Миколаївської області
Справа №477/355/20
Провадження №2/477/380/20
17 вересня 2020 року м. Миколаїв
Жовтневий районний суд Миколаївської області
у складі: головуючого у справі судді - Козаченка Р.В.
із секретарем судових засідань - Савун С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справуза позовом акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
26 лютого 2020 року позивач звернувся до суду із позовом в якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 29 квітня 2014 року в загальному розмірі 83369, 07 грн., яка складається з наступного: заборгованість за тілом кредиту - 1170 грн., заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит - 75862, 92 грн., пені за прострочене зобов'язання - 1890 грн.; штраф, який складається із фіксованої частини- 500,00 грн., та процентної складової - 3946,15 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102 грн.
В обґрунтування позову позивач вказував, що 29 квітня 2014 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 був укладений договір кредиту шляхом підписання заяви-анкети та приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг ПАТ КБ «Приватбанк» з оформленням пластикової кредитної картки. Відповідно до укладеного договору позивач надав йому кредит в сумі 1200 грн. у виді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом.
Однак позичальник не виконав умови кредитного договору в частині вчасного повернення кредиту, відсотків за користування ним, в зв'язку з чим за ним виникла зазначена заборгованість, яку позивач просив стягнути в повному розмірі.
Позивач в судове засідання свого представника не направив, в позовній заяві, позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в ній та просив справу розглядати за відсутності представника.
Як вбачається з листа акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» від 07 липня 2018 року №Е.65.0.0.0/3-365676, позивач з 21 травня 2018 року змінив назву на акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк».
Згідно частини 2 статті 5 Закону України «Про акціонерні товариства» зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворюванням. Отже не тягне правонаступництва.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки в судове засідання не повідомив, відзив не подав.
Ухвалою суду від 17 вересня 2020 року постановлено розгляд справи здійснювати в заочному порядку за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
29 квітня 2014 року відповідач підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПАТ «КБ «Приватбанк», за змістом якої він погодився, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складають між ним і Банком договір про надання банківських послуг. Він ознайомився з даним договором до його укладання і погодилась з його умовами.
Згідно з укладеним таким чином договором відповідач отримав кредитну карту.
Відповідно до Умов та Правил позичальник зобов'язується погасити заборгованість за Кредитом, відсотки за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором
Пунктом 2.1.1.7.6 Умов та Правил при порушенні клієнтом строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, що передбачені Договором більше ніж на 120 днів, клієнт зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 500 грн. та 5% від суми позову.
Також відповідно до Умов та Правил відповідач доручив Банку списувати з карткового рахунку суми грошових коштів в межах суми, підлягаючих банку за даним договором, при настанні строків платежів, а також списання грошових коштів з картрахунку у разі настання строків платежів за іншими договорами Клієнта в межах, встановлених цими договорами (договірне списання), в межах платіжного ліміту картрахунку.
З наданого Банком розрахунку заборгованості відповідачка, в порушення взятих на себе зобов'язань, перераховувала платежі на погашення кредитної заборгованості несвоєчасно, у зв'язку з чим станом на 31 грудня 2019 року, вона становить 83369,07 грн. та складається з наступного: заборгованість за тілом кредиту - 1170 грн., заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит - 75862, 92 грн., пені за прострочене зобов'язання - 1890 грн.; штраф, який складається із фіксованої частини- 500,00 грн., та процентної складової - 3946,15 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102 грн.
Згідно до положень статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.
Згідно змісту статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до Умов, Клієнт дає згоду, на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.
З матеріалів справи вбачається, що в період з 29 квітня 2014 року по 01 вересня 2014 року процентна ставка була до 30 % річних, з 1 вересня 2014 року по 31 березня 2015 року процентна ставка була встановлена до 34, 80 % річних, а з 1 квітня 2015 року Банком було збільшено процентну ставку до 43,20 % річних.
Відповідно до положень ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.
Отже, незважаючи на те, що пунктом Умов та правил передбачено право Банку в односторонньому порядку збільшувати розмір процентів за користування кредитом, таке збільшення, з огляду на вказані приписи ч. 3 ст. 1056-1 ЦК України та зазначені обставини справи, є нікчемним.
