21 вересня 2020 року місто Київ
справа № 378/378/20
провадження № 22-ц/824/10970/2020
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М.,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Антонівської сільської ради Ставищенського району Київської області
на ухвалу Ставищенського районного суду Київської області від 23 червня 2020 року, постановлену у складі судді Гуртовенко Р.В.,
у справі за заявою Антонівської сільської ради Ставищенського району Київської області, заінтересована особа Центр надання адміністративних послуг Ставищенської районної державної адміністрації про визнання спадщини відумерлою,
Ухвалою Ставищенського районного суду Київської області від 23 червня 2020 року позовну заяву Антонівської сільської ради Ставищенського району Київської області про визнання спадщини відумерлою - визнано неподаною та повернуто позивачу.
Не погоджуючись з такою ухвалою, Антонівська сільська рада Ставищенського району Київської області подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати, зобов'язати Ставищенський районний суд відкрити провадження по справі.
В апеляційній скарзі посилається на те, що ухвала постановлена судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права. Зокрема, зазначає, що висновок суду про те що, заявником не усунуті недоліки не відповідає встановленим обставинам та не ґрунтується на законі.
Заявником були надані всі наявні у нього документи, які підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Учасники справи не скористались своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 14 серпня 2020 року відкрито апеляційне провадження у справі.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 1 вересня 2020 року в складі колегії суддів справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Ухвала суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові) віднесена до п.6 ч.1 ст.353 ЦПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 369 ЦПК України з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищевикладене, оскільки із матеріалів справи не вбачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
У квітні 2020 року Антонівська сільська рада Ставищенського району Київської області звернулась до суду з позовом про визнання спадщини відумерлою.
Ухвалою Ставищенського районного суду Київської області від 4 травня 2020 року заяву залишено без руху. Залишаючи заяву без руху, суд першої інстанції вважав, що заява не відповідає загальним вимогам щодо змісту, встановленим ст. ст. 175,335 ЦПК України, оскільки заявником не зазначено та не додано доказів на підтвердження того,що спадкоємців (за заповітом і за законом) у померлої ОСОБА_1 не має; земельна ділянка (сертифікат на право на земельну частку (пай) серія КВ №0112129), площею 3,1000 га, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Антонівської сільської ради, дійсно належала ОСОБА_1 ; відсутність іншого майна у ОСОБА_1 .
Копію ухвали суду отримано Антонівською сільською радою Ставищенського району Київської області 12 травня 2020 року.
На виконання зазначеної ухвали суду, 19 травня 2020 року Антонівською сільською радою Ставищенського району Київської області надано до суду заяву про усунення недоліків.
Ухвалою Ставищенського районного суду Київської області від 23 червня 2020 року заяву визнано неподаною та повернуто заявнику у зв'язку з тим, що недоліки, зазначені в ухвалі суду від 4 травня 2020 року, не були усунуті в повному обсязі.
Визнаючи заяву неподаною та повертаючи її, суд першої інстанції виходив із того, що заявником не зазначено та не додано доказів на підтвердження того, що спадкоємців (за заповітом і за законом) у померлої ОСОБА_1 не має; земельна ділянка (сертифікат на право на земельну частку (пай) серія КВ №0112129), площею 3,1000 га, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Антонівської сільської ради дійсно належала ОСОБА_1 ; не надано докази відсутності іншого майна у ОСОБА_1 .
Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Так, відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
За правилом ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Право на звернення особи до суду є її абсолютним правом.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів реалізується через врегульовану процесуальним законом можливість пред'явити до суду позовну заяву, яка є процесуальною формою звернення за захистом порушеного права.
При цьому, право кожної особи на звернення до суду за захистом порушених прав, свобод чи інтересів слід розуміти у праві такої особи на подання відповідних документів та доказів, певне обґрунтування позовних вимог у тій мірі, в якій вона вважає за необхідне, оскільки одним із визначальних принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який передбачає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, а особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175 і 177 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Частинною 3 ст. 185 ЦПК України, визначено, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.ст.175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Стаття 175 ЦПК України закріплює вимоги до форми і змісту позовної заяви. Відповідно до п.8 ч.3 ст.175 позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Відповідно до ст.335 ЦПК України у заяві про визнання спадщини відумерлою мають бути зазначені відомості про час і місце відкриття спадщини, про майно, що становить спадщину, а також докази, які свідчать про належність цього майна спадкодавцю, про відсутність спадкоємців за заповітом і за законом, або про усунення їх від права на спадкування, або про неприйняття ними спадщини, або про відмову від її прийняття.
Зазначивши в заяві, яка була подана до суду, а також в заяві про усунення недоліків відомості про час і місце відкриття спадщини, про майно, що становить спадщину, про відсутність спадкоємців за заповітом і за законом, заявник тим самим виконав вимоги, що передбачені п.8 ч. 3 ст.175, ст.335 ЦПК України.
Сам по собі факт не надання заявником доказів до заяви не може бути підставою для повернення заяви особі, яка її подала. Питання оцінки обґрунтованості доводів заяви вирішується судом на наступних етапах судового розгляду, та, у разі висновку суду про його необґрунтованість, заява може бути залишена без задоволення.
За наведених обставин висновок суду першої інстанції про повернення заяви Антонівській сільській раді Ставищенського району Київської області, є безпідставним, та не ґрунтується на вимогах цивільного процесуального законодавства.
Відповідно до ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.
Так, у справі «Belletv. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.
Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на звернення до суду, оскільки це буде порушенням права, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий суд.
Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.
Тобто Україна, як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає що висновок суду про повернення заяви заявнику є передчасним, а тому оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Разом з тим, апеляційний суд не наділений повноваженнями щодо прийняття рішення про зобов'язання суд першої інстанції відкрити провадження у справі, а тому в цій частині апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 369, 374, 379, 381-384, 390 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Антонівської сільської ради Ставищенського району Київської області, - задовольнити частково.
Ухвалу Ставищенського районного суду Київської області від 23 червня 2020 року - скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна
Судді: Л.Д. Поливач
А.М. Стрижеус