16 вересня 2020 р.Справа № 816/982/16
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Кононенко З.О.,
Суддів: Донець Л.О. , Калиновського В.А. ,
за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.
представника позивача Харченка О.В.
представника третьої особи Гайдара С.О.
представника третьої особи Чередниченка Б.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Люг" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.10.2016 року, головуючий суддя І інстанції: С.О. Удовіченко, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 17.10.16 року по справі № 816/982/16
за позовом Приватного підприємства "Люг"
до Полтавської обласної державної адміністрації треті особи Департамент інфраструктури та туризму Полтавської обласної державної адміністрації , Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтаватранс" , Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , Фізична особа-підприємець ОСОБА_3
про визнання нечинними та скасування рішення та розпорядження,
29 червня 2016 року позивач, Приватне підприємство "ЛЮГ", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Полтавської обласної державної адміністрації, треті особи, Департамент інфраструктури та туризму Полтавської обласної державної адміністрації, Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтаватранс", Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , в якому, 23.08.2016 року збільшивши позовні вимоги, просив суд:
- визнати нечинним та скасувати рішення конкурсного комітету при Полтавській обласній державній адміністрації (далі - Конкурсний комітет) по визначенню пасажирських перевізників на автобусних маршрутах загального користування, які не виходять за межі території області, від 29 грудня 2015 року, оформлене протоколом засідання Конкурсного комітету від 29 грудня 2015 року № 100, у частині недопуску ПП «ЛЮГ» до участі в конкурсі на маршрутах загального користування;
- визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Полтавської обласної державної адміністрації (далі - Полтавська ОДА) від 08 лютого 2016 року № 42 «Про укладення договорів про організацію перевезень пасажирів автомобільним транспортом» у частині пунктів 1.2, 1.3., 1.5, 1.10.
В обгрунтування позовних вимог, позивач зазначав, що рішення відповідача щодо недопуску останнього до участі в конкурсі прийнято з порушенням вимог Закону України «Про автомобільний транспорт» в день проведення конкурсу. Вважає, що конкурсний комітет повинен був у день проведення конкурсу оцінити пропозиції ПП "ЛЮГ" за бальною системою, урахувавши та оцінивши спірні відомості, а недопуск до конкурсу претендента на стадії прийняття рішення та виключення перевізника з числа претендентів під час проведення конкурсу суперечить пункту 27 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування. Наголошував на тому, що відповідач встановивши наявність у діяльності ПП "ЛЮГ" невиконання умов статті 34 Закону України «Про автомобільний транспорт», вийшов за межі своїх повноважень, визначених у пункті 27 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1081 від 03.12.2008 року.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.10.2016 року в задоволенні позову приватного підприємства «Люг» - відмовлено.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.
Так, в апеляційній скарзі позивач зазначає, що на його думку суд першої інстанції надав неналежну оцінку доводам позивача щодо порушення відповідачем п. 27 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1081 від 03.12.2008 року, коли самостійно за власними суб'єктивними розрахунками і міркуваннями встановив наявність в діяльності ПП «ЛЮГ» незабезпечення умов праці та відпочинку водіїв, не навів мотивів, у зв'язку з чим не бере до уваги лист управління Держпраці у Полтавській області № від 15.12.2015 року щодо відсутності у позивача порушень законодавства про працю. Також вважає, що суд першої інстанції не дав належної оцінки посиланням позивача на порушення відповідачем вимог ст. 37 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1081 від 03.12.2008 року, яка передбачає закінчення проведення перевірки документів наданих конкурсантами не пізніше ніж за два дні до дати проведення конкурсу.
