21 вересня 2020 р.Справа № 548/1713/15-а
Суддя Другого апеляційного адміністративного суду Кононенко З.О., розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Чалого І.С. по справі 548/1713/15-а
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про неправомірні дії про відмову в перерахунку пенсії та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії,
Постановою Хорольського районного суду Полтавської області від 24.12.2019 року задоволено частково заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами постанови Хорольського районного суду Полтавсткої області від 29.09.2015 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Хорольському районі Полтавської області про неправомірні дії УПФ України у Хорольському районі про відмову в перерахунку пенсії та зобов'язання УПФ України в Хорольському районі здійснити перерахунок та виплату пенсії .
На зазначену постанову ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.02.2020 визначений головуючий суддя по справі (суддя-доповідач) ОСОБА_2 та склад колегії суддів - Донець Л.О., Бенедик А.П.
Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2020 відкрито апеляційне провадження по справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Хорольського районного суду Полтавської області від 24.12.2019 по справі № 548/1713/15-а та призначено до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2020 замінено відповідача його правонаступником - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області.
Відповідно до розпорядження керівника апарату Другого апеляційного адміністративного суду, у зв'язку з рішенням Вищої ради правосуддя №1871/0/15-20 від 18.06.2020 "Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Другого апеляційного адміністративного суду у зв'язку з поданням заяви у відставку" призначено повторний автоматизований розподіл справи № 548/1713/15-а та визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Чалий І.С., судді: Григоров А.М., Бартош Н.С.
До суду апеляційної інстанції надійшла заява про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Чалого І.С. у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Хорольського районного суду Полтавської області від 24.12.2019.
В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 послалася на те, що головуючий суддя Чалий І.С. був членом колегії суддів у справі № 548/222/14-а від 03.04.2014, законність ухвали підтвердив Вищий адміністративний суд України. На його суб'єктивну думку, у судді Чалого І.С. за 6 років не змінилася правова позиція відносно винесеного рішення у справі № 548/222/14-а, а тому виникає правовий конфлікт, коли суддя не зможе прийняти рішення у цій справі всупереч своїй попередній позиції у справі та всупереч судовій практиці Верховного Суду, зокрема позиції суддів Берназюка Я.О., який без достатніх підстав прийняв до розгляду касаційну скаргу, незважаючи на те, що вказана скарга не відповідає вимогам ст. 330 КАС України. У заяві позивач вказує, що до головуючого судді Чалого І.С. у нього претензій не має, проте у опонентів - Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в разі винесення рішення не на їх користь може виникнути обґрунтовані сумніви в об'єктивності цього судді.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2020 року визнано заявлений ОСОБА_1 відвід головуючого судді Чалого Ігора Сергійовича у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Хорольського районного суду Полтавської області від 24.12.2019 по справі № 548/1713/15-а - необґрунтованим.
Відповідно до ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України передано заяву про відвід для вирішення іншим складом суду у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.09.2020 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя по справі (суддя-доповідач) Кононенко З.О. та склад колегії суддів - Калиновський В.А., Сіренко О.І.
За правилами ч. 4 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Відповідно до ч. 8 ст. 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.
Частиною 11 вказаної статті визначено, що питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.
Перевіривши доводи заяви про відвід колегії суддів, слід дійти висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Згідно з ч. 1 ст. 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Відповідно до ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно з ч. 3 ст. 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Слід зазначити, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Ця норма узгоджується зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими, іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (рішення Європейського Суду з прав людини від 10 грудня 2009 року у справі "Мироненко і Мартенко проти України", заява № 4785/02 та рішення Європейського Суду з прав людини від 9 січня 2013 року у справі "Олександр Волков проти України", заява № 21722/11).
Практика цього Суду свідчить, що при об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин, сумнівів у неупередженості конкретного судді (пункті 45-50 рішення ЄСПЛ у справі "Морель проти Франції"; пункт 23 рішення ЄСПЛ у справі "Пескадор Валеро проти Іспанії") або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (пункт 40 рішення ЄСПЛ у справі "Лука проти Румунії"), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (пункт 44 рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії"; пункт 30 рішення ЄСПЛ у справі "Пабла Кю проти Фінляндії"; пункт 96 рішення ЄСПЛ у справі "Мікалефф проти Мальти").
