17 вересня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/4292/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевякова І.С., розглянув у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Автозаводського району Департаменту соціального захисту населення та питань АТО про скасування рішення.
Позовні вимоги:
- скасувати рішення Управління соціального захисту населення Автозаводського району Департаменту соціального захисту населення та питань АТО щодо непризначення уповноваженому власнику ОСОБА_1 житлової субсидії з 01.05.2020 по особовій справі №27405, викладеної у повідомленні від 22.07.2020.
Під час розгляду справи суд
11.08.2020 ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління соціального захисту населення Автозаводського району Департаменту соціального захисту населення та питань АТО (далі - відповідач, Управління) про скасування рішення.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, прийнято рішення розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.09.2020 у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи № 440/4292/20 за правилами загального позовного провадження відмовлено.
Аргументи учасників справи
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що з 25.04.2017 перебуває на обліку в Кременчуцькій об'єднаній податковій інспекції Головного управління ДПС у Полтавській області як самозайнята особа - адвокат. У 2019 році позивачем отримано суму доходу у розмірі 101 100 грн, з якої 60 072,09 грн - чистого оподаткованого доходу. Вказану суму доходів 16.01.2020 задекларовано у податкових органах. Також позивачем подано звіт про суми нарахованого доходу застрахованої особи та суми нарахованого єдиного внеску, згідно з яким середньомісячний дохід ОСОБА_1 у 2019 році склав 5 006,01 грн, що більше від розміру мінімальної заробітної плати у 2019 році. Окрім доходів ОСОБА_1 , позивач зазначив, що його дружина отримує соціальну допомогу по догляду за дитиною у розмірі 860 грн на місяць, що підтверджується довідкою Центру по нарахуванню соціальних виплат у Полтавській області від 04.08.2020 №1524. У зв'язку з чим, на початку 2020 року позивачем оформлено субсидію на оплату житлового-комунальних послуг. Водночас 27.05.2020 позивачем отримано SMS повідомлення про відмову у субсидії з 01.05.2020 у зв'язку з тим, що середньомісячний дохід менший від мінімальної заробітної плати. Позивач вважав вказане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
08.09.2020 до суду надійшов відзив Управління соціального захисту населення Автозаводського району Департаменту соціального захисту населення та питань АТО на позовну заяву, у якому відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що протягом опалювального сезону 2019-2020 років позивач користувався житловою субсидією. Вказував, що після отримання необхідної інформації з Державної фіскальної служби України та Пенсійного фонду України позивачу у травні 2020 року проведено автоматичний розрахунок житлової субсидії на неопалювальний сезон. Так, при проведенні розрахунку субсидії, враховано всіх членів домогосподарства за період з липня по грудень 2019 року, а саме: ОСОБА_1 (дохід у сумі 6500 грн (згідно з інформацією, отриманою з ДПСУ) та дружини позивача (допомога при народженні дитини у сумі 5160 грн). У зв'язку з тим, що середньомісячний сукупний дохід громадянина ОСОБА_1 (6500:6 = 1083,33 грн) менший, ніж розмір мінімальної заробітної плати (4173 грн), рішенням Управління від 23.05.2020 йому відмовлено у призначенні житлової субсидії з травня 2020 року та рекомендовано звернутися до ДПСУ для подання звітності щодо своїх доходів. 09.07.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення житлової субсидії з травня 2020 року. Управлінням повторно направлено запити до ДПС України для отримання відомостей про доходи позивача та членів його родини, однак за інформацією отриманою від ДПСУ доходи позивача залишились незмінними. У зв'язку з чим, рішенням Управління від 22.07.2020 позивачу відмовлено в призначенні житлової субсидії з травня 2020 року.
09.09.2020 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач стверджував, що зазначені відповідачем у відзиві аргументи щодо отриманого позивачем доходу з липня по грудень 2019 року у сумі 6 500 грн спростовуються наданими до суду доказами, зокрема, витягом з його Книги обліку доходів та витрат №1/1290 (із відмітками про реєстрацію книги у контролюючому органі), податковою декларацією за 2019 рік (із доказами прийняття її в ДПС), квитанціями про сплату ЄСВ, податку на доходи і військового збору за 2019 рік, які в сукупності підтверджують отриманий позивачем у 2019 році чистий оподаткований дохід у розмірі 60 072,09 грн.
Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.
Обставини справи, встановлені судом
ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 .
Позивач є адвокатом - самозайнятою особою, що підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю, повідомленням про взяття на облік платника єдиного внеску №1716038000005 та довідкою про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру №1716030700014.
Згідно декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, до осіб, які входять до складу домогосподарства та їх зареєстроване місце проживання відносяться: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , дружина, ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , донька, ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , донька, ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік чистий оподаткований дохід, отриманий позивачем склав 60 072,09 грн.
Дохід дружини позивача ОСОБА_3 за період з червня 2019 року по липень 2020 року склав 12 040 грн, що підтверджується довідкою Центру по нарахуванню соціальних виплат у Полтавській області від 04.08.2020 №1524.
Судом встановлено та не заперечувалось відповідачем, що протягом опалювального сезону 2019-2020 років позивач користувався житловою субсидією.
27.05.2020 відповідач направив ОСОБА_1 повідомлення про відмову у призначенні субсидії з 01.05.2020, у зв'язку з тим, що середньомісячний дохід менший від мінімальної заробітної плати.
02.06.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив повторно розглянути питання щодо призначення субсидії на житлово-комунальні послуги з травня 2020 року, оскільки середньомісячний дохід позивача більший від мінімальної заробітної плати. До зазначеної заяви позивачем додано, копії сторінок Книги №1 обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, копії банківських квитанцій про оплату ЄСВ за ІІ, ІІІ та ІV квартал 2019 року.
За результатами розгляду вказаної заяви листом від 10.06.2020 №02-3899 відповідачем повідомлено позивача про те, що для розрахунку житлової субсидії Управлінням отримано інформацію про доходи членів домогосподарства ОСОБА_1 за період з липня по грудень 2019 року, а саме: ОСОБА_1 (дохід у сумі 6500 грн (згідно з інформацією, отриманою з ДПСУ) та дружини позивача (допомога при народженні дитини у сумі 5160 грн). У зв'язку з тим, що середньомісячний сукупний дохід громадянина ОСОБА_1 (6500:6 = 1083,33 грн) менший, ніж розмір мінімальної заробітної плати (4173 грн), рішенням Управління від 23.05.2020 відмовлено позивачу у призначенні житлової субсидії з травня 2020 року та рекомендовано звернутися до Кременчуцької державної податкової інспекції з Книгою обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність для уточнення наданої позивачу звітності за 2019 рік.
09.07.2020 та 11.07.2020 позивач звертався до відповідача із заявами про призначення та надання з травня 2020 року житлової субсидії, з огляду на те, що середньомісячний дохід самозайнятої особи - адвоката, ОСОБА_1 у 2019 році склав 5 006,01 грн, що майже на 800 грн більше від розміру мінімальної заробітної плати у 2019 році. До заяви від 11.07.2020 позивачем додано, зокрема, податкову декларацію про майновий стан і доходи платника податку, розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою, квитанцію №2 про реєстрацію податкової декларації у податковому органі, звіт про суми нарахованого доходу застрахованої особи та суми нарахованого єдиного внеску про оплату ЄСВ за 2019 рік, копії платіжних доручень щодо сплати податку на доходи та військового збору за 2019 рік.
22.07.2020 рішенням Управління соціального захисту населення Автозаводського району Департаменту соціального захисту населення та питань АТО позивачу відмовлено у призначенні житлової субсидії з травня 2020 року.
Позивач, вважаючи вказане рішення відповідача протиправним, звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Норми права, які підлягають застосуванню
З метою спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива Кабінетом Міністрів України постановою від 21.10.1995 №848 затверджено Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива (у редакції, чинній на момент звернення позивача із заявою про призначення житлової субсидії з травня 2020 року) (далі - Положення №848).
