ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
21 вересня 2020 року м. Київ № 640/14089/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Чудак О.М., за участю секретаря судового засідання Лисун А.А., позивача ОСОБА_1 , її представника Штирі Б.В., представника третьої особи Головного управління Державної податкової служби у місті Києві Склярова О.Г., у відсутність представників відповідача й іншої третьої особи, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк", Головне управління Державної податкової служби у місті Києві, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
установив:
ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) через представника звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк", в якій просить, з урахуванням уточненої позовної заяви:
- визнати протиправною і скасувати вимогу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про сплату боргу (недоїмки) від 14.05.2019 №Ф-274917-У;
- визнати протиправними дії Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) з відкриття виконавчого провадження та зобов'язати закінчити виконавче провадження №61337652.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.05.2020 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк", про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Окрім того, вказаною ухвалою суду роз'єднано в самостійні провадження позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправною і скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 14.05.2019 №Ф-274917-У (справі залишено №640/8774/20) та позовні вимоги ОСОБА_1 до Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк", про визнання дій Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) протиправними та зобов'язання закінчити виконавче провадження №61337652 (справі присвоєно №640/14089/20).
Ухвалою суду від 25.06.2020 прийнято до провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк", про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Також вищевказаною ухвалою суду до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління Державної податкової служби у місті Києві (ГУ ДПС у м. Києві).
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила, що державним виконавцем прийнято виконавчий документ до виконання з пропуском тримісячного строку пред'явлення виконавчого документа до виконання. Окрім того, позивач стверджує, що відповідач несвоєчасно направив ОСОБА_1 постанову про відкриття виконавчого провадження №61337652. Окрім того, відповідачем порушено вимоги законодавства при прийнятті рішення про арешт коштів позивача, а сума, що підлягає стягненню з позивача у виконавчому провадженні №61337652 є більшою ніж сума податкового боргу, що заявлений до стягнення зі ОСОБА_1 контролюючим органом.
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, проте надав до суду матеріали виконавчого провадження №61337652.
Представником третьої особи до суду подані пояснення, в яких представник ГУ ДПС у м. Києві, зазначив про підстави виникнення податкового боргу, а також стверджував, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 14.05.2019 №Ф-274917 є узгодженою з 02.07.2019, оскільки поштове направлення з вищевказаною вимогою повернулося до контролюючого органу за закінченням строку зберігання.
В судовому засідання позивач та її представник просили задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві. Представник третьої особи проти задоволення позову заперечив, вважаючи його необґрунтованим. Відповідач та інша третя особа явку своїх представників в судове засідання не забезпечили, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Отже, суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
14.05.2019 ГУ ДПС у м. Києві винесено вимогу №Ф-274917-17 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску в сумі 21 030,90 грн.
Дана вимога за заявою контролюючого органу передана на виконання до Шевченківського районного відділу держаної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Постановою державного виконавця Шевченківського районного відділу держаної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 25.02.2020 відкрито виконавче провадження №61337652 про примусове виконання вимоги від 14.05.2019 № Ф-274917-17 У.
Не погодившись з такою постановою, позивач звернулася з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Поняття та особливості здійснення виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) визначено Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VІІІ.
Так, згідно з частиною першою статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 7 частини першої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що підлягають примусовому виконанню рішення на підставі рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.
В свою чергу, статтею 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Згідно з пунктами 6, 7 частини першої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому документі зазначаються дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню), строк пред'явлення рішення до виконання.
Відповідно до пункту 1 частини першої, частини п'ятої статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
В той же час згідно з пунктами 1, 2 частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо: 1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); 2) пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
За змістом частин першої, другої статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом, який може бути пред'явлений до примусового виконання шляхом подання відповідної заяви стягувачем протягом трьох місяців, які обчислюються з дня набрання такою вимогою законної сили.
Таким чином, при надходженні виконавчого документа виконавець має перевірити дату набрання ним законної сили та дотримання строку пред'явлення його до виконання. У разі недотримання цього строку, вимога про сплату боргу повертається стягувачу без прийняття до виконання відповідно до пункту 1 або 2 частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження".
Звертаючись до суду із позовом, позивач зазначила, що відповідачем відкрито виконавче провадження з порушенням тримісячного строку пред'явлення вимоги до виконання. Водночас, стягувачем не надано, а відповідачем не перевірено чи направлялася вимога позивачу, тобто чи набрала вона чинності та чи не пропущений строк її пред'явлення до виконання.
Так, згідно частин першої, четвертої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.
Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
Відповідно до пункту 4 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04.05.2018 №469) вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається належним чином надісланою (врученою), якщо вона надіслана на адресу (місцезнаходження юридичної особи або його відокремленого підрозділу, місце проживання або останнього відомого місця перебування фізичної особи) платника єдиного внеску рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику єдиного внеску або його законному чи уповноваженому представникові.