Третя особа Управління інфраструктури та туризму Полтавської облдержадміністрації надала заперечення на апеляційну скаргу Приватного підприємства "Люг", в яких зазначає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо підстави недопуску ПП «ЛЮГ» до участі в конкурсі з визначення автомобільних перевізників на внутрішньообласних маршрутах загального користування, а саме недотримання вимог статті 34 Закону України «Про автомобільний транспорт» щодо неналежного забезпечення умов праці та відпочинку водіїв.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2017 року апеляційну скаргу Приватного підприємства "Люг" задоволено частково.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.10.2016р. по справі № 816/982/16 скасовано в частині відмови в позові про визнання нечинним та скасування рішення конкурсного комітету при Полтавській обласній державній адміністрації по визначенню пасажирських перевізників на автобусних маршрутах загального користування, які не виходять за межі територій області від 29.12.2015р., оформлене протоколом засідання конкурсного комітету при Полтавській обласній державній адміністрації по визначенню пасажирських перевізників на автобусних маршрутах загального користування, які не виходять за межі території області №100 від 29.12.2015р. в частині недопуску Приватного підприємства "Люг" до участі в конкурсі на маршрутах загального користування.
В цій частині ухвалено нову постанову, якою визнано нечинним та скасовано рішення конкурсного комітету при Полтавській обласній державній адміністрації по визначенню пасажирських перевізників на автобусних маршрутах загального користування, які не виходять за межі територій області від 29.12.2015р., оформлене протоколом засідання конкурсного комітету при Полтавській обласній державній адміністрації по визначенню пасажирських перевізників на автобусних маршрутах загального користування, які не виходять за межі території області №100 від 29.12.2015р. в частині недопуску Приватного підприємства "Люг" до участі в конкурсі на маршрутах загального користування.
В частині відмови в позові про визнання протиправним та скасування розпорядження голови Полтавської обласної державної адміністрації від 08.02.2015р. № 42 "Про укладення договорів про організацію перевезень пасажирів автомобільним транспортом" в частині пунктів 1.2, 1.3, 1.5, 1.10 постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.10.2016р. по справі № 816/982/16 змінено, відмовивши в задоволенні позову Приватному підприємству "Люг" в цій частині з інших мотивів і підстав.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 06.05.2020 року постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2017 року в частині скасування рішення конкурсного комітету при Полтавській обласній державній адміністрації по визначенню пасажирських перевізників на автобусних маршрутах загального користування, які не виходять за межі територій області, від 29 грудня 2015 року, оформлене протоколом засідання конкурсного комітету при Полтавській обласній державній адміністрації по визначенню пасажирських перевізників на автобусних маршрутах загального користування, які не виходять за межі території області, від 29 грудня 2015 року № 100 в частині не допуску Приватного підприємства «ЛЮГ» до участі в конкурсі на маршрутах загального користування - залишено без змін.
Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2016 року в частині відмови в позові про визнання протиправним та скасування розпорядження голови Полтавської обласної державної адміністрації від 08 лютого 2015 року № 42 «Про укладення договорів про організацію перевезень пасажирів автомобільним транспортом» в частині пунктів 1.2, 1.3, 1.5, 1.10 - скасовано, а справу в цій частині направлено до Другого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.06.2020 року прийнято до провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Люг" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.10.2016 року по справі №816/982/16 за позовом Приватного підприємства "Люг" до Полтавської обласної державної адміністрації треті особи Департамент інфраструктури та туризму Полтавської обласної державної адміністрації, Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтаватранс", Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 про визнання нечинними та скасування рішення та розпорядження та призначено до апеляційного розгляду.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.
Представники третіх осіб, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просили залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Полтавська ОДА (організатор) оголосила конкурс з перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, про що у газеті "Село полтавське" № 45 від 19.11.2015 надруковано оголошення /том 1 а.с. 79/.
Одним із перевізників-претендентів на участь у конкурсі було ПП "ЛЮГ".
29.12.2015 проведено засідання конкурсного комітету при Полтавській ОДА по визначенню пасажирських перевізників на автобусних маршрутах загального користування, які не виходять за межі території області, результати якого оформлені протоколом від 29.12.2015 № 100 (том 1 а.с. 80-81).
Робочим органом у конкурсі виступало ТОВ "Полтаватранс".
29 грудня 2015 року рішенням конкурсного комітету Полтавської ОДА позивача ПП «ЛЮГ» не допущено до участі в конкурсі на маршрутах загального користування за невиконання умов статті 34 Закону України "Про автомобільний транспорт" у зв'язку з незабезпеченням умов праці та відпочинку водіїв.