Відповідно до пункту 1 Положення №848 це Положення визначає механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті Мінсоцполітики для виплати пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу у грошовій формі, умови призначення та порядок надання громадянам таких житлових субсидій:
щомісячної житлової субсидії на оплату внесків за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку, за абонентське обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються у багатоквартирних будинках за індивідуальними договорами, а також житлово-комунальних послуг, а саме:
- житлової послуги - послуги з управління багатоквартирним будинком;
- комунальних послуг - послуг з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами;
щомісячної житлової субсидії на оплату внесків за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку, за абонентське обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються у багатоквартирних будинках за індивідуальними договорами, а також витрат на управління багатоквартирним будинком, в якому створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельний (житловий) кооператив (далі - об'єднання), а саме:
- витрат на утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт; обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, відповідно до яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів;
- витрат на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку;
- поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;
- щомісячної житлової субсидії на оплату витрат на комунальні послуги у будинку, в якому створено об'єднання;
- житлової субсидії на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива один раз на рік.
Приписами пункту 2 Положення №848 передбачено, що головним розпорядником коштів, передбачених у державному бюджеті для виплати пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу у грошовій формі, та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінсоцполітики.
Розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня є:
структурні підрозділи з питань соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення);
структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення).
Згідно із пунктом 4 Положення №848 право на отримання житлової субсидії мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України (далі - громадяни), що проживають у житлових приміщеннях (будинках).
Пунктом 14 Положення №848 визначено підстави для відмови у призначенні субсидій. Так, підпунктом 3 пункту 14 Положення №848 однією із підстав для відмови у призначенні субсидії визначено наявність у складі домогосподарства або у складі сім'ї члена домогосподарства є особи, що досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії (далі - особи, доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії), і в цьому періоді:
за інформацією ДПС, Пенсійного фонду України, у них взагалі відсутні доходи, які враховуються під час призначення житлової субсидії; або
нарахований середньомісячний сукупний дохід менший, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії; та/або
ними або за них не сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому від мінімального, сумарно протягом трьох місяців у періоді, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії (крім військовослужбовців, а також осіб, щодо яких наявна заборгованість роботодавця із виплати заробітної плати та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування).
Житлові субсидії у випадках, передбачених абзацами другим - четвертим цього підпункту, призначаються, якщо особи, доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії, протягом такого періоду:
- навчалися за денною формою навчання у закладах загальної середньої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, фахової передвищої освіти, вищої освіти або зареєстровані у службі зайнятості як безробітні і в цей період навчалися в центрах професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості;
- отримували хоча б один із таких видів доходу, як пенсію, стипендію, допомогу при народженні (усиновленні) дитини, допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, допомогу по догляду за особами з інвалідністю I і II групи внаслідок психічного розладу, допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, тимчасову державну соціальну допомогу непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, допомогу по безробіттю.
Згідно з пунктом 30 Положення №848 для розрахунку житлової субсидії враховуються нараховані доходи членів домогосподарства, членів сім'ї особи із складу домогосподарства, зазначених у пунктах 24-28 цього Положення, які досягли 14-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються такі доходи.
Згідно з пунктом 35 Положення №848 для розрахунку житлової субсидії середньомісячний сукупний дохід осіб, зазначених у пунктах 24, 25, 27 і 28 цього Положення, враховується:
за III і IV квартали попереднього календарного року - у разі, коли житлова субсидія призначається з початку неопалювального сезону;
за I і II квартали поточного календарного року - у разі, коли житлова субсидія призначається з початку опалювального сезону;
за два квартали, що передують місяцю, який передує місяцю звернення за призначенням житлової субсидії, - у разі, коли житлова субсидія призначається не з початку опалювального (неопалювального) сезону.
У такому ж порядку розраховується середньомісячний сукупний дохід під час призначення житлової субсидії без звернення на наступний строк, а також під час розрахунку житлової субсидії на опалювальний сезон домогосподарствам, яким призначено її в минулому неопалювальному сезоні.
Згідно з пунктом 43 Положення №848 для призначення житлової субсидії громадянин, особа якого посвідчується паспортом або іншим документом, подає структурному підрозділу з питань соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання (орендарі, внутрішньо переміщені особи - за фактичним місцем проживання):
- заяву про призначення та надання житлової субсидії у грошовій формі за формою, встановленою Мінсоцполітики (далі - заява);
- декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, за формою, встановленою Мінсоцполітики (далі - декларація);
- довідки про доходи - у разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня у ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування тощо і відповідно до законодавства не може бути отримана за запитом структурного підрозділу з питань соціального захисту населення у порядку, встановленому цим Положенням. У разі неможливості підтвердити такі доходи довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням їх розміру;
- копію договору про реструктуризацію заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг (у разі наявності);
- договір наймання (оренди) житла (у разі наявності).
