08 вересня 2020 року м. Дніпросправа № 280/2865/19
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Кругового О.О., Прокопчук Т.С.,
за участю секретаря судового засідання Іотової А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2019 р. (головуючий суддя Прасов О.О.) в адміністративній справі №280/2865/19 за позовом Повного товариства "Дяченко, Скрипка. Ломбард ЮК "ДЕМОС" до Головного управління ДФС у Запорізькій області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
Повне товариство "Дяченко, Скрипка. Ломбард ЮК "ДЕМОС" звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, прийняті Головним управлінням ДФС у Запорізькій області: №0013501306 від 03.06.2019 про донарахування з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 43105,79 грн.; №0004431306 від 18.03.2019 про нарахування штрафної (фінансової) санкції в сумі 14149,38 грн.; №0004441306 від 18.03.2019 про застосування штрафної (фінансової) санкції у сумі 510,00 грн.; №0013481306 від 03.06.2019, яким донараховано військовий збір на загальну суму 1327,36 грн.; №0003701408 від 19.03.2019 про застосування штрафної (фінансової) санкції у сумі 57152,40 грн.
В обґрунтування позову позивач вказував на помилковість висновків податкової перевірки щодо порушень податкового законодавства в частині ненарахування та не перерахування податку з доходу фізичних осіб та військового збору внаслідок продажу позивачем незатребуваного громадянами майна (закладені золоті вироби), яке було передано до Державної скарбниці України. На думку позивача, зазначені в Акті перевірки обставини суперечать договірним взаємовідносинам, що підтверджені первинними документами, які були передані перевіряючим. Позивач є ломбардною установою і не є власником закладених речей, а при виконанні умов договору застави набуває лише право звернення стягнення на предмет застави, в тому числі, право на їх реалізацію.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2019 р. позов задоволено частково. Суд визнав протиправними та скасував: податкове повідомлення-рішення №0013501306, яким збільшено грошове зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб на суму 43105 грн. 79 коп.; податкове повідомлення-рішення №0013481306, яким збільшено грошове зобов'язання по військовому збору на суму 1327 грн. 36 коп.; податкове повідомлення-рішення №0004441306, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем податок на доходи фізичних осіб у сумі 510 грн.; податкове повідомлення-рішення №0003701408 в частині застосування штрафної (фінансової) санкції за несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів (за платежем: штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг) у сумі 41696 грн. 40 коп. У задоволенні іншої частині позову суд відмовив.
Рішення суду першої інстанції оскаржено в апеляційному порядку відповідачем. Скаржник просить скасувати оскаржене судове рішення в частині задоволення позову та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначив, що дохід, отриманий фізичною особою - резидентом від продажу вживаних речей за посередництвом юридичної особи, включається юридичною особою до загального місячного (річного ) оподатковуваного доходу такої фізичної особи як інші доходи та оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах з відповідним відображенням у податковому розрахунку ф. 1ДФ. Скаржник стверджує, що при проведенні перевірки ПТ "Дяченко, Скрипка. Ломбард ЮК "ДЕМОС" було встановлено порушення, а саме: незатребуване громадянами майно (закладені золоті вироби), яке передано підприємством від свого імені, як брухт дорогоцінних металів, до Державної скарбниці України без нарахування та утримання податку з доходів фізичних осіб та військового збору. Також, позивачем занижено суму податку на прибуток на 15750 грн. за 2016 рік, непераховано податку на доходи фізичних осіб в сумі 1570 грн. та несплачено військового збору на суму 1312,50 грн. по взаємовідносинам с ФОП ОСОБА_1 .
У судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги та доводи апеляційної скарги.
Представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги, звернувши увагу колегії суддів на ту обставину, що в апеляційній скарзі відповідачем описано порушення податкового законодавства по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_1 , яке взагалі не було предметом розгляду в суді першої інстанції.
