15.09.2020 м. Ужгород Справа № 907/330/20
Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Тячівської місцевої прокуратури, м. Тячів
до відповідача 1 Солотвинської селищної ради, смт. Солотвино Тячівського району
до відповідача 2 ОСОБА_1 , м. Тячів
про визнання недійсними результатів електронних торгів та договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації, а також зобов'язання повернути майно.
секретар судового засідання - Штундер Д.Л.
За участю представників сторін:
від позивача - Роман М.С., прокурор, наказ № 15 від 11.09.2020р.
від відповідача 1 - не з'явився;
від відповідача 2 - Рішко П.М., адвокат;
СУДОВІ ПРОЦЕДУРИ.
Прокурор звернувся до суду з позовом, яким просить визнати недійсними результати електронних торгів щодо приватизації об'єкта нерухомості площею 3350,40 м2, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, а також укладений за їх результатами між відповідачами у справі договір купівлі-продажу № 2412 від 04 березня 2020 року та скасувати запис про проведену державну реєстрацію права власності №35798605 від 04.03.2020 цього об'єкта малої приватизації. Окрім немайнових вимог, позивач просить застосувати наслідки недійсності правочину та зобов'язання повернути майно, придбане на підставі згаданого договору. Позов заявлено з посиланням на ст. ст. 216 Цивільного кодексу України, ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та положень Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна".
Ухвалою суду від 26.05.2020 позовну заяву залишено без руху. Після усунення у встановленому порядку та строк виявлених у заяві недоліків, ухвалою суду від 09 червня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати спір за правилами загального позовного провадження, встановлено сторонам процесуальні строки для подання заяв по суті спору та призначено підготовче засідання.
В ході підготовчого провадження сторонами подано наступні заяви по суті спору: відповідачем 1 подано відзив на позовну заяву, відповідачем 2 подано відзив на позовну заяву; позивачем подано відповідь на відзив відповідача 1 та відповідь на відзив відповідача 2; відповідачем 2 подано заперечення.
Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами дослідження та оцінки доказів, поданих учасниками спору.
АРГУМЕНТИ СТОРІН.
Правова позиція позивача.
Позивач вважає, що електронні торги та укладений в подальшому договір купівлі-продажу об'єкта нерухомості, площею 3350,40 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1, були здійснені з порушенням чинного законодавства, з огляду на те, що оцінка об'єкта малої приватизації була проведена з порушенням приписів Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна», «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», так як при обранні суб'єкта оціночної діяльності Павлича В.М. порушено принципи захисту економічної конкуренції, законності, відкритості та прозорості; конкурс з відбору суб'єктів оціночної діяльності проведений Солотвинською селищною радою у спосіб, не визначений законом, оскільки будь-яке положення про процедуру конкурсного відбору суб'єктів оціночної діяльності селищною радою не затверджувалося; в Солотвинській селищній раді відсутній орган приватизації, відсутнє будь-яке положення про порядок і умови продажу майна, що перебуває у віданні Солотвинської селищної ради; перелік об'єктів, що підлягають приватизації, інформація про прийняття рішення про приватизацію об'єкта, інформаційне повідомлення про приватизацію об'єкта малої приватизації на офіційному вебсайті Солотвинської селищної ради не публікувалися; Солотвинською селищною радою при проведенні процесу приватизації та укладення договору купівлі-продажу спірної будівлі порушено вимоги ст. 19 Конституції України, принципи, визначені статтею 2 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» (законності, відкритості та прозорості, захисту економічної конкуренції, повного, своєчасного та достовірного інформування про об'єкти приватизації та порядок їх приватизації, забезпечення конкурентних умов приватизації.
Заперечення відповідача 1.
Відповідач 1 вважає, що процес приватизації Солотвинською селищною радою об'єкта малої приватизації - нежитлової будівлі площею 3350,40 кв.м., розташованої по АДРЕСА_1, включаючи підготовку об'єкта до продажу, проведення його оцінки, затвердження оцінки, проведення електронних торгів, затвердження їх результатів, укладення договору купівлі-продажу майна, був здійснений у повній відповідності із вимогами чинного законодавства України, в тому числі вимог Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу, а тому доводи прокурора про порушення законодавства у процесі приватизації об'єкта комунальної власності є безпідставними і матеріалами справи не доведені.
Заперечення відповідача 2.
