1Справа № 335/6741/20 2/335/2137/2020
17 вересня 2020 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Апалолонова Ю.В., за участю секретаря судового засідання Корягіної Ю.С., розглянувши цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Запорізької міської ради, третя особа приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Остренко Алла Василівна про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом,
У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до територіальної громади в особі Запорізької міської ради, третя особа приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Остренко Алла Василівна про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом.
Позов обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер син позивача ОСОБА_2 . Позивач, як його мати є спадкоємицею за законом 1 черги після його смерті відповідно до ст. 1261 ЦК України. Інших спадкоємців ні за законом, ні за заповітом немає.
Після смерті сина залишилася спадщина: Ѕ частина квартири АДРЕСА_1 , що належала йому на підставі свідоцтва № НОМЕР_1 про право власності на житло від 18 липня 2000 року , виданого Відкритим акціонерним товариством « Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» та зареєстрованому в ЗМБТІ за інвентарним № 9455693 та реєстровим № 284 /39261. Інша Ѕ частина означеної квартири належить позивачу на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 05.03.2005 року за № 2-823, виданого державним нотаріусом Третьої Запорізької державної нотаріальної контори Пянтковською О.Г.
У встановлений законом строк позивач звернулася до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Остренко А.В. з заявою про прийняття спадщини.
Але у видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус 16.06.2020 року відмовив на підставі ст. 49 Закону України «Про нотаріат», із-за відсутності всіх необхідних правовстановлюючих документів на об'єкт нерухомого майна для прийняття спадщини, а саме оригіналу свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 18 липня 2000 року.
На підставі викладеного просила суд позов задовольнити та визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті сина - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 12.08.2020 року прийнято позову заяву до розгляду. Відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання у справі. Витребувано у приватного нотаріуса ЗМНО Остренко А.В. завірену належним чином копію спадкової справи відкритої після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
28.08.2020 року до суду надійшла від приватного нотаріуса ЗМНО Остренко А.В. завірена належним чином копія спадкової справи відкритої після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 18.09.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті .
Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Луньова Л.В. в судове засідання не з'явились, подавши заяву, в якій просили позов задовольнити, справу розглянути за їх відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, до суду надійшла заява у якій відповідач просить розгляд справи проводити за відсутності сторони відповідача.
Третя особа у судове засідання не з'явилася, повідомлена належним чином, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
У зв'язку з чим, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу.
Дослідивши матеріали справи, копіюспадкової справи відкритої після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , проаналізувавши надані суду докази в їх сукупності та кожен окремо, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
У відповідності до вимог ст.ст. 12, 13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2 , про що свідчить свідоцтво про народження, видане Ленінським райЗАГС м. Запоріжжя від 22.05.1973 року серії НОМЕР_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 син ОСОБА_1 - ОСОБА_2 помер, про що свідчить свідоцтво про смерть, видане 12.12.2019 Вознесенівським районним у місті Запоріжжі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області серії НОМЕР_3 . Після смерті ОСОБА_2 , спадкоємці першої черги окрім матері ОСОБА_1 відсутні.
За життя ОСОБА_2 належала Ѕ частина квартири АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва № НОМЕР_1 про право власності на житло від 18 липня 2000 року , виданого Відкритим акціонерним товариством « Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» та зареєстрованому в ЗМБТІ за інвентарним № 9455693 та реєстровим № 284 /39261. Інша Ѕ частина означеної квартири належить позивачу на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 05.03.2005 року за № 2-823, виданого державним нотаріусом Третьої Запорізької державної нотаріальної контори Пянтковською О.Г.
Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 16.06.2020 року № 141/02-31 Позивачу нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності за законом, оскільки нею не були надані документи для вчинення нотаріальної дії (оригінали). Тобто, Позивачка не надала нотаріусу оригінал свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 18.07.2000 року, виданий Відкритим акціонерним товариством « Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» та зареєстрованому в ЗМБТІ за інвентарним № 9455693 та реєстровим № 284 /39261.
Згідно ст.1220 Цивільного кодексу України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, а часом відкриття спадщини є день смерті особи. У відповідності до ст. 1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Згідно зі ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
У відповідності зі ст. 1258, 1261 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Згідно зі ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її; спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Згідно з вимогами ст. ст. 1269, 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
У відповідності до ст. 1261 ЦК України, право на спадкування за законом мають діти спадкодавця. Статтею 1268 ЦК України, встановлено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього кодексу, він не заявив відмову від неї.
У відповідності до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Частиною 1 ст. 1297 ЦК України передбачено, що Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
У відповідності до п.п.4.15,4.18 гл.10 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого Наказом Міністерства юстиції від 22.02.2012 року № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації ( за винятком земельної ділянки), нотаріус вимагає, крім правовстановлюючого документу, витяг з Реєстру прав власності. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Позивач вправі в порядку захисту своїх спадкових прав вимагати визнання за нею права власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 , яка є спадковим майном.
Частиною 1 ст. 1298 ЦК України встановлено, що свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцю після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Частиною 1 ст. 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину. Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Фактичні обставини справи встановлені дослідженими у судовому засіданнями фотокопією спадкової справи, свідоцтвом про народження, свідоцтвом про смерть, копіями технічного паспорту та свідоцтва про право власності на житло, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, листом ЗМБТІ від 03.06.2020року, а також копією Постанови державного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Нотаріус, посилаючись на відсутність документів, які б підтверджували право власності на 1/2 частину квартири від 16.06.2010 року на спадкове майно, відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину позивачу.
Тому позивач у справі не може в іншому порядку, ніж шляхом ухвалення судового рішення про визнання за ними права власності на спадкове майно, реалізувати своє право на спадщину після смерті сина.
З огляду на викладене, суд вважає, що позов є обгрунтованим і доведеним і є всі законні підстави для задоволення позову.
Питання про розподіл судових витрат позивачем не ставилося.
Керуючись ст.ст. 12-13, 263-265, 268 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Запорізької міської ради, третя особа приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Остренко Алла Василівна про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, задовольнити в повному обсязі.
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ) право власності на спадкове майно, а саме на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 17.09.2020 року.
Суддя: Ю.В. Апаллонова