21 вересня 2020 р.Справа № 520/8463/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бегунца А.О.,
Суддів: Рєзнікової С.С. , Мельнікової Л.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 08.07.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Панченко О.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 08.07.20 року по справі № 520/8463/2020
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - відповідач), в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у відмові листом відповідача від 16.06.2020 року №2000/0410-8/34331 із посиланням на Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 №649, виплатити залишок нарахованої заборгованості пенсії за Рішеннями Харківського окружного адміністративного суду від 21 травня 2019 року у справі №520/3903/19 та від 01 листопада 2019 року у справі №520/9305/19 і від 25 червня 2018 року у справі №820/4127/18 та від 16 січня 2019 року у справі №520/10724/18;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити за Рішеннями Харківського окружного адміністративного суду від 21 травня 2019 року у справі №520/3903/19 та від 01 листопада 2019 року у справі №520/9305/19 і від 25 червня 2018 року у справі №820/4127/18 та від 16 січня 2019 року у справі №520/10724/18 залишок нарахованої заборгованості пенсії без застосування Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 №649.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.07.2020 року відмовлено у відкритті провадження, через те, що спір у справі виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.
Позивач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до протокольної ухвали від 15.09.2020 у зв'язку з неприбуттям жодного з учасників справи у судове засідання колегія суддів ухвалила апеляційний розгляд справи продовжити в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Згідно ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегією суддів встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2018 року у справі №820/4127/18 адміністративний позов ОСОБА_1 до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання протиправною відмови та стягнення недоплаченої пенсії задоволено частково. Визнано протиправною відмову Ізюмського об'єднаного УПФ України в Харківській області у донарахуванні та виплаті державної і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за період з 01 січня по 02 серпня 2014 року на підставі Рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 12 травня 2010 року у справі №2-205/10 у розмірі 6,5 мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зобов'язано Ізюмське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області прийняти рішення щодо донарахування і виплати державної та додаткової пенсії ОСОБА_1 .
Згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2018 року по справі №820/4127/18 набрало законної сили 09.10.2018 року.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2019 по справі №520/10724/18 адміністративний позов ОСОБА_1 до Ізюмського об'єднане управління Пенсійного фонду України в Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії - задоволено. Зобов'язано Ізюмське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області донарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму індексованого доходу відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" і "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 №1078 та компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії на підставі Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушень строків їх виплати" і Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доході зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від лютого 2001р. №159, а саме: державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за період з січня по 02 серпня 2014 року на підставі рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 12 травня 2010 року у справі №2-205/10 та рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25 червня 2018 року у справі №820/4127/18.
Згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 січня 2019 по справі №520/10724/18 набрало законної сили 18.02.2019 року.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.05.2019 року у справі №520/3903/19, яке набрало законної сили 21.06.2019 року, визнано протиправною бездіяльність Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо невиплати ОСОБА_1 державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за період 01 листопада 2011 року по 01 січня 2013 року на підставі Рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 12 травня 2010 року у справі №2-205/10, що підтверджується довідкою Управління Пенсійного фонду України в Барвінківському районі Харківської області від 20.12.2012 №4998/13-02, де сума боргу складає 54211,00 грн. Зобов'язано Ізюмське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити ОСОБА_1 державну та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, за період 01 листопада 2011 року по 01 січня 2013 року на підставі Рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 12 травня 2010 року у справі №2-205/10, що підтверджується довідкою Управління Пенсійного фонду України в Барвінківському районі Харківської області від 20.12.2012 №4998/13-02, де сума боргу складає 54211,00 грн.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2019 по справі №520/9305/19 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області донарахувати та виплатити суми індексованого до ходу відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" і "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 № 1078 та компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії на підставі Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" і Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. N159. а саме: державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за період з 01.11.2011 р. по 01.01.2013 року на підставі Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21 травня 2019 року у справі № 520/3903/19.
Згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2019 по справі №520/9305/19 набрало законної сили 03.12.2019 року.
Після набрання законної сили рішеннями Харківського окружного адміністративного суду, позивачу видано виконавчі листи.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у відмові листом відповідача від 16.06.2020 року №2000/0410-8/34331 із посиланням на Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 р. №649, виплатити залишок нарахованої заборгованості пенсії за Рішеннями Харківського окружного адміністративного суду від 21 травня 2019 року у справі №520/3903/19 та від 01 листопада 2019 року у справі №520/9305/19 і від 25 червня 2018 року у справі №820/4127/18 та від 16 січня 2019 року у справі №520/10724/18, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Відмовляючи у відкритті провадження суд першої інстанції виходив з того, що у даному випадку між сторонами не виникло нового спору, а має місце продовження тих самих спірних правовідносин, які розглядалися судами у справах №820/4127/18, №520/10724/18, №520/3903/19, №520/9305/19, проте вже на стадії їх виконання, тому вимоги позивача слід розглядати не в порядку позовного провадження, а в порядку, визначеному статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Спірні відносини у цій справі виникли у зв'язку із тим, що відповідачем, на думку позивача, неналежним чином виконується рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21 травня 2019 року у справі №520/3903/19 та від 01 листопада 2019 року у справі №520/9305/19 і від 25 червня 2018 року у справі №820/4127/18 та від 16 січня 2019 року у справі №520/10724/18, які набрали законної сили.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що підставою для звернення до суду з цією позовною заявою було невиконання відповідачем судових рішень, які набрали законної сили.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Положеннями ч.1 ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.
З врахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що приписами ст. ст. 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, а саме:
- зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення та, за наслідками розгляду даного звіту, як один з можливих варіантів - накладення штрафу;- визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
При цьому, зміст статей 382-383 Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про виокремлення таких видів судового контролю за виконанням судового рішення, як зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (стаття 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383 КАС України ).
Отже, наведені норми мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення, а підставами для їх застосування є саме невиконання рішення суду, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у Кодексі адміністративного судочинства України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України (ст. 382), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
З врахуванням вищевикладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
При цьому, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за Кодексом адміністративного судочинства України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Колегія суддів, проаналізувавши предмет позову у цій справі, дійшла висновку, що він фактично спрямований на виконання інших судових рішень (рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21 травня 2019 року у справі №520/3903/19 та від 01 листопада 2019 року у справі №520/9305/19 і від 25 червня 2018 року у справі №820/4127/18 та від 16 січня 2019 року у справі №520/10724/18).
Обраний позивачем у даній справі спосіб захисту - визнання протиправною бездіяльності щодо неналежного виконання рішення суду та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити за рішеннями Харківського окружного адміністративного суду від 21 травня 2019 року у справі №520/3903/19 та від 01 листопада 2019 року у справі №520/9305/19 і від 25 червня 2018 року у справі №820/4127/18 та від 16 січня 2019 року у справі №520/10724/18 залишок нарахованої заборгованості пенсії без застосування Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 р. №649 - спрямовані на виконання вказаних рішень Харківського окружного адміністративного суду, якими вже зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області здійснити виплату позивачу перерахованої пенсії.
Відтак, спір у справі виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.
Обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичного конфлікту та не відповідає об'єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. Якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен звертатися до суду в порядку ст.383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не пред'являти новий адміністративний позов.
Таким чином, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Зазначена позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 20.02.2019 року у справі №806/2143/15.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відтак, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Крім того, відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 09.10.2018 року у справі №809/487/18 підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги, з тих же підстав або оспорювати в іншому процесі встановлені судом факти і правовідносини.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно застосовані приписи п.2 ч.1 ст.170 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
Таким чином, переглянувши ухвалу суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваної ухвали суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 08.07.2020 року по справі № 520/8463/2020 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)А.О. Бегунц
Судді(підпис) (підпис) С.С. Рєзнікова Л.В. Мельнікова