8 лютого 2015 року пунктом 1 розпорядженням голови Полтавської обласної державної адміністрації № 42 "Про укладення договорів про організацію перевезень пасажирів автомобільним транспортом" (том 1 а.с. 178-180), першого заступника голови Полтавської ОДА Пісоцького А.А. зобов'язано укласти договори про організацію перевезень пасажирів автомобільним транспортом терміном на п'ять років з автомобільними перевізниками, зокрема:
- пункт 1.2 ФОП ОСОБА_1 на сукупність автобусних маршрутів Яреськи - Полтава АС-1 ч/з Сагайдак, рейси №№ 232/233, 234/235, 236/237 (звичайний режим, дні виконання: щоденно) та № 119-25 Шишаки АС - Михайлики (звичайний режим, дні виконання: середа, п'ятниця);
- пункт 1.3 ФОП ОСОБА_3 на автобусний маршрут Полтава АС-1 - Лохвиця АС, рейси № 433/434 (звичайний режим, дні виконання: щоденно);
- пункт 1.5 ФОП ОСОБА_2 на автобусний маршрут Полтава АС-2 - Лисівка (поворот), рейси №№ 501/502, 503/504, 505/506 (звичайний режим, дні виконання: щоденно);
- пункт 1.10 ФОП ОСОБА_2 на сукупність автобусних маршрутів № 176-19 Полтава АС-4 - Божківське ч/з Новоселівку (звичайний режим, дні виконання: щоденно) та № 112-19 Полтава АС-4 - Рунівщина, гр. №1 (звичайний режим, дні виконання: щоденно).
Позивач не погодився із рішенням конкурсного комітету та розпорядженням Полтавської ОДА та оскаржив їх до суду.
Відмовляючи в задоволенні позову в частині, суд першої інстанції дійшов висновку, що в позивача відсутня достатня кількість кваліфікованих водіїв, а тому погодився з підставою недопуску позивача до участі в конкурсі з визначення автомобільних перевізників на підставі недотримання ПП «ЛЮГ» вимог статті 34 Закону України «Про автомобільний транспорт» щодо неналежного забезпечення умов праці та відпочинку водіїв.
Одночасно з цим, судом першої інстанції не зазначено мотивів і підстав відмови в задоволенні позову про визнання протиправним та скасування розпорядження голови Полтавської обласної державної адміністрації від 08 лютого 2015 року № 42 «Про укладення договорів про організацію перевезень пасажирів автомобільним транспортом» в частині пунктів 1.2, 1.3, 1.5, 1.10.
Колегія суддів, переглядаючи постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.10.2016 року в частині відмови в позові про визнання протиправним та скасування розпорядження голови Полтавської обласної державної адміністрації від 08 лютого 2015 року № 42 «Про укладення договорів про організацію перевезень пасажирів автомобільним транспортом» в частині пунктів 1.2, 1.3, 1.5, 1.10 - в цілому погоджується з висновком суду першої інстанції, проте вважає за необхідне змінити рішення з підстав та мотивів відмови у позові, зважаючи на наступне.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Стаття 3 Закону України від 5 квітня 2001 року № 2344-ІІІ «Про автомобільний транспорт» установлює, що цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.
Згідно зі статтею 6 Закону № 2344-ІІІ органи місцевого самоврядування формують мережу міських автобусних маршрутів загального користування і здійснюють у межах своїх повноважень контроль за дотриманням законодавства у сфері автомобільного транспорту на відповідній території, запроваджують автоматизовану систему обліку оплати проїзду та встановлюють порядок її функціонування, а також види, форми носіїв, порядок обігу та реєстрації проїзних документів; визначають особу, уповноважену здійснювати справляння плати за транспортні послуги в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду.
Відповідно до положень статті 7 Закону № 2344-ІІІ забезпечення організації пасажирських перевезень на міських автобусних маршрутах загального користування покладається на виконавчий орган сільської, селищної, міської ради відповідного населеного пункту.