Згідно статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України судом апеляційної інстанції здійснено процесуальне правонаступництво відповідача Головного управління ДФС у Запорізькій області правонаступником - Головним управлінням ДПС у Запорізькій області.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судом першої інстанції встановлено, що у період з 21.01.2019 по 01.02.2019 відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку ПТ "Дяченко, Скрипка. Ломбард ЮК "ДЕМОС" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2017, валютного - за період з 01.01.2016 по 31.12.2017, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2017, за результатами якої складено Акт №082/08-01-14-04/24512986. На підставі акту перевірки прийнято наступні податкові повідомлення-рішення: №0013501306 від 03.06.2019 про донарахування з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 43105,79 грн.; №0004431306 від 18.03.2019 про нарахування штрафної (фінансової) санкції в сумі 14149,38 грн.; №0004441306 від 18.03.2019 про застосування штрафної (фінансової) санкції у сумі 510,00 грн.; №0013481306 від 03.06.2019, яким донараховано військовий збір на загальну суму 1327,36 грн.; №0003701408 від 19.03.2019 про застосування штрафної (фінансової) санкції у сумі 57152,40 грн.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставне визначення контролюючим органом податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб і, як наслідок, військового збору, оскільки відповідачем не доведено перехід права власності до позивача на закладені речі. Зважаючи на те, що позивач не є податковим агентом, суд першої інстанції вважав необгрунтованим застосування штрафу податковим повідомленням-рішенням №0004441306. Також, за висновками суду податкове повідомлення-рішення № 0003701408 підлягає частковому скасуванню, оскільки позивачем не доведена обставина несвоєчасного роздрукування Z-звітів № 522 від 04.06.2017, №423 від 07.05.2017. Разом з тим, суд вважав правомірним податкове повідомлення-рішення №0004431306, оскільки під час розгляду справи обставина несовчасного перерахування позивачем у 2016 році податку з доходів фізичних осіб на суму 20749,02 грн. підтверджена під час розгляду справи.
Зважаючи на те, що рішення суду в частині відмови у задоволенні позову позивачем в апеляційному порядку не оскаржено, його перевірка колегією суддів не здійснюється.
Щодо висновків суду про часткове задоволення позову.
Під час податкової перевірки встановлено наступні порушення ПТ "Дяченко, Скрипка. Ломбард ЮК "ДЕМОС": п.14.1.180 ст.14, п.51.1 ст.51, п.176.2 “б” ст.176 Податкового кодексу України, п.1.2, п.3.2, п.3.3, п.3.4, п.3.5 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 “Про затвердження форми податкового розрахунку сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку” (форма №1ДФ); пп.168.1.2 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України - несвоєчасно перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб у сумі 20749,02 грн., в тому числі: за 2016р. - 20749,02 грн.; пп.163.1.2 п.163.1 ст.163, пп.164.1.2 п.164.1 ст.164, п.167.1 ст.167, пп.168.1.2 п.168.1 ст.168, абз.“а” п.171.2 ст.171, п.176.2 ст.176, а саме: незатребуване громадянами майно (закладені золоті вироби), яке передано підприємством від свого імені, як брухт дорогоцінних металів, до Державної скарбниці України без нарахування та утримання податку з доходів фізичних осіб та військового збору. Підприємством було здійснено продаж майна громадян на загальну суму 137189,38 грн. та не нараховано та неперераховано податку з доходів фізичних осіб у сумі 24694,08 грн., в тому числі за 2016 рік у сумі 15026,44 грн., за 2017 рік у сумі 9667,64 грн.; пп.168.1.2 п.168.1 ст.168, пп.1.7 п.16 прим.1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, підприємством неперераховано до бюджету військового збору у сумі 2057,84 грн., в тому числі: 2016 рік - 1252,20 грн., 2017 рік - 805,64грн.; пп.168.1.2 п.168.1 ст.168, пп.1.7 п.16 прим.1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, підприємством неперераховано до бюджету військового збору у сумі 306,17 грн.; пп.1.4, п.16-1 підр.10 “Інші перехідні положення” Податкового кодексу України в частині не своєчасного утримання та не своєчасного перерахування військового збору із виплаченого доходу в розмірі - 1312,50 грн.; п.2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320, а саме: встановлено несвоєчасне оприбуткування готівкових надходжень на загальну суму - 11430,48 грн.
Скаржник вказує на те, що позивачем від свого імені до Державної скарбниці України передано незатребуване громадянами майно (закладені золоті вироби) без нарахування та утримання податку з доходів фізичних осіб та військового збору.
Підпунктом 14.1.100 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що ломбардна операція - це операція, що здійснюється фізичною чи юридичною особою, з отримання коштів від юридичної особи, що є фінансовою установою, згідно із законодавством України, під заставу товарів або валютних цінностей. Ломбардні операції є різновидом кредиту під заставу.
