Справа № 462/4432/19
17 вересня 2020 року м.Львів
Залізничний районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді Кирилюк А.І.,
при секретарі Гербут Н.М.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача Іваненко О.В. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, / треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСББ «Стальконструкція»/ про визнання особи наймачем,
Позивач звернулася до суду із позовом, у якому просить визнати її наймачем квартири АДРЕСА_1 з членами її сім'ї ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 . Свої позовні вимоги мотивує тим, що квартира АДРЕСА_1 складається з двох кімнат житловою площею 29,2 кв.м та кухні з комунальними вигодами, загальна площа квартири становить 43,1 кв.м. В квартирі зареєстровані та проживають вона, її сестри ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , з малолітнім сином ОСОБА_6 . Вказану квартиру у 1990 році отримав їхній батько ОСОБА_7 , на цей час будинок АДРЕСА_1 мав статус гуртожитку Спеціалізованого управління «Стальконструкція». 23.10.1990 року на підставі ордеру НОМЕР_6 батько отримав квартиру на сім'ю і вся сім'я була зареєстрована у такій, а саме: батько ОСОБА_7 , мама ОСОБА_8 , донька ОСОБА_5 (тоді ОСОБА_9 ), вона - ОСОБА_1 (до одруження ОСОБА_10 ). ОСОБА_4 була прописана у квартирі у 1992 році після народження, а у 2015 році у зв'язку з народженням був зареєстрований її син. Її батько ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , мати ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а вона зі сестрами продовжували проживати у квартирі і зараз проживають у ній. Наказом департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради № 460 від 23.09.2008 року змінено статус гуртожитку на АДРЕСА_1 на житловий будинок. У зв'язку з бажанням приватизувати зайняту нею та третіми особами квартиру вони звернулися у Залізничну районну адміністрацію Львівської міської ради з заявою про зміну договору найму квартири, оскільки ордер на право вселення, отриманий батьком, не зберігся. Залізнична районна адміністрація листом від 27.06.2019 року повернула їй документи у зв'язку з тим, що вона не представила ордеру на право вселення у квартиру, який не зберігся після смерті батька. Як вбачається з листа ДПЛСУ «Стальконструкція» від 28.11.2011 року її батько ОСОБА_7 був зареєстрований 29.11.1990 року на підставі ордеру НОМЕР_6 від 23.10.1990 року. Відповідно до поквартирної карточки - форма 17 Залізничного райвідділу міліції уся їхня сім'я була прописана у вищезгадану квартиру. При цьому, батько ОСОБА_7 був прописаний у гуртожитку ще у 1984 року, а у 1990 році отримав квартиру у цьому ж гуртожитку, який у 2018 році отримав статус житлового будинку. З часу поселення у надану квартиру вони нікуди не вибували, постійно проживали в ній, заборгованості по оплаті квартири та комунальних послуг немає. У зв'язку зі смертю наймача квартири - ОСОБА_7 , необхідно змінити договір найму квартири, чому вони змушені звернутися до суду з вказаним позовом.
23.07.2019 року суддею Залізничного районного суду м. Львова відкрито загальне позовне провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, / треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСББ «Стальконструкція»/ про визнання особи наймачем та призначено підготовче судове засідання, про що повідомлено сторони.
Ухвалою від 17.02.2020 року справу за позовом ОСОБА_1 до Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, / треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСББ «Стальконструкція»/ про визнання особи наймачем призначено до судового розгляду по суті, у яке викликано сторони.
В судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали, надали пояснення аналогічно наведеним у позовній заяві, додатково пояснили, що після смерті батька позивачки - ОСОБА_7 , який був наймачем квартири АДРЕСА_1 , в якій вона та її сестри постійно проживали та проживають на даний час, потрібно переукласти договір найму квартири, проте в адміністративному порядку вони не можуть врегулювати дане питання, оскільки Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради повернула документи у зв'язку з тим, що позивачка не представила ордер на право вселення у квартиру, який після смерті батька не зберігся. Просять позов задоволити.
