16 вересня 2020 року м. Дніпросправа № 160/12697/19
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Прокопчук Т.С. (доповідач),
суддів: Кругового О.О., Шлай А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Правобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року (головуючий суддя: Кальник В.В.) по адміністративній справі №160/12697/19, розглянутої у спрощеному провадженні
за позовом ОСОБА_1 до Правобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач ОСОБА_1 17.12.2019 року звернувся до суду з позовом до відповідача Правобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради (далі - Правобережне УСЗН Дніпровської МР), в якому просить визнати протиправними дії та зобов'язати відповідача провести перерахунок та призначення йому з 01.05.2019 року по 30.09.2019 року та з 01.10.2019 року субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, без врахування доходів його дружини ОСОБА_2 , з якою встановлено режим окремого проживання; зобов'язати відповідача відповідно до ст. 382 КАС України подати до суду у 30-ти денний строк після набрання чинності рішення звіт про виконання судового рішення.
Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем його права на отримання житлової субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг.
У відзиві на позов відповідач посилається на безпідставність заявлених позивачем вимог та просить у їх задоволенні відмовити в зв'язку з тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 згідно приписів ст. 3 Сімейного кодексу України є сім'єю, навіть враховуючи їх окреме проживання, а тому згідно приписів п.9 Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №848 від 21.10.1995 року, під час призначення позивачу субсидії має враховуватися і дохід його дружини як члена сім'ї.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2020 року позовні вимоги задоволено, визнано протиправними дії та зобов'язано відповідача провести перерахунок та призначення позивачу з 01.05.2019 року по 30.09.2019 року та з 01.10.2019 року субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, без врахування доходів його дружини ОСОБА_2 , з якою встановлено режим окремого проживання; стягнуто на користь Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму судового збору за подання адміністративного позову в розмірі 768,40 грн.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення скасувати та прийняти рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на доводах, викладених у відзиві на позов.
У відзиві на апеляційну скаргу позивачем зазначено про правомірність прийнятого судом першої інстанції рішення, в зв'язку з чим просить залишити його без змін, а скаргу без задоволення.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч.1,2,3 ст.242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2020 року не відповідає, в зв'язку з чим вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач в червні 2019 року звернувся із заявами до відповідача про перерахунок і призначення субсидії для відшкодування витрат на оплату ЖКП без врахування доходів дружини ОСОБА_2 ( з якою встановлений режим окремого проживання) на, в тому числі, період з 1.05.2019 року.
Згідно рішення відповідача від 24.07.2019 року субсидія позивачеві на період з 01.05.2019 року призначена на загальних підставах з врахуванням доходів дружини ОСОБА_2 , а оскільки вартість послуг не перевищує обов'язкового платежу, виплата субсидії в грошовому вимірі не здійснена.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність спірного рішення про не призначення позивачу житлової субсидії , при цьому послався на відсутність підстав для врахування доходів дружини позивача ОСОБА_2 при призначенні субсидії через наявність судового рішення про встановлення окремого проживання подружжя з 2007 року.
Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг регулює Закон України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII від 09.11.2017 року.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 вищевказаного Закону, до повноважень Кабінету Міністрів України належить, зокрема, встановлення порядку надання пільг та житлових субсидій населенню в частині забезпечення надання житлових субсидій як частки вартості житлово-комунальних послуг, у тому числі їх виплати у грошовій формі.
Порядок надання субсидій визначений Положенням про порядок призначення житлових субсидій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №848 від 21.10.1995 року.
Пунктом 9 Положення про порядок призначення житлових субсидій, викладеного в новій редакції постановою Кабінету Міністрів України №329 від 27.04.2018 року, яка почала діяти з 01.05.2018 року (далі - Положення №848), під час призначення житлової субсидії враховуються також доходи членів сім'ї особи із складу домогосподарства у разі, коли їх зареєстроване (фактичне) місце проживання відмінне від адреси домогосподарства. При цьому соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування за адресою домогосподарства на таких осіб не розраховуються.
Таким чином, з 1.05.2018 року призначення житлової субсидії здійснюється виключно з дотриманням вимог, наведених у п.9 постановою Кабінету Міністрів України №329 від 27.04.2018 року.
Позивачем не заперечується, що він перебуває з 27.07.1987 року у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 .
Частиною 2 ст. 3 Сімейного кодексу України визначено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Відповідно до ст. 21 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Внаслідок реєстрації шлюбу подружжя наділяються визначеними Сімейним кодексом України обсягом прав, у тому числі, майнових, та певними обов'язками. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно (стаття 3 СК України).
Згідно з приписами ст. 119, ч.1,2 ст. 120 Сімейного кодексу України, за заявою подружжя або позовом одного з них суд може постановити рішення про встановлення для подружжя режиму окремого проживання у разі неможливості чи небажання дружини і (або) чоловіка проживати спільно. При цьому встановлення режиму окремого проживання не припиняє прав та обов'язків подружжя, але призупиняє право спільної сумісної власності на майно, набуте в майбутньому.
Наявне в матеріалах справи рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20.09.2007 року у цивільній справі №2-3790/07, яким встановлено режим окремого проживання для ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , не змінює правовий статус їх шлюбу, який, як зазначалось вище, є сімейним союзом до моменту його припинення державної реєстрації у відповідному органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Відтак, припинення відповідачем нарахування позивачу житлової субсидії з 1.05.2019 року відбулось у межах наданих згідно чинного законодавства повноважень на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 329 , що свідчить про правомірність відмови позивачу у призначенні житлової субсидії з зазначеного часу у зв'язку із врахуванням доходів члена сім'ї - дружини ОСОБА_2 .
Закон України від 19.10.2000 року «Про всеукраїнський перепис населення» щодо визначення терміну -домогосподарство- не може бути підставою для неврахування положень постанови Кабінету Міністрів України № 329, яка у встановленому порядку незаконною не визнана, при нарахуванні позивачу житлової субсидії з 1.05.2019 року.
Позивачем реалізоване право на захист від, як він вважав, неправомірного рішення відповідача, шляхом звернення до суду із вищезазначеним позовом.
З урахуванням наведених обставин та вимог нормативно-правових актів, які регулюють спірні правовідносини, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.
Керуючись ст. 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Правобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради - задовольнити.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року по адміністративній справі №160/12697/19 скасувати та ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Правобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 16 вересня 2020 року, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до підпункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя Т.С. Прокопчук
суддя О.О. Круговий
суддя А.В. Шлай