Справа № 331/2701/20
Провадження № 2-а /331/79/2020
14 вересня 2020 року м. Запоріжжя
Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Світлицької В.М.
за участю секретаря Рухлової М.Ю.
розглянувши в порядку спрощеного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора з паркування Департаменту правового забезпечення Запорізької міської ради Хижняка Віталія Геннадійовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив скасувати постанову інспектора з паркування Департаменту правового забезпечення Запорізької міської ради Хижняка В.Г. ZP № 2000293 від 20.03.2020 р.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановою інспектора з паркування Департаменту правового забезпечення ЗМР Хижняка В.Г. ZP № 2000293 від 20.03.2020 р. визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. за ч. 3 ст. 122 КУпАП. Вказана постанова йому не вручена та не надіслана поштою, про оскаржувану постанову позивач дізнався лише тоді, коли отримав постанову про відкриття виконавчого провадження від 17.06.2020 р. Копію постанови отримав 06.07.2020 р. Вважає, що складення протоколу та винесення постанови відносно позивача є безпідставним, оскільки згідно ч.3 ст. 122 КУпАП порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, не відбулося. Крім того, не пред'явлені докази того, що саме автомобіль позивача порушив правила зупинки, відсутні свідки вчинення адмінправопорушення. Вважає постанову такою, що підлягає скасуванню.
Ухвалою судді Жовтневого районного м. Запоріжжя від 23.07.2020 року провадження по справі відкрито.
26.08.2020 року відповідачем подано відзив на адміністративний позов, в якому зазначає, що оскільки технічні можливості не дозволили встановити відповідальну особу на місці вчинення правопорушення, інспектором з паркування Хижняком В.Г. було розміщено на лобовому склі повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності із зазначенням відомостей, які визначено ст. 279-1 КУпАП. В подальшому, після встановлення відповідальної особи, було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, яку було направлено на адресу позивача. Згідно поштової квитанції «Укрпошти» оскаржувана постанова була направлена позивачу 24.03.2020 року рекомендованим листом з повідомленням, а згідно інформації сайту «Укрпошти» видно, що оскаржувана постанова була вручена 27.03.2020 року. В оскаржуваній постанові серії ZP № 2000293 від 20.03.2020 року зазначено світловіддалемір марки Bosh GLM20, яким було здійснено вимір та спецзасіб марки Samsung SM-T395, яким було здійснено фотофіксацію правопорушення (свідоцтво про повірку далекомірів та декларація на засіб фотофіксації, дозволений для використання на території України). Здійснюючи свої повноваження, інспектор з паркування діє лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією України та відповідними законами України. Крім того, позивачем не було сплачено судовий збір за подання позовної заяви, який складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Таким чином, оскаржувана постанова є правомірною, а зміст адміністративного позову таким, що не відповідає фактичним обставинам справи. Посилаючись на зазначені обставини, просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 .
Позивач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду заяву в якій зазначив, що поштою оскаржувану постанову не отримував, просив розглядати судове засідання без його участі.
Відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, проти позовних вимог заперечує.
У відповідності до ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у ній письмові докази у їх сукупності, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що постановою ZP № 2000293 від 20.03.2020 року, винесеною інспектором з паркування «Служби інспекторів з паркування» Департаменту правового забезпечення Запорізької міської ради Хижняком В.Г., визнано винним ОСОБА_1 у тому, що 19.03.2020 року о 15 год. 26 хв. в м. Запоріжжя за адресою: пр. Соборний, 164, особа, яка керувала автомобілем (водій) Honda Civic, д.н.з. НОМЕР_1 порушила правила зупинки, а саме здійснила зупинку транспортного засобу ближче 10 метрів від краю перехрещувальної проїзної частини та створила перешкоду дорожньому руху, чим порушила п. 15.9 «ґ» Правил дорожнього руху та ч. 3 ст. 122 КУпАП. Вимір здійснено ручним лазерним світловіддалеміром Bosch GLM20. Фотозйомка (відеозапис) проводився спецзасобом марки Samsung SM-T395. У зв'язку з чим, на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.
Зазначена постанова була отримана позивачем 06.07.2020 року. Надані відповідачем докази отримання позивачем постанови 27.03.2020 року не приймаються судом до уваги, оскільки з них не вбачається вмісту відправлення та відмітки про те, ким саме було отримано відповідний конверт.
Відповідно до ч.3 ст.122 КпАП України, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно- рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, якщо транспортний засіб розташовано у заборонених Правилами дорожнього руху місцях зупинки або стоянки, а саме на перехрестях та ближче 10 метрів від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на ній пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга (п. ґ ч. 3 ст. 265-4 КУпАП).
Відповідно до п. ґ п. 15.9 Правил дорожнього руху, зупинка забороняється на перехрестях та ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга.
