633,32 грн.;
- Договір про відступлення прав вимоги (заміну сторони) за договорами іпотеки, укладений 30.06.2017 між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «АРТФІНБРОК», посвідчений приватним нотаріусом КМНО Рудик Я.А. та зареєстровано в реєстрі за «№ 2022.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.08.2020 відкрито провадження у справі №910/9086/20.
16.09.2020 до суду надійшла заява ліквідатора Приватного акціонерного товариства "Фінансова компанія "Апекс" арбітражної керуючої Тритяченко О.В. про забезпечення позову, в якій заявник просить суд накласти арешт на: 1) майно та (або) грошові кошти у розмірі 29 412 633,32грн., що належать ОСОБА_1 ; 2) майно та (або) грошові кошти у розмірі 29 412 633,32грн., що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артфінброк».
Розглянувши заяву ліквідатора Приватного акціонерного товариства "Фінансова компанія "Апекс" арбітражної керуючої Тритяченко О.В. про забезпечення позову, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких вона ґрунтується, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні з огляду на наступне.
За приписами статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статті 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 статті 137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується, в тому числі, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
За змістом статті 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Тобто, за приписами чинного господарського процесуального законодавства таку процесуальну дію, як забезпечення позову, може бути вчинено як до пред'являння позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Наразі, суд зазначає, що у вирішенні питання про забезпечення позову слід здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. При зверненні до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти відповідача, заявник зобов'язаний надати докази того, що запропонований захід до забезпечення позову дійсно може виключити можливість невиконання або утруднення виконання судового рішення.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Судом встановлено, що заява мотивована тим, що відповідачами цілеспрямовано виводяться активи, які були предметом іпотеки у забезпечення кредитних зобов'язань за договорами, право вимоги за якими відступлено боржником ОСОБА_1 та надалі ТОВ «ФК «Артфінброк», що може істотно ускладнити чи унеможливити повернення майна у ліквідаційну масу.
Так, згідно зі статями 73, 74, 77, 79 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Беручи о уваги предмет позову та обраний заявником спосіб забезпечення позову, суд дійшов висновку невідповідність обраних заходів забезпечення позову.
Такий висновок суду ґрунтується на тому, що у межах позову заявлено вимоги про визнання недійсними договорів без вимог про застосування наслідків недійсності правочинів, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України. Вказане унеможливлює вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти.
Крім того, суд відзначає, що у застосуванні наслідків недійсності правочинів можливо вимагати від сторони повернення того, що передано за спірним правочином та чітко обумовлено в ньому.
Натомість у межах поданої заяви заявник просить суд накласти арешт на майно та (або) грошові кошти не за спірними договорами відступлення, а безпосередньо за договорами основного зобов'язання.
Відмовляючи в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову суд керується тим, що заявником не додано жодних належних та допустимих у розумінні вищенаведених положень Господарського процесуального кодексу України доказів на підтвердження наявності фактів, які б дійсно могли призвести до ускладнення виконання судового рішення у справі про визнання недійсними договорів.
Крім того, суд відзначає, що процесуальне рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях, а тому відсутність у поданій заяві чітко визначеного та окресленого майна, на яке може бути накладений арешт, а також відсутність відомостей про грошові кошти на які може бути накладений арешт та визначення реквізитів їх знаходження (банківські рахунки тощо) унеможливлює вжиття заходів забезпечення позову, про які подано відповідну заяву.
Таким чином, виходячи з вищевикладеного, враховуючи приписи статті 141 ГПК України, з огляду на доказову необґрунтованість заяви, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для її задоволення.
При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу заявника на те, що заява про забезпечення позову, яка раніше була відхилена повністю або частково, може бути подана вдруге, у випадку зміни відповідних обставин.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 136, 137, 139-140, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні заяви ліквідатора Приватного акціонерного товариства "Фінансова компанія "Апекс" арбітражної керуючої Тритяченко О.В. про арешт відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена.
Суддя Д.В. Мандичев