ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позову без розгляду
18 вересня 2020 року м. Київ№ 640/12927/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін клопотання про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ультима» (04107, м. Київ, вул.
Татарська, 21, оф. 3)
до Головного управління ДПС у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка,
33/19),
Державної фіскальної служби України (04655, м. Київ, Львівська площа, 8)
про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В:.
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариства з обмеженою відповідальністю «Ультима» (надалі по тексту - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у місті Києві (надалі по тексту - відповідач-1), Державної податкової служби України (далі по тексту - відповідач-2), в якому просить суд:
- визнати протиправними і скасувати рішення Комісії Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28 березня 2019 року №1124008/39368611, №1124009/39368611, №1124010/39368611, №1124011/39368611, №1124012/39368611, від 29 березня 2019 року №1125589/39368611, №1125590/39368611, №1125591/39368611, №1125592/39368611;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові накладні від 30 листопада 2018 року №3, 4, 6, 7 та №9, а також від 31 грудня 2018 року №3, 4, 6, від 27 грудня 2018 року №5, датою їх складання.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2020 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Представник Головного управління ДПС у місті Києві надіслав до суду клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду, яке обґрунтоване тим, що у даному випадку строком, який має застосовуватися для звернення до суду за захистом своїх прав позивачем є шестимісячний строку з дня (моменту) коли особа дізналася або мала б дізнатися про порушення своїх прав. Оскільки рішення про відмову у реєстрації податкових накладних прийняті 28 березня 2019 року та 29 березня 2019 року, то процесуальний строк на оскарження рішень спливає 29 вересня 2019 року та 30 вересня 2019 року, однак позовну заяву подано 11 червня 2020 року, тобто з пропуском шестимісячного строку.
Представник позивача надіслав до суду пояснення щодо заявленого клопотання, у яких стверджував, що строк оскарження в судовому порядку рішення контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних становить 1095 днів із дня отримання такого рішення, якщо до подання позовної заяви платником не проводилася процедура адміністративного оскарження.
Вирішуючи клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду, суд виходить з наступного.
Статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2).
Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень .
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень(ч.4).
Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов'язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.
Статтею 56 Податкового кодексу України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів.
Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
В постанові Верховного Суду від 11 жовтня 2019 року по справі № 640/20468/18 зроблений висновок, що із прийняттям чинної редакції Кодексу адміністративного судочинства України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною четвертою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов'язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:
а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податковим кодексом України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;
б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податковим кодексом України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.
Наявними матеріалами адміністративного позову підтверджується, що позивачем на оскаржувані рішення подавались скарги до Державної фіскальної служби України.
За результатами розгляду вказаних скарг Комісією з розгляду скарг прийнято рішення №22482/39368611/2 від 17 квітня 2019 року, №22480/39368611/2 від 17 квітня 2019 року, №22479/39368611/2 від 17 квітня 2019 року, №22478/39368611/2 від 17 квітня 2019 року, №22477/39368611/2 від 17 квітня 2019 року, №22474/39368611/2 від 17 квітня 2019 року, №22472/39368611/2 від 17 квітня 2019 року, №22473/39368611/2 від 17 квітня 2019 року, №22471/39368611/2 від 17 квітня 2019 року.
Тобто, позивачем вживались заходи адміністративного оскарження, за наслідками якого відповідним контролюючим органом прийнято рішення, а відтак законодавством передбачений тримісячний строк для звернення до суду.
Водночас, з даним адміністративним позовом представник позивача звернувся лише у червні 2020 року, тобто без дотримання законодавчо встановленого тримісячного строку для звернення до суду.
Положеннями частини 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено: якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (наприклад, справи "Девеер проти Бельгії" рішення від 27.02.1980, "Голдер проти Сполученого Королівства" рішення від 21.02.1975).
Поважними визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. Оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на звернення до суду, суд виходить з оцінки та аналізу всіх наявних у матеріалах позовної заяви, із того чи мав заявник за таких обставин можливість своєчасно реалізувати повноваження на звернення до суду.
Враховуючи пропуск позивачем тримісячний строк звернення до суду, суд приходить до висновку про залишення позовної заяви без розгляду.
Пунктом 8 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
З огляду на викладене клопотання відповідача-1 є обґрунтованим та підлягає задоволенню, а позов - залишенню без розгляду.
Керуючись ст. 238-240, 243, 248, 250, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ультима» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії в адміністративній справі №640/12927/20 - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Федорчук А.Б.