17.09.2020
Справа № 482/349/20
Номер провадження 1-кп/482/117/2020
17 вересня 2020 року м.Нова Одеса
Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретар судових засідань - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
в присутності обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Нова Одеса кримінальне провадження (зареєстроване в ЄРДР за № 12020150280000074 від 11.02.2020 року) по обвинуваченню
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нова Одеса, Новоодеського району, Миколаївської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, не маючого на утриманні малолітніх (неповнолітніх) дітей, офіційно не працюючого, раніше судимого:
- 19.10.2010 Новоодеським районним судом Миколаївської області за ч.1 ст.185, ч.2 ст.186, ч.1 ст.70 КК України до 4 років позбавлення волі;
- 10.11.2015 Новоодеським районним судом Миколаївської області за ч.2 ст.191, ч.3 ст.191, ч.1 ст.70 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним терміном на 3 роки;
- 12.10.2017 Новоодеським районним судом Миколаївської області за ч.3 ст.185, ч.4 ст.70, ст.71 КК України до 4 років та 3 місяців позбавлення волі;
- 27.12.2017 Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.162, ч.1 ст.70, ч.1 ст.71 КК України до 5 років та 6 місяців позбавлення волі;
- 26.06.2018 Новоодеським районним судом Миколаївської області за ч.3 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до 4 років та 6 місяців позбавлення волі;
зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, -
ОСОБА_5 , маючи не зняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість, у тому числі, за вчинення злочинів проти власності, на шлях виправлення та перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив та повторно вчинив злочин майнового характеру при наступних обставин.
08.02.2020 близько 08:30 (точного часу встановити не виявилося можливим), ОСОБА_5 знаходився в будинку за місцем свого проживання, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , де також перебували ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . В цей час у ОСОБА_5 , виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення майна у свого брата ОСОБА_7 з території домоволодіння, розташованого за вище зазначеною адресою.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_5 , діючи умисно та протиправно з метою наживи та збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді неправомірного заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, перебуваючи в приміщенні будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , пройшов до однієї з кімнат будинку, в якій на дерев'яній шафі помітив та таємно викрав інфрачервоний обігрівач марки «UFO сlassіс» моделі 1400, вартістю 1066 грн. 08 коп., який належить ОСОБА_7 , тим самим здійснив таємне викрадення чужого майна повторно.
Утримуючи викрадене при собі, ОСОБА_5 з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 1066 грн. 08 коп.
Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
17.09.2020 року між прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 в порядку, передбаченому ст.ст.468, 469, 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.
Відповідно до угоди про визнання винуватості прокурор та обвинувачений ОСОБА_5 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, кваліфікації дій ОСОБА_5 за ч.2 ст.185 КК України, щодо узгодженого покарання за ч.2 ст.185 КК України у вигляді трьох років обмеження волі з застосуванням ст.75 КК України - з іспитовим строком два роки та згоди сторін на його призначення, щодо наслідків укладення та затвердження угоди, передбачених ст.473 КПК України та щодо наслідків невиконання угоди, передбачених ст.476 КК України та щодо умисного невиконання угоди про визнання винуватості.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 зазначив, що він цілком розуміє характер обвинувачення, яке йому пред'явлено. Визнав себе винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України в повному обсязі, щиро розкаявся, визнав фактичні обставини справи встановлені слідством. Крім того зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст.473 КПК України, наслідки її невиконання, передбачені ст.476 КПК України, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання у разі затвердження угоди та пояснив, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання. Просив угоду про визнання винуватості затвердити та призначити узгоджене покарання.
Прокурор в судовому засіданні вказав, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, просив угоду про визнання винуватості затвердити та призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.
Потерпілий ОСОБА_7 під час досудового розслідування надав прокурору ОСОБА_3 письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_5 . В судове засідання потерпілий ОСОБА_7 надав заяву про розгляд справи у його відсутності, проти затвердження угоди не заперечує.
Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, перевіривши умови укладення угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз'яснивши та з'ясувавши у обвинуваченого про повне розуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь - яких обставин, які примусили ОСОБА_5 погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості з наступних підстав.
Згідно ст.469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним або суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватися в будь - який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Аналізуючи та оцінюючи обставини справи в їх сукупності, пояснення обвинуваченого суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_5 слід кваліфікувати за ч.2 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
Вказане кримінальне провадження, враховуючи положення ст.12 КК України відноситься до категорії середньої тяжкості.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого суд вважає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого не встановлено.
Суд, в порядку ст.474 КПК України шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь - яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Крім того вказані обставини були підтверджені в судовому засіданні захисником ОСОБА_4 , який був присутній під час укладення угоди.
Умови угоди про визнання винуватості відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи та інтереси сторін та інших осіб.
Судом встановлені обґрунтовані підстави вважати, що взяті обвинуваченим на себе за угодою про визнання винуватості зобов'язання очевидно можливі для виконання.
Враховуючи викладене, вивчивши надані матеріали, перевіривши угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК України та КК України, суд дійшов до переконання про наявність всіх правових підстав для затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної в кримінальному провадженні,зареєстрованому в ЄРДР № 12020150280000074 від 11.02.2020 року) між прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_5 .
Керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором в кримінальному провадженні ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 та призначити покарання, узгоджене сторонами угоди.
Визнати винуватим ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України і призначити йому покарання 3 (три) роки обмеження волі.
Згідно частин 2, 3 ст.75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку терміном - 2 (два) роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
В силу п.1, п.2 ч.1 ст.76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_5 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати за проведення товарознавчої експертизи 1256 (одну тисячу двісті п'ятдесят шість) грн. 08 коп.
Вирок може бути оскаржений на протязі 30 діб до апеляційного суду Миколаївської області через Новоодеський районний суд Миколаївської області.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Головуючий: