21 вересня 2020 року Справа № 160/8520/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Верба І.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
встановив:
І. ПРОЦЕДУРА
1. 29.07.2020 ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з 23.10.2019 по 02.07.2020 за 173 робочих дні, а саме 627,12 грн х 173 робочі дні = 108 491,76 грн.
2. Ухвалою суду від 29.07.2020:
- прийнято адміністративний позов до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті спору.
3. 20.08.2020 відповідачем подано до суду відзив на адміністративний позов із доказами його направлення позивачу. Відповідач у відзиві на позов клопотав про залучення до участі у справі в якості другого відповідача Військової частини НОМЕР_2 .
4. Суд не знайшов підстав для залучення другого відповідача, оскільки ОСОБА_1 прийнятий на посаду до Військової частини НОМЕР_1 , отримує грошове забезпечення від останнього, позовних вимог до Військової частини НОМЕР_2 не заявлено.
5. 14.09.2020 надійшла відповідь на відзив.
ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА
6. На підставі рішень суду у справі № 160/5224/19 позивач 20.12.2019 отримав грошове забезпечення у розмірі 88 423,92 грн за період часу з 02.04.2019 по 23.10.2019, 26.06.2020 позивача поновлено у званні та на посаді.
7. На рапорт про виплату грошового забезпечення за час вимушеного прогулу терміном з 23.10.2019 по 02.07.2020, тобто до того часу, з якого фактично виконано рішення у справі № 160/5224/19, відповідач відмовив.
8. Отже, за вказаний час Військова частина НОМЕР_1 має заборгованість зі сплати грошового забезпечення за час вимушеного прогулу перед позивачем.
ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА
9. Позивач проходив військову службу за контрактом та фактично був звільнений наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 02.04.2019 № 68.
10. Разом з тим, підставою для видання наказу від 02.04.2019 № 68 став наказ командира Військової частини НОМЕР_2 від 12.03.2019 № 237 «Про результати проведення службового розслідування», пунктом 10 якого ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення «позбавлення військового звання старшого прапорщика із звільненням з військової служби у запас».
11. Оскільки Військова частина НОМЕР_1 належить до сфери управління (підпорядковується) Військовій частині НОМЕР_2 , у разі задоволення позовних вимог можуть виникнути труднощі із виконанням судового рішення.
ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
12. ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом від 03.06.2016.
13. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2019 у справі № 160/5224/19, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.05.2020, позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано наказ від 12.03.2019 № 237 командира Військової частини НОМЕР_2 «Про результати проведення службового розслідування» в частині пункту 10 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення «позбавлення військового звання старшого прапорщика із звільненням з військової служби у запас»;
- поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого прапорщика, командира 3-го взводу 2-ї роти охорони Військової частини НОМЕР_1 ;
- стягнуто на користь ОСОБА_1 з Військової частини НОМЕР_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, з 02.04.2019 до 23.10.2019 року, у розмірі 88 423,92 грн;
- допущено негайне виконання рішення в частині стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць;
- у задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
14. 26.06.2020 командувачем військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » видано наказ № 57-рс (по особовому складу), відповідно до пункту 27 якого:
- пункт 17 наказу командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (по особовому складу) від 29.03.2019 № 12-рс про звільнення з військової служби у запас за підпунктом «є» (у зв'язку з позбавленням військового звання у дисциплінарному порядку) пункту другого частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» старшого прапорщика ОСОБА_1 , командира взводу охорони роти охорони 133 окремого батальйону охорони та обслуговування, скасувати, поновити його на військовій службі, призначити командиром взводу охорони роти охорони цього самого батальйону та укласти контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб сержантського та старшинського складу строком на 1 (один) рік, ВОС - 100147А.
15. Згідно із пунктом 6 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 02.07.2020 № 133:
- відповідно до наказу Командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 26.06.2020 № 57-рс скасувати пункт 7 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 02.04.2019 № 68 стосовно ОСОБА_1 ;
- вважати таким, що з 02.07.2020 справи та посаду командира другого взводу охорони другої роти охорони прийняв та приступив до виконання службових обов'язків за посадою;
- встановити посадовий оклад у розмірі 3 260 грн на місяць;
- виплачувати щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби у розмірі 95% місячного грошового забезпечення, надбавку за особливість проходження служби у розмірі 65% посадового окладу (грошового забезпечення) з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, оклад за військовим званням «старший прапорщик» - 1 020 грн, процентну надбавку за вислугу років на військовій службі до окладів за військовим званням та займаною посадою 35%;
- календарна вислуга станом на 02.07.2020 становить 14 років 04 місяці 28 діб.