Відповідач 2 вважає, що прокурором при зверненні до суду не виконано вимоги статті 53 ГПК України, частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та не обґрунтовано наявності підстав для представництва, що виключає можливість звернення прокурора до суду за захистом інтересів держави; доводи позовної заяви прокурора про незаконність продажу Солотвинською селищною радою об'єкта малої приватизації - нежитлової будівлі площею 3350,40 кв.м., розташованої по АДРЕСА_1, є безпідставними і недоведеними; всі юридично значимі дії щодо приватизації об'єкта комунальної власності - нежитлової будівлі, що знаходиться в АДРЕСА_1, включаючи підготовку об'єкта до продажу, проведення його оцінки, затвердження оцінки, проведення електронних торгів, затвердження їх результатів, укладення договору купівлі-продажу майна, були вчинені з дотриманням вимог Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу; прокурором не наведено належних, допустимих та достовірних доказів наявності порушень вимог законодавства та/або прав та інтересів держави в особі Солотвинської селищної ради у процесі приватизації об'єкта комунальної власності; прокурором не доведено, що під час проведення електронних торгів з реалізації об'єкта приватизації мало місце порушення вимог Порядку, які вплинули на результати електронних торгів, та мало місце порушення прав і законних інтересів територіальної громади смт. Солотвино, а також не визначено підстав недійсності правочину відповідно до статей 203, 215 Цивільного кодексу України; воля територіальної громади смт. Солотвино на відчуження спірної будівлі виразилася в діях органу місцевого самоврядуванні - Солотвинської селищної ради, які були вчинені у повній відповідності з вимогами чинного законодавства та у відповідності з інтересами територіальної громади; відповідача 2 не може бути позбавлено права власності на нерухоме майно, яке набуто ним у встановленому законом порядку при відсутності будь-яких його винних дій, спрямованих на набуття такого майна.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
Відповідно до пункту 1 рішення 27-ої сесії 7-го скликання Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області від 17.12.2019 №660 затверджено перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади селища Солотвино, які підлягають приватизації в 2019-2020 роках (додаток 1).
Згідно додатку 1 до рішення 27-ої сесії 7-го скликання Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області від 17.12.2019 №660 під пунктом 2 Переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади селища Солотвино, які підлягають приватизації в 2019-2020 роках зазначена нежитлова будівля, що знаходиться в АДРЕСА_1.
Відповідно до пунктів 2,3 рішення 27-ої сесії 7-го скликання Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області від 17.12.2019 №660 затверджено Положення «Про діяльність аукціонної комісії для продажу об'єктів комунальної власності територіальної громади селища Солотвино» (додаток 2) та створено аукціонну комісію для продажу об'єктів комунальної власності територіальної громади селища Солотвино шляхом аукціону (додаток 3).
У додатку 2 до рішення 27-ої сесії 7-го скликання Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області від 17.12.2019 №660 міститься Положення про діяльність аукціонної комісії для продажу об'єктів комунальної власності територіальної громади селища Солотвино.
Згідно пункту 1.2. Положення про діяльність аукціонної комісії для продажу об'єктів комунальної власності територіальної громади селища Солотвино аукціонна комісія (далі - Комісія) - це тимчасово діючий колегіальний орган, що утворюється для продажу об'єктів малої приватизації комунальної власності територіальної громади селища Солотвино.
До основних повноважень комісії належать: розроблення умов продажу та їх подання на затвердження селищному голові, розпорядження якого в подальшому затверджуються на сесії ради; визначення стартової ціни; визначення стартової ціни з урахуванням зниження стартової ціни; розроблення проекту інформаційного повідомлення про проведення аукціону; визначення дати публікації інформаційного повідомлення про проведення аукціону; взаємодія з виконавцем аукціону (електронна торгова система); ведення протоколів засідань комісії та їх подання на затвердження селищному голові. (пункт 3.1. Положення про діяльність аукціонної комісії для продажу об'єктів комунальної власності територіальної громади селища Солотвино).
У додатку 3 до рішення 27-ої сесії 7-го скликання Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області від 17.12.2019 №660 міститься Склад аукціонної комісії для продажу об'єктів комунальної власності територіальної громади селища Солотвино.
19.12.2019 між Солотвинською селищною радою Тячівського району Закарпатської області та Центральною універсальною біржею укладено договір про проведення електронних аукціонів з продажу об'єктів малої приватизації між організатором аукціону та оператором електронного майданчика, на проведення електронного аукціону з продажу об'єктів малої приватизації.