Відповідно до пункту 62 Положення №848 у разі прийняття рішення про відмову в призначенні житлової субсидії структурний підрозділ з питань соціального захисту населення повідомляє заявнику про прийняте рішення протягом трьох календарних днів з дня його прийняття. При цьому структурний підрозділ з питань соціального захисту населення інформує заявника про прийняте рішення в паперовому вигляді з врученням відповідного повідомлення під особистий підпис із зазначенням причин відмови і порядку оскарження прийнятого рішення.
Згідно з пунктом 67 Положення №848 рішення комісії про призначення, непризначення або відмову в призначенні житлової субсидії може бути оскаржено заявником до суду.
Висновки щодо правозастосування
Судом встановлено, що 09.07.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою та декларацією про доходи і витрати осіб, які звернулись за призначенням житлової субсидії.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ним проживають та зареєстровані дружина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , донька, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , донька, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
У декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням субсидії, у розділі ІІІ "Дані про види та суми доходів осіб, які входять до складу домогосподарства, а також членів сім'ї осіб зі складу домогосподарства незалежно від реєстрації їхнього місця проживання (фактичного місця проживання), інформація про які відсутня в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування" за період з 01.07.2019 по 31.12.2019 позивачем вказано суму доходу у загальному розмірі 26 614,69 грн.
Водночас, у відзиві на адміністративний позов відповідачем вказано, що на запити Управління до Державної податкової служби України отримано інформацію, що дохід позивача за період з 01.07.2019 по 31.12.2019 склав 6 500 грн, а дохід його дружини - 5 160 грн. А тому, приймаючи рішення про відмову в призначенні ОСОБА_1 житлової субсидії з 01.01.2020, а також заперечуючи проти позову, відповідач виходив з того, що нарахований середньомісячний сукупний дохід позивача за період з липня по грудень 2019 року, є меншим, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії.
Такий висновок відповідача спростовується матеріалами справи.
Так, у матеріалах справи наявні копії сторінок з Книги обліку доходів та витрат №1/1290, згідно з якими сума чистого оподаткованого доходу ОСОБА_1 за період з липня по грудень 2019 року склала 26 614,69, а саме: у липні 2019 року - 4399,60 грн, у серпні 2019 року - 4232,31 грн, у вересні 2019 року - 4586,17 грн, у жовтні 2019 року - 4274,59 грн, у листопаді 2019 року - 4522,65 грн, у грудні 2019 року - 4599,37 грн.
Крім того, як вже встановлено судом, позивач є адвокатом - самозайнятою особою, що підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ №1685 від 04.04.2017.
Так, під час здійснення адвокатської діяльності у 2019 році позивачем отримано суму доходу у розмірі 101 100 грн, з якої чистого оподаткованого - 60 072,09 грн.
Зазначену суму доходів позивачем 16.01.2020 задекларовано у податкових органах, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, а саме: податковою декларацією про майновий стан і доходи за 2019 рік від 16.01.2020 та квитанцією №2 про її реєстрацію у податковому органі реєстраційний №1863812; звітом про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску та квитанцією №2 про його прийняття реєстраційний №1863887.
З цих підстав, суд відхиляє аргументи відповідача щодо того, що нарахований середньомісячний сукупний дохід позивача за період з липня по грудень 2019 року, є меншим, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії.
З наданої Центром по нарахуванню та здійсненню виплат довідки від 10.07.2020 слідує, що дружина позивача за період з липня по грудень 2019 року отримала дохід (допомогу при народженні дитини) у розмірі 5 160 грн.
Отже, середньомісячний сукупний дохід членів сім'ї, які отримують доходи, становить 5295,78 грн.
Суд зазначає, що статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" установлено у 2019 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 4173 гривні.
Тобто нарахований середньомісячний сукупний дохід осіб, доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії, більший, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії, що спростовує доводи відповідача про протилежне.
