17 вересня 2020 рокуЛьвівСправа № 380/2119/20 пров. № А/857/7897/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Носа С. П.,
суддів - Кухтея Р. В., Хобор Р. Б.;
за участю секретаря судового засідання - Смолинця А. В.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної служби України з надзвичайних ситуацій на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2020 року в справі № 380/2119/20 (головуючий суддя Сподарик Н. І., м. Львів) за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання до вчинення дій,-
13 березня 2020 року Львівським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій про визнання протиправною бездіяльність Державної служби України з надзвичайних ситуацій щодо неприйняття відповідного рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги по інвалідності; зобов'язання належним чином розглянути заяву ОСОБА_1 щодо призначення йому одноразової грошової допомоги по інвалідності, за результатами якої, керуючись нормами ч.2 статті 118 Кодексу цивільного захисту та п.2.3 постанови Кабінету Міністрів України № 908 прийняти відповідне рішення, копію якого, у п'ятиденний термін з дня його прийняття, надіслати на адресу заявника.
В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що позивач ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про призначення йому одноразової грошової допомоги, проте, відповідач належним чином не розглянув заяву позивача та рішення щодо виплати йому зазначеної допомоги не прийняв.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2020 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Державної служби України з надзвичайних ситуацій щодо неприйняття відповідного рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги по інвалідності. Зобов'язано належним чином розглянути заяву ОСОБА_1 щодо призначення йому одноразової грошової допомоги по інвалідності та прийняти відповідне рішення в порядку визначеному Кодексом цивільного захисту України та Постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 № 908 “Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту”.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем - Державною службою України з надзвичайних ситуацій, подано апеляційну скаргу, в якій висловлено прохання скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови було порушено норми матеріального та процесуального права. Зазначено, що відповідач приймає на підставі поданих документів рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги та надсилає його разом із зазначеними документами підрозділу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які мають право на її отримання, і до його повноважень здійснення безпосередньої виплати не належить. Крім того, зазначив, що у зв'язку з відсутністю бюджетних асигнувань, документи позивача не вносились на розгляд Комісії ДСНС для прийняття відповідного рішення, оскільки з дня прийняття ДСНС рішення про таку виплату протягом двох місяців ГУ ДСНС України у Львівській області мають бути збільшені кошторисні призначення, за рахунок яких позивачу буде виплачено суму одноразової грошової допомоги.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, тому відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Встановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом ІІІ групи, яка настала внаслідок проходження служби.
У жовтні 2019 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просить прийняти рішення щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із визначенням ОСОБА_1 особою з інвалідністю ІІІ групи, яка настала внаслідок проходження служби.
02.01.2020 позивач звернувся з листом до Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій з проханням розглянути заяву від жовтня 2019, оскільки станом на січень 2020 жодної інформації на його адресу не надходило.
20.01.2020 відповідач листом № 02-861/201 повідомив позивача про те, що належно оформлені матеріали справи ОСОБА_1 надійшли на адресу ДСНС 24.10.2019. Центральна лікарсько-експертна комісія (ЦЛЕК) розглянула матеріали та встановила причинно-наслідковий зв'язок отриманої позивачем ІІІ групи інвалідності. Окрім цього, відповідач повідомив позивача про те, що виплату одноразової грошової допомоги буде здійснено у порядку черговості розгляду справ при наявності коштів на зазначені цілі.
Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку висновків суду першої інстанції щодо відповідності дій відповідача вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, внаслідок чого суд апеляційної інстанції погоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч.2 ст.118 Кодексу цивільного захисту України у разі травми або поранення, заподіяного особі рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту під час виконання службових обов'язків, а також інвалідності, що настала у період проходження служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що стався у період проходження служби, пов'язаного з виконанням службових обов'язків, залежно від ступеня втрати працездатності такій особі виплачується одноразова грошова допомога у розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою у порядку та на умовах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності особою рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту у період проходження служби у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 № 908 “Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту” затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - Порядок № 908).
Відповідно до під. 1 п. 2 Порядку № 908 - грошова допомога виплачується: особам рядового і начальницького складу у разі травми або поранення, захворювання без настання інвалідності, пов'язаного з виконанням службових обов'язків, у розмірі, який визначається з урахуванням ступеня втрати працездатності у відсотках трирічного грошового забезпечення.
