Справа № 472/988/20
Провадження № 1-кс/472/175/20
21 вересня 2020 року смт. Веселинове
Слідчий суддя Веселинівського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши клопотання заступника начальника СВ Веселинівського ВП Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Веселинівського відділу Вознесенської місцевої прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12020150180000245 внесене 19.09.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Овлаши, Роменського району Сумської області, українцю, громадянин України, непрацюючий, освіта середня, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:
16.06.2017 року Доманівським райсудом Миколаївської області за ч. 2 ст. 185 КК України на 5 місяців арешту.
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України,
21 вересня 2020 року до суду надійшло клопотання заступника начальника СВ Веселинівського ВП Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Веселинівського відділу Вознесенської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, відносно ОСОБА_5 .
В ході кримінального провадження встановлені обставини, які є достатніми для підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
Згідно клопотання, 18.09.2020 року, близько 19.00 год., точний час досудовим розслідуванням встановити не вдалося, ОСОБА_5 перебуваючи в домоволодінні ОСОБА_7 , яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , на ґрунті особистих неприязних стосунків, вирішив спричинити смерть останній. Реалізовуючи свій злочинний намір, який виник спонтанно, безпосередньо перед вчиненням злочину, ОСОБА_5 , діючи умисно, з метою заподіяння смерті ОСОБА_7 взяв кухонний ніж, який знаходився в кімнаті домоволодіння, після чого за допомогою даного ножа, усвідомлюючи, що наносить тілесні ушкодження у життєво важливий орган потерпілої - шию, спричинив тілесне ушкодження у вигляді різаної рани передньої області шиї. Після спричинення тілесних ушкоджень, ОСОБА_5 , побачивши, що з рани на шиї ОСОБА_7 потекла кров, вирішив, що довів свій злочинний намір, спрямований на спричинення смерті ОСОБА_7 , до кінця та досяг злочинного результату у вигляді смерті потерпілої, вийшов з будинку, однак смерть потерпілої ОСОБА_7 не настала, з причин, що не залежали від волі ОСОБА_5 .
Вказані обставини підтверджуються даними слідчих дій, зокрема: протоколом заяви про вчинення кримінального правопорушення, а саме замаху на вбивство гр. ОСОБА_7 ; допитом потерпілої ОСОБА_7 , яка пояснила що 18.09.2020 року в вечірній час гр. ОСОБА_5 намагався позбавити її життя шляхом завдання удару кухонним ножем в область шиї; допитом свідка ОСОБА_8 , який пояснив, що він був у гостях у гр. ОСОБА_7 де був також ОСОБА_5 . Після того як він пішов з будинку то в будинку залишилася гр. ОСОБА_7 та гр. ОСОБА_5 ; протоколом огляду в ході якого було виявлено та вилучено за адресою: АДРЕСА_2 - кухонний ніж зі слідами бурого кольору, речі зі слідами бурого кольору та інше; протоколом впізнання в ході якого потерпіла гр. ОСОБА_7 впізнала особу під № 3, а саме ОСОБА_5 , як особу яка нанесла їй удар в область шиї; довідкою з Веселинівської ЦРЛ на ім'я ОСОБА_7 в якої виявлена різана рана в області шиї; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , який пояснив, що завозив матір ОСОБА_7 до лікарні та вона була вся в крові. Пояснювала, що тілесні ушкодження їй спричинив житель с. Чернігівка; протокол допиту свідка ОСОБА_10 , яка пояснила, що у неї є син ОСОБА_5 , який останній час проживає з нею. 18.09.2020 року до її будинку приїхав чоловік на ім'я ОСОБА_11 з яким вони поїхали до с. Градівка. Павло коли поїхав був одягнутий в білі кросівки, голубі спортивні штани та светр (рябчик чорно білого кольору з горизонтальними полосами) та будь яких речей з собою більше не брав. Також пояснила, що відносно сина в суді розглядається справа оскільки на її адресу приходять ухвали про примусовий привід та неявку сина до суду.
Слідчий обґрунтовує клопотання наявністю ризику, передбаченого п. п. 1,2,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
1) переховуватися від органу досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину за який законом передбачено кримінальну відповідальність до 15 років позбавлення волі, не має міцних соціальних зв'язків в населеному пункті де вчинив кримінальне правопорушення.
Крім цього, ОСОБА_5 на даний час притягується до кримінальної відповідальності Городищенським районним судом Черкаської області (судова справа №693/1454/14-к) за вчинення кримінальних правопорушень передбачених за п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України.
У вищевказаній справі відносно ОСОБА_5 обрався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 05.11.2015 змінено на домашній арешт, та в подальшому обвинувачений ОСОБА_5 в судові засідання по вказаній справі не з'являвся.
В подальшому, в ході розгляду кримінального провадження судами Черкаської області, відносно ОСОБА_5 (судова справа №693/1454/14-к) неодноразово виносилися ухвали про примусовий привід, зокрема Звенигородським районним судом Черкаської області(11.05.2017, 02.11.2017, 05.12.2017, 27.12.2017)
16.01.2018, ухвалою Звенигородського районного судому Черкаської області ОСОБА_5 оголошено в розшук.
