Справа № 471/574/20
Провадження №3/471/335/20
Номер рядка звіту 327
"18" вересня 2020 р.
Суддя Братського районного суду Миколаївської області Скарницька І.Б., за участю секретаря Романчук О.О., розглянувши матеріали, які надійшли від Братського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Рівне, громадянки України, одружена, маючої на утриманні п'ятьох неповнолітніх дітей, не працюючої, інвалідності немає, зареєстрованої та проживаючої по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , протягом року до адміністративної відповідальності не притягувалась,
за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративне правопорушення,
встановив:
Відповідно до сімейного законодавства, батьки зобов'язані забезпечити належні умови щодо розвитку та виховання дитини.
Відповідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 639226 від 30.06.2020 року, ОСОБА_1 ухиляється від виконання батьківських обов'язків, передбачених ст. 150 Сімейного кодексу України, щодо належного догляду за своїми п'ятьма дітьми. Так, 24.06.2020 року комісією Братської РДА було обстежено матеріально-побутові умови проживання сім'ї та встановлено, що в будинку неналежний санітарний стан: неприємний запах, в кімнатах брудно, постіль зношена та брудна, діти не доглянуті, готової до вживання їжі немає, остання тривалий час вживає алкогольні напої..
У судове засідання не з'явилася ОСОБА_1 , про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином, причини неявки суду невідомі.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом (ст. 245 КУпАП).
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з положеннями ст. 150 СК України, батьки зобов'язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину.
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Диспозиція частини 1 ст.184 КУпАП передбачає відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо виховання та навчання дітей.
Проте, судом під час розгляду справи судом встановлено, що постановою Братського районного суду Миколаївської області 28.05.2020 року ОСОБА_1 притягувалася до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП з накладенням стягнення у вигляді попередження.
Однак, при складені протоколу працівником поліції зазначено, що ОСОБА_1 порушила приписи ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Тобто в протоколі про адміністративне правопорушення вказане невірне посилання на конкретну норму закону, що є обов'язковою складовою об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст. 184 КУпАП, що прямо суперечить принципу правової визначеності, закріпленому у численних рішеннях ЄСПЛ.
Зокрема, ЄСПЛ нагадує, що національне законодавство має з достатньою чіткістю визначати межі та спосіб здійснення відповідного дискреційного права, наданого органам влади, щоб забезпечувати громадянам той мінімальний рівень захисту, на який вони мають право згідно з принципом верховенства права в демократичному суспільстві.
Крім того, порядок збору і процесуального закріплення доказів визначений законодавством України про адміністративні правопорушення, а тому як доказ протокол про адміністративне правопорушення може бути використаний у відповідній справі тільки в тому випадку, якщо він складений в порядку і з джерел, передбачених цим законодавством. При цьому необхідно враховувати, що у справі протокол про адміністративне правопорушення серії, є не тільки джерелом доказів, але й виступає ще як юридичний документ (процесуальна дія і процесуальне рішення компетентної особи, яка уповноважена його складати), який свідчить про порушення компетентною особою Національної поліції справи про адміністративне правопорушення (ст. ст. 254, 255 КУпАП), тому є не тільки обов'язковим процесуальним документом, але і займає ключове положення серед інших джерел (доказів).
Таким чином, оцінюючи вказаний доказ відповідност. 252 КУпАП, суд приходить переконання, що протокол про адміністративне правопорушення серії АПР18 639226 від 30.06.2020 року складений без дотримання вимог процесуального закону, що тягне за собою визнання його, як доказу, недопустимим.
З огляду на встановлені обставини, з урахуванням практики ЄСПЛ, відповідно до якого збір судом доказів на підтвердження винуватості особи за відсутності сторони обвинувачення у справах про адміністративне правопорушення свідчить про порушення права особи на неупереджений судовий розгляд при відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, суд приходить висновку, що наявними у справі доказами не доведений факт вчинення останньою правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Суддя не вправі самостійно змінювати особі кваліфікацію адміністративного правопорушення, фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, виходячи з вимог ст. ст.252,280 КУпАП, оцінивши обставини справи та надані докази, суддя вважає, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, належними та допустимими доказами не доведений, що в силу принципу презумпції невинуватості трактується судом на її користь.
У зв'язку з цим, суддя приходить висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, і на підставі п.1 ч.1ст. 247 КУпАПпровадження в справі слід закрити.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП України, суддя
Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Миколаївського апеляційного суду через Братський районний суд Миколаївської області.
Суддя - Скарницька І.Б.