КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА
Справа № 488/1366/17
Провадження № 2/488/78/20
13.08.2020 року м. Миколаїв
Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючої по справі судді - Лазаревої Г.М.,
за участю секретаря судового засідання - Криницької Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду м. Миколаєва цивільну справу за позовною заявою ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, просив стягнути з відповідачів в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором № 538-Ф від 04.11.2005 року.
Ухвалою суду від 12.04.2017 року провадження по даній справі було відкрито.
Представник позивача в судові засідання повторно не з'явився.
13.08.2020 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про залишення позову без розгляду через зловживання представником позивача своїми процесуальними правами та неявку в судові засідання.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Представник позивача в судові засідання не з'являється, неодноразово надсилав до суду клопотання про відкладення судових засідань.
Ухвалою суду від 03.06.2019 року за клопотанням відповідача ОСОБА_1 явку представника позивача в судове засідання визнано обов'язковою, проте представник позивача в судові засідання не з'являвся.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.
Відповідно до ч. 5 цієї ж статті у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Аналіз зазначених норм вказує на те, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Із матеріалів справи вбачається, що представник позивача в судові засідання, призначені на 05.02.2020 року, 29.04.2020 року та 13.08.2020 року не з'явився, судом про дату і час розгляду справи повідомлявся належним чином, зокрема, судовими повістками за адресою, зазначеною у позовній заяві, що відповідає вимогам ч. 6, п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України, про що свідчать наявні у справі поштові повідомлення.
Згідно ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Матеріали справи не містять заяву представника позивача про розгляд справи за його відсутністю.
Крім того, судом було розміщено інформацію щодо призначених судових засідань на сайті Корабельного районного суду м. Миколаєва.
До того ж, явку представника позивача в судові засідання визнано обов'язковою ухвалою суду від 03.06.2019 року.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, і з урахуванням того, що представник позивача не надав заяву про розгляд справи за його відсутністю, є його перешкоджання, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи.
Згідно ст.ст. 43, 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
У рішенні від 10 липня 2017 року у справі "Гінчо проти Португалії" Європейський суд з прав людини зазначив, що держави-учасниці Ради Європи зобов'язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень пункту 1 статті 6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку.
При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором без розгляду, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 223, 257, 353 ЦПК України -
Позовну заяву ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що він має право після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, звернутися до суду повторно.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя Г.М. Лазарева