16. 03.07.2020 ОСОБА_1 поданий командиру Військової частини НОМЕР_1 рапорт за вх. № 7098, яким заявник просив виплатити йому грошове забезпечення за вимушений прогул терміном з 23.10.2019 по 02.07.2020, оскільки рішення суду про поновлення на посаді та поновлення на службі вступило в дію 23.10.2019, а фактично на посаді та військовій службі позивача поновлено з 02.07.2020.
17. Згідно із резолюцією на рапорті, підстав для виплати немає.
V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
18. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
19. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).
20. Відповідно до частини першої, другої статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов'язки визначаються цим Законом, відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
21. Проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
22. Відповідно до пункту 9 Розділу XXXI «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197, грошове забезпечення військовослужбовцям, рішення про звільнення яких з військової служби або переміщення на нижчеоплачувану посаду визнані незаконними та які у зв'язку з цим поновлені на військовій службі (посаді) на підставі рішення повноважного органу (керівника), який прийняв рішення про таке поновлення та виплату грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці за час виконання військового обов'язку на нижчеоплачуваній посаді, недоотримане грошове забезпечення за час вимушеного прогулу або різниця за час виконання військового обов'язку на нижчеоплачуваній посаді виплачується військовослужбовцю за місцем перебування на грошовому забезпеченні. До розрахунку грошового забезпечення у такому разі включаються щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за займаною штатною посадою до звільнення або переміщення на нижчеоплачувану посаду. Одноразові додаткові види грошового забезпечення за час вимушеного прогулу не виплачуються.
23. Відповідно до частини другої статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
24. Статтею 236 «Оплата вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі працівника» КЗпП України встановлено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
VІ. ОЦІНКА СУДУ
25. Судом встановлено та не заперечується сторонами, що ОСОБА_1 був поновлений на військовій службі на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2019 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 27.05.2020 у справі № 160/5224/19, на виконання яких 02.07.2020 прийнятий наказ про поновлення на посаді та у військовому званні.
26. У справі № 160/5224/19 судом вирішено питання про стягнення на користь позивача середнього заробітку у розмірі 88 423,92 грн за весь час вимушеного прогулу, а саме з 02.04.2019 до 23.10.2019. Останній період, жовтень 2019 року, обрахований судом як 16 робочих днів, тобто день постановлення рішення суду першої інстанції також врахований при стягненні середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
27. Фактичне поновлення позивача на посаді та відновлення його порушеного права відбулось 02.07.2020, коли позивач приступив до виконання службових обов'язків.
28. Отже, вимога про стягнення на користь позивача середнього заробітку (грошового забезпечення) за час вимушеного прогулу у період з 23.10.2019 по 02.07.2020 у зв'язку із незаконним звільненням, факт якого встановлено судовим рішенням у справі № 160/5224/19, за своєю природою є новою позовною вимогою.
29. Рапорт ОСОБА_1 про виплату грошового забезпечення за вимушений прогул терміном з 23.10.2019 по 02.07.2020 відповідачем не задоволено.
30. Вирішуючи спір суд виходить із того, що питання стягнення середнього заробітку за 23.10.2019 враховано судом при вирішенні спору у справі № 160/5224/19. Позивач з 02.07.2020 приступив до виконання обов'язків, і цей день не є днем вимушеного прогулу.
31. Період з 24.10.2019 по 01.07.2020 є періодом вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на посаді, згідно статті 236 КЗпП України, та підлягає оплаті у розмірі середнього заробітку.
32. Рішенням суду у справі № 160/5224/19 встановлено, що середньоденне грошове забезпечення позивача становило 627,12 грн.
33. Оскільки за 23.10.2019 сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу стягнута згідно із рішенням від 23.10.2019 у справі № 160/5224/19, а з 02.07.2020 позивач поновлений на посаді та приступив до виконання службових обов'язків, заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за період з 24.10.2019 по 01.07.2020 за 171 робочий день (6 робочих днів у жовтні 2019 року, 21 робочий день у листопаді 2019 року, 21 робочий день у грудні 2019 року, 21 робочий день у січні 2020 року, 20 робочих днів у лютому 2020 року, 21 робочий день у березні 2020 року, 21 робочий день у квітні 2020 року, 19 робочих днів у травні 2020 року, 20 робочих днів у червні 2020 року, 1 робочий день у липні 2020 року) у сумі 107 237,52 грн (627,12 грн х 171 день).
VІІІ. ВИСНОВОК СУДУ
34. З системного аналізу матеріалів справи та наведених норм законодавства, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
35. Керуючись статтями 241-246 КАС України, суд, -
вирішив:
36. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_3 ; АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ; АДРЕСА_2 ) про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити частково.
37. Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 24.10.2019 по 01.07.2020 за 171 робочий день у сумі 107 237,52 грн.
38. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
39. Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.О. Верба