При цьому, у примітці в статті 122 КУпАП роз'яснено, що суб'єктом правопорушення в цій статті в разі вчинення передбачених частинами першою - третьою цієї статті правопорушень, у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), є відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. У разі внесення змін до постанови про накладення адміністративного стягнення з підстав, встановлених абзацом третім частини першої статті 279-3 цього Кодексу, суб'єктом цього правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису).
Відповідно до ч. 1 ст. 14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення уповноваженою посадовою особою фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об'єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу. При здійсненні фотозйомки обов'язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів, а в разі фіксації порушення, що полягає у неоплаті вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування в межах населеного пункту, в якому не впроваджена автоматизована система контролю оплати паркування, обов'язковою є наявність додаткового зображення (зображень), що фіксує відсутність документа про оплату послуг з користування майданчиком для платного паркування під лобовим склом транспортного засобу (примітка до ст. 14-2 КУпАП).
Порядок та особливості розгляду справи про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлений у статтях 279-1 - 279-4 КУпАП.
Згідно зі статтею 279-1 КУпАП у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 142 цього Кодексу. Якщо адміністративне правопорушення, передбачене частинами першою, третьою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), частинами першою, другою статті 152-1цього Кодексу, зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування зобов'язані розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення) або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості не дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення).
Частиною 2 ст. 277 КУпАП визначено, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, третьою статті 122 КУпАП, зафіксовані в режимі фотозйомки, розглядаються уповноваженою особою невідкладно після виявлення правопорушення та отримання відомостей про суб'єкта того правопорушення.
З аналізу ч.2 ст. 277 КУпАП можна дійти висновку, що справи про адміністративні правопорушення за ч. 3 ст. 122 КУпАП розглядаються невідкладно при виконанні одночасно двох умов: виявлення правопорушення та отриманні відомостей про суб'єкта цього правопорушення.
Згідно ч.1 ст.38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Після встановлення відповідальної особи інспектором з паркування у відповідності до вимог закону було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ZP № 2000293 від 20.03.2020 року.
При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 279-1 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, винесення оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення без участі позивача, як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є порушенням вимог законодавства та не є підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Твердження позивача про те, що оскаржувана постанова винесена бездоказово, спростовуються наступним.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості, зокрема, про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався).
В оскаржуваній постанові зазначено, що фотозйомка (відеозапис) здійснювалась за допомогою технічного засобу Samsung SM-T395. При цьому на вказаний пристрій відповідачем надано декларацію про відповідність вимогам Технічного регламенту радіообладнання і телекомунікаційного кінцевого (термінального) обладнання, а також нормативним документам, застосування яких є доказом відповідності пристрою вимогам зазначеного Технічного регламенту (у разі їх застосування).
Отже, оскаржувана постанова містить відомості про технічний засіб, яким здійснено фото/відео фіксацію правопорушення.
У відповідності до вимог ч. 4 ст. 283 КУпАП, в постанові інспектором зазначено відомості про адресу веб-сайту за посиланням: https://parking.zp.gov.ua, на якому позивач може ознайомитися із зображеннями (фотознімками) транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення.
Як вбачається з веб-сайту https://parking.zp.gov.ua через ідентифікатори доступу до зображень - державний номер транспортного засобу НОМЕР_1 та постанову серії ZP № 2000293, знайдено 4 фотознімки, виконані з різних ракурсів, які відображають: дату порушення - 19.03.2020 року, час вчинення правопорушення - з 15:24 до 15:25, місце розташування транспортного засобу Нonda Civic, д.н.з. НОМЕР_1 , за адресою правопорушення: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 164, GPS координати: 47,8395N35,1390Е.
Із фотознімків, зроблених на місці події, чітко вбачається, що транспортний засіб Нonda Civic, д.н.з НОМЕР_1 , був припаркований ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини, що є порушенням правил зупинки, а саме порушенням п. «г» п. 15.09 Правил дорожнього руху.
За таких обставин, суд вважає, що вкзані фотознімки є належними та допустимими доказами вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Таким чином, винесення оскаржуваної постанови про накладення на позивача адміністративного стягнення відповідало вимогам закону та повноваженням інспектора з паркування, а також було спрямоване на дотримання безпеки дорожнього руху.
Доказів на підтвердження пред'явлених вимог та доведеності неправомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП, останній суду не надав, а судом, в ході розгляду справи таких обставин не було встановлено.
Враховуючи вищевикладене, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити в повному обсязі.
Велика Палата Верховного Суду в своїй Постанові від 18.03.2020 у справі №543/775/17 зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону N 3674-VI, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову та не сплатою судового збору позивачем при зверненні до суду, з метою дотримання права позивача на судовий захист, суд не вважав за доцільне залишати позов без розгляду з цієї підстави, тому вважає вирішити питання про розподіл судових витрат та стягнути судовий збір із позивача під час ухвалення рішення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 19, 72-78, 241-248, 262, 286 КАС України, ст.ст. 9, 38, 122, 251, 277, 283 КУпАП України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора з паркування Департаменту правового забезпечення Запорізької міської ради Хижняка Віталія Геннадійовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: В.М. Світлицька