Представник відповідача в судовому засідання проти позову заперечила з мотивів наведених у відзиві на позовну заяву, в якій додатково зазначила, що позивачка звернулася в Залізничну районну адміністрацію Львівської міської ради з заявою про укладення договору найму на квартиру по АДРЕСА_1 , однак листом № 32-3005 від 27.06.2019 року їй було відмовлено, у зв'язку з відсутністю документу на підставі якого була зайнята дана квартира. Ствердила, що згідно норм чинного законодавства у позивачки не має підстав для звернення з даним позовом, а тому такий до задоволення не підлягає.
Суд ухвалив проводити розгляд справи без участі третіх осіб: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , представника ОСББ «Стальконструкція», які до суду не з'явилися, подавши при цьому заяви про розгляд справи у їхню відсутність, позовні вимоги підтримують повністю та просять такі задовольнити.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.
Частиною 1 ст. 5 ЦПК України, передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно роз'яснень п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі», оскільки, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.
За вимогами статті12, 80, 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до вимог ч. 1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 48 Конституції України гарантовано, що кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.
Судом встановлено, що в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані основний квартиронаймач ОСОБА_7 з 29.11.1990 року на підставі спецордеру НОМЕР_6 від 23.10.1990 року, дружина ОСОБА_8 , донька ОСОБА_9 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , що підтверджується поквартирною карточкою форми 17 /а.с. 4/.
Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 26.12.2015 року ОСОБА_13 та ОСОБА_5 26.12.2015 року уклали шлюб, після укладення якого дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_5 » /а.с.3/.
Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 23.02.2013 року ОСОБА_16 та ОСОБА_4 23.02.2013 року уклали шлюб, після укладення якого дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_4 » /а.с.9/.
Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 24.11.2018 року ОСОБА_18 та ОСОБА_1 24.11.2018 року уклали шлюб, після укладення якого дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_1 » /а.с.9/.
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 18.05.2010 року ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 /а.с.7/.
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 07.03.2005 року ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.8/.
Згідно довідки з місця проживання про склад сім'ї та прописки №226 від 29.06.2019 року, в неприватизованій кв. АДРЕСА_1 , що належить ОСББ «Стальконструкція» та складається з двох кімнат житловою площею 29,2 кв.м та кухні з комунальними вигодами, загальна площа квартири становить 43,2 кв.м. та в такій зареєстровані та проживають: ОСОБА_1 основний квартиронаймач, з 07.02.2018 року, її сестри ОСОБА_5 з 05.12.2002 року, ОСОБА_4 з 19.04.1992 року та її малолітній син ОСОБА_6 з 15.03.2016 року /а.с.11/.
Як вбачається з листа ДПЛСУ «Стальконструкція» від 28.11.2011 року ОСОБА_7 був зареєстрований у квартирі АДРЕСА_1 29.11.1990 року на підставі ордеру НОМЕР_6 від 23.10.1990 року, однак ордер неможливо надати у зв'язку з тим, що він зберігався у квартиронаймача ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.14/.
Згідно наказу Департаменту житлового господарства та інфраструктури № 460 від 23.09.2008 року Про зміну статусу гуртожитку в житловий будинок та укладення договорів житлового найму мешканцями будинку АДРЕСА_1 , надано статус житлового будинку гуртожитку на АДРЕСА_1 ; зобов"язано Залізничну районну адміністрацію укласти договори житлового найму з мешканцями, які прживають та зареєстровані в будинку АДРЕСА_1 /а.с. 13/.
Згідно листа Залізничної районної адміністрації № 32-3005 від 27.06.2019 року вбачається, що ОСОБА_1 зверталася із заявою про зміну договору найму квартири, однак Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради повернула їй документи у зв'язку з тим, що вона не представила ордеру на право вселення у квартиру /а.с. 12/.
