ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про забезпечення адміністративного позову
18 вересня 2020 року м. Київ № 640/21776/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Вєкуа Н.Г., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Державної служби України з питань праці
Головного управління Держпраці у Донецькій області
про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на роботі, -
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 Код РНОКПП: НОМЕР_1 ) з позовом до Державної служби України з питань праці (01601, м. Київ, вул. Десятинна, 14 Код ЄДРПОУ 39472148), Головного управління Держпраці у Донецькій області (85302, Донецька область, м. Покровськ, вул. Прокоф'єва, 82, Код ЄДРПОУ 39790445), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Держаної служби України з питань праці № 83-кт від 08 вересня 2020 року "Про звільнення ОСОБА_1 ".
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держпраці у Донецькій області № 328-к від 08 вересня 2020 року "Про звільнення ОСОБА_1 ".
- зобов'язати Державну службу України з питань праці та Головне управління Держпраці у Донецькій області поновити ОСОБА_1 на посаді Першого заступника начальника Головного управління Держпраці у Донецькій області з 08 вересня 2020 року, та допустити, рішення суду, до негайного виконання в даній частині.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.09.2020 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання по справі.
Разом з адміністративним позовом позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просить суд забезпечити позов шляхом заборони Головному управлінню Держпраці у Донецькій області вчиняти дії щодо ліквідації юридичної особи публічного права відповідно до наказу Державної служби України з питань праці №108 від 04.08.2020 "Про ліквідацію Головного управління Державної служби України з питань праці у Донецькій області".
В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що у відповідності до наказу Державної служби України з питань праці №108 від 04.09.2020 прийнято рішення про ліквідацію Головного управління Державної служби України з питань праці у Донецькій області, як юридичної особи. Відтак, у разі виконання усіх дій щодо припинення Головного управління Держпраці у Донецькій області, як юридичної особи публічного права та у разі задоволення позовних вимог, виконання судового рішення буде унеможливлено, оскільки відповідача/боржника буде виключено з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, тобто, не буде досягнуто завдань адміністративного судочинства, а саме ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 153 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.
У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.
Суд не вбачає необхідності для повідомлення учасників, та для виклику особи, яка подала заяву про забезпечення позову, також немає необхідності для призначення її розгляду у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін.
Дослідивши матеріали справи, виходячи з меж поданої заяви про забезпечення позову, системного аналізу положень чинного законодавства України і матеріалів справи, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Розглядаючи та вирішуючи заявлену заяву, суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може ускладнити або призвести до неможливості виконання судового рішення.
Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
В той же час, суд враховує, що згідно з Рекомендаціями № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акту.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність, зокрема, полягає в тому, щоб засіб забезпечення відповідав предмету позову за вартістю. Адекватність заходу до забезпеченню позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Аналіз викладених обставин дає підстави для висновку, що необхідним є вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, які є повністю співмірними з позовними вимогами та відповідають принципу адекватності заходу забезпечення.
Із вищенаведеного також випливає, що, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача на даному етапі переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.
Як зазначено вище, обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову заявник вказує на те, що у разі невжиття судом відповідних заходів, відновлення та захист порушених прав та інтересів позивача будуть унеможливлені, оскільки відповідача в особі Головного управління Держпраці у Донецькій області буде ліквідовано.
Вирішуючи подану позивачем заяву про вжиття заходів забезпечення позову, суд виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, з 03 червня 2019 року ОСОБА_1 обіймав посаду інспектора Головного управління Держпраці у Донецькій області.
Відповідно до наказу Держаної служби України з питань праці №43-кг від 04.07.2020 року та наказу Головного управлінням Держпраці у Донецькій області №192-к від 04.06.2020 року, з 09 червня 2020 року позивач був переведений на посаду Першого заступника начальника Головного управління Держпраці у Донецькій області.
Однак, 08 вересня 2020 року Держпраці було видано наказ № 83-кт про звільнення ОСОБА_1 з посади Першого заступника начальника Головного управління Держпраці у Донецькій області 08 вересня 2020 року, відповідно до пункту 1 частини першої статті 88 Закону України "Про державну службу".
Також, 08 вересня 2020 року, з посиланням на наказ №83-кт та рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2020 року у справі № 200/5429/20-а, Головним управлінням Держпраці у Донецькій області було видано наказ №328-к про звільнення ОСОБА_1 .
