Ухвала від 21.09.2020 по справі 440/2111/20

УХВАЛА

21 вересня 2020 р.Справа № 440/2111/20

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бершова Г.Є.,

Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. ,

розглянувши клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.05.2020 року по справі № 440/2111/20

за позовом ОСОБА_1

до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області в особі Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області , Міністерства внутрішніх справ України

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Другого апеляційного адміністративного суду знаходиться справа за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.05.2020 року за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області в особі Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, Міністерства внутрішніх справ України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Оскаржуване рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.05.2020 року ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

17.08.2020 року до суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи в судовому засіданні за участю сторін.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Слід вказати, що практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі “Axen v. Germany”, заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року “Varela Assalino contre le Portugal”, заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

Враховуючи, що в силу п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України дана справа підлягає розгляду без повідомлення учасників справи, зважаючи на відсутність необхідності їх виклику для надання пояснень з огляду на обставини справи, підстав для апеляційного розгляду справи у судовому засіданні суд не вбачає.

Отже, враховуючи, що дану справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість її розгляду в порядку письмового провадження.

Крім того, колегія суддів зауважує, що із матеріалів апеляційної скарги та клопотання апелянта не встановлено обставин, які б потребували розгляду справи у відкритому судовому засіданні із викликом сторін.

Таким чином, колегія суддів вважає, що наявні підстави, передбачені ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України для призначення справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

Керуючись ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд у судовому засіданні за участі сторін адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.05.2020 року по справі № 440/2111/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області в особі Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, Міністерства внутрішніх справ України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Бершов Г.Є.

Судді Ральченко І.М. Катунов В.В.

Попередній документ
91660159
Наступний документ
91660161
Інформація про рішення:
№ рішення: 91660160
№ справи: 440/2111/20
Дата рішення: 21.09.2020
Дата публікації: 23.09.2020
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Другий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (23.09.2020)
Дата надходження: 21.04.2020
Предмет позову: визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії