Справа № 466/6532/19
«01» вересня 2020 року Шевченківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого - судді Кавацюка В.І
при секретарі Молінській С.В.
учасники справи: заявник ОСОБА_1
заінтересована особа ОСОБА_2
представник заявника ОСОБА_3
представник заінтересованої особи - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - ОСОБА_2 , про винесення обмежувального припису,
12 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про видачу обмежувального припису відносно ОСОБА_2 , у якій просить вжити такі заходи тимчасового обмеження прав ОСОБА_2 та покласти на нього обов'язки, а саме:
- заборонити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 )зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 протягом шести місяців наближатись до кімнати проживання постраждалої особи - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) за адресою: АДРЕСА_1 терміном на 6 місяців;
- наближатись на відстань не менше 10 метрів до постраждалої особи - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та її дітей - ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) та ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) протягом шести місяців.
В обґрунтування заяви покликається на те, що вона, ОСОБА_1 прожила у шлюбі з колишнім чоловіком - ОСОБА_2 17 років. Шлюб між ними розірвано у 2018 році. Від шлюбу у них народилось двоє дітей: ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) та ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ). Вона з двома їхніми дітьми проживає у будинку разом з колишнім чоловіком та його батьками, оскільки іншого житла не має. Ще до розірвання шлюбу її колишній чоловік знайшов собі іншу жінку і з того часу почав чинити насильство в сім'ї по відношенню до неї, позивачки, та їх дітей.
З відповіді Шевченківського відділу поліції вбачається, що в період з жовтня 2017 р. по травень 2019 р. від неї, позивачки, до них надійшло 15 звернень, з них 5-ть епізодів кримінальних правопорушень за ч.1 ст.125 КК України, решта з них адміністративні правопорушення відносно гр. ОСОБА_2 за ознаками ст.173-2 ч.1 КпАП України, про що складено протоколи.
В черговий раз 03.07.2019 року колишній чоловік наніс тілесні ушкодження їй та сину, які відносяться до легких тілесних (висновки експерта № 564,565 від 08.07.2019 року). На даний час справа перебуває у Шевченківському ВП ГУНП у Львівській області, триває досудове слідство. Відомості щодо стадії досудового слідства будуть надані у судовому засіданні.
Впродовж трьох років кривдник ображає її та їх дітей, погрожує розправою, наносить тілесні ушкодження, чим чинить домашнє насильство відносно неї та дітей, у зв'язку з чим вона неодноразово зверталася за захистом до поліції як було зазначено вище.
За її результатами звернень до правоохоронних органів, останній неодноразово притягався до адміністративної відповідальності.
Вжиті поліцією заходи не мали і не мають по сьогодні жодного впливу, неправомірна поведінка кривдника не припиняється.
Усі ці обставини, свідчать про схильність ОСОБА_2 до насильницьких дій відносно неї та дітей і вказують на вірогідності продовження та повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його дій.
Рішення суду про видачу обмежувального припису приймається на підставі оцінки наявності ризиків і видається строком від 1-го до 6-ти місяців.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017р. №2229-VIII домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи;
Згідно з п.4 ч.2 ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб, зокрема, мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя).
Статтею 21 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що постраждала особа має право, зокрема, на: дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 24 та п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону №2229-VIII до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника із заявою про видачу якого може звернутися постраждала особа.
Положеннями ст.26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків, зокрема: заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Зазначає, що все це насильство з боку кривдника впродовж тривалого часу, призвело її і дітей до нервових зривів і захворювань. Вони лікуються у невропатолога, діти ходять до психолога.
У зв'язку з вище наведеним вона вимушена звертатися за захистом своїх прав до суду.
В судові засідання, які було призначено неодноразово, учасники процесу не з'явились, та позивачем ОСОБА_1 та її представником адвокатом Балуш М.Б. до суду подано заяви, зі змісту яких убачається, що вони просять завершувати розгляд справи без їх участі.