Частина перша статті 44 Закону № 2344-ІІІ передбачає, що організація проведення конкурсу та визначення умов перевезень покладаються на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Відповідно до частини першої статті 31 Закону № 2344-ІІІ відносини автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування міських, приміських та міжміських, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування визначаються договором про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування, у якому встановлюються: перелік маршрутів загального користування, які буде обслуговувати автомобільний перевізник, умови організації перевезень, показники якості транспортного обслуговування населення, термін роботи автомобільного перевізника, зобов'язання органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо облаштування маршруту, підтримки проїзної частини автомобільної дороги та під'їзних шляхів у належному стані (тільки для міських автобусних маршрутів), розмір компенсації витрат автомобільного перевізника внаслідок перевезення пільгових пасажирів та регулювання тарифів, механізм їх виплати.
Колегія суддів зазначає, що на органи виконавчої влади та місцевого самоврядування покладені повноваження із забезпечення обслуговування населення засобами транспорту, в тому числі із залученням з цією метою, на договірних засадах, підприємств, установ, та організацій незалежно від форм власності, що здійснюється на основі договору, який має типову форму та укладається між місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування і перевізниками на підставі відповідного замовлення.
Відповідно до підпункту «г» пункту 16 статті 4 КАС України адміністративний договір - це спільний правовий акт суб'єктів владних повноважень або правовий акт за участю суб'єкта владних повноважень та іншої особи, що ґрунтується на їх волеузгодженні, має форму договору, угоди, протоколу, меморандуму тощо, визначає взаємні права та обов'язки його учасників у публічно-правовій сфері і укладається на підставі закону замість видання індивідуального акта.
Договір на організацію перевезення пасажирів є публічно-правовим договором, який передбачає: обов'язки перевізника забезпечити належний рівень транспортного обслуговування пасажирів, умови щодо тарифів тощо. Отже, договір визначає умови, за яких перевізнику дозволяється здійснювати господарську діяльність з перевезення пасажирів.
Положеннями ч.1 ст. 42 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2011 № 2344-ІІІ встановлено, що договір про організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування міському, приміському та міжміському, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), укладається між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування та автомобільним перевізником і вважається укладеним з моменту його підписання сторонами.
У ст.4 КАС України визначено терміни «нормативно-правовий акт» та «індивідуальний акт»:
- нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування;
- індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
В окремих законодавчих актах визначено деякі терміни, які також слід брати до уваги:
- нормативний документ - норми, правила, інструкції та стандарти, прийняті та зареєстровані в порядку, встановленому законодавством, щодо забезпечення належного технічного стану теплових, тепловикористальних установок та мереж, їх експлуатації, проектування та будівництва (стаття 1 Закону України «Про теплопостачання» № 2633-IV від 2 червня 2005 року);
- нормативний документ - документ, що встановлює правила, настанови чи характеристики щодо діяльності або її результатів (стаття 1 Закону України «Про стандартизацію» № 1315-VII від 5 червня 2014 року);
- нормативно-технічний документ - норми, правила, інструкції та стандарти, прийняті та зареєстровані в порядку, встановленому законодавством, щодо забезпечення належного технічного стану і експлуатації електричних установок та мереж (стаття 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» № 2019-VIII від 13 квітня 2017 року).
Пунктом 1.4 Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2005 р. № 34/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України № 883/5 від 15 травня 2013 р.) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 квітня 2005 р. за № 381/10661 визначено, що нормативно-правовий акт - це офіційний документ, прийнятий уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законом формі та порядку, який встановлює норми права для неозначеного кола осіб і розрахований на неодноразове застосування.
Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
У рішенні Конституційного Суду України у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення підпункту 2 пункту 3 розділу IV Закону України "Про Конституційний Суд України" стосовно правових актів органів Верховної Ради України (справа про акти органів Верховної Ради України) від 23.06.1997 року № 3/35-313 вказано, що за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти.
Ненормативні правові акти органів місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.
Це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1 -зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.
Отже, до нормативно-правових актів відносяться прийняті уповноваженими органами акти, які встановлюють, змінюють норми права, носять загальний чи локальний характер, розраховані на невизначене коло осіб та застосовується неодноразово.
