17.08.2020
Справа № 331/442/20
Провадження 2/331/737/2020
«17» серпня 2020 р. м. Запоріжжя
Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого - судді Антоненко М.В.
при секретарі - Андрієнко С.О.
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Запоріжжі, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Запорізької міської ради про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, -
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Територіальної громади в особі Запорізької міської ради про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її бабуся, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка за життя була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 , дві копії свідоцтва про смерть, та копія паспорту додаються.
Місцем смерті ОСОБА_2 є місто Луганськ, територія якого визнана тимчасово окупованою територією України відповідно до Постанови Верховної Ради України № 254 від 17.03.2015 "Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської області тимчасово окупованими територіями" та Законів України "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях", "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".
Після смерті бабусі відкрилася спадщина на грошові кошти (пенсія), які вона не отримала з серпня 2014 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 ..
Заповіту спадкодавець не залишила. Вона є рідною онучкою померлої ОСОБА_2 .
Рідна донька померлої - її матір ОСОБА_3 (дівоче прізвище - ОСОБА_3 ) зареєстрована та мешкає у місті Луганську та із-за перелому 30.07.2016 р. шейки правової бедреної кістки зі зміщенням не в змозі покинути тимчасово окуповану територію, щоби звернутися до державних органів України з метою заяви, що вона не претендує на спадщину після смерті матері, та бажає, щоб спадщину оформила саме вона - позивачка по справі, що підтверджується копією виписки з медичної карти стаціонарного хворого №5565 ГУ « Луганська міська богатопрофільна лікарня №2» та копією паспорту ОСОБА_3 .
Факт родинного зв'язку між нею та ОСОБА_2 підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_1 від 03.08.1953, актовий запис за № 3, свідоцтвом про шлюб ОСОБА_3 НОМЕР_2 від 23.02.1974, довідкою ГОУ ВПО ЛНР «Луганський національний університет на ім.*я Тараса Шевченко», свідоцтвом про її народження - ОСОБА_1 , серії НОМЕР_3 від 01.12.1974, свідоцтво про її шлюб ОСОБА_1 серії НОМЕР_4 , копії яких додаються.
Інших спадкоємців немає.
Вона є громадянкою України, має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією паспорта.
У 2014 році, одразу після початку бойових дій на території Луганської області, вона разом зі своєю сім'єю - чоловіком та двома неповнолітніми дітьми, змушена була переїхати до Запоріжжя. Її бабуся не мала можливості за станом здоров'я переїхати та залишилася проживати у місті Луганську.
Наразі вона та її родина фактично мешкають за адресою: АДРЕСА_3 . Вона перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району, як внутрішньо переміщена особа, що підтверджується довідкою № НОМЕР_5 від 13.05.2017.
ІНФОРМАЦІЯ_3 вона народила сина, ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про народження.
Про смерть бабусі вона дізналася наприкінці вересня 2018 року.
Її чоловік майже постійно був у відрядженнях, а вона знаходилася дома з трьома дітьми, двоє з яких навчалися у школі, а третьому виповнилося лише 3-й рочки, тому не мала можливості поїхати у м.Луганськ, щоб отримати свідоцтво про смерть бабусі.
Навесні 3019 року вона звернулася до центру надання безоплатної правової допомоги, де їй роз'яснили порядок оформлення документів для отримання свідоптва дро смерть бабусі на Україні.
Лише на початку літа 2019 р. вона змогла поїхати у м. Луганськ, де їй передали свідоцтво про смерть ОСОБА_2 . Раніше отримати документ не мала можливості, так як поштовий зв'язок між Україною та м. Луганськом відсутній.
У зв'язку із невизнанням державними органами України документів, виданих представниками органів, які розташовані на тимчасово непідконтрольних Україні територіях, вона вимушена була звернутися до Жовтневого районного суду міста Запоріжжя із заявою про встановлення факту смерті бабусі, ОСОБА_2 .
Рішенням суду від 06.08.2019, справа за № 331/3496/19, орган державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення зобов'язано зареєструвати смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На підставі вищевказаного рішення суду 07.08.2019 Олександрівським районним у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізький області їй видано свідоцтво про смерть бабусі, ОСОБА_2 серії НОМЕР_6 .
На жаль, адвокатом не було роз'яснено куди вона повинна була звернутися після того, як отримала свідоцтво про смерть бабусі.
Тому, для отримання спадщини (пенсії бабусі) вона звернулася за місцем взяття мене на облік як внутрішньо переміщеної особи до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у місті Запоріжжя, де їй роз'яснили, що всі документи Пенсійного фонду України міста Луганськ знаходяться у місті Сєвєродонецьку Луганської області, але за її зверненням можуть витребувати пенсійну справу за місцем мого фактичного проживання у місті Запоріжжя.
У листопаді 2019 року працівники Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України міста Запоріжжя повідомили про надходження пенсійної справи та, що вона може отримати грошові кошти (пенсію після смерті бабусі), для чого необхідно мати при собі документи, які посвідчують особу, та свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 від нотаріуса. Останнього документу в неї не було, оскільки вона не знала про необхідність його отримання.
З метою отримання свідоцтва про право на спадщину у грудні 2019 року вона, як спадкоємиця 5-ї черги, звернулася до Четвертої запорізької державної нотаріальної контори ГТУЮ у Запорізькій області із заявою про прийняття спадщини після смерті бабусі.
Листом Четвертої Запорізької державної нотаріальної контори ГТУЮ у Запорізькій області від 17.12.2019 за № 2234/02-14/358-2019 її повідомлено про заведення спадкової справи за № 358/2019 після смерті ОСОБА_2 за її заявою.
