22.09.2020 м. Івано-ФранківськСправа № 909/264/20
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О. В., розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСПРОМ ГРУП" від 02.09.2020 (вх. №13165/20 від 08.09.2020) про ухвалення додаткового рішення у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСПРОМ ГРУП"
до відповідача Приватного підприємства "ІМПОРТ-ПЛЮС"
про стягнення заборгованості за транспортно-експедиційні послуги на загальну суму 36 542, 12 грн, з яких основна заборгованість - 35 000 грн, 3% річних - 182, 12 грн, пеня - 1 360, 03 грн,
постановив таку ухвалу.
1. Зміст поданої заяви.
Заява обґрунтована тим, що відповідно до ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України до складу судових витрат входять витрати, пов'язані з розглядом справи, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу. Ці витрати за приписами ч. 2 ст. 126 ГПК України підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Зазначає, що позивач у позовній заяві та у клопотаннях від 27.05.2020 та від 29.05.2020 навів попередній орієнтовний розрахунок витрат і вказав, що докази, які підтверджують розмір витрат, будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду. Оскільки рішення суду було ухвалено 31.08.2020, подає вказані докази і просить ухвалити додаткове рішення про стягнення з відповідача на користь позивача 10 200 грн витрат на професійну правничу допомогу.
2. Обставини справи.
2.1 В позовній заяві від 30.03.2020 (вх. №5455/120 від 03.04.2020) ТОВ "ТРАНСПРОМ ГРУП" навів попередній орієнтовний розмір судових витрат - 16 000 грн та вказав, що докази, які підтверджують ці витрати, будуть подані в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України до закінчення судових дебатів або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
2.2 Позивач подав клопотання від 27.05.2020, яке надійшло на електронну пошту суду з ЕЦП вх.№6565/20 від 28.05.2020 та поштою вх.№6726/20 від 01.06.2020, про намір стягнути судові витрати, в тому числі і на професійну правничу допомогу, попередній розмір яких він визначав у 16 000 грн. Також вказав, що докази, які підтверджують ці витрати, будуть подані в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
2.3 Суд 31.08.2020 ухвалив рішення про задоволення позову, в розділі 7 якого вирішив питання щодо розподілу судових витрат. Зокрема вказав, що позивач згідно з положеннями ст. 221 ГПК України не подав заяву про вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог і не вказав на поважні причини, які не дозволили йому у встановлені строки подати зазначені докази. Заяву позивача про бажання подати докази понесення судових витрат після ухвалення рішення у справі суд не може розцінити як заяву, передбачену ст. 221 ГПК України. Тому відсутні підстави для призначення судового засідання для вирішення питання про розподіл судових витрат після ухвалення рішення у справі.
3. Норми права та мотиви, якими суд керувався при постановленні ухвали.
Як передбачено п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Водночас суд в рішенні від 31.08.2020 вирішив питання про судові витрати, а тому підстави для ухвалення додаткового рішення відсутні.
4. Висновки суду.
З огляду на викладене в ухваленні додаткового рішення належить відмовити.
Керуючись ст. 232-235, 244, 253-257, п. 17.5) Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити в ухваленні додаткового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її підписання.
Ухвалу підписано 22.09.2020.
Суддя Малєєва О.В.