Справа № 487/1317/20
Провадження № 2-а/487/65/20
18.09.2020 року м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Павлової Ж.П., за участі секретаря Поліщук І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївській області про скасування постанови,
02.03.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАК № 2145707 від 22.02.2020 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі.
Свій позов ОСОБА_1 обґрунтував тим, що згідно спірної постанови він, керуючи транспортним засобом, нібито здійснив зупинку в місцях для осіб з інвалідністю позначеному дорожнім знаком 5.38 «місце зупинки» в поєднані з табличкою до дорожніх знаків 7.17 «особи з інвалідністю»,чим порушив вимогу пункту 8.4 ПДР України. Однак із вказаним він не погоджується, оскільки на місці паркування автомобіля не вбачається наявності спеціальної розмітки 1.30 на проїзній частині дороги, де був припаркований його автомобіль, чи таблички 7.2.1, тому дія дорожнього знаку з табличкою 7.17 розповсюджується лише на одне місце для паркування. При цьому його автомобіль знаходився за межами дії згаданого дорожнього знаку. Вважає, що його незаконно притягнуто до відповідальності за неіснуюче правопорушення, якого він не вчиняв, а тому дана постанов а є такою, що складена безпідставно і необґрунтовано.
10.03.2020 року ухвалою судді відкрито провадження по даній справі.
01.06.2020 року до суду від відповідача УПП в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції надійшов відзив, в якому останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що вимоги позивача є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки постанова ЕАК № 2145707 від 22.02.2020 року у справі про адміністративне правопорушення є обґрунтованою та законною, а тому скасуванню не підлягає.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі. В подальшому у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову. В подальшому у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву в якій просив проводити розгляд справи без його участі.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
22.02.2020 року інспектором управління патрульної поліції Миколаївської області Департаменту патрульної поліції молодшим лейтенантом поліції Сиволапом В.В. було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК № 2145707 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1020,00 грн.
Згідно даної постанови правопорушення полягає в тому, що 22.02.2020 року об 14-36 год. в м. Миколаєві по вул.8 Березня позивач ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом TOYOTA CAMRI, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив зупинку в місцях для осіб з інвалідністю позначеному дорожнім знаком 5.38 «місце зупинки» в поєднанні з табличкою до дорожніх знаків 7.17 «особи з інвалідністю», чим порушив п.8.4 "г" ПДР України.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до положень ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства в справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» вказано, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 30.05.2018 року у справі № 337/3389/16-а (2-а/337/154/2016), постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень. В контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч.5 ст.122 КУпАП зупинка чи стоянка транспортних засобів на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю (крім випадків вимушеної стоянки), а так само створення перешкод водіям з інвалідністю або водіям, які перевозять осіб з інвалідністю, у зупинці чи стоянці керованих ними транспортних засобів, неправомірне використання на транспортному засобі розпізнавального знака "Водій з інвалідністю" тягнуть за собою накладення штрафу від шістдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з ПДР України горизонтальна розмітка 1.30 позначає місця стоянки транспортних засобів, які перевозять осіб з інвалідністю чи на яких установлено розпізнавальний знак "Водій з інвалідністю".
Відповідно до п.8.4 «г» ПДР України, дорожні знаки поділяються на групи, зокрема на наказові знаки, які показують обов'язкові напрямки руху або дозволяють деяким категоріям учасників рух по проїзній частині чи окремих її ділянках, а також запроваджують або скасовують деякі обмеження.
Відповідно до приписів статті 285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається поштою рекомендованим листом особі, стосовно якої її винесено. Копія постанови в той же строк вручається або надсилається потерпілому на його прохання. Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови надсилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.
Відповідно до статті 291 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення, або про відмову в її отриманні.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Таким чином, інспектор поліції, що виявив адміністративне правопорушення, самостійно оцінює усі обставини справи, і виносить постанову про вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Ч. 4 ст. 258 КУпАП зазначає, що у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 Кодексу. Також, згідно з частиною п'ятою цієї статті, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Крім того, згідно п. 4 Наказу №1395 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» від 07.11.2015 року (далі Інструкція) передбачено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Таким чином, відповідач мав право винести постанову на місці вчинення адміністративного правопорушення без складання протоколу про адміністративне правопорушення та наклала на позивача мінімальне адміністративне стягнення, визначене санкцією ч. 5 ст. 122 КУпАП.
Згідно положень ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З матеріалів справи, зокрема з відеозапису (файл 2020-05-22-15-44-30) наданого УПП в Миколаївській області, зафіксовано паркування транспортного засобу TOYOTA CAMRI, д.н.з. НОМЕР_1 в зоні дії дорожнього знаку 5.38 «Місце для стоянки» із табличкою до нього 7.17 «Інвалід».
Відповідно пункту 10.9.21 ДСТУ 4100-2014 табличка 7.17 «Інваліди» повинна застосовуватись із знаком 5.38 і зазначає стоянковий майданчик (або спеціально відведену його частину) відведений для стоянки транспортних засобів, якими керують інваліди.
Розпізнавальний знак «Інвалід» Додатку 4 ПДР України використовується особами з обмеженими можливостями , які згідно ПДР мають право керувати транспортними засобами, за умови, що їх стан дозволяє їм це робити. Це жовтий квадрат, довжина сторони якого не менше 15 сантиметрів зі схематичним зображенням людини на візку. Розміщувати таку табличку на лобове або заднє скло автомобіля мають право лише інваліди першої і другої групи. Також допускається його використання тими особами, які до таких не відносяться, але їм доводиться перевозити інвалідів.
Доказів того, що на момент зупинки транспортного засобу TOYOTA CAMRI, д.н.з. НОМЕР_1 , в ньому знаходилась особа з обмеженими можливостями або такий транспортний засіб мав табличку із написом «Інвалід» матеріали справи не містять.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач дотримався порядку притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченого діючим законодавством, що також підтверджується відеозаписом з нагрудного відео реєстратора (20200222193904001583; 20200222194005001584; 20200222194021001585; 20200222194121001586; 20200222194338000953; 20200223152004000185).
Виходячи з вищенаведеного в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП. Будь-яких доказів на підтвердження неправомірності винесеної постанови та вчинення інспектором неправомірних дій позивачем не надано.
Посилання позивача на те, що знак 5.38 «Місце для стоянки» з табличкою 7.17 «Особа з інвалідністю» встановлені всупереч передбаченим схемою організації дорожнього руху вимогам та не погоджені з органами Національної поліції України є необґрунтованими, оскільки ніяких доказів на підтвердження цього останнім суду не надано.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова серії ЕАК № 2145707 від 22.02.2020 року скасуванню не підлягає, а позовні вимоги ОСОБА_1 слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 9, 77, 241-246, 286 КАС України, ст. ст. 268, 280, 283 КУпАП, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївській області про скасування постанови - залишити без задоволення.
Рішення набирає законної сили через 10 днів з дня його проголошення, якщо не буде подана апеляційна скарга.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду безпосередньо або через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: Ж.П. Павлова