Інформаційне повідомлення Солотвинської селищної ради про конкурс з відбору суб'єктів оціночної діяльності для здійснення незалежної оцінки вартості майна з метою відчуження шляхом аукціону було опубліковане на офіційному сайті Солотвинської селищної ради.
Згідно протоколу засідання конкурсної комісії Солотвинської селищної ради з відбору суб'єктів оціночної діяльності для здійснення незалежної експертної оцінки вартості майна №3 від 24.01.2020 було проведено конкурсний відбір учасників та обрано переможцем конкурсу по відбору суб'єктів оціночної діяльності для здійснення незалежної експертної оцінки вартості майна - нежитлової будівлі, що знаходиться в АДРЕСА_1 - ПП експерта-оцінювача Павлич Василя Михайловича (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).
Відповідно до Звіту про оцінку нежитлової будівлі площею 3350,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, від 29.01.2020, виконаного ФОП Павличем В.М. ринкова вартість нежитлової будівлі, що знаходиться в АДРЕСА_1 визначена у сумі 521691,00 грн. без ПДВ.
Пунктом 1 рішення 28-ої сесії 7-го скликання Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області від 30.01.2020р. №677 затверджено Звіт про оцінку майна - нежитлової будівлі (будівлі колишнього будинку культури), що знаходиться в АДРЕСА_1 станом на 29.01.2020р. вартістю 521 691,00 грн. без ПДВ.
Пунктом 2 рішення 28-ої сесії 7-го скликання Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області від 30.01.2020 №677 вирішено приватизувати шляхом продажу на електронному аукціоні нежитлову будівлю (будівлю колишнього будинку культури), що знаходиться в АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 30045757 від 23.05.2011).
Пунктом 3 рішення 28-ої сесії 7-го скликання Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області від 30.01.2020 №677 аукціонній комісії для продажу об'єктів комунальної власності територіальної громади селища Солотвино розробити умови продажу та інформаційне повідомлення про продаж на електронному аукціоні зазначеного вище об'єкту приватизації з подальшим затвердженням їх у відповідності до Положення про діяльність аукціонної комісії для продажу об'єктів комунальної власності територіальної громади селища Солотвино, яке затверджене рішенням селищної ради від 17.12.2019 №660.
Згідно протоколу №1 засідання аукціонної комісії Солотвинської селищної ради для продажу об'єктів комунальної власності територіальної громади селища Солотвино від 31.01.2020р. затверджено умови продажу об'єкта приватизації, сформовано текст інформаційного повідомлення про продаж об'єкта приватизації, визначено дату проведення аукціону з продажу об'єкта приватизації - 26.02.2020.
Розпорядженням Солотвинського селищного голови від 03.02.2020 №9 затверджено протокол аукціонної комісії №1 від 31.01.2020, інформаційне повідомлення та умови продажу нежитлової будівлі, що знаходиться в АДРЕСА_1.
Інформаційне повідомлення про продаж нежитлової будівлі, що знаходиться в АДРЕСА_1 було розміщене на сайті Солотвинської селищної ради.
26.02.2020 відбувся електронний аукціон з продажу нежитлової будівлі, що знаходиться в АДРЕСА_1.
Згідно з протоколом про результати електронного аукціону №UA-PS-2020-02-05-000127-2 від 26.02.2020, стартова ціна лоту: 521691,00 грн, ціна продажу лоту без урахування ПДВ: 550000,55 грн, учасники електронного аукціону: ОСОБА_3 , ОСОБА_1., переможець електронного аукціону: ОСОБА_1.
Протокол електронного аукціону підписаний переможцем ОСОБА_1., оператором, через електронний майданчик якого, надано найвищу цінову пропозицію: Центральна універсальна біржа в особі директора Цьока В.В., органом приватизації: Солотвинською селищною радою в особі селищного голови Ухаля Ю.Ю.
Згідно з протоколом №2 засідання аукціонної комісії Солотвинської селищної ради для продажу об'єктів комунальної власності територіальної громади селища Солотвино від 02.03.2020р. затверджено протокол про результати аукціону №UA-PS-2020-02-05-000127-2 від 26.02.2020р. Визнано ОСОБА_1 переможцем електронного аукціону, який відбувся 26.02.2020р. Вирішено укласти з переможцем аукціону договір купівлі-продажу майна, згідно Протоколу аукціону від 26.02.2020р.
