ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
21 вересня 2020 року м. Київ № 640/8942/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії за вислугу років, оформленої листом від 20 березня 2020 року, зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугою років на підставі її заяви від 26 грудня 2019 року, у розмірі 90% від суми усіх складових заробітної плати, визначеної у довідці Генеральної прокуратури України від 05 листопада 2019 року №18-174зп, виходячи з розміру заробітної плати 62 475,64 грн. без обмеження максимального розміру пенсії та з урахуванням раніше проведених виплат. Також позивач просить суд допустити до негайного виконання рішення суду в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років у межах суми стягнення за один місяць.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що є пенсіонером органів прокуратури, перебуває на обліку в ГУ ПФУ у м. Києві з 10 червня 2011 року. Після призначення пенсії позивач продовжувала працювати в органах прокуратури до 31 жовтня 2019 року, після чого її було звільнено наказом Генерального прокурора України від 25 жовтня 2019 року з військової служби у запас (за станом здоров'я) та виключено із списків особового складу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України, а також видано довідку від 05 листопада 2019 року №18-174зп, згідно з якою заробітна плата на 31 жовтня 2019 року складала 62 475,64 грн. для пред'явлення до органів Пенсійного фонду України.
Проте, листом від 20 березня 2020 року відповідач відмовив ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з посиланням на пункт 7 постанови Кабінету Міністрів України «Про умови оплати праці прокурорів» від 11 грудня 2019 року №1155, яким встановлено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно із Законом України «Про прокуратуру».
З таким рішенням позивач не погоджується, стверджує, що протиправною відмовою у перерахунку пенсії відповідачем грубо порушено її конституційні права на соціальний захист і пенсійне забезпечення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2020 року, відкрито провадження у справі №640/8942/20, визначено розгляд провадити суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву та наявні докази, роз'яснено положення пункту 12 частини дев'ятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно отримання позовних матеріалів безпосередньо у суді.
29 травня 2020 року в приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва представнику Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві за довіреністю Назариній Катерині Павлівні вручено адміністративний позов з додатками, що підтверджується розпискою, яка міститься в матеріалах справи № 640/8942/20.
Від відповідача 03 червня 2020 року до суду надійшло клопотання про направлення копії позовної заяви з додатками, проте ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 серпня 2020 року у задоволенні клопотання відмовлено, продовжено відповідачу строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали для подання відзиву на адміністративний позов, одночасно зупинено провадження в адміністративній справі №640/9742/20 до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій адміністративній справі №560/2120/20 (провадження №Пз/9901/9/20).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2020 року задоволено клопотання позивача, поновлено провадження в адміністративній справі №640/8942/20.
У визначений судом строк відзиву від відповідача, а також будь-яких заяв, клопотань, пояснень не находило.
Суд звертає увагу, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову (частина друга статті 77, частина четверта статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до частини другої статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.
Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Оцінивши наявні у справі документи і матеріали, з урахуванням доводів позовної заяви, належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв'язок наявних в матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у м. Києві та отримує пенсію за вислугу років відповідно до вимог статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ в редакції від 12 липня 2001 року №2663-ІІІ, яка діяла на час призначення пенсії, у розмірі 90% від заробітної плати з 10 червня 2011 року.
На час призначення пенсії вислуга років позивача на посадах прокурора та слідчого прокуратури складала 20 років 1 місяць 14 днів.
Після призначення пенсії за вислугою років позивач продовжувала працювати в органах прокуратури до 31 жовтня 2019 року та відповідно до наказу Генерального прокурора України від 25 жовтня 2019 року №869-вк з 31 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звільнена з військової служби у запас відповідно до підпункту «б» пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (за станом здоров'я) та її виключено із списків особового складу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України.
Також Генеральною прокуратурою України 05 листопада 2019 року видано позивачу довідку №18-174зп, відповідно до якої заробітна плата ОСОБА_1 станом на 31 жовтня 2019 року складала 62 475,64 грн., з якою остання 26 грудня 2019 року звернулася до відповідача разом із заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії за вислугу років.
Листом від 20 березня 2020 року №2600-0311-8/39181 відповідач відмовив ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії, посилаючись на положення пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України «Про умови оплати праці прокурорів» від 11 грудня 2019 року №1155, яким встановлено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно із Законом України «Про прокуратуру».
Не погоджуючись із зазначеним рішенням відповідача, позивач звернулася до адміністративного суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
На час призначення позивачу пенсії (10 червня 2011 року) особливості пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих визначалися статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ, якою встановлювалося, що:
прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Така пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку (частина перша статті 50-1);
обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком (частина дванадцята статті 50-1);
призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (частина сімнадцята статті 50-1).
До статті 50-1 Закону №1789-ХІІ вносилися зміни Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року №3668-VI (далі - Закон №3668-VI), унаслідок яких наведена вище частина сімнадцята статті 50-1 Закону №3668-VI з 01 жовтня 2011 року стала вісімнадцятою, тобто відбулась зміна порядкового номеру частини статті, що регламентувала порядок та підстави перерахунку пенсії, проте її текст залишився незмінним.
Новий Закон України «Про прокуратуру» №1697-VІІ ухвалено 14 жовтня 2014 року. При цьому частина двадцята статті 86 Закону №1697-VІІ (в первинній редакції) мала такий текст: «Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».
Отже, первісна редакція частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VІІ та частина сімнадцята (з 01 жовтня 2011 року - вісімнадцята) статті 50-1 Закону №1789-ХІІ містили аналогічні за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури.