У відповідності до положень ч.2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання 01 вересня 2020 року всіх учасників справи, фіксування цього судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З'ясувавши обставини справи, суд приходить до висновку, що заява про винесення обмежувального припису підлягає до задоволення виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі. Рішенням Шевченківського районного суду м.Львова від 21 березня 2018 року шлюб між сторонами розірвано.
Згідно відповіді Шевченківського ВП ГУНП у Львівській області вбачається, що в період з жовтня 2017 р. по травень 2019 р. від неї, позивачки, до них надійшло 15 звернень, з них 5-ть епізодів кримінальних правопорушень за ч.1 ст.125 КК України, решта з них адміністративні правопорушення відносно гр. ОСОБА_2 за ознаками ст.173-2 ч.1 КпАП України, про що складено протоколи.
Крім цього, в матеріалах справи містяться два висновки експерта №564 та 565 від 04 липня 2019 року з приводу нанесення тілесних ушкоджень заінтересованою особою ОСОБА_2 колишній дружині ОСОБА_1 та неповнолітньому сину ОСОБА_4 , згідно яких:
«При обстеженні гр-ки ОСОБА_1 лікарями травмпункту №3 м.Львова 03.07.2019 року було діагностовано: «Забій м'яких тканин спинки носа, підорбітальної і виличної ділянки зліва. Злам ріжучого краю 21-го зуба». На час проведення судово-медичної експертизи виявлено синець в ділянці лівої орбіти, садно на верхній губі, крайовий дефект ріжучого краю коронкової частини 21-го зуба. Вказані тілесні ушкодження утворились від дії тупого предмета, можливо внаслідок удару кулаком 03 липня 2019 року, як вказує потерпіла, та відносяться до легкого ступеня тяжкості.»
«При обстеженні неповнолітнього ОСОБА_4 лікарями травмпункту №3 м.Львова 03.07.2019 року було діагностовано: «Забій м'яких тканин підорбітальної ділянки зліва.» На час проведення судово-медичної експертизи виявлено синець в ділянці лівого ока, який утворився від одноразової дії тупого предмета, міг виникнути 03 липня 2019 року, внаслідок удару кулаком , як вказує потерпілий, та відноситься до легкого ступеня тяжкості.»
Розділом IV глави 13 ЦПК України визначено порядок розгляду судом справ про видачу і продовження обмежувального припису.
Відповідно до ст. 350-2 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства або її представником у випадках визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Згідно з пунктами 3, 6, 7, 8 ч. 1 ст. 1 цього Закону домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Особа, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі. Кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.
Обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
Враховуючи положення Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях.
Частиною 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено перелік осіб, на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання, серед яких - подружжя, батьки (мати, батько) і дитина (діти).
Частинами 2, 3, 4 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього певних обов'язків.
Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків (оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи).
Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.
Враховуючи усі надані заявником докази, з огляду на встановлені судом обставини, суд, приходить до висновку, що наявні обґрунтовані ризики вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства щодо заявниці, тому суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви та необхідність видачі обмежувального припису відносно ОСОБА_2 , шляхом встановлення заходів тимчасового обмеження прав кривдника та покладення на нього обов'язків, зокрема, встановлених п. 6 ч. 2 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
В силу ч. 3 ст. 350-5 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, суд відносить на рахунок держави.
Згідно із ч. 4 ст. 350-6 ЦПК України рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє виконання.
Керуючись ст. ст. 3, 4, 5, 10, 12, 13, 76, 77, 78, 79, 81, 82, 83, 89, 350-1, 350-2, 350-3, 350-4, 350-5, 350-6 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - ОСОБА_2 , про винесення обмежувального припису задовольнити повністю.
Видати обмежувальний припис відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 6 (шість) місяців, яким покласти на нього наступні обов'язки:
- заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , протягом 6 (шести) місяців наближатись до кімнати проживання постраждалої особи - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 ;
- заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , протягом 6 (шести) місяців наближатись на відстань не менше 10 метрів до постраждалої особи - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та її дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Судові витрати по справі, пов'язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, віднести на рахунок держави.
Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
Про видачу обмежувального припису не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомити Шевченківський ВП ГУ НП у Львівській області для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік.
Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя В. І. Кавацюк