Копія
21 вересня 2020 року Справа №160/9069/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича, розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся з позовом до суду, у якому просить: визнати протиправним рішення відповідача від 03.06.2020 року № 56/03-8/18 про відмову у призначенні пенсії за віком позивачу; зобов'язати відповідача призначити пенсію за віком позивачу з врахуванням заробітної плати для обчислення пенсії, всього стажу та застосуваннях всіх підвищень, індексацій, надбавок та доплат, передбачених пенсійним законодавством України, як не працюючому пенсіонеру починаючи з дати звернення - 18.12.2018 року та виплачувати на визначений пенсіонером банківський рахунок.
Ухвалою суду від 06.08.2020 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Ухвалою суду від 07.09.2020 року позовну заяву залишено без руху через не сплату позивачем під час подання позовної заяви судового збору та встановлено позивачу строк 5-ть днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання суду доказів сплати судового збору у розмірі 840,80 грн.
Ухвалу суду від 07.09.2020 року позивач отримав 15.09.2020 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься у матеріалах справи.
16.09.2020 року позивачем через відділ діловодства суду подано заяву про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано клопотання про звільнення від сплати судового збору. Клопотання обгрунтовано тим, що позивач не має доходу на території України, що підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 1 кварталу 2019 року по 4 квартал 2019 року. Позивач також вказує на те, що якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правовідносинах з Україною він визнається лише громадянином України. Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення без розсудливих та необґрунтованих позовів. Суди повинні звільняти від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан. Підстави для відмови суду у подібних клопотаннях повинні бути аргументовані.
Розглянувши клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, суд встановив наступне.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Суд також враховує позицію Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016р. «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22.05.2015 р. № 484- VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», зокрема, у вказаному аналізі зазначено, що при зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності таких коштів для сплати судового збору.
На підтвердження заявленого клопотання позивач надав відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків від 15.07.2020 року № 60994 про суми виплачених доходів та утриманих податків за 2019 рік, з яких видно, що позивач станом на 09.07.2020 року не отримує дохід.
Однак у позовній заяві позивач самостійно вказує про той факт, що з липня 2001 року позивач виїхав на постійне місце проживання до Ізраїлю, де перебуває на консульському обліку посольства України в державі Ізраїль.
Таким чином, позивач вже тривалий час проживає у державі Ізраїль та може мати там джерела доходів, про які позивач у клопотанні про звільнення від сплати судового збору взагалі не зазначає.
Закон України «Про судовий збір» не містить норми про те, що розмір річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік стосується лише доходу, який отриманий позивачем на території України.
Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Разом з тим, позивачем не надано до суду доказів на підтвердження обставин того, що його майновий стан, в т.ч. і з урахуванням доходів отриманих у державі Ізраїль, перешкоджає сплаті судового збору за подану адміністративного позову у встановлений законом порядку, а саме: доходи отримані позивачем в Україні є єдиними доходами позивача взагалі, тобто позивач не отримує в державі Ізраїль будь-яких доходів.
Не надання позивачем інформації про його доходи в державі Ізраїль не дає можливості суду обгрунтовано та виважено здійснити оцінку майнового стану позивача для прийняття рішення про звільнення позивача від сплати судового збору.
Посилання позивача на те, що якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правовідносинах з Україною він визнається лише громадянином України, суд відхиляє, оскільки матеріали справи не містяться доказів набуття позивачем громадянства держави Ізраїль; позивач у позовній заяві вказує лише на те, що позивач виїхав на постійне місце проживання до Ізраїлю, де перебуває на консульському обліку посольства України в державі Ізраїль.
Оскільки позивачем не надано суду доказів майнового стану позивача в т.ч. і у державі Ізраїль, то суд не вбачає правових підстав для звільнення скаржника від сплати судового збору, виходячи з наданих ним доказів.
У відповідності до ч.15 ст. 171 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Оскільки позивач не усунув недоліки позовної заяви в установлений строк, то позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись ст.ст. 171, 256 КАС України, суд -
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, відповідно до пп. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.
Суддя (підпис) С.В. Златін
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду
Помічник судді Лісна А.М.