21 вересня 2020 року Справа № 160/8131/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
16.07.2020 року ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНН НОМЕР_1 ) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427), в якій позивач просить, а саме:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, а саме відмову від 19.02.2020 року щодо не призначення пенсії за віком ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області включити період роботи з 15.05.1989 року по 09.11.1989 року у Будівельному кооперативі "Лотос"; з 23.07.1990 року по 02.11.1990 року у кооперативі "Зоря"; з 03.11.1990 року по 23.04.1994 року у коорепативі "Нива"; з 25.04.1994 року по 30.12.1994 року у малому приватному підприємстві "Скорпіал"; з 01.09.1974 року по 21.07.1976 року період навчання у Дніпропетровському міському професійно-технічному училищі № 3 до страхового стажу ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що, він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначенні пенсії за віком на підставі Закону України ««Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №1133-1640/Г-02/8-0400/20 від 09.02.2020 року позивача повідомлено про відмову у призначені пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
Також позивача повідомлено, що до загального стажу не враховано період роботи з 15.05.1989 року по 09.11.1989 року у Будівельному кооперативі "Лотос" оскільки на думку відповідача, у трудовій книжці серії НОМЕР_2 відсутні підстави звільнення (номеру і дати наказу або записки про звільнення, або розпорядження тощо). Не зараховано до стажу позивача період з 23.07.1990 року по 02.11.1990 року у кооперативі "Зоря" з причин відсутності підпису відповідальної особи, якою повинно бути завірено запис про звільнення. Не зараховано період роботи з 03.11.1990 року по 23.04.1994 року у коорепативі "Нива" з огляду на те, що запис про звільнення завірено печаткою, по колу якої читається «УРСР» та яку повинно бути змінено у відповідності до вимог постанови КМУ №538 від 14.07.1993 «Про державний реєстр звітних (статистичних) одиниць України». Період з 25.04.1994 року по 30.12.1994 року у малому приватному підприємстві "Скорпіал" - з причин відсутності підпису відповідальної особи, якою повинно бути завірено запис про звільнення. Період навчання у Дніпропетровському міському професійно-технічному училищі № 3" з 01.09.1974 року по 21.07.1976 року - з причин розбіжностей у написанні по батькові в документах: у паспорті українською мовою « ОСОБА_2 », а в архівній довідці про навчання №99 від 28.11.2019 року російською мовою « ОСОБА_3 ».
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2020 року відкрито спрощене провадження у адміністративній справі та призначено її розгляд без виклику сторін.
Від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заперечує проти задоволення заявлених позовних вимог, оскільки при розрахунку стажу позивача до страхового стажу не зараховано наступні періоди роботи:
- з 15.05.1989 року по 09.11.1989 року - відсутні підстави звільнення (номеру і дати наказу або записки про звільнення, або розпорядження тощо);
- з 23.07.1990 року по 02.11.1990 року - відсутній підпис відповідальної особи, якою повинно бути завірено запис про звільнення;
- з 03.11.1990 року по 23.04.1994 року - запис про звільнення завірено печаткою, по колу якої читається «УРСР» та яку повинно бути змінено у відповідності до вимог постанови КМУ №538 від 14.07.1993 «Про державний реєстр звітних (статистичних) одиниць України»;
- з 25.04.1994 року по 30.12.1994 року - відсутній підпис відповідальної особи, якою повинно бути завірено запис про звільнення;
- з 01.09.1974 року по 21.07.1976 року - розбіжності у написанні по батькові в документах: у паспорті українською мовою « ОСОБА_2 », а в архівній довідці про навчання №99 від 28.11.2019 року російською мовою « ОСОБА_3 ».
Таким чином, зарахувати дані період роботи не має правових підстав, оскільки період роботи документально не підтверджений.
Дослідивши всі письмові докази, які містяться у матеріалах справи, суд встановив наступне.
27.12.2019 року ОСОБА_1 , звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, з заявою, щодо призначення пенсії за віком.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №1133-1640/Г-02/8-0400/20 від 09.02.2020 року про відмову у призначені пенсії, позивача повідомлено, що у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу 26 років.