Також судом встановлено та не оспорюється сторонами, що померлий ОСОБА_7 разом зі сім'єю правомірно, а саме на підставі спецордера НОМЕР_6 від 23.10.1990 року вселився в кв. АДРЕСА_1 та був разом з ними в установленому законом порядку зареєстрований за вказаною адресою, однак такий ордер був втрачений, а на даний період надати копію ордера не можливо у зв'язку з тим, шо він зберігався у квартиронаймача.
У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 61 ЖК УРСР, користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення.
Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем громадянином, на ім'я якого видано ордер.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.64 ЖК УРСР члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним
Згідно з п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України, вирішуючи спори про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з'ясувати, чи дотриманий встановлений порядок при їх вселенні, зокрема: чи була письмова згода на це всіх членів сім'ї наймача, чи приписані вони в даному жилому приміщенні, чи було це приміщення постійним місцем їх проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання, чи не обумовлювався угодою між цими особами, наймачем і членами сім'ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням.
Під час розгляду цивільної справи № 6-60цс12 Верховний Суд України сформулював правову позицію, згідно з якою роз'яснив, що у осіб, які вселилися до наймача, виникають усі права й обов'язки за договором найму жилого приміщення, якщо особи постійно проживали разом із наймачем і вели з ним спільне господарство та були визнані членами сім'ї наймача (чч. 1, 2 ст. 64 ЖК УРСР). Крім того, особи, які вселилися до наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням, якщо особи вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача та якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням (ст. 65 ЖК УРСР). Під час вирішення спору про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з'ясувати, крім обставин щодо реєстрації цих осіб у спірному приміщенні, дотримання встановленого порядку при їх вселенні та наявності згоди на це всіх членів сім'ї наймача та обумовлення угодою між указаними особами, наймачем і членами сім'ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням, й інші обставини справи, що мають значення для справи, а саме: чи було це приміщення постійним місцем проживання цих осіб, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 106 ЖК УРСР, повнолітній член сім'ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім'ї, які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача. Таке ж право у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить будь-якому членові сім'ї наймача.
У разі відмови наймодавця у визнанні члена сім'ї наймачем за договором найму спір може бути вирішено в судовому порядку.
Згідно із ст.6 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 2 ст.16 ЦК України, способами захисту цивільного права та інтересів є припинення дії, яка порушує право. Суд може захистити цивільне право і інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим . Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Отже, судом достовірно встановлено, що померлий ОСОБА_20 разом зі сім'єю правомірно, а саме на підставі спецордера НОМЕР_6 від 23.10.1990 року вселився в кв. АДРЕСА_1 та був разом з ними в установленому законом порядку зареєстрований за вказаною адресою, та що з часу поселення у надану квартиру ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , як члени сім'ї наймача нікуди не вибували, постійно проживали в такій до та після його смерті, а тому в силу приписів ст.1268 ЦК України є спадкоємцями померлого ОСОБА_7 ,. відтак мають право вимагати визнати їх наймачами за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача, який помер.
Тому, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково, визнати ОСОБА_1 наймачем кв. АДРЕСА_1 з членами сім'ї ОСОБА_5 , ОСОБА_4 . Щодо позовної вимоги про визнання малолітнього ОСОБА_6 членом сім'ї наймача ОСОБА_1 , то така до задоволення не підлягає, так як в матеріалах справи відсутні будь які відомості щодо наявності таких родинних зв'язків.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.12,81,141, 258-259,264-265 ЦПК України, суд
Позов задоволити частково.
Визнати ОСОБА_1 наймачем квартири АДРЕСА_1 з членами сім'ї ОСОБА_5 , ОСОБА_4 .
В іншій частині позову - відмовити.
Судові витрати понесені сторонами віднести на їх рахунок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено та підписано 21.09.2020 року.
Суддя(підпис).
З оригіналом згідно.
Суддя Кирилюк А.І.