Розпорядженням Солотвинського селищного голови від 03.03.2020р. №16 затверджено протокол про результати аукціону №UA-PS-2020-02-05-000127-2 від 26.02.2020р.
Відповідно до договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, що підлягає приватизації шляхом аукціону від 04.03.2020р., посвідченого приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу Крец М.Ю., зареєстрованого в реєстрі за №2412, Солотвинська селищна рада Тячівського району Закарпатської області на підставі рішення 27 сесії Солотвинської селищної ради VII скликання від 17.12.2019 №660 «Про перелік об'єктів комунальної власності, які підлягають приватизації у 2019-2020 році» та рішення 28 сесії Солотвинської селищної ради VII скликання від 30.01.2020 року №677 «Про приватизацію шляхом продажу на електронному аукціоні нежитлової будівлі», протоколу про результати електронного аукціону №UA-PA-2020-02-05-000127-2, виданого Універсальною товарною біржею 28.02.2020 року, затвердженого розпорядженням голови селищної ради від 03.03.2020р. №16, передала у власність ОСОБА_1 нежитлову будівлю побудовану з цегли загальною площею 3350,40 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до акту приймання-передачі від 04.03.2020р., Солотвинська селищна рада Тячівського району Закарпатської області передала, а ОСОБА_1 прийняв нежитлову будівлю побудовану з цегли загальною площею 3350,40 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
Право власності відповідача ОСОБА_1 на нежитлову будівлю загальною площею 3350,40 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, згідно з витягом від 04.03.2020р. №202980925.
На виконання умов договору купівлі-продажу від 04.03.2020р. покупцем ОСОБА_1 сплачено до місцевого бюджету Солотвинської селищної ради грошову суму вартості об'єкта приватизації 497 831,50 грн., що складає різницю між ціною продажу (550 000,55 грн.) та розміром гарантійного внеску (52 169,10 грн.).
Відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 05.06.2020р., посвідченого приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу Крец М.Ю., зареєстрованого в реєстрі за №3604, Солотвинська селищна рада Тячівського району Закарпатської області на підставі рішення 30 сесії VII скликання Солотвинської селищної ради від 04.06.2020 №740 передала у власність ОСОБА_1 земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 0,598 га, кадастровий номер 2124455900:02:002:0844, розташовану по АДРЕСА_1 .
Звітом (висновком) про вартість майна від 27.05.2020р., виконаним ТОВ «Ріалті-О», встановлена ринкова вартість нежитлової будівлі площею 3350,40 кв.м., розташованої по АДРЕСА_1 , у сумі 675 943,00 грн.
Відповідно до листа ТОВ «Ріалті-О» від 28.05.2020р. №66, попередній висновок про вартість об'єкта оцінки від 27.02.2020р. щодо об'єкту - будинок культури, розташованого по АДРЕСА_1 був виданий в одному примірнику на усне звернення правоохоронного органу щодо визначення приблизної орієнтовної вартості будівлі для цілей забезпечення захисту прав та інтересів у суді. Згідно наданої інформації (копія технічного паспорт на будівлю), будівля будинку культури була обладнана всіма необхідними комунікаціями (крім газу, газ - відсутній). За результатами опрацювання звернення товариством оцінка майна у розумінні вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» не проводилася, договір у письмовій формі між суб'єктом оціночної діяльності та замовником оцінки не укладався, огляд об'єкту нерухомого майна з виходом на місце його розташування не здійснювався, реальний стан об'єкта чи окремих його конструктивних елементів не досліджувався. Наданим на звернення попереднім висновком про вартість об'єкта оцінки від 27.02.2020р. було визначено можливу приблизну вартість подібного за площею об'єкту нерухомого майна. При визначенні вартості було застосовано метод аналогів продажу (порівняльний підхід).
ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ.
Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями Конституції України, Цивільного кодексу України, Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 травня 2018 р. № 432.
Згідно з приписами ст.3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Згідно з приписами ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
У відповідності до ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ст.327 ЦК України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
Відповідно до п. 22 ч.1 ст.1 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» приватизація державного або комунального майна (далі - приватизація) - платне відчуження майна, що перебуває у державній або комунальній власності, на користь фізичних та юридичних осіб, які відповідно до цього Закону можуть бути покупцями.
Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» передбачено, що до об'єктів державної і комунальної власності, що підлягають приватизації, належать усі об'єкти права державної і комунальної власності, крім тих, приватизація яких прямо заборонена цим Законом та іншими законами України.
Об'єкт приватизації - нежитлова будівля площею 3350,40 кв.м., розташована по АДРЕСА_1 , не відноситься до об'єктів, приватизація яких прямо заборонена Законом «Про приватизацію державного і комунального майна» чи іншими законами України.
Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» суб'єктами приватизації є, зокрема, місцеві ради, органи приватизації територіальних громад; покупці.
Пунктом 20 ч.1 ст.1 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» встановлено, що органи приватизації - це Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим, органи приватизації територіальних громад.
Відповідно до ч. 5 ст.7 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» повноваження органів місцевого самоврядування у сфері приватизації визначаються законами України і правовими актами органів місцевого самоврядування.
Статтею 10 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» встановлений порядок приватизації державного і комунального майна, що, стосовно комунального майна, передбачає, зокрема: формування та затвердження переліків об'єктів, що підлягають приватизації; опублікування переліку об'єктів, що підлягають приватизації, на офіційних сайтах місцевих рад та в електронній торговій системі; прийняття місцевою радою рішення про приватизацію об'єкта комунальної власності; опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об'єкта та у випадках, передбачених цим Законом, інформації про вивчення попиту для визначення стартової ціни; проведення інвентаризації та оцінки відповідно до законодавства; затвердження у випадках, передбачених цим Законом, умов продажу об'єктів приватизації, розроблених аукціонною комісією; опублікування інформації про умови продажу, в тому числі стартову ціну об'єкта приватизації; проведення аукціону, укладення договору купівлі-продажу; опублікування інформації про результати приватизації; прийняття рішення про завершення приватизації.
Приватизація об'єкта вважається завершеною з моменту його продажу та переходу до покупця права власності або завершення розміщення всіх акцій, передбачених до продажу планом розміщення акцій, і оформлюється наказом відповідного органу приватизації. (ч.2 ст.10 Закону).
Відповідно до ч.4 ст. 11 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» перелік об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації, ухвалюється місцевою радою.
Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» об'єкти малої приватизації продаються виключно на електронних аукціонах.
Згідно ч. 4 ст. 15 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» для продажу об'єктів малої приватизації державними органами приватизації, органом місцевого самоврядування протягом 10 робочих днів з дня прийняття рішення про приватизацію об'єкта утворюється аукціонна комісія, діяльність якої регулюється положенням, що затверджується Фондом державного майна України, органом місцевого самоврядування.
Суд приходить до висновку, що процедура формування та затвердження переліку об'єктів, що підлягають приватизації, затвердження Положення про аукціонну комісію, створення аукціонної комісії, проведена Солотвинською селищною Радою відповідно до рішення 27-ої сесії 7-го скликання від 17.12.2019р. №660, рішення 28-ої сесії 7-го скликання від 30.01.2020р. №677, здійснена відповідності до вимог Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна».
За приписами ч.1 ст.143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.
Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Згідно ч.1 ст.11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.
Частиною 5 статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Відповідно до пункту 30 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності, належить до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад.
Частинами 5,6 ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду. Доцільність, порядок та умови відчуження об'єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою.
Відповідно до ч.1 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Як встановлено під час судового розгляду, питання, пов'язані з приватизацією об'єкта комунальної власності - нежитлової будівлі, розташованої в АДРЕСА_1, вирішувалися Солотвинською селищною радою.
Також судом встановлено, що у Солотвинській селищній раді не створювався окремий орган приватизації.
Поряд з цим, суд вважає, що даний факт не свідчить про незаконність процесу приватизації, з огляду на таке.
Аналіз норм ч.1 ст.143 Конституції України, пункту 20 ч.1 ст.1 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» та ч.1 ст.11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» дає підстави для висновку про те, що орган приватизації територіальної громади - це створений відповідною радою виконавчий орган ради, наділений радою власними або делегованими повноваженнями у сфері приватизації об'єктів комунальної власності.
Реалізація повноважень органом приватизації можлива у випадку його створення відповідною радою у встановленому законом порядку.
Поряд з цим, у нормах Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» не міститься приписів щодо обов'язковості створення органами місцевого самоврядування окремих органів приватизації.
Тому доводи прокурора про незаконність приватизації у зв'язку з відсутністю у Солотвинській селищній раді органу приватизації, суд вважає не обґрунтованими.
Згідно ч. 4 ст.22 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» стартова ціна об'єкта малої приватизації визначається аукціонною комісією на рівні балансової вартості об'єкта (активів об'єкта) малої приватизації. У разі відсутності балансової вартості об'єкта (активів об'єкта) малої приватизації така вартість встановлюється аукціонною комісією на підставі вартості, визначеної відповідно до Методики оцінки, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.22 Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 травня 2018 р. № 432, для продажу об'єктів приватизації державними органами приватизації, органом місцевого самоврядування протягом 10 робочих днів з дня прийняття рішення про приватизацію об'єкта утворюється аукціонна комісія, діяльність якої регулюється положенням, що затверджується Фондом державного майна, органом місцевого самоврядування.
Аукціонна комісія визначає стартову ціну об'єкта приватизації на підставі балансової вартості, визначеної згідно з даними фінансової звітності за останній звітний рік (у разі відсутності балансової вартості - на підставі вартості, визначеної відповідно до Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2003 р. № 1891.
Проведення оцінки об'єктів державної і комунальної власності, які відповідно до Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" належать до об'єктів малої приватизації здійснюється відповідно до Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2003 р. № 1891.
Відповідно до пункту 17 Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2003 р. № 1891, затвердження оцінки майна здійснюється шляхом видання наказу про затвердження акта оцінки або висновку про вартість майна органом приватизації (іншим суб'єктом управління об'єктами державної власності або органом місцевого самоврядування), додатками до якого є акт оцінки або висновок про вартість, що затверджується, і рецензія на акт оцінки або звіт про оцінку майна.
Враховуючи зазначені положення, суд вважає, що оцінка нежитлової будівлі, що знаходиться в АДРЕСА_1, для цілей приватизації, здійснена відповідно до законодавства.
Солотвинською селищною радою відповідно до протоколу засідання конкурсної комісії з відбору суб'єктів оціночної діяльності для здійснення незалежної експертної оцінки вартості майна №3 від 24.01.2020р. було проведено конкурсний відбір учасників та обрано переможцем конкурсу для здійснення незалежної експертної оцінки майна - нежитлової будівлі, що знаходиться в АДРЕСА_1 - ФОП Павлича В.М.
Звітом про оцінку майна від 29.01.2020р., виготовленим ФОП Павличем В.М., визначена ринкова вартість нежитлової будівлі, що знаходиться в АДРЕСА_1 у сумі 521 691,00 грн. без ПДВ.
Відповідно до п.17 Методики оцінки майна, затвердження оцінки майна здійснюється шляхом видання наказу про затвердження акта оцінки або висновку про вартість майна органом приватизації (іншим суб'єктом управління об'єктами державної власності або органом місцевого самоврядування), додатками до якого є акт оцінки або висновок про вартість, що затверджується, і рецензія на акт оцінки або звіт про оцінку майна.
Пунктом 1 рішення 28-ої сесії 7-го скликання Солотвинської селищної ради від 30.01.2020р. №677 затверджено Звіт про оцінку майна - нежитлової будівлі, що знаходиться в АДРЕСА_1 вартістю 521 691,00 грн., що відповідає положенням Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2003 р. № 1891.
Таким чином, суд вважає, що конкурс з відбору суб'єктів оціночної діяльності, визначення стартової ціни об'єкту приватизації, були проведені Солотвинською селищною радою у порядку та у спосіб, визначені законом.
Доводи позовної заяви прокурора про те, що на момент приватизації ринкова вартість будівлі площею 3350,40 кв.м., розташованої по АДРЕСА_1, становила 5 781 115 грн. 00 коп., а тому ціна продажу об'єкта приватизації була суттєво заниженою, суд до уваги не приймає з огляду на таке.
Згідно з приписами ч.1 ст.3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї з сторін угоди та за згодою сторін.
Частиною 1 ст.10, ч.1 ст.11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» унормовано, що оцінка майна проводиться на підставі договору між суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання та замовником оцінки. Договір на проведення оцінки майна укладається в письмовій формі та може бути двостороннім або багатостороннім.