У своєму листі Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зазначає, що до загального стажу роботи не враховано період роботи з 15.05.1989 року по 09.11.1989 року оскільки, у трудовій книжці серії НОМЕР_2 відсутні підстави звільнення (номеру і дати наказу або записки про звільнення, або розпорядження тощо); з 23.07.1990 року по 02.11.1990 року - відсутній підпис відповідальної особи, якою повинно бути завірено запис про звільнення; з 03.11.1990 року по 23.04.1994 року - запис про звільнення завірено печаткою, по колу якої читається «УРСР» та яку повинно бути змінено у відповідності до вимог постанови КМУ №538 від 14.07.1993 «Про державний реєстр звітних (статистичних) одиниць України»; з 25.04.1994 року по 30.12.1994 року відсутній підпис відповідальної особи, якою повинно бути завірено запис про звільнення. Період навчання у Дніпропетровському міському професійно-технічному училищі № 3" з 01.09.1974 року по 21.07.1976 року - з причин розбіжностей у написанні по батькові в документах: у паспорті українською мовою « ОСОБА_2 », а в архівній довідці про навчання №99 від 28.11.2019 року російською мовою « ОСОБА_3 ».
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Законом, який відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій є Закон України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення», громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку із втратою годувальника та інших випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію (частина перша та друга статті 7 Закону №1788-XII).
Відповідно до статті 9 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058) в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону №1058 починаючи з 1 січня 2019 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років.
Згідно із частиною першою статті 24 Закону №1058 страховий стаж - період (строк) протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частиною 4 вказаної статті Закону №1058 передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для признач пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Зазначеній нормі відповідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637(далі - Порядок № 637).
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (п.3 Порядку).
Наказом Міністерства праці України, Міністерства Юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників №58 від 29.07.1993.
Відповідно до пункту 1 Інструкції №58 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачу відмовлено у призначенні пенсії, оскільки не взято до уваги та не зараховано до загального стажу періоди роботи за трудовою книжкою: з 15.05.1989 року по 09.11.1989 року оскільки, у трудовій книжці відсутні підстави звільнення (номеру і дати наказу або записки про звільнення, або розпорядження тощо); з 23.07.1990 року по 02.11.1990 року - відсутній підпис відповідальної особи, якою повинно бути завірено запис про звільнення; з 03.11.1990 року по 23.04.1994 року - запис про звільнення завірено печаткою, по колу якої читається «УРСР» та яку повинно бути змінено у відповідності до вимог постанови КМУ №538 від 14.07.1993 «Про державний реєстр звітних (статистичних) одиниць України»; з 25.04.1994 року по 30.12.1994 року відсутній підпис відповідальної особи, якою повинно бути завірено запис про звільнення. Період навчання у Дніпропетровському міському професійно-технічному училищі № 3" з 01.09.1974 року по 21.07.1976 року - з причин розбіжностей у написанні по батькові в документах: у паспорті українською мовою « ОСОБА_2 », а в архівній довідці про навчання №99 від 28.11.2019 року російською мовою «Валерьевич».
Так, пунктами 1, 2. З «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 із змінами (далі - Порядок) передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п. 3 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Виходячи з приписів пункту 3 Порядку № 637, підтвердження трудового стажу необхідне в разі відсутності трудової книжки, необхідних записів в трудовій книжці, а також якщо містяться неправильні й неточні записи про періоди роботи.
Згідно з п. 2.2 далі Інструкція № 58, заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу або прийняття студента вищого, учня професійно-технічного навчального закладу, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем «кваліфікований робітник», «молодший спеціаліст», «бакалавр», «спеціаліст» та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, на стажування. До трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Пунктом 2.4 Інструкції № 58 визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Відповідно до абзацу 2 пункту 6.1 Інструкції №58 у разі невірного первинного заповнення трудової книжки або вкладиша до неї, а також псування їх бланків внаслідок недбалого зберігання, вартість зіпсованих бланків сплачується підприємством.
Отже, з вище наведених норм слідує, що позивач не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, оскільки записи у його трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто позивачем, більше того, недоліки її заповнення не є підставою вважати про відсутність трудового стажу позивача за спірний період.
Період роботи зазначається в графі 2, куди відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, заносяться відомості про дату прийняття працівника на роботу та дату звільнення з роботи.