На підставі викладеного, а також з урахуванням того, що після червня 2014 року відповідач не збільшував розмір свого кредиту і розмір заборгованості по тілу кредиту (основний борг та прострочений борг) залишався незмінним - 1170 грн., підстав для застосування підвищеної процентної ставки немає, отже проценти за користування кредитом повинні були нараховуватися Банком за 1928 дня, виходячи із розміру процентної ставки 30 % річних.
В дійсності, розмір заборгованості по процентам у відповідача перед Банком станом на 31 грудня 2019 року становить 1879 грн. 08 коп. (тіло кредиту 1170 грн. х кількість днів 1928 Х 30%:360 днів).
Позивачем також заявлено вимогу щодо стягнення з відповідача пені за порушення кредитних зобов'язань. На думку суду в задоволенні вимог в цій частині слід відмовити з наступних підстав.
Так, згідно з пунктом 2.1.1.12.6.1 Умов та Правил у разі виникненні прострочених зобов'язань на суму від 100 грн., клієнт сплачує пеню, відповідно до встановлених тарифів. Пеня нараховується в день нарахування процентів за кредитом.
Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.
Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
Крім цього, позивачем як неустойка нараховано суми штрафу також за порушення строків виконання договірних зобов'язань.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя ст. 549 ЦК України).
За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - наприклад порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Така, правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-2003цс15.
Таким чином, умовами вище вказаного Договору передбачено подвійну відповідальність позичальника за одне й те саме порушення - порушення строків сплати суми кредиту та процентів, та нараховано пеня і два виду штрафу, при цьому останній нараховано, в тому числі, й на суму пені. Тому суд не може задовольнити вимоги про стягнення одночасно і пені і штрафу за одне й теж порушення зобов'язання у виді порушення строків повернення кредитних коштів.
Щодо вимог про стягнення штрафу (процентна складова), яка нарахована на тіло кредиту та на суму пені, суд приходить до висновку про часткове стягнення штрафу, нарахованого на підставі Умов та Правил, який складається з фіксованої частини в розмірі 500 грн. та процентної складової, що підлягає зменшенню до 152 грн. 46 коп.
На підставі викладеного, суд вважає, що позивачем доведена кредитна заборгованість відповідача станом на 31 грудня 2019 року в загальній сумі 3701 грн. 54 коп., яка складається з наступного:
- борг за тілом кредиту - 1170 (одна тисяча сто сімдесят) грн.,
-заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит в сумі 1879 (одна тисяча вісімсот сімдесят дев'ять) грн., 08 коп.,
-штрафу в сумі 652 (шістсот п'ятдесят дві) грн. 46 коп., який складається із двох частин - 500 грн. (фіксована частина) та 152 грн. 45 коп. (5% від суми заборгованості).
Дана заборгованість підлягає стягненню з відповідача відповідно до положень статей 526, 549, 550, 611, 1054 ЦК України.
Відповідно до статті 141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір», а також з урахуванням роз'яснень, що містяться у пункті 36 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року №10, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір, сплачений ним при поданні позову пропорційно задоволеним вимогам в сумі 93, 32 грн.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. ст.ст. 141, 258, 259, 262-265, 279, 280-282,ЦПК України,-
Позов акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення кредитного боргу - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" заборгованість за кредитним договором від 29 квітня 2014 року, що утворилася на 31 грудня 2019 року, в загальному розмірі 3701 (три тисячі сімсот одна) грн. 54 коп., яка складається з наступного:
-борг за тілом кредиту - 1170 (одна тисяча сто сімдесят) грн.,
-заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит в сумі 1879 (одна тисяча вісімсот сімдесят дев'ять) грн., 08 коп.,
-штрафу в сумі 652 (шістсот п'ятдесят дві) грн. 46 коп., який складається із двох частин - 500 грн. (фіксована частина) та 152 грн. 45 коп. (5% від суми заборгованості).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" судові витрати пропорційно задоволеним вимогам в сумі 93 грн. 32 коп.
Дані про сторони:
-позивач акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк", 49094 м. Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 50 (код ЄДРПОУ 14360570, рах. НОМЕР_1 , МФО 305299);
-відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , мешканець АДРЕСА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Жовтневим РВ УМВС України в Миколаївській області 16 грудня 2003 року.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Р.В.Козаченко