09.02.2018 місце знаходження ОСОБА_5 встановлено, його доставлено до Звенигородського районного суду Черкаської області, однак запобіжний захід не обрано, що в подальшому стало підставою для винесення ухвал про примусовий привід ОСОБА_5 від 15.03.2018 та 02.04.2018.
18.05.2019, ухвалою Звенигородського районного судом Черкаської області ОСОБА_5 повторно оголошено в розшук.
09.11.2018, ухвалою апеляційного суду Черкаської області задоволено подання в.о. голови Звенигородського районного судому Черкаської області та кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 (судова справа №693/1454/14-к) передано на розгляд до Городищенського районного суду Черкаської області.
Наразі, ОСОБА_5 , продовжує ухилятися від суду, та як наслідком цього Городищенським районним судом Черкаської області 14.05.2020, 22.06.2020 та 06.07.2020 винесено ухвали про його примусове доставлення до суду.
2) вчинити інші кримінальні правопорушення тому що, на даний час притягується до кримінальної відповідальності Городищенським районним судом Черкаської області за вчинення кримінальних правопорушень передбачених за п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України, однак жодних висновків для себе не робить, на шлях виправлення не стає та продовжує вчинять особливо тяжкі кримінальні правопорушення.До того ж, підозрюваний ніде не працює, заходів до працевлаштування не вживає, джерела прибутку не має. Тим самим підтверджується наявність такого ризику, як продовження протиправної і суспільно небезпечної діяльності підозрюваного ОСОБА_5 .
3) незаконно впливати на потерпілу гр. ОСОБА_7 відносно якої ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення із застосуванням фізичного насильства та свідків із числа мешканців с. Градівка, оскільки на даний час не встановлено, де після вчинення кримінального правопорушення гр. ОСОБА_5 взяв речі в які перевдягнувся.
4) знищити, сховати або перетворити речі які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки спортивні штани та светр (рябчик чорно білого кольору з горизонтальними полосами), в яким був ОСОБА_5 не знайдені та не вилучені.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 клопотання підтримали повністю в тому ж обсязі і з тих же підстав.
Підозрюваний ОСОБА_5 заперечував щодо застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляд тримання під вартою, просив застосувати до нього домашній арешт.
Захисник ОСОБА_6 просила застосувати більш м'який запобіжний захід, а саме цілодобовий домашній арешт.
Заслухавши слідчого, прокурора, підозрюваного, захисника, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.
Відповідно до ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Суд зазначає, що підозра - це добровільне припущення про вчинення особою певного діяння, ґрунтується на об'єктивних відомостях, які можна перевірити у судовому розгляді та які спонукали б неупереджену та розумну людину вдатися до практичних дій, щоб з'ясувати, чи є така підозра обґрунтованою. На даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду провадження по суті, а саме, питань пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору достатності і допустимості для визнання особою винною чи невинною у вчиненні злочину.
Прокурором та слідчим доведено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України. Також прокурором доведено ризики передбачені п.п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органу досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Прокурором та слідчим не доведено ризик передбачений п. 3. ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_5 може впливати на потерпілу та свідків, будь яких належних доказів не було надано.
Судом взято до уваги, що на розгляді у Городищенському районному судді Черкаської області знаходиться кримінальна справа № 693/1454/14-к за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 187, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України. Згідно ухвал вказаного суду від 14.05.2020 року та від 22.06.2020 року до ОСОБА_5 застосовано привід за неявку в судові засідання.
Також судом взято до уваги, що підозрюваний ОСОБА_5 після вчинення діяння, яке йому інкримінують, знищив свій одяг (спалив), про що він самостійно визнав на судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, зазначеним в частині першій вказаної статті.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може вчинити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує, що вказані ризики зазначені в клопотанні, зокрема п. п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_5 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, та вчинити інше кримінальне правопорушення, що виправдовує обрання запобіжного заходу - тримання під вартою.
Крім того, суддею враховано вагомість наявних в матеріалах справи доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється, вік та стан здоров'я підозрюваного, та його репутацію.
Відповідно до положень ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законне, тобто передбачене внутрішнім законодавством тримання особи під вартою з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, не є порушенням права особи на свободу та особисту недоторканість. Крім цього, відповідно до зазначеної норми Конвенції, звільнення особи повинно обумовлюватися гарантіями явки в судове засідання.
В розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, зокрема ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001 зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Разом з тим, відповідно до вимог ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177, 178 КПК України, не вважає за необхідне визначити розмір застави у даному кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину вчиненого із застосуванням насильства.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Вік, стан здоров'я ОСОБА_5 не перешкоджають його утриманню в слідчому ізоляторі.
За обставин, зазначених вище, враховуючи, що ризики передбачені п.п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України доведені прокурором, враховуючи дані про особу підозрюваного, який не має тісних соціальних зв'язків, обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину (з урахуванням ч. 3 ст. 68 КК України), слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 32, 110, 131, 132, 176-178, 181, 183, 193-194, 309-310, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя -
Клопотаннязаступника начальника СВ Веселинівського ВП Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Веселинівського відділу Вознесенської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Овлаши, Роменського району Сумської області, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 23 години 00 хвилин 16 листопада 2020 року.
Строк дії ухвали закінчується 16 листопада 2020 року о 23 год. 00 хв .
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали негайно вручити учасникам кримінального провадження.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1