Ненормативним (індивідуальним) правовим актам притаманні наступні ознаки а) спрямовуються на врегулювання конкретних (одиничних) актів соціальної поведінки б) поширюються лише на персонально визначених суб'єктів; в) містять індивідуальні приписи (веління, дозволи), розраховані на врегулювання лише окремої, конкретної життєвої ситуації, тому їх юридична чинність (формальна обов'язковість) вичерпується одноразовою реалізацією; г) не передбачають повторного застосування одних і тих самих юридичних засобів; д) не мають зворотної дії в часі.
З матеріалів справи убачається, що предметом позову в даній справі є визнання протиправним та скасування пункту 1 розпорядженням голови Полтавської обласної державної адміністрації № 42 "Про укладення договорів про організацію перевезень пасажирів автомобільним транспортом" від 8 лютого 2015 року (том 1 а.с. 178-180), яким першого заступника голови Полтавської ОДА Пісоцького А.А. зобов'язано укласти договори про організацію перевезень пасажирів автомобільним транспортом терміном на п'ять років з автомобільними перевізниками, зокрема:
- пункт 1.2 ФОП ОСОБА_1 на сукупність автобусних маршрутів Яреськи - Полтава АС-1 ч/з Сагайдак, рейси №№ 232/233, 234/235, 236/237 (звичайний режим, дні виконання: щоденно) та № 119-25 Шишаки АС - Михайлики (звичайний режим, дні виконання: середа, п'ятниця);
- пункт 1.3 ФОП ОСОБА_3 на автобусний маршрут Полтава АС-1 - Лохвиця АС, рейси № 433/434 (звичайний режим, дні виконання: щоденно);
- пункт 1.5 ФОП ОСОБА_2 на автобусний маршрут Полтава АС-2 - Лисівка (поворот), рейси №№ 501/502, 503/504, 505/506 (звичайний режим, дні виконання: щоденно);
- пункт 1.10 ФОП ОСОБА_2 на сукупність автобусних маршрутів № 176-19 Полтава АС-4 - Божківське ч/з Новоселівку (звичайний режим, дні виконання: щоденно) та № 112-19 Полтава АС-4 - Рунівщина, гр. №1 (звичайний режим, дні виконання: щоденно).
Отже, вказане розпорядження виконано шляхом укладення договорів між ФОП ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 8 лютого 2015 року.( том 2 а.с. 175-178 )
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, беручи до уваги викладені нормативно правові акти, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване розпорядження голови Полтавської обласної державної адміністрації № 42 "Про укладення договорів про організацію перевезень пасажирів автомобільним транспортом" від 8 лютого 2015 року є актом одноразового застосування, який вичерпав свою дію фактом виконання, а тому не може бути скасований .
Також, колегія суддів, звертає увагу на те, що ч.1 ст.10 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини кожному гарантовано право на свободу вираження поглядів та одержання інформації.
Зокрема, у рішенні Європейського Суду у справі "Леандер проти Швеції" від 26 березня 1987 року, серія А, № 116, § 74) зазначено, що свобода отримувати інформацію, про яку йдеться в пункті 2 статті 10 Конвенції, стосується передусім доступу до загальних джерел інформації і її основним призначенням є заборонити державі встановлювати будь-якій особі обмеження одержувати інформацію, яку інші особи бажають або можуть бажати повідомити цій особі.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (ч. 4 ст. 317 КАС України).
Оскільки вищенаведені в постанові суду апеляційної інстанції обставини судом першої інстанції залишені поза увагою та цим обставинам судом не надана належна правова оцінка, колегія суддів змінює судове рішення з підстав та мотивів відмови у позові.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Люг" залишити без задоволення.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.10.2016 року по справі № 816/982/16 в частині відмови у позові про визнання протиправним та скасування розпорядження голови Полтавської обласної державної адміністрації від 08.02.2015 № 42 "Про укладення договорів про організацію перевезень пасажирів автомобільним транспортом" в частині пунктів 1.2, 1.3, 1.5, 1.10 змінити з підстав та мотивів відмови у позові.
В іншій частині постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.10.2016 року по справі № 816/982/16 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко
Судді(підпис) (підпис) Л.О. Донець В.А. Калиновський
Повний текст постанови складено 21.09.2020 року