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Разом з тим, у відповідності до наказу Державної служби України з питань праці № 108 від 04 вересня 2020 року, прийнято рішення про ліквідацію Головного управління Держаної служби України з питань праці у Донецькій області, як юридичної особи публічного права.
Як встановлено судом, вказаний Наказ прийнято на виконання приписів постанови Кабінету міністрів України від 26 серпня 2020 №762 "Деякі питання територіальних органів Державної служби з питань праці", пунктами 1, 2 якого вирішено ліквідувати як юридичні особи публічного права Головне управління Державної служби з питань праці у Донецькій області та Головне управління Державної служби з питань праці у Луганській області та утворити Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, як юридичну особу публічного права.
Відповідно до ч. 1 статті 104 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.
Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 110 ЦК України, юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами;
Отже, наказ Державної служби України з питань праці № 108 від 04 вересня 2020 року є рішенням уповноваженого органу державної влади про припинення Головного управління Держпраці у Донецькій області.
Таким чином, вбачається, що під час розгляду адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 у відповідності до наведених вище положень, буде розпочато процедуру ліквідації Головного управління Держпраці у Донецькій області, створено комісію з ліквідації, встановлено строк заявлення вимог кредиторами. В результаті процедури ліквідації, Головне управління Держпраці у Донецькій області буде припинено як юридичну особу.
Відповідно, внаслідок проведення ліквідації Головного управління Держпраці у Донецькій області, посада, на якій позивач просить його поновити (у разі прийняття рішення на його користь) буде відсутня.
Наведене дає підстави суду вважати, що невжиття заходів забезпечення позову в даному випадку може істотно ускладнити ефективний захист прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, оскільки фактична реалізація наказу Державної служби України з питань праці № 108 від 04 вересня 2020 року час розгляду адміністративної справи призведе до того, що у випадку задоволення позовних вимог буде значно ускладненим поновлення позивача на посаді Першого заступника начальника Головного управління Держпраці у Донецькій області.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 були надані належні та переконливі докази існування обставин, які є прямими підставами для вжиття судом заходів забезпечення адміністративного позову у порядку, визначеному КАС України.
Щодо способу забезпечення позову, на думку суду, достатнім, допустимим і належним способом, який дозволить зберегти існуюче становище до звершення розгляду справи по суті позовних вимог, є вжиття заходів забезпечення шляхом заборони Головному управлінню Держпраці у Донецькі області вчиняти дії щодо ліквідації юридичної особи публічного права відповідно до наказу Державної служби України з питань праці №108 від 04.08.2020 "Про ліквідацію Головного управління Державної служби України з питань праці у Донецькій області".
На переконання суду, такі заходи є співмірннми і адекватними із заявленими позивачем позовними вимогами.
Крім того, встановлення таких заходів забезпечення адміністративного позову до вирішення судом спору у даній справі відповідає предмету позову, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до завершення розгляду справи.
Таким чином суд визнає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, подану ОСОБА_1 заяву про забезпечення позову.
Враховуючи вищевикладені обставини справи та положення законодавства, керуючись ст.ст. 150, 151, 154 Кодексу адміністративного судочинства України, -
1. Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.
2. До моменту набрання законної сили судовим рішенням у справі №640/21776/20 заборонити Головному управлінню Держпраці у Донецькій області вчиняти дії щодо ліквідації юридичної особи публічного права відповідно до наказу Державної служби України з питань праці №108 від 04.08.2020 "Про ліквідацію Головного управління Державної служби України з питань праці у Донецькій області".
3. Ухвалу направити для виконання сторонам у справі.
4. Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Дана ухвала може бути пред'явлена до виконання у порядку та спосіб, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", у строк до 18 вересня 2023 року.
5. Стягувачем у виконавчому провадженні, відкритому на підставі даної ухвали, є ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 Код РНОКПП: НОМЕР_1 ), а боржником - Головне управління Держпраці у Донецькій області (85302, Донецька область, м. Покровськ, вул. Прокоф'єва, 82, Код ЄДРПОУ 39790445).
6. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
7. Дана ухвала діє до вирішення адміністративної справи №640/21776/20 по суті та набрання судовим рішенням у вказаній справі законної сили.
Згідно з частиною восьмою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (стаття 297 Кодексу адміністративного судочинства України).
Суддя Н.Г. Вєкуа