21 вересня 2020 р.Справа № 638/4134/20
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Калиновського В.А.,
Суддів: Сіренко О.І. , Кононенко З.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 30.07.2020 року по справі № 638/4134/20
за позовом ОСОБА_1
до Інспектора взводу №2 роти №1 батальйону №3 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області
про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності,
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 30.07.2020 року задоволено позов ОСОБА_1 до Інспектора взводу №2 роти №1 батальйону №3 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності.
Департаментом патрульної поліції Національної поліції України 11.08.2020 року подана до Дзержинського районного суду м. Харкова апеляційну скаргу на зазначене рішення. Апелянт також просить суд поновити пропущений строк на апеляційне оскарження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи заяви та матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 6 ст. 287 КАС України, особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця - апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
Згідно ст. 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи 30.07.2020 року Дзержинським районним судом м. Харкова винесено рішення (а.с. 37-38). Копію оскаржуваного рішення отримано апелянтом 31.07.2020 року (а.с. 56). Апеляційну скаргу подано 11.08.2020 року (а.с. 58), тобто з пропуском десятиденного строку на подання.
Звертаючись з апеляційною скаргою, скаржник заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, обґрунтоване тим, що копію оскаржуваного рішення отримано апелянтом 31.07.2020 року (а.с. 56), а апеляційцну скаргу подано у строк з моенту отримання.
Згідно ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд, надаючи оцінку наведеним доводам скаржника, зазначає, що Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа “Стаббігс на інші проти Великобританії”, справа “Девеер проти Бельгії”).
Колегія суддів зазначає, що обставини, з якими апелянт пов'язує поважність причин пропуску строків звернення, повинні бути доведеними та підтвердженими належними доказами, і дійсно підтверджувати неможливість звернення до суду у встановлений законодавством строк. Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Суд вважає, що наведені скаржником обставини щодо поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані судом поважними, а заявлене скаржником клопотання про поновлення строку не містить в собі жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували неможливість звернення з апеляційною скаргою, в межах строку, встановленого законом.
Відтак жодних належних доказів, що підтверджують наведені скаржником обставини неможливості своєчасного, в межах передбаченого Кодексом строку звернення до суду, скаржником не надано, а тому наведені відповідачем обставини щодо поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані судом поважними.
Колегія суддів зазначає, що апелянт отримав копію оскаржуваного рішення 31.07.2020 року - строк для подачі апеляційної скарги скінчився 10.08.2020 року.
За змістом ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи наведене, скаржнику необхідно надати до суду обґрунтоване клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням поважних причин його пропуску, підтверджене належними доказами.
Також, згідно п.1 ч. 5 ст. 296 КАС України, до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17 визначено правову позицію, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Велика Палата Верховного Суду вказала, що у випадку незгоди із судовим рішенням, прийнятим за наслідками розгляду справи цієї категорії, позивач вправі оскаржити його в апеляційному порядку. Однаковою мірою це стосується й відповідача у спірних правовідносинах, оскільки він як рівноправна сторона в адміністративній справі також має право на апеляційне/касаційне оскарження судового рішення. Чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
Враховуючи таку правову позицію Верховного Суду, апеляційний суд зазначає, що у цій справі у відповідача відсутня пільга щодо сплати судового збору, зокрема, за подання апеляційної скарги.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до статті 2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
При цьому, у п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги) встановлено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У частині 5 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент подання позовної заяви), яка відповідно до вказаної вище постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17 підлягає застосуванню при поданні позовів у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, визначено, що ставка судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2102 грн.
Таким чином, 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 420,4 грн (0,2*2102=420,4).
Отже, розмір судового збору, який підлягав сплаті за подання позову складав 420,4 грн.
Оскільки при поданні адміністративного позову сплаті підлягала сума судового збору в розмірі 420,4 грн, то при поданні до адміністративного суду апеляційної скарги заявнику апеляційної скарги необхідно сплатити судовий збір в розмірі 630,6 грн (420,4*150%=630,6).
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2020 року відмовлено у задоволенні клопотання Інспектора 1 батальйону 1 роти БПП у м.Кременчук УПП Полтавської області молодшого лейтенанта поліції Клименко Ангеліни Олександрівни про звільнення від сплати судового збору.
Отже, зазначені недоліки апеляційної скарги мають бути усунені шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду оригіналу квитанції про сплату судового збору в сумі 630, 60 грн. на реквізити: Отримувач УДКСУ в Основ'янському районі м. Харкова, код отримувача (ЄДРПОУ) 37999628, банк: Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) 899998, номер рахунку - UA508999980313121206081020011, код класифікації доходів бюджету - 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), наявність відомчої ознаки - "81" Апеляційні адміністративні суди.
Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
У відповідності до приписів пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Керуючись ст. ст. 121, ч. 3 ст. 243, ч.2 ст. 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні заяви Департамент патрульної поліції Національної поліції України про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовити.
Визнати неповажними, наведені в клопотанні Департаментом патрульної поліції Національної поліції України підстави поновлення строку на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції Україниі на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 30.07.2020 року залишити без руху.
Запропонувати скаржнику протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху надати до суду обґрунтоване клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням поважних причин його пропуску, підтверджене належними доказами та оригіналу документу про сплату судового збору .
Роз'яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі неусунення недоліків, зазначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Копію цієї ухвали надіслати на адресу особі, яка подала апеляційну скаргу, рекомендованим листом.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання і на підставі ч. 3 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Калиновський В.А.
Судді Сіренко О.І. Кононенко З.О.