Справа № 316/2974/20
Провадження № 3/316/634/20
15.09.2020 рік м.Енергодар
Суддя Енергодарського міського суду Запорізької області Бульба О.М., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Енергодарського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюючої ВП «Запорізька АЕС», зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 №627041, 23.06.2020 р. приблизно о 16 год. 40 хв. ОСОБА_1 залишила без нагляду своїх малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , внаслідок чого, занходячись по вул.Центральна в м.Енергодарі, малолітня ОСОБА_2 , 2009 р.н. впала з фонтану, в результаті чого отримала травму. Чим вчинила правопорушення передбачене ч.1 ст.184 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 та її представник - адвокат Цигиця Л.М. (а.с.26-27) не з'явилися, надавши до суду письмові заперечення на протокол про адміністративне правопорушення (а.с.25-25зворот).
Вислухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до змісту ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, у тому числі, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За змістом ст.ст. 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має розглядатися суддею у межах тих обставин, які зазначенні у протоколі про таке порушення, при цьому, суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 11.06.2004 «Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст.276 Кодексу України про адміністративні правопорушення», згідно зі статтею Кодексу України про адміністративні правопорушення суддя при розгляді справи про адміністративні правопорушення має своєчасно, всебічно, повно й об'єктивно з'ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.
За змістом ст.ст. 9-12 КУпАП підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за нормами КУпАП є встановлення в діянні цієї особи всіх обов'язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною нормою КУпАП, зокрема, об'єктивної та суб'єктивної сторони правопорушення.
Відповідно до п.9 розділу II «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції» №1376 від 06.11.2015 р., суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення зазначеним у відповідній статті КУпАП, за якою складено протокол.
Частина 1 статті 184 КУпАП, порушення якої інкримінується ОСОБА_1 передбачає адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Частина 1 статті 184 КУпАП носить бланкетний характер, тобто, серед ознак суті такого адміністративного правопорушення, зазначеного у фабулі Протоколу, обов'язково повинно бути вказано на конкретний нормативно-правовий акт, який порушила особа, а не будь-які дії.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, зокрема регламентується законодавством, а суб'єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу та і у формі необережності.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.07.1998 р. у справі про тлумачення терміну «законодавство», зазначено, що під «законодавством» слід розуміти (охоплюється) - закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України.
Тобто, якщо вказані акти передбачають обов'язку батьків відносно їх дітей, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання, то за порушення таких нормативно-правових актів, батьки можуть притягуватись до адміністративної відповідальності відповідно до диспозиції статті 184 КУпАП.
Обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини визначені ст.150 Сімейного кодексу України, в якій зазначено, що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства», передбачено, що батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, передбачає бездіяльність, внаслідок якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно та не в повному обсязі.
Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання, навчання неповнолітніх дітей: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду, ухилення від виховання дітей (у тому числі незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям), незабезпечення безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці, невжиття заходів щодо їх лікування, безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності, штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.
Отже, об'єктивна сторона вказаного правопорушення полягає у трьох різних формах: ухилення від обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя дитини; ухилення від обов'язків щодо забезпечення необхідних умов навчання дитини; ухилення від обов'язків щодо забезпечення необхідних умов виховання дитини.
Відповідно до вимог ст.256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення, у тому числі, зазначаються: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Разом з цим, фабула Протоколу про адміністративне правопорушення не містить посилань на конкретний нормативно-правовий акт який порушила ОСОБА_1 відносно своїх неповнолітніх дітей та не відповідає об'єктивній стороні складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, не розкриває її змісту.
Відповідно до вимог ст.ст.213, 221 КУпАП, суд лише розглядає справу про адміністративне правопорушення, яка відноситься до його компетенції та не має права вносити будь-які доповнення до протоколу про адміністративне правопорушення.
Крім того, ні Протокол ні додані до нього матеріали не містять доказів, які свідчать саме на ухилення від виконання батьківських обов'язків визначених законодавством, про що судом зауважується вище, у тому числі, в чому саме полягало незабезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до положень ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В постанові ВС/КАС по справі №813/2451/17 від 27.02.2018 р. зазначено, що сам факт будь-якого правопорушення має бути підтверджено лише допустимими доказами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Відповідно до положень ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також приймаючи до уваги практику Європейського суду у справах «Лучанінова проти України», «Малофєева проти Росії», які згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд застосовує при розгляді справи, формулювання викладене у фабулі адміністративного протоколу слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі.
Суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Належних, достатніх та допустимих доказів на доведення вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення відповідальність за яке ч.1 ст.184 КУпАП, матеріали справи не містять.
Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, у зв'язку з чим, справа відносно останньої підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст.ст.7, 9, 12, 213, 221, 245, 247, 251, 252, 279, 280, 283, 284, 287-289, 291 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
Провадження у справі №316/2974/20 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О. М. Бульба