Надані відповідачем результати обробки запиту в ДПСУ про суми доходів, отриманих фізичними особами, які звернулися за призначенням житлових субсидій, суд не вважає належними доказами отримання позивачем доходу у розмірі, меншому за розмір мінімальної заробітної плати, установленої у 2019 році, з огляду на вищевказані висновки суду та докази отримання середньомісячного сукупного доходу позивачем у розмірі, більшому за розмір мінімальної заробітної плати, установленої у 2019 році.
Окремої уваги заслуговує той факт, що позивачем неодноразово надавались до Управління відповідні документи на підтвердження середньомісячного сукупного доходу ОСОБА_1 та членів його сім'ї, які отримують доходи. Підстави неврахування цих доказів відповідачем відсутні і відповідачем у жоден спосіб не пояснені.
Резюмуючи, відповідач, який є суб'єктом владних повноважень при прийнятті рішення щодо відмови у призначенні житлової субсидії, діяв необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У своєму позові ОСОБА_1 просив скасувати рішення Управління соціального захисту населення Автозаводського району Департаменту соціального захисту населення та питань АТО щодо непризначення йому житлової субсидії з 01.05.2020, не вимагаючи визнання його протиправним.
Суд вказує, що скасування рішення суб"єкта владних повноважень має передумовою визнання його протиправним. Для цього у даній справі є підстави, вмотивовані вище. Тому суд, виходить за межі позовних вимог і визнає протиправним та скасовує оскаржуване рішення.
Крім того, на думку суду, констатуючи порушення права позивача прийняттям необґрунтованого рішення, слід вжити й заходи поновлення порушеного права. Саме по собі скасування рішення відповідача про відмову в призначенні житлової субсидії, не захистить порушене право ОСОБА_1 .
Тому, користуючись правом виходу за межі позовних вимог, наданим частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за доцільне застосувати повноваження, надане суду частиною 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, та зобов"язати Управління соціального захисту населення Автозаводського району Департаменту соціального захисту населення та питань АТО повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11 липня 2020 року про призначення житлової субсидії - з урахуванням висновків та правової оцінки суду, викладених у цьому рішенні.
Отже, позовну заяву ОСОБА_1 належить задовольнити.
Розподіл судових витрат
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати зі сплати судового збору в розмірі 840,80 грн.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Згідно статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною дев'ятою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
З наявних у матеріалах справи документів вбачається, що за подання позову до суду позивач поніс судові витрати у загальній сумі 2000 грн.
На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано копії договору про надання правової допомоги від 03.08.2020, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №262 від 30.07.1996, квитанції №7 від 05.09.2020 на суму 2000 грн, акта прийому-передачі виконаних робіт від 05.09.2020.
Суд при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, надаючи оцінку співмірності заявленої до повернення позивачем суми коштів із критеріями, встановленими частиною п'ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, враховує предмет спору, складність даної справи, значний об'єм письмових доказів, а також фактичних обставин спору, з урахуванням чого вважає, що погоджені позивачем та адвокатом документально підтверджені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000 грн є співмірними та неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Верховний Суд у постанові від 11.12.2019 у справі №545/2432/16-а зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Оцінивши обставини цієї справи та надані представником позивача докази у їх сукупності, суд, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності і пропорційності судових витрат, дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у цій справі у розмірі 2 000 грн.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Управління соціального захисту населення Автозаводського району Департаменту соціального захисту населення та питань АТО (просп. Свободи, 66, м. Кременчук, Полтавська область, 39623, код ЄДРПОУ 26218015) про скасування рішення задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Автозаводського району Департаменту соціального захисту населення та питань АТО (просп. Свободи, 66, м. Кременчук, Полтавська область, 39623, код ЄДРПОУ 26218015) від 22 липня 2020 року щодо непризначення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_2 ) житлової субсидії з 01 травня 2020 року.
Зобов"язати Управління соціального захисту населення Автозаводського району Департаменту соціального захисту населення та питань АТО повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11 липня 2020 року про призначення житлової субсидії - з урахуванням висновків та правової оцінки суду, викладених у цьому рішенні.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Автозаводського району Департаменту соціального захисту населення та питань АТО (просп. Свободи, 66, м. Кременчук, Полтавська область, 39623, код ЄДРПОУ 26218015) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 грн (дві тисячі гривень).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням положень пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.С. Шевяков