ЄСПЛ в пункті 49 рішення у справі "Білуха проти України" вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно об'єктивного критерію цей суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (пункт 52 рішення у справі "Білуха проти України").
Отже, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами. Тобто, відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Суд зазначає, що відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Так, з матеріалів справи, зокрема зі змісту заяви про відвід Чалого І.С. , вбачається, підставою для відводу у цій справі заявником вказана та обставина, що головуючий суддя Чалий І.С. брав участь у розгляді апеляційної скарги на рішення суду у справі 548/222/14-а, яким зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Хорольському районі нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію згідно довідки № 900 від 06.02.2014 з урахуванням оплати за перебування в стані бойової готовності.
Слід зазначити, що у цій справі предмет позову стосується питань проведення перерахунку пенсії на підставі довідки № 5648 від 14.08.2015, виданої Хорольським РВ УМВС України в Полтавській області з серпневого заробітку за 1986 рік (2453 крб. 26 коп.), з урахуванням подвійного окладу, з урахуванням кратності зони небезпеки кратності 5 -, 4 -, 3 -, з нарахуванням премії у розмірі 60% тарифної ставки, що повинна бути підвищена на 100%, тобто вдвічі, а також подвійною оплатою за роботу у вихідні дні, з урахуванням обчислення за одну годину як 1/3 години робочого часу за період несення служби у стані бойової готовності, врахуванням шестигодинного робочого дня, понад середньомісячну заробітну плату. Також в цій справі надається правова оцінка можливості перегляду рішення за нововиявленими обставинами у зв'язку з скасуванням судового рішення, яким зобов'язано районний відділ міліції видати вказану вище довідку № 5648 від 14.08.2015.
Крім того, зазначені справи стосуються різних предметів позову та відмінних фактичних обставин справи, а тому розгляд цих справ одним і тим же складом суду не вважається повторною участю в розгляді адміністративної справи та не може свідчити про наявність як суб'єктивних, так і об'єктивних критеріїв обґрунтованих підстав для відводу.
Із заяви позивача про відвід судді Чалого І.С. вбачається, що в ній також викладено незгоду зі змістом і мотивами скасування судовий рішень, висловленими суддею касаційної інстанції у постанові Верховного Суду у справі № 816/1062/15-а, що не свідчить про існування об'єктивно обґрунтованих обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді Чалого І.С.
Однак, жодні доводи наведені у заяві про відвід судді Чалого І.С. не дають підстав вважати їх обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню.
Будь-яких доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді Чалого І.С. у результаті розгляду цієї справи, або наявність обставин, які обґрунтовано викликають сумнів у їх неупередженості, з доводів заяви про відвід не вбачається.
Окрім цього, заява про відвід не містить посилання на обставини, які за суб'єктивними чи об'єктивними критеріями виключають участь судді Другого апеляційного адміністративного суду Чалого І.С. у розгляді цієї справи відповідно до ст. 36 та 37 КАС України, оскільки заява містить лише припущення про існування відповідних обставин та не має підтверджень належних доказів.
Посилання заявника на наявність об'єктивних підстав для недовіри судді Чалого І.С. не знайшло свого підтвердження під час розгляду заяви про відвід.
Жодних доказів, які б відповідали вимогам КАС України та підтверджували наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості колегії суддів при розгляді даної справи, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід не вбачається.
Таким чином, суд дійшов висновку, що викладені позивачем підстави для відводу головуючого судді Чалого І.С. є необґрунтованими.
Враховуючи вищевикладене, оскільки підстави для відводу головуючого судді Чалого І.С. заявником необґрунтовані та не доведені, заява ОСОБА_1 про відвід головуючому судді Чалого І.С. у справі 548/1713/15-а не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 36, 40 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючому судді Чалому І.С. у справі № 548/1713/15-а відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя (підпис)Кононенко З.О.