Справа № 444/1798/20
Провадження № 2-а/444/48/2020
07 вересня 2020 року Жовківський районний суд Львівської області в складі :
головуючого судді Ясиновський Р. Б.,
секретар судового засідання Реміцька І.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Жовква Львівської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу 1 роти 4 батальйону 2 Управління патрульної поліції у Львівській області департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Климович Назара Володимировича про скасування постанови серії ДПО18 № 557525 від 01.05.2020 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -
Позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом. Просить поновити строк на оскарження постанови від 01.05.2020 р. Скасувати постанову по справі про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 №557525 від 01.05.2020 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн., а справу закрити.
Обгрунтовує свої позовні вимоги наступним. Він у м. Львові 01.05.2020 року близько 08 год. 35 хв. їхав пасажиром автомобіля Volkswagen LT 35 д.н.з. НОМЕР_1 . Автомобіль було зупинено працівником поліції, який склав протокол про адміністративне правопорушення відносно нього, про те, що він не виконав вимоги дорожньої розмітки та перетнув суцільну лінію без необхідності, а також не пред'явив посвідчення водія. Вказує, що він інспектору поліції пояснив, що не керував транспортним засобом та відповідно не порушував жодних ПДР. Але працівником патрульної служби було винесено постанову про адміністративне правопорушення про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122. ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено штраф в сумі 425 грн. Вважає, що складання протоколу та винесення постанови відносно нього є безпідставним, оскільки він не керував транспортним засобом, а був лише пасажиром такого. Вказує, що всі його пояснення щодо відсутності в його діях складу правопорушення були ігноровані працівниками поліції та в жодній мірі не прийняті до уваги при складанні протоколу та винесенні постанови від 01.05.2020 року по справі про адміністративні правопорушення, що підтверджує її незаконність та необгрунтованість. Враховуючи вищенаведене, просить позов задоволити.
Позивач в судове засідання не з'явився, хоч про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, однак подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Просить позов задоволити.
Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Клопотань, відзиву на позовну заяву не подавав.
Згідно ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
П. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Так як відповідач в судове засідання не з'явився без повідомлення причин неявки, жодних відомостей про поважність причин неявки відповідача у суду немає, відзиву не подано, позивач просить справу розглядати у його відсутності, суд приходить до переконання про можливість розгляду справи у відсутності сторін.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а від так, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Конституцією України закріплено норму щодо обов'язку органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19).
Судом встановлено, що 01.05.2020 року інспектором взводу 1 роти 4 батальйону 2 УПП у Львівській області ДПП лейтенантом поліції Климович Н.В. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ДПО18 № 557525, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 01.05.2020 року року о 08 годині 35 хвилин на а/д М-09 Тернопіль-Львів-Рава-Руська 144 км. керуючи транспортни засобом Volkswagen LT 35 д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожньої розмітки "вузька суцільна лінія" та перетнув таку без необхідності, чим порушив п. 8.5.1 ПДР, а також не пред'явив для перевірки посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, чим порушив п. 2. 4 а) ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП, за яке на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 грн., що вбачається із копії такої постанови в матеріалах справи.
Суд враховує, що позивач заперечує факт вчинення ним будь-якого правопорушення 01.05.2020 року. Крім цього, позивач заперечує факт керування ним т/з 01.05.2020.
Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій, чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідачем не виконано свого обов'язку передбаченого ч. 2 ст. 77 КАС України та не подано доказів щодо правомірності винесення постанови, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Не здобуті такі докази і в судовому засіданні.
Суд вважає, що сторона відповідача проявила байдужість до результату розгляду справи.
Суд надає віру поясненням ОСОБА_1 , так як підстав не вірити даній особі у суду немає, його пояснення не спростовані будь-якими іншими доказами. А тому, суд вважає такі пояснення правдивими і покладає їх в основу рішення.
Судом при вирішенні справи враховано, що в ході судового розгляду відповідачем не надано доказів на спростування позовних вимог щодо факту вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Виходячи з ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд приходить до висновку, що в діянні позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки стороною відповідача як під час винесення оскаржуваної постанови, так і під час розгляду справи в суді, не доведено наявність протиправної, винної (умисної або необережної) дії чи бездіяльності, яка б охоплювалася нормою ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто не доведено сам факт вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
З метою забезпечення гарантії, свобод і інтересів особи і громадянина, виходячи із наданих ст. 245 КАС України суду повноважень при прийнятті рішення та враховуючи положення ст. 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 286 КАС України, суд приходить до переконання, що задоволення позовних вимог в повному обсязі буде найбільш доцільним способом захисту порушеного права позивача, а тому, оскаржувану постанову слід скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Суд бере до уваги те, що ОСОБА_1 в позовній заяві вказує, що у зв'язку із оголошенням карантину він не мав можливості у встановлений законом строк звернутися до суду та оскаржити постанову, а тому, строк на оскарження постанови підлягає поновленню.
Керуючись ч. 4 ст. 229, 241, 245, 246, 286 КАС України, суд,-
Адміністративний позов задовольнити.
Поновити строк на оскарження постанови від 01.05.2020 р.
Скасувати постанову по справі про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 №557525 від 01.05.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.
Справу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. - закрити.
Апеляційна скарги на судове рішення відповідно до ст. 286 КАС України може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга з врахуванням п. 15.5 розділу VII "Перехідні положення" КАС України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Жовківський районний суд Львівської області.
Текст повного рішення суду виготовлено 11.09.2020 року.
Суддя Р. Б. Ясиновський