Відповідно до п.5 Порядку № 908 для виплати одноразової грошової допомоги у разі травми або поранення, захворювання чи інвалідності особи, зазначені у пункті 2 вказаного Порядку, подають до підрозділу або його правонаступника такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або ступінь втрати працездатності разом з рішенням відповідної військово-медичної установи про визнання травми або поранення, захворювання;
постанову центральної лікарсько-експертної комісії ДСНС про придатність до служби і причинно-наслідковий зв'язок травми або поранення, захворювання з виконанням службових обов'язків або проходженням служби; копію сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я, по батькові та місце реєстрації; довідку про те, що їм не провадилися інші передбачені законами виплати у разі травми або поранення, захворювання чи настання інвалідності; копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.
Згідно з п. 6 Порядку № 908 підрозділ подає ДСНС висновок щодо можливості виплати грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 4 і 5 вказаного Порядку, а також довідку про грошове забезпечення та копію документа, що свідчить про обставини загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання, захворювання чи нещасного випадку, який трапився з особою рядового або начальницького складу.
Служба приймає на підставі поданих документів рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги та надсилає його разом із зазначеними документами підрозділу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які мають право на її отримання.
Одноразова грошова допомога виплачується не пізніше ніж протягом двох місяців з дня прийняття відповідного рішення у межах коштів, передбачених у державному бюджеті на такі цілі, шляхом її перерахування на рахунок в установі банку, відкритий отримувачем допомоги.
Відповідно до п.7 Порядку № 908 особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги можуть звернутися до підрозділу для її виплати протягом трьох років з дня загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи настання інвалідності; за наявності підстав для здійснення також інших передбачених законами виплат у зв'язку із загибеллю (смертю), травмою або пораненням, захворюванням чи інвалідністю осіб рядового або начальницького складу мають право лише на одну з таких виплат за їх вибором.
Відповідно до ст. 15 Закону України “Про звернення громадян” органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Згідно статті 20 Закон України “Про звернення громадян” звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
На обгрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.
Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.
Встановлено, що ОСОБА_1 у жовтні 2019 звернувся до відповідача на підставі ч.2 ст.118 Кодексу цивільного захисту та у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту” із заявою в якій просить прийняти рішення щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із визначенням ОСОБА_1 особою з інвалідністю ІІІ групи, яка настала внаслідок захворювання пов'язаного з проходження служби. До заяви позивач додав копії необхідних документів.
20.01.2020 відповідач листом № 02-861/201 повідомив позивача про те, що належно оформлені матеріали справи ОСОБА_1 надійшли на адресу ДСНС 24.10.2019. Центральна лікарсько-експертна комісія (ЦЛЕК) розглянула матеріали та встановила причинно-наслідковий зв'язок отриманої позивачем ІІІ групи інвалідності. Відповідач повідомив позивача про те, що виплату одноразової грошової допомоги буде здійснено у порядку черговості розгляду справ при наявності коштів на зазначені цілі.
Відтак, встановлено, що заява належним чином не розглядалась і рішення щодо виплати позивачу зазначеної допомоги не приймалось, оскільки рішення із зазначенням конкретного розміру допомоги відсутнє, а номер черговості для виплати не зазначений.
Проаналізувавши викладені норми Порядку №908, суд приходить до висновку, що у разі наявності в особи права на отримання одноразової грошової допомоги та отримання висновку щодо можливості такої виплати, відповідач має обов'язок прийняти рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги.
Відповідно до Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 12.04.2005 №34/5, наказ, розпорядження, постанова, рішення - акти організаційно-розпорядчого характеру чи нормативно-правового змісту, що видається суб'єктом нормотворення у процесі здійснення ним виконавчо-розпорядчої діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданої компетенції з основної діяльності, адміністративно-господарських або кадрових питань, прийнятий (виданий) на основі Конституції та інших актів законодавства України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та спрямований на їх реалізацію, спрямування регулювання суспільних відносин у сферах державного управління, віднесених до його відання.
Відповідно до вимог абз. 3 п. б Порядку №908 одноразова грошова допомога виплачується не пізніше ніж протягом двох місяців з дня прийняття відповідного рішення у межах коштів, передбачених у державному бюджеті на такі цілі, шляхом її перерахування на рахунок в установі банку, відкритий отримувачем допомоги.
У Рішенні від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 Конституційний Суд України вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. Інакше всі негативні наслідки відсутності такого механізму покладаються на державу.
ЄСПЛ у рішенні в справі “Кечко проти України” (заява № 63134/00) зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету. Однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (пункт 23). У пункті 26 рішення зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Згідно з ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.
Керуючись статтями 241, 243, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної служби України з надзвичайних ситуацій - залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2020 року в справі № 380/2119/20 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя С. П. Нос
судді Р. В. Кухтей
Р. Б. Хобор
Повне судове рішення складено 21 вересня 2020 року.