ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
18 вересня 2020 року м. Київ № 640/15941/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМТБ"
до треті особи Антимонопольного комітету України (Постійно діюча адміністративна колегія з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель) Відкрите акціонерне товариство "Тернопільобленерго", Товариство з обмеженою відповідальністю "Магістр-Д", Приватне підприємство "Дружба Нафтопродукт"
про визнання протиправним та скасування рішення від 17.06.2020, зобов'язання вчинити дії,
Ухвалою суду від 21 липня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
11 серпня 2020 року та 17 вересня 2020 року представником позивача подано клопотання про розгляд справи в судовому засіданні та представником відповідача подані клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та про залучення до участі у справі третьої особи - ВАТ "Тернопільобленерго".
Розглянувши матеріали справи та клопотання, суд зазначає наступне.
Згідно із частинами першою та третьою статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Водночас частиною четвертною статті 12 КАС України встановлено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».
Як зазначено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2019р. у справі №9901/279/19, згідно із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.
Практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany» («Аксен проти Німеччини»), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі «Varela Assalino v. Portugal» («Варела Ассаліно проти Португалії»), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд створив учасникам справи належні умови для ознайомлення з рухом справи №640/15941/20 шляхом надсилання копій процесуальних документів. Крім того, кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов'язками, визначеними статтею 44 КАС України.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею у відзиві на позов, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Дослідивши клопотання, матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи в порядку загального позовного провадження та в судовому засіданні, оскільки позивачем та відповідачем не надано доказів на обґрунтування поданої ним заяви.
Щодо клопотання про залучення до участі у справі третьої особи - ВАТ "Тернопільобленерго", суд відмовляє в його задоволенні у зв'язку із тим, що ухвалою суду від 21.07.2020 до участі у справі залучено третю особу - ВАТ "Тернопільобленерго".
Таким чином, в задоволенні клопотань має бути відмовлено.
Керуючись статтями 12, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, -
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "ОМТБ" в задоволенні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні.
2. Відмовити Антимонопольному комітету України в задоволенні клопотань про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та про залучення до участі у справі в якості третьої особи - Відкрите акціонерне товариство "Тернопільобленерго".
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Амельохін