Розділ XII «Прикінцеві положення» Закону №1697-VІІ щодо набрання ним чинності (в розрізі конкретних статей закону) неодноразово змінювався, переважна більшість статей (у т.ч. стаття 86) цього Закону набрали чинності з 15 липня 2015 року. Водночас з 15 липня 2015 року втратив чинність Закон №1789-XII (крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п'ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів).
Закон України від 28 грудня 2014 року №76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 76-VIII), набрав чинності з 01 січня 2015 року, яким, з-поміж іншого, внесено такі зміни:
частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ (діяла до 15 липня 2015 року) викладено в такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України»;
частину двадцяту статті 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року «Про прокуратуру» №1697-VІІ (набрала чинності 15 липня 2015 року) викладено у такій редакції: « 20. Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».
Отже, починаючи з 01 січня 2015 року в Україні:
жоден закон не визначав ані умов (підстав), ані порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України «Про прокуратуру»;
законодавець делегував повноваження щодо встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінету Міністрів України.
Упродовж 2015-2019 років Кабінетом Міністрів України не визначалося умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури.
У грудні 2019 року Конституційний Суд України за результатами розгляду справи №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) ухвалив рішення від 13 грудня 2019 року №7-р(II)/2019 та вирішив таке:
визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України;
положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Конституційний Суд України встановив такий порядок виконання рішення №7-р(II)/2019:
частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:
« 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».
Як вбачається з матеріалів даної справи №640/8942/20 пенсійний орган відмовив позивачу у задоволенні заяви про перерахунок пенсії з мотивів відсутності нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури та посилається на положення постанови Кабінету Міністрів України «Про умови оплати праці прокурорів» від 11 грудня 2019 року №1155 за змістом пункту 7 якої встановлено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно із Законом України "Про прокуратуру".
У протилежне, позивач вірно зазначає, що зазначеною постановою №1155 затверджено розміри посадових окладів прокурорів, які працюють в Офісі Генерального прокурора, при цьому позивач ніколи не працювала в Офісі Генерального прокурора та звільнилася з Генеральної прокуратури України 31 жовтня 2019 року.
За таких обставин положення постанови №1155 від 11 грудня 2019 року, у тому числі й пункт 7, не розповсюджуюся на умови та порядок перерахунку її пенсії після звільнення з роботи.
Також у листі від 20 березня 2020 року відповідач зазначив, що позивач набуде права на перерахунок пенсії виключно у разі прийняття після 13 грудня 2019 року відповідного рішення про підвищення заробітку діючих прокурорів.
Водночас, як вже зазначив суд вище, положення частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII зі змінами втратили чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення від 13 грудня 2019 року. Окрім того на момент прийняття Конституційним Судом України зазначеного рішення вже існувала суттєва різниця в оплаті праці діючих працівників прокуратури та розмірі заробітних плат, з яких розраховані пенсії прокурорських пенсіонерів, і така нерівність має усуватись Пенсійним Фондом України шляхом беззастережного (відносно дати ухвалення рішення про збільшення заробітку діючих працівників прокуратури) задоволення заяв пенсіонерів про перерахунок пенсії, поданих після 13 грудня 2019 року.
Окрім того, слід звернути увагу, що постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №657 є чинною, а тому відсутні підстави для її незастосування.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що законодавчо врегульовані умови для перерахунку пенсії позивача виникли з 13 грудня 2019 року, та саме з цієї дати позивач просить провести перерахунок пенсії, про що подала відповідну заяву до відповідача 26 грудня 2019 року - після ухвалення Конституційним судом України рішення №7-р(ІІ)/2019, тому відмова відповідача у здійсненні перерахунку пенсії є протиправними, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню. При цьому, на думку суду, лист ГУ ПФУ в м. Києві від 20 березня 2020 року №2600-0311-8/39181 про відмову ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії за вислугу років, є рішенням суб'єкта владних повноважень, яким, хоч і без зазначення конкретних причин, відмовлено позивачу у перерахунку пенсії.
При розгляді даної справи суд враховує також висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладені у рішенні від 14 вересня 2020 року у зразковій справі №560/2120/20 (провадження №Пз/9901/9/20), про перерахунок пенсій прокурорів відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р(II)/2019.
Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, ГУ ПФУ в м. Києві, не здійснюючи перерахунок та виплату пенсії позивачу на підставі виданої довідки Генеральної прокуратури України від 05 листопада 2019 року №18-174зп, діяло поза межами повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, необґрунтовано, упереджено, недобросовісно, не розсудливо, без дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації.
Водночас, суд не знаходить підстав для зобов'язання відповідача негайно виконати рішення суду в частині здійснення перерахунку та виплати пенсії позивачу у межах суми стягнення за один місяць, оскільки такі вимоги жодним чином не обґрунтовані позивачем, не надано доказів невиплати пенсійних платежів та їх конкретних розмірів, а предметом розгляду суду у даній справі є протиправність рішення пенсійного органу щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії, щодо якого положення статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України не застосовуються.
Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню сума судових витрат у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 840,80 грн. (квитанція від 21 квітня 2020 року).
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 247, 250, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, оформлене листом від 20 березня 2020 року №2600-0311-8/39181, яким відмовлено ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за вислугою років.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 13 грудня 2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за вислугою років на підставі її заяви від 26 грудня 2019 року та довідки Генеральної прокуратури України від 05 листопада 2019 року №18-174зп, у розмірі 90% від суми усіх складових заробітної плати, без обмеження її граничним розміром та з урахуванням проведених виплат.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 840 грн. 80 коп.(вісімсот сорок грн. 80 коп.).
5. У решті позовних вимог відмовити.
За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 рнокпп НОМЕР_1 .
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, адреса: 04053, м. Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368.
Суддя В.І. Келеберда