Наданий прокурором до позовної заяви висновок про вартість об'єкта оцінки від 27.02.2020р., складеного ТОВ «Ріалті-О», згідно якого ринкова вартість будівлі площею 3350,40 кв.м., розташованої по АДРЕСА_1, становить 5 781 115 грн. 00 коп., не може бути прийнятий судом до уваги як доказ дійсної вартості зазначеної будівлі на момент приватизації, оскільки така оцінка проведена не у порядку та спосіб, передбачені положеннями Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Закону України Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2003 р. № 1891.
Відповідно до листа ТОВ «Ріалті-О» від 28.05.2020р. №66, попередній висновок про вартість об'єкта оцінки від 27.02.2020р. щодо об'єкту - будинок культури, розташованого по АДРЕСА_1 був виданий в одному примірнику на усне звернення правоохоронного органу щодо визначення приблизної орієнтовної вартості будівлі для цілей забезпечення захисту прав та інтересів у суді. За результатами опрацювання звернення товариством оцінка майна у розумінні вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» не проводилася, договір у письмовій формі між суб'єктом оціночної діяльності та замовником оцінки не укладався, огляд об'єкту нерухомого майна з виходом на місце його розташування не здійснювався, реальний стан об'єкта чи окремих його конструктивних елементів не досліджувався. Наданим на звернення попереднім висновком про вартість об'єкта оцінки від 27.02.2020р. було визначено можливу приблизну вартість подібного за площею об'єкту нерухомого майна.
З огляду на викладене, наданий прокурором висновок про вартість об'єкта оцінки від 27.02.2020р. відповідно до вимог ст.ст.76,77,78 ГПК України не є належним, допустимим та достовірним доказом вартості спірного об'єкта нерухомості на момент приватизації.
Згідно протоколу №1 засідання аукціонної комісії для продажу об'єктів комунальної власності територіальної громади селища Солотвино від 31.01.2020р. затверджено умови продажу об'єкта приватизації, сформовано текст інформаційного повідомлення про продаж об'єкта приватизації, визначено дату проведення аукціону з продажу об'єкта приватизації 26.02.2020р.
Розпорядженням Солотвинського селищного голови від 03.02.2020р. №3 затверджено протокол аукціонної комісії №1 від 31.01.2020р., інформаційне повідомлення та умови продажу нежитлової будівлі, що знаходиться в АДРЕСА_1.
Порядком проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10 травня 2018 р. № 432, визначено механізм проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації.
Електронний аукціон з продажу нежитлової будівлі, що знаходиться в АДРЕСА_1 відбувся 26.02.2020р., за результатами якого сформовано протокол №UA-PS-2020-02-05-000127-2, згідно якого переможцем електронного аукціону став ОСОБА_1.
Протокол електронного аукціону №UA-PS-2020-02-05-000127-2 від 26.02.2020р. затверджений розпорядженням Солотвинського селищного голови від 03.03.2020р. №16.
У процесі розгляду справи судом не встановлено доказів на підтвердження порушень Порядку при проведенні електронного аукціону з продажу нежитлової будівлі, розташованої в АДРЕСА_1.
Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» під час приватизації об'єкта державної або комунальної власності шляхом його продажу на аукціоні, викупу між продавцем і покупцем укладається відповідний договір купівлі-продажу.
Відповідно до зазначених приписів, за результатами електронного аукціону між Солотвинською селищною радою Тячівського району Закарпатської області та переможцем аукціону ОСОБА_1 укладений договір купівлі-продажу нежитлової будівлі загальною площею 3350,40 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Спірний договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, що знаходиться в АДРЕСА_1, Тячівського району було укладеного за результатами проведення електронних торгів, а тому такий договір може визнаватися недійсним в судовому порядку лише з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, установлених ч. ч. 1-3 та ч. ч 5, 6 ст. 203 ЦК України.
Вирішуючи спір про визнання результатів електронних торгів недійсними, необхідно встановити чи мало місце порушення вимог Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 травня 2018 р. № 432, та інших норм законодавства під час проведення електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивача, який оспорює результати електронних торгів.
Суд вважає, прокурором не доведено, що під час проведення електронних торгів з реалізації спірного об'єкта приватизації мало місце порушення вимог Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу, які вплинули на результати електронних торгів, та було порушено права та законні інтереси територіальної громади смт. Солотвино, а тому підстави недійсності правочину відповідно до статей 203, 215 Цивільного кодексу України відсутні.