Відповідно до статті 1 Закону України “Про заставу” застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
Згідно з частиною 2 статті 575 Цивільного кодексу України закладом є застава рухомого майна, що передається у володіння заставодержателя або за його наказом - у володіння третій особі. Частиною 1 статті 589 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. Також, частиною 1 статті 590 Цивільного кодексу України встановлено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до пункту 1.2 “Положення про порядок надання фінансових послуг ломбардами”, затвердженого 26.04.2005 Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України №3981, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.05.2005 за №565/10845, у цьому Положенні поняття вживаються у такому значенні: ломбард - фінансова установа, виключним видом діяльності якої є надання на власний ризик фінансових кредитів фізичним особам за рахунок власних або залучених коштів, під заставу майна на визначений строк і під процент та надання супутніх послуг ломбарду; супутні послуги ломбарду - послуги, які є передумовою надання фінансового кредиту або випливають з його надання. Пунктом 3.2 Положення визначено, що до супутніх послуг ломбарду, якщо інше не встановлено законом, належать: оцінка заставленого майна відповідно до чинного законодавства та/або умов договору; надання посередницьких послуг зі страхування предмета застави на підставі агентського договору зі страховою компанією; реалізація заставленого майна відповідно до чинного законодавства та/або умов договору.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що ломбард, як протягом дії договору застави, так і після його закінчення не є власником закладених речей, а при невиконанні умов договору заставодавцем, набуває право звернення стягнення на предмет застави в тому числі - право на їх реалізацію та за рахунок одержаної від продажу суми може задовольнити в повному обсязі свою вимогу, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором, та покрити свої витрати, пов'язані з невиконанням заставодавцем договору.
Також, судом першої інстанції правильно зазначено, що відповідачем не доведено перехід права власності до позивача на закладені речі.
Згідно з підпунктом 165.1.16 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи: кошти, отримані платником податку в рахунок компенсації (відшкодування) вартості майна (нематеріальних активів), примусово відчуженого державою у випадках, передбачених законом, або вартість такої компенсації, отриманої у негрошовій формі; доходи, отримані внаслідок реалізації заставленого майна, майна платника податку при зверненні стягнення фінансовою установою на таке майно у зв'язку з невиконанням платником податку своїх зобов'язань за договором кредиту (позики), за умови що таке майно було придбано за рахунок такого кредиту (позики).
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що до спірних правовідносин у даній справі не може бути застосовано доводи відповідача про те, що дохід, отриманий фізичною особою - резидентом від продажу вживаних речей за посередництвом юридичної особи - комісіонера (фізичної особи-підприємця - комісіонера), включається комісіонером до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такої фізичної особи як інші доходи та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах з відповідним відображенням у податковому розрахунку ф.1ДФ”. Також, суд першої інстанції правильно зазначив, що податкове повідомлення-рішення №0013481306 від 03.06.2019 є не обґрунтованим, оскільки з наведеними обставинами було пов'язано збільшення відповідачем грошового зобов'язання позивачу по військовому збору (протилежного відповідачем не доведено). Оскільки позивач не є податковим агентом у розумінні п.171.2 ст.171 ПКУ, нормами якого передбачено, що доходи, отримані внаслідок реалізації заставленого майна, не включаються до оподатковуваного доходу фізичних осіб, відтак подавати звітність по формі №1ДФ не було зобов'язане, а отже і нарахування штрафної санкції у сумі 510,00 грн. є безпідставним.
Доводи скаржника, які викладені в апеляційній скарзі, щодо заниження позивачем суми податку на прибуток на 15750 грн. за 2016 рік, непераховано податку на доходи фізичних осіб в сумі 1570 грн. та несплачено військового збору на суму 1312,50 грн. по взаємовідносинам с ФОП ОСОБА_1 , колегією суддів залишені без перевірки, оскільки в судовому засіданні представник скаржника підтвердив помилковість іх включення до змісту апеляційної скарги.
Щодо податкового повідомлення-рішення №0003701408 від 19.03.2019 колегія суддів зазначає, що скаржником в апеляційній скарзі не наведено жодних заперечень з приводу висновку суду першої інстанції про його протиправність.
Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на те, що висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, оскаржене рішення суду першої інстанції скасуванню не підлягає. Апеляційна скарга має бути залишена без задоволення у зв'язку з тим, що наведені в ній доводи не знайшли свого підтвердження при її розгляді.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2019 р. в адміністративній справі №280/2865/19 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 08 вересня 2020 р. і може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Постанова складена у повному обсязі 21 вересня 2020 р.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя О.О. Круговий
суддя Т.С. Прокопчук