16 вересня 2020 р.Справа № Н/851/21/20
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Макаренко Я.М.,
Суддів: Донець Л.О. , Мінаєвої О.М. ,
за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2016 року по справі № 818/430/16
за позовом ОСОБА_1
до Апеляційного суду Сумської області третя особа Державна судова адміністрація України
про зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Апеляційного суду Сумської області (надалі по тексту відповідач) третя особа Державна судова адміністрація України, в якому просив суд:
-зобов'язати Апеляційний суд Сумської області нарахувати та виплатити вихідну допомогу у розмірі 10 місячних заробітних плат, що складає 295580 грн.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 19.07.2016 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Апеляційного суду Сумської області третя особа Державна судова адміністрація України про зобов'язання вчинити дії задоволено.
Стягнуто з Апеляційного суду Сумської області на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні в сумі 295580,00 грн.
Відповідач, не погодившись із вказаною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2016 року апеляційну скаргу Апеляційного суду Сумської області задоволено.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19.07.2016 року скасовано.
Прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 до Апеляційного суду Сумської області третя особа Державна судова адміністрація України про зобов'язання вчинити дії відмовлено.
Суд апеляційної інстанції під час ухвалення вказаного рішення виходив з того, що оскільки на час звільнення позивача з посади судді та відрахування його зі штату Апеляційного суду Сумської області набрав чинності Закон України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції від 01.04.2014 року, в якому відповідно до Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 року виключено статтю 136, яка передбачала виплату судді, який вийшов у відставку, вихідної допомоги в розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою, то підстави для нарахування та виплати вихідної допомоги відсутні.
Указом Президента України № 455/2017 від 29.12.2017 постановлено ліквідувати Харківський апеляційний адміністративний суд та утворити Другий апеляційний адміністративний суд в апеляційному окрузі, що включає Полтавську, Сумську та Харківську області, з місцезнаходженням у місті Харкові.
За ч. 6 ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.
Враховуючи вимоги ч. 6 ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Харківський апеляційний адміністративний суд припинив здійснення правосуддя, у зв'язку з початком роботи Другого апеляційного адміністративного суду 28.12.2018.
14.05.2020 до Другого апеляційного адміністративного суду надійшла заява позивача про перегляд за виключними обставинами постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2016 за апеляційною скаргою Апеляційного суду Сумської області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19.07.2016 року по справі № 818/430/16.
Заява вмотивована тим, що 15.04.2020 Конституційний Суд України ухвалив рішення у справі за конституційними скаргами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення підпункту 1 пункту 28 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 № 1166-VII та визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення підпункту 1 пункту 28 розділу ІІ Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 № 1166-VII.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами, вважає, що провадження по справі підлягає зупиненню, виходячи з наступного.
Статтею 236 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначені підстави обов'язкового зупинення провадження у справі та випадки, коли суд має право зупинити провадження у справі, а також строки зупинення провадження та порядок поновлення зупиненого провадження у справі.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
Колегією суддів встановлено, що у провадженні Верховного Суду перебуває касаційна скарга у справі № 808/1628/18 (провадження № К/9901/29652/19) за позовом фізичної особи до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії. Предметом касаційного перегляду у вказаній справі є рішення судів попередніх інстанцій, якими відмовлено позивачу у перегляді рішення за виключними обставинами у зв'язку із визнанням неконституційними окремих законодавчих положень, що були застосовані при вирішенні справи по суті.
Застосування неконституційності закону в якості виключної обставини є дискусійним правовим питанням, що не було предметом спеціальних наукових досліджень.
При цьому, підхід, сформований судовою практикою, не визнає права на перегляд за виключними обставинами судових рішень з підстав, передбачених п. 1 ч. 5 ст. 361 КАС України з трьох причин: на момент ухвалення судових рішень норма закону, згодом визнана неконституційною, була чинною, рішення не підлягали виконанню, перегляд рішень з цих підстав порушує принцип правової визначеності (res judicata).
Разом з тим, при розгляді справи № 808/1628/18 (К/9901/29652/19) колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що такий підхід застосування норми п. 1 ч. 5 ст. 361 КАС України у справах: Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду № 808/2492/18, № 755/4893/18 (755/18431/15-а), № 804/3790/17, Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду № 922/1391/18, № 910/20190/16 унеможливлює ефективний захист та поновлення прав особи, якій відмовлено у задоволенні позову внаслідок застосування закону, визнаного згодом неконституційним, у зв'язку з чим ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20.02.2020 року у справі № 808/1628/18 (К/9901/29652/19) передано на розгляд Великої палати Верховного Суду справу № 808/1628/18 (К/9901/29652/19).
Відповідно до ч. 2 ст. 346 КАС України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об'єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об'єднаної палати.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14.05.2020 по справі № 808/1628/18 (К/9901/29652/19), справу передано на розгляд об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Таким чином, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, ставлячи на меті формування єдиної правозастосовчої практики, вважав за необхідне відступити від висновку щодо застосування пункту 1 частини п'ятої статті 361 КАС України, викладеного в судових рішеннях, раніше ухвалених Касаційним адміністративним судом у складі колегій суддів з інших палат.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку, що рішення в адміністративній справі № 808/1628/18 (К/9901/29652/19) має суттєве значення для повного та об'єктивного розгляду справи № Н/851/21/20, відтак провадження у даній справі необхідно зупинити до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у справі № 808/1628/18.
Керуючись ст. 236 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Зупинити провадження у справі № Н/851/21/20 за заявою ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2016 року за апеляційною скаргою Апеляційного суду Сумської області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19.07.2016 року по справі № 818/430/16 за позовом ОСОБА_1 до Апеляційного суду Сумської області третя особа Державна судова адміністрація України про зобов'язання вчинити дії -до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у справі № 808/1628/18 ( К 9901/29652/19).
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М.
Судді(підпис) (підпис) Донець Л.О. Мінаєва О.М.
Повний текст ухвали виготовлений 21.09.2020 року