Справа № 461/7677/20
Провадження № 1-кс/461/6152/20
про застосування запобіжного заходу
21.09.2020 року м. Львів
Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваної ОСОБА_6 , розглянувши відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові клопотання слідчого СВ Галицького ВП ГУ Національної поліції у Львівській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту у певний період доби відносно підозрюваної:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Львова, українки, громадянки України, без зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання, фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває в цивільному шлюбі, має на утриманні неповнолітню дочку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , непрацюючої, згідно ст.89 КК України раніше не судимої,
у кримінальному провадженні, внесеному 18 вересня 2020 року до ЄРДР за №12020140050002073, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.259 КК України, -
21 вересня 2020 року слідчий СВ Галицького ВП ГУ Національної поліції у Львівській області ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором Львівської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби відносно підозрюваної ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.259 КК України.
В обґрунтування поданого клопотання покликається на те, що Галицьким відділом поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області розслідується кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020140050002073 від 18 вересня 2020 року. У клопотанні слідчий вказує, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 18 вересня 2020 року о 16.31год., перебуваючи по вулиці Стрийській у м.Львові, точне місце слідством не встановлено, умисно, достовірно знаючи та усвідомлюючи, що поширена нею інформація є неправдивою, здійснила дзвінок із контактного номеру оператора стільникового зв'язку «Vodafone» НОМЕР_1 на лінію екстреного виклику «102» та повідомила працівникам служби завідомо неправдиву інформацію про те, що будинок АДРЕСА_2 заміновано, що призвело до дезорганізації функціонування закладу бару «Midnight», який знаходиться за вказаною адресою та безпідставного відволікання сил і засобів спеціальних служб для перевірки вказаного повідомлення.
19 вересня 2020 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 259 КК України.
Зазначає, що обґрунтованість повідомленої підозри повністю підтверджується доданими до клопотання доказами.
У клопотанні слідчий вказує, що підозрювана може вчиняти спроби ухилитись від органу досудового розслідування та суду, продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином
В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання, з підстав зазначених у ньому, надали слідчому судді пояснення аналогічні його доводам, просять його задовольнити.
Захисник та підозрювана у судовому засіданні не заперечували щодо задоволення клопотання, просять обрати відносно підозрюваної запобіжний захід у виді домашнього арешту за фактичним місцем проживання у певний період доби.
У судовому засіданні підозрювана не заперечувала своєї причетності до вчинення інкримінованих їй дій.
Заслухавши доводи прокурора та слідчого на підтримання заявленого клопотання, думку підозрюваної та її захисника, дослідивши надані сторонами докази та матеріали, слідчим суддею встановлено наступне.
Як вбачається із витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, до реєстру за №12020140050002073 від18 вересня 2020 року внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.259 КК України.
18 вересня 2020 року ОСОБА_6 затримано в порядку ст.208 КПК України та 19 вересня 2020 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.259 КК України.
Згідно повідомленої підозри, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні завідомо неправдивого повідомлення про підготовку вибуху, яке загрожувало загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками, за обставин, що викладені вище.
Про причетність підозрюваної ОСОБА_6 до неправомірних дій та обґрунтованість її підозри у вчиненні інкримінованого їй діяння свідчать докази долучені до матеріалів клопотання, а саме: повідомлення на «102», протокол проведення огляду місця події від 18 вересня 2020 року, протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 18 вересня 2020 року, протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 18 вересня 2020 року, протоколом допиту підозрюваної ОСОБА_6 .
Окрім цього, в судовому засіданні підозрювана ОСОБА_6 не заперечила своєї причетності до інкримінованих їй дій.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.259 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від двох до шести років.
Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення клопотання, а також здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить із наступного.
За приписами ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Не вдаючись до детальної оцінки дій та винуватості особи, на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.
При цьому, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, ці докази не повинні бути до такої міри переконливими та очевидними, щоб свідчити про винуватість особи, однак створювати у слідчого судді реальне бачення причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, яке їй інкримінується.
З врахуванням вищевказаних письмових доказів, що були надані органом досудового розслідування, та досліджені в судовому засіданні, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, приходить до висновку, що повідомлена ОСОБА_6 підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.259 КК України, не може вважатись не обґрунтованою, а докази надані органом досудового розслідування є на даний час досить вагомими, щоб свідчити про причетність ОСОБА_6 до кримінального правопорушення, що їй інкримінується.
Щодо застосування заявленого запобіжного заходу саме у виді домашнього арешту, та вирішуючи питання про існування передбачених ст.177 КПК України, ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваної, слідчий суддя, зазначає таке.
Згідно з ч.2 ст.181 КПК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Інкриміноване підозрюваній правопорушення передбачає застосування покарання у виді позбавлення волі, тобто домашній арешт, як запобіжний захід, може бути застосований до підозрюваної ОСОБА_6 .
Слідчий суддя погоджується із доводами органу досудового розслідування, про те, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, зокрема з високим ступенем ймовірності, що підозрювана може ухилятися від явки до органу досудового розслідування та суду, зважаючи на тяжкість вчиненого злочину у якому вона підозрюється, вчинити інше кримінальне правопорушення, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
За приписами ч.5 ст.194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків передбачених даною нормою, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
З врахуванням наведеного, слідчий суддя приходить до висновку, що встановлені вище обставини є достатніми для застосування відносно підозрюваної запобіжного заходу у виді домашнього арешту у певний період доби та покладення на ОСОБА_6 обов'язків, які передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, оскільки такі сприятимуть контролю за поведінкою підозрюваної під час строку дії запобіжного заходу.
Відтак, заявлене слідчим клопотання є підставним та підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст.2, 7-9, 176-178, 181, 193, 194, 196, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
клопотання слідчого СВ Галицького ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши їй залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з 22.00 години до 06.00 години строком на 2 (два) місяці до 21 листопада 2020 року включно.
Роз'яснити, що відповідно до ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за її поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї обов'язків.
Покласти на ОСОБА_6 обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- не залишати місця постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у нічний час доби з 22.00год. до 06.00 год. наступного дня, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт(паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Копію ухвали для виконання передати органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваної.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СВ Галицького ВП ГУ Національної поліції у Львівській області ОСОБА_4 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено та оголошено 21 вересня 2020 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1