У разі якщо неможливо надіслати (вручити) платнику єдиного внеску вимогу про сплату боргу (недоїмки) поштою у зв'язку з відсутністю його за місцезнаходженням (місцем проживання) (відсутністю службових (посадових) осіб платника єдиного внеску за його місцезнаходженням), відмовою платника єдиного внеску або службових (посадових) осіб платника прийняти вимогу, поверненням поштового відправлення у зв'язку із закінченням встановленого строку зберігання або з інших причин, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення, вимога вважається надісланою (врученою) платнику єдиного внеску у день, зазначений поштовою службою у повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
У разі якщо платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів з дня надходження (отримання) вимоги про сплату боргу (недоїмки) не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгодженої в результаті оскарження суми боргу (недоїмки) (з дня отримання відповідного рішення органу доходів і зборів або суду), після спливу останнього дня відповідного строку така вимога вважається узгодженою (набирає чинності) (п. 5 пункту 4 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування).
Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що вимога про сплату недоїмки набуває чинності (є узгодженою) після закінчення десятиденного строку, який обчислюється з дня отримання вимоги платником або, у разі її оскарження, з дня отримання відповідного рішення органу доходів і зборів або суду.
З матеріалів справи вбачається, що спірна вимога направлена контролюючим органом на адресу позивача 17.05.2019, проте 20.06.2020 повернулася третій особі без вручення адресату з відміткою "за закінченням терміну зберігання".
Згідно з пунктами 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 за №270 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження, відправлення "EMS" - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод.
Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику.
Таким чином, спірна вимога є узгодженою з 02.07.2019. Разом з тим, ГУ ДПС у м. Києві звернулося до відповідача із заявою про відкриття виконавчого провадження в листопаді 2019 року (заява від 22.11.2019 вих. №8897/9/26-15-10-05-13), тобто з пропуском тримісячного строку пред'явлення до виконання. Будь-яких інших пояснень щодо строку пред'явлення вимоги до державної виконавчої служби лише у листопаді 2019 року - третьою особою не надано.
Разом з тим, суд зазначає, що у вимозі про сплату боргу (недоїмки) від 14.05.2019 №Ф-274917-У ГУ ДПС у м. Києві вказано дату набрання чинності такою вимогою 21.11.2019, хоча фактично така вимога є узгодженою з 02.07.2019.
Водночас, у державного виконавця відсутні повноваження здійснювати додаткову перевірку дати набрання виконавчим документом чинності, яка вказана у ньому. Тому, суд констатує, що безпідставне відкриття виконавчого провадження мало місце не з вини відповідача та не внаслідок протиправності його дій, а є підставою для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.
Щодо доводів позивача, що їй не несвоєчасно надіслано постанови, прийняті державним виконавцем у виконавчому провадженні №61337652, в тому числі постанову про відкриття виконавчого провадження, то такі доводи не можуть бути самостійною підставою для визнання дій відповідача щодо відкриття вказаного виконавчого провадження протиправними.
Окрім того, згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Щодо вимоги про зобов'язання закінчити виконавче провадження, то така вимога задоволенню не підлягає, оскільки, як зазначено вище, постанова про відкриття виконавчого провадження №6133762 від 25.02.2020 підлягає скасуванню, а отже відсутнє провадження, яке підлягає закінченню.
Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Таким чином, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, доходить висновку про те, що вимоги позивача є підлягають задоволенню частково.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що даний позов сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, підлягає задоволенню частково, а позивачем за його подання сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн, то 50% вказаної суми підлягає поверненню позивачу за рахунок суб'єкта владних повноважень.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 77, 139, 242-246, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк", Головне управління Державної податкової служби у місті Києві, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково та вийти за межі позовних вимог.
Скасувати постанову Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ) від 25.02.2020 про відкриття виконавчого провадження №6133762.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Стягнути з Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ) на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати по сплаті судового збору у розмірі 420,40 (чотириста двадцять) гривень сорок копійок.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 287, 293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позивач - ОСОБА_1 (місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ).
Відповідач - Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ) (місцезнаходження юридичної особи: вулиця Саксаганського, будинок 110, місто Київ, 01032, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 34967593).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк" (місцезнаходження юридичної особи: вулиця Грушевського, будинок 1-Д, місто Київ, 01001, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 14360570).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Головне управління Державної податкової служби у місті Києві (місцезнаходження юридичної особи: вулиця Шолуденка, будинок 33/19, місто Київ, 04116, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 43141267).
Повний текст виготовлено та проголошено в судовому засіданні 21.09.2020.
Суддя О.М. Чудак