Верховний Суд у постанові від 24 травня 2018 року у справі №490/12392/16-а (провадження № К/9901/2310/18) висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Наявність трудового стажу позивача за періоди роботи - : з 15.05.1989 року по 09.11.1989 рок, з 23.07.1990 року по 02.11.1990 року, з 03.11.1990 року по 23.04.1994 року, з 25.04.1994 року по 30.12.1994 року підтверджується записами у трудовій книжці.
Щодо не зарахування періоду з 01.09.1974 року по 21.07.1976 року суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що відповідно до трудової книжки НОМЕР_2 та військового квитка НОМЕР_3 вказано російською мовою по батькові « ОСОБА_4 ».
Як видно з матеріалів справи, в архівній довідці про навчання №99 від 28.11.2019 року вказано по батькові російською мовою « ОСОБА_3 ».
Так, в трудовій книжці позивача містяться чіткі дати навчання у Дніпропетровському міському професійно - технічному училищі. Записи про періоди навчання не містять жодних виправлень.
Враховуючи, що трудова книжка позивача була заповнена 23 липня 1976 року, коли всі документи в Україні заповнювалися російською мовою, то його ім'я ( прізвище, ім'я по-батькові) були в ній заповнені російською мовою.
Відповідно до правової позиції, викладеній у Постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року у справі № 638/18467/15-а формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду щодо обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Суд звертає увагу, що на особу не може перекладатись обов'язок доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванні заробітної плати на конкретну посаду, яку позивач займав у той чи інший період його роботі підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу, що дає позивачу право на призначення пенсії, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 21.02.2018 року у справі № 687/975/17.
Отже, чинним законодавством визначено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, а тому, власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.
Вказану позицію підтримує Верховний Суд в постанові від 06.02.2018 року по справі №677/277/17 (провадження №К/9901/1298/17).
У зв'язку з викладеним, суд зазначає, що сумніви відповідача не можуть спростовувати відомості, наявні у трудовій книжці, військовому квитку, паспорті громадянина України та свідоцтві про народження та позбавляти особу права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого ним трудового (страхового) стажу.
За таких обставин, суд вважає за можливе визнати протиправними дії Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області стосовно відмови в призначенні позивачу пенсії за віком з 27.12.2019 року, яка міститься у листі №1133-1640/Г-02/8-0400/20 від 09.02.2020 року.
Статтею 58 Закону №1058-IVвизначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
З огляду на вищевикладене, з метою ефективного захисту порушених прав позивача, суд дійшов висновку, що в рамках даного адміністративного спору належним способом захисту порушеного права позивача є саме визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, які виразилися у протиправній відмові ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком та не включені до загального трудового стажу періодів роботи з 15.05.1989 року по 09.11.1989 рок, з 23.07.1990 року по 02.11.1990 року, з 03.11.1990 року по 23.04.1994 року, з 25.04.1994 року по 30.12.1994 року та період навчання у Дніпропетровському міському професійно-технічному училищі № 3" з 01.09.1974 року по 21.07.1976 року які вказані в записах трудової книжки позивача ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 . Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області включити до загального трудового стажу роботи ОСОБА_1 періоди роботи з 15.05.1989 року по 09.11.1989 рок, з 23.07.1990 року по 02.11.1990 року, з 03.11.1990 року по 23.04.1994 року, з 25.04.1994 року по 30.12.1994 року та період навчання у Дніпропетровському міському професійно-технічному училищі № 3" з 01.09.1974 року по 21.07.1976 року та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком від 27.12.2019 року та прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням висновків суду.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
В силу вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Згідно ч. 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 840,80 грн. підлягає стягненню на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, а саме відмову від 19.02.2020 року щодо не призначення пенсії за віком ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) включити період роботи з 15.05.1989 року по 09.11.1989 року у Будівельному кооперативі "Лотос"; з 23.07.1990 року по 02.11.1990 року у кооперативі " Зоря "; з 03.11.1990 року по 23.04.1994 року у коорепативі "Нива"; з 25.04.1994 року по 30.12.1994 року у малому приватному підприємстві "Скорпіал"; з 01.09.1974 року по 21.07.1976 року період навчання у Дніпропетровському міському професійно-технічному училищі № 3 до страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНН НОМЕР_1 ).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНН НОМЕР_1 ) про призначення пенсії за віком від 27.12.2019 року та прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням висновків суду.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду Українки в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНН НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 840,80 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Луніна