Відповідно до ст.327 ЦК України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
У спірних правовідносинах територіальна громада смт. Солотвино, будучи власником нежитлової будівлі площею 3350,40 кв.м., розташованої по АДРЕСА_1, через орган місцевого самоврядування - Солотвинську селищну раду Тячівського району Закарпатської області, реалізувала повноваження щодо приватизації зазначеного майна.
Таким чином, Солотвинська селищна рада, реалізуючи повноваження власника у спосіб, у порядку та у межах повноважень, визначених законом, виразила волю на відчуження нежитлової будівлі площею 3350,40 кв.м., розташованої по АДРЕСА_1, шляхом проведення електронного аукціону.
Суд вважає, що вчинений Солотвинською селищною радою правочин - договір купівлі-продажу №2412 від 04.03.2020 року між Солотвинською селищною радою та ОСОБА_1 , спрямований на відчуження нерухомого майна у порядку приватизації, відповідає інтересам територіальної громади, оскільки отримані внаслідок продажу майна на конкурентних засадах грошові кошти були спрямовані до місцевого бюджету.
Оскільки дії органу місцевого самоврядуванні - Солотвинської селищної ради були вчинені у повній відповідності з вимогами чинного законодавства та в інтересах територіальної громади, суд констатує доведеність факту належного вираження волі власника, спрямованої на передачу права власності стосовно спірного об'єкта нерухомості.
Згідно з приписами ч.1 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
З урахуванням положень ч. 1 ст.15, ч.1 ст.16 ЦК, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Тобто, суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні (Відповідна правова позиція викладена в Постанові Пленуму Верховного суду України від 25.11.2015р. у справі № 6-1749цс15).
Враховуючи вимоги даних норм, господарський суд вирішуючи спір по суті, повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права і/ або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі належним позивачем. Відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову в задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин, оскільки лише наявність права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов'язку перед особою, якій таке право належить, і яка може вимагати виконання такого обов'язку (вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення) від зобов'язаних осіб. Отже, лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог, у зв'язку з відсутністю факту порушення відповідного права.
Також, неодмінною ознакою порушення права або охоронюваного законом інтересу є настання негативних наслідків для суб'єкта порушеного права.
З огляду на положення ст.ст. 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права при вирішенні спору про визнання недійсним правочину піддягають застосуванню загальні приписи, за результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце (відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 01.06.2016 у справі № 920/1771/14).
Згідно з приписами п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до ч.1,3,4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Відповідно до приписів ч.3,4 ст.53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Поряд з цим, звертаючись до суду, прокурором не доведено порушення майнового права чи інтересу територіальної громади селища Солотвино Тячівського району Закарпатської області, настання негативних наслідків такого порушення, оскільки приватизація об'єкта комунальної власності - нежитлової будівлі, що знаходиться в АДРЕСА_1, відбулася з ініціативи територіальної громади селища Солотвино Тячівського району Закарпатської області в особі органу місцевого самоврядування - Солотвинської селищної ради, продаж об'єкта комунальної власності майна здійснений Солотвинською селищною радою у встановлені законом порядку та спосіб, на конкурентних засадах шляхом проведення електронного аукціону, грошові кошти, отримані від приватизації майна, були спрямовані до місцевого бюджету.
Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на наведене, суд констатує, що Солотвинська селищна рада, здійснюючи процес приватизації об'єкта малої приватизації - нежитлової будівлі площею 3350,40 кв.м., розташованої по АДРЕСА_1, діяла в межах наданих їй повноважень та без порушення положень чинного законодавства України, що виключає можливість визнання недійсними результатів електронних торгів та договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації, а також повернення майна у комунальну власність.
Докази, надані відповідачами на підтвердження законності процедури продажу Солотвинською селищною радою нежитлової будівлі площею 3350,40 кв.м., розташованої по АДРЕСА_1, прокурором у процесі розгляду справи не спростовані.
Беручи до уваги вищезазначені висновки суду, позовні вимоги не знайшли свого підтвердження поданими прокурором доказами, а тому в задоволенні позовних вимог належить відмовити повністю.
Розподіл судових витрат.
Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин судові витрати слід покласти на позивача.
Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 81, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Рішення набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у строк, визначений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 22.09.2020
Суддя Л.В. Андрейчук