ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про повернення позовної заяви
21 вересня 2020 року м. Київ № 640/15488/20
Cуддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрянська Я.І., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали
за позовом ОСОБА_1
до СВЯТОШИНСЬКОГО РАЙОННОГО ВІДДІЛУ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ У МІСТІ КИЄВІ ЦЕНТРАЛЬНОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ (М.КИЇВ)
про визнанння дій протиправними, скасування постанов в межах виконавчого провадження №61241492
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 з позовом до СВЯТОШИНСЬКОГО РАЙОННОГО ВІДДІЛУ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ У МІСТІ КИЄВІ ЦЕНТРАЛЬНОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ (М.КИЇВ), в якому просить:
1. Визнати дії державного виконавця Святошинського районного відділу ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про арешт коштів боржника неправомірними.
2. Скасувати постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві Башинського Р.В. від 13 лютого 2020 року у виконавчому провадженні № 61241492 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження;
3. Скасувати постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві Башинського Р.В. від 11 червня 2020 року у виконавчому провадженні № 61241492 про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій;
4. Скасувати постанову державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 13 лютого 2020 року про відкриття виконавчого провадженні № 61241492.
5. Постанову державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві про арешт майна боржника від 11 червня 2020 року скасувати, в частині накладення арешту на грошові кошти, що на рахунках, відкритих у АТ КБ "ПРИВАТБАНК".
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2020 позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення її недоліків, а саме: подати позовну заяву у паперовій формі разом з додатками до неї відповідно до вимог п. 15. Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України та з дотриманням вимог статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали суду направлено на поштову адресу позивача, зазначену в позовній заяві, 17.07.2020р., однак поштовий конверт повернувся до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (трек-номер 0315071099076). Згідно з інформаційною довідкою Укрпошти вказане поштове відправлення не вручене під час доставки : інші причини. При цьому у встановлений судом строк вимоги ухвали суду не виконані, причини невиконання не повідомлені.
При цьому, суд враховує, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (зі змінами) з 12.03.2020 на усій території України установлено карантин з відповідними обмеженнями.
Так, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 №540-ІХ (Закон №540-ІХ) внесено зміни, зокрема до Кодексу адміністративного судочинства України шляхом доповнення розділу VI "Прикінцеві положення" пунктом 3 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".
Даний Закон набрав чинності 02.04.2020, а відтак процесуальні строки були продовжені до завершення карантину.
В подальшому, постановами Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 №291, від 04.05.2020 №343, від 20.05.2020 №392, від 17.06.2020 № 500, від 22.07.2020 № 641 строк дії карантину продовжувався.
Разом з тим, 18.06.2020 Верховною Радою України прийнято Закон України №731-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", пунктом 2 якого встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Відповідно до прикінцевих та перехідних положень Закону України №731-IX від 18.06.2020, останній набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
16.07.2020 вказаний Закон опубліковано у газетах "Голос України" за №№119-120 та в "Урядовий кур'єр" за №135, з огляду на що 17.07.2020 Закон України від 18.06.2020 №731-IX набрав чинності.
Таким чином процесуальні строки, продовжені Законом України від 30.03.2020 №540-IX, закінчилися 06.08.2020, тобто після спливу 20-ти днів після набрання чинності Закону України від 18.06.2020 №731-IX.
Окрім того, згідно з частиною другою статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
За приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, Європейський Суд з прав людини у рішення від 07.07.1989 у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Суд акцентує увагу, що згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини у справі KARAKUTSYA v. UKRAINE виявляти особливу уважність, дбаючи про свої інтереси, та вживати необхідних заходів для отримання інформації про рух своєї справи є обов'язком зацікавленої сторони.
Суд також враховує, що відповідно до наказу Державної судової адміністрації України від 22.12.2018 №628 "Про проведення тестування підсистеми "Електронний суд" у місцевих та апеляційних судах" з 22.12.2018 у всіх місцевих та апеляційних судах розпочалась експлуатація підсистеми "Електронний суд" в тестовому режимі.
Пунктом другим цього наказу передбачено, що у частині функціонування підсистеми "Електронний суд" судам у ході її експлуатації в тестовому режимі необхідно керуватися вимогами Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 №30 (у редакції рішення Ради суддів України від 02.03.2018 №17 зі змінами).
Оскільки ні системи ЄСІТС, ні її модулі не існують, порядок тестування Державної судовою адміністрацією України судам не надавався, кожен учасник правовідносин визначає межі тестового використання самостійно.
Відповідно до статті 3 КАС України порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.
Окрім того, накази Державної судової адміністрації України та рішення Ради суддів України не можуть використовуватися як джерела права при здійснення адміністративного судочинства.
Також частиною тринадцятою статті 18 КАС України передбачено, що Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Державної судової адміністрації України та після консультацій з Радою суддів України.
Крім того суд зазначає, що наразі суди не володіють технічною можливістю дослідити та перевірити ЕЦП на предмет його достовірності. Зокрема, ухвалою від 04 березня 2019 року у справі № 404/4623/15-а (8а/404/1/18) Верховний Суд відмовив у прийнятті касаційної скарги з тих підстав, що на час звернення скаржника до Верховного Суду із касаційною скаргою Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система не розпочала роботу, що унеможливлює прийняття скарги в електронній формі без наявності власноручного підпису скаржника.
У зв'язку з тим, що в Окружному адміністративному суді міста Києва підсистема «Електронний суд» знаходиться в тестовому режимі, відповідно ідентифікувати електронний підпис заявника неможливо, що є підставою для повернення позовної заяви, згідно приписів пункту 3 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Станом на 21.09.2020 р заяв чи клопотань, в тому числі про усунення недоліків або продовження строку на усунення недоліків, від позивача до суду не надходило, недоліки позовної заяви позивачем не усунуті.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1.Позовну заяву ОСОБА_1 - повернути позивачу.
2.Копію ухвали про повернення позовної заяви разом з позовною заявою та доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.
3.Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, передбачені статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Я.І. Добрянська