Крім того, державним нотаріусом зазначеної нотаріальної контори надано роз'яснення про те, що нею у встановлений законом строк до нотаріальної контори не подано заяву про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_2 , на момент смерті спадкодавця спадкоємець не проживала разом з ОСОБА_2 , а тому спадкоємцем пропущено визначений статтею 1270 ЦК України 6 - місячний строк для прийняття спадщини. Також, запропоновано звернутися до суду для визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.
Зазначені обставини тяганини з виготовлення та зібрання документів, які були необхідні для прийняття спадщини, пов'язані з бойовими діями та тимчасовою окупацією міста Луганськ, стали об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для неї щодо здійснення дій з прийняття спадщини в межах передбаченого законом строку.
Посилаючись на вищенаведені обставини, позивачка ОСОБА_1 просить суд визнати, що вона з поважної причини пропустила строк на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визначити їй додатковий строк в 2 (два) місяці з дня набрання рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті бабусі - ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14 лютого 2020 року по справі відкрите провадження, ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін. Справу призначено у підготовче судове засідання на 18.05.2020 року на 10 год. 00 хв.
Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 18 травня 2020 року справу призначено до судового розгляду на 17.08.2020 року на 15 год. 00 хв.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позов підтримала, наполягала на задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача Запорізької міської ради надала суду письмовий відзив на позов, в судовому засіданні просила ухвалити рішення за позовною заявою ОСОБА_1 на розсуд суду, на підставі доказів наявних у матеріалах справи.
Судом в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів встановлено наступні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.
Відносини з приводу визначення додаткового строку достатнього для прийняття спадщини регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про нотаріат», постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування».
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є громадянкою України, має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується паспортом НОМЕР_7 .
Відповідно до статтей 1, 4 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. На тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим реалізації прав і свобод людини і громадянина.
03.09.2018 р. померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - бабуся позивачки ОСОБА_1 , яка за життя була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть ОСОБА_2 від 08.09.2018.
Місцем смерті ОСОБА_2 є місто Луганськ, територія якого визнана тимчасово окупованою територією України відповідно до Постанови Верховної Ради України № 254 від 17.03.2015 "Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської області тимчасово окупованими територіями" та Законів України "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях", "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".
Після смерті бабусі ОСОБА_2 відкрилася спадщина на грошові кошти (пенсія), які вона не отримала з серпня 2014 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 . Заповіту спадкодавець не залишила.
Статтею 11-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" визначено, що у разі якщо останнім місцем проживання спадкодавця є тимчасово окупована територія, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів. Спадкова справа підлягає реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Рідна донька померлої - ОСОБА_3 (дівоче прізвище - ОСОБА_3 ) - матір позивачки ОСОБА_1 зареєстрована та мешкає у місті Луганську та із-за перелому 30.07.2016 р. шейки правової бедреної кістки зі зміщенням, що підтверджується копією виписки з медичної карти стаціонарного хворого №5565 ГУ « Луганська міська богатопрофільна лікарня №2» та копією паспорту ОСОБА_3 .
Факт родинного зв'язку між позивачкою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_1 від 03.08.1953, актовий запис за № 3, свідоцтвом про шлюб ОСОБА_3 НОМЕР_2 від 23.02.1974, довідкою ГОУ ВПО ЛНР «Луганський національний університет на ім,я Тараса Шевченко», свідоцтвом про її народження - ОСОБА_1 , серії НОМЕР_3 від 01.12.1974, свідоцтвом про її шлюб ОСОБА_1 серії НОМЕР_4 , копії яких вивчені та оголошені в судовому засіданні.
Таким чином, шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , сплинув 02.03.2019 року.
Згідно частини 1 статті 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно частини 1, 3 статті 1272 Цивільного кодексу України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Зазначені вище норми, які встановлюють строк спадкоємцям для прийняття спадщини та причини такого пропуску, викладені у листі 17.12.2019 № 2234/02-14/358-2019 Державного нотаріуса Четвертої запорізької державної нотаріальної контори та роз'яснено, що спадкоємець, якому за рішенням суду встановлено додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, повинен у межах установленого судом строку, прийняти спадщину шляхом подання нотаріусу за місцем відкриття спадщини відповідної заяви.
Пунктом 2 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» визначено: «Відповідно до ст. 1272 ЦК визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до змісту ст. 1272 ЦК позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається:
2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.
Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, встановленому ст. 1269 ЦК, та набути право на спадщину відповідно до ч. 5 ст. 1268, статей 1296-1299 ЦК.
При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також врахувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов'язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.»
Відповідно до пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику в справах про спадкування»: «Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК.
Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.
Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обгрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.
Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.».
Згідно частини 1 статті 95 Цивільного процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до статті 76 Цивільного процесуального кодексу України:
1. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
2. Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Згідно частини 1 статті 77 Цивільного процесуального кодексу України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст. 81 ЦПК України докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що строк подачі до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини ОСОБА_1 пропущено з поважних причин, оскільки він був пов'язаний з об'єктивними (через бойові дії та тимчасову окупацію м. Луганська, вона була змушена збирати та отримувати нові документи, необхідні для прийняття спадщини), що є непереборним (не залежало від неї), та істотними (без відповідних документів вона не могла прийняти спадщину) труднощами.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1270, 1272 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування», ст. ст. 13, 81, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Запорізької міської ради про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , додатковий строк протягом двох місяців з дня набрання рішенням законної сили для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